Рішення

від 27.03.2019 по справі 907/717/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

88000, м. Ужгород, вул. Коцюбинського, 2а , тел.: (0312) 617451

e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://zk.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

27.03.2019 м. Ужгород Справа № 907/717/18

Суддя Господарського суду Закарпатської області Ремецькі О.Ф.,

За участю секретаря судового засідання Петрова Ю.А.

розглянувши позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Укршляхбуд» , м. Київ до Хижанської сільської ради Виноградівського району, с. Хижа Виноградівського району про стягнення суми 269124,40 грн.

(позовні вимоги викладено у відповідності до заяви позивача про їх зменшення)

За участю представників:

від позивача - ОСОБА_1 довіреність № б/н від 19.12.18

від відповідача - ОСОБА_2, голова Хижанської сільської ради

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду Закарпатської області з позовом до відповідача про стягнення суми 269124,40 грн. заборгованості по оплаті за надані послуги з капітального ремонту вул. Борканюка в с. Хижа Виноградівського району за Договором підряду №32 від 29.07.2016, посилаючись на порушення відповідачем вимог ст.ст. 13, 14, 131-1 Конституції України, ст.ст. 526, 530, 617, 625, 837, 843, 853, 882 Цивільного кодексу України та ст.ст. 193, 291 Господарського кодексу України (позовні вимоги викладено з урахуванням заяви позивача про зменшення позовних вимог від 12.02.19).

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 13.12.2018 відкрито загальне позовне провадження у розгляді справи №907/717/18 та призначено підготовче засідання на 16.01.2019 р.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 16.01.2019 року підготовче засідання відкладено на 12 лютого 2019 р.

Представником позивача в засіданні суду 12.02.2019 року подано заперечення на відзив та заяву про зменшення позовних вимог. Дана заява прийнята судом до розгляду

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 12.02.2019 року було продовжено строк підготовчого провадження та відкладено підготовче засідання на 05 березня 2019 р.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 05.03.2019 року було закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 27.03.2019 року на 11:30 год.

Представник позивача просить суд заявлені позовні вимоги задовольнити з урахуванням заяви позивача про зменшення позовних вимог від 12.02.19 в сумі 269124,40 грн. - залишку заборгованості по оплаті за надані послуги з капітального ремонту вул. Борканюка в с. Хижа Виноградівського району за Договором підряду №32 від 29.07.2016 р., з підстав, викладених у позовній заяві, посилаючись на їх обґрунтованість наявними у матеріалах справи доказами. Вказує на те, що за наслідками виконаних робіт 28 вересня 2018 р. підрядником було надіслано замовнику Довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за листопад 2016 року (форми № КБ-3) та Акт приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2016 року (форми № КБ-2в) на суму 319124,40 грн. (з ПДВ) для підписання та оплати, однак відповідачем у строки встановлені п. 10.3 договору вказані довідки та акти за листопад 2016 р. не підписано, що стало підставою для пред'явлення позову про стягнення суми заборгованості в судовому порядку.

У той же час, позивач зазначає, що відповідач як замовник повідомив листом № 33 від 04.10.2018 р. про те, що вказані роботи мали фінансуватись за кошти як місцевого, так і державного бюджету та повідомив про фактичну відсутність у нього коштів для оплати виконаних робіт (копія листа додається). Разом з цим, замовник не заперечив обсяги, вартість виконаних робіт та їх якість, тобто не надав мотивованої відмови від підписання акту виконаних робіт та довідки про їх вартість за листопад 2016 р. на суму 319124,40 грн. у строк 5 робочих днів як це передбачено п. 10.3 договору. Зазначає, що відсутність відповідного бюджетного фінансування робіт не може розцінюватись мотивованою відмовою від підписання акта та довідки про виконані роботи, тому акт приймання виконаних робіт за листопад 2016 р. та довідка про вартість робіт/та матеріалів за листопад 2018 р. вважаються підписаними після спливу 5 робочих днів з моменту отримання вимоги № 33 від 04.10.2018 р., а сума заборгованості підлягає стягненню у судовому порядку.

Відповідач проти позовних вимог заперечив з підстав, наведених у поданому суду письмовому відзиві на позов. Зокрема вказав, що підписаний підрядником у червні 2018 року Акт форми КБ-2в, який оформлено за листопад 2016 р. не є доказом, що підтверджує виконання робіт за Договором №32 від 29.07.2016 року, оскільки згідно п.10.6 всі розрахунки між сторонами за договором здійснюються відповідно до умов договору, але в будь-якому випадку до 31.12.2016 року та враховуючи те, що первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. Зауважує, що відповідно до акта приймання виконаних робіт за листопад 2016 року сума виконаних робіт є більшою ніж та, що зазначена в п.п.3.1,3.2 договору та повинна становити 269693,80 грн. Крім того, посилається на те, що бюджетним законодавством України не передбачено перерахування міжбюджетних трансфертів з державного бюджету безпосередньо бюджетам сільських рад, оскільки останні не мають прямих відносин до державного бюджету. Враховуючи наведені у відзиві доводи, відповідач просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

Відповідно до ст. 194 ГПК України завданням розгляду справи по суті є розгляд і вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат.

При розгляді справи по суті судом було заслухано вступне слово, з'ясовано обставини справи та досліджено докази відповідно до ст.ст. 208-210 ГПК України, після чого суд перейшов до судових дебатів (ст.ст. 217, 218 ГПК України).

Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем.

У судовому засіданні 27.03.2019 року, відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані сторонами матеріали, заслухавши повноважних представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та їх заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між Хижанською сільською радою Виноградівського району Закарпатської області (далі - відповідач або замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Укршляхбуд (далі - позивач або підрядник) 29 липня 2016 року було укладено Договір підряду № 32 від (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1 договору Замовник доручив, а Підрядник забезпечив в межах кошторисної вартості (проектної та кошторисної частини проектної документації) та умов Договору виконання робіт по капітальному ремонту вул. Борканюка в с. Хижа Виноградівського району.

Згідно п. 3.1 договору ціна договору є твердою та відповідно до протоколу узгодження договірної ціни будівельних робіт складає 560776,80 грн. в т .ч. ПДВ 20%-93462,80 грн. ОСОБА_2 них у 2016 році за рахунок коштів місцевого бюджету 50 276 грн. (п'ятдесят тисяч двісті сімдесят шість грн.), за рахунок коштів державного бюджету 250 000 грн. (двісті п'ятдесят тисяч грн.).

Пунктом 3.2 договору ціна договору по виконанню будівельних робіт може змінюватися лише за взаємною домовленістю між сторонами.

Сторонами 11.10.2016 року укладено додаткову угоду №1, якою внесено зміни до абзацу 2 п. 3.1. Договору № 32 від 29.07.2016 року, який викладено в наступній редакції: ОСОБА_2 них відповідно до кошторисних призначень у 2016 році за рахунок коштів місцевого бюджету 41 083 (сорок одна тисяча вісімдесят три) грн., за рахунок коштів державного бюджету 250 000 (двісті п'ятдесят тисяч) грн.

Інші умови Договору та Додатків до нього залишено без змін.

Згідно п. 9.1 договору фінансування будівельних робі і здійснюється за рахунок бюджетних коштів.

За змістом п. 10.3 договору замовник у строк трьох робочих днів після отримання акту приймання виконаних будівельних робіт (форма № КБ-2в) та довідки про вартість виконаних будівельних робіт/та витрат (форма № КБ-3) повинен їх підписати або направити підряднику мотивовану відмову від їх підписання. У разі відсутності мотивованої відповіді протягом п'яти робочих днів акт приймання виконаних будівельних робіт (форма № КБ-2в) та довідки про вартість виконаних будівельних робіт/та витрат (форма № КБ-3) вважаються підписаними, а будівельні роботи прийнятими.

На виконання умов договору підрядником у жовтні та листопаді 2016 року виконано роботи на загальну суму 560207,40 грн., у підтвердження чого складено довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за листопад 2016 року.

Надані підрядником роботи за жовтень 2016 року на суму 241083,00 грн. були прийняті замовником, підтвердженням чого є підписані довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за жовтень 2016 року та акт приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2016 року.

Відповідачем на виконання п.3.1 договору вказані роботи оплачені в повному обсязі, у підтвердження чого надано платіжні доручення №10 від 02.11.2016 року на суму 41083,00 грн. та №2 від 02.11.2016 року на суму 200000,00 грн.

Надані підрядником роботи за листопад 2016 року на суму 319124,40 грн. підтверджується складеними довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за листопад 2016 року та актом приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2016 року.

28 вересня 2018 р. за вих. № 47 підрядником було надіслано замовнику Довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за листопад 2016 року (форми № КБ-3) та Акт приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2016 року (форми № КБ-2в) на суму 319124,40 грн. (з ПДВ) для підписання та оплати. Однак, відповідач у строки встановлені п. 10.3 договору вказані довідку та акти за листопад 2016 р. не підписав.

Водночас, відповідач надіслав позивачу лист № 33 від 04.10.2018 р. про те, що вказані роботи мали фінансуватись за кошти як місцевого так і державного бюджету та повідомив про фактичну відсутність у нього коштів для оплати виконаних робіт. Разом з цим замовник не заперечив обсяги, вартість виконаних робіт та їх якість, тобто не надав мотивованої відмови від підписання акту виконаних робіт та довідки про їх вартість за листопад 2016 р. на суму 319124,40 грн. у строк 5 робочих днів як це передбачено п. 10.3 договору.

Згідно платіжного доручення №1 від 22.08.2016 року відповідачем внесено аванс у розмірі 50000,00 грн., який зараховано позивачем в рахунок оплати робіт за листопад 2016 року.

Оскільки, відповідачем не здійснено в повному обсязі розрахунок за належним чином виконані роботи, позивач звернувся до суду за захистом свого порушеного права з даним позовом про стягнення заборгованості за виконані роботи у сумі 269124,40 грн. у судовому порядку.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Проаналізувавши укладений сторонами договір №1 від 11.10.2017, суд дійшов висновку, що останній за своєю правовою природою є договором підряду, а тому виниклі між сторонами спірні правовідносини підпадають під регулювання Глави 33 Господарського кодексу України та нормами глави Цивільного кодексу України.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно з ч. 1 ст. 854 Цивільного кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Відповідно до ст. 875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Згідно зі статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Частиною 1 статті 846 Цивільного кодексу України передбачено, що строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору №32 від 29.07.2016 року позивач виконав роботи у жовтні 2018 року, а відповідач в свою чергу прийняв вказані роботи, що підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт, які оформлені належним чином та підписані уповноваженими представниками сторін без зауважень та заперечень. На виконання умов Договору №32 від 29.07.2016 року позивачем також виконано роботи у листопад 2018 року, однак відповідні акти приймання виконаних робіт за листопад 2016 р. та довідка про вартість робіт/та матеріалів за листопад 2018 р., які надіслані позивачем у 2018 році відповідачем не підписані.

Відповідно до п. 10.4. Договору розрахунки за щомісячно виконані будівельні роботи проводяться Замовником в безготівковому порядку на підставі підписаного акту приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) та довідки про вартість виконаних будівельних робіт/та витрат (форма № КБ-3) за відповідним розділом протягом п'яти робочих днів з моменту їх підписання.

Відповідно до п. 10.5 Договору остаточний розрахунок за договором здійснюється замовником в безготівковому порядку на основі остаточно підписаного акту приймання виконаних будівельних робіт (форма №КБ-2в) та довідки про вартість виконаних будівельних робіт/та витрат (форма № КБ-3) з врахуванням попередньої оплати протягом п'яти робочих днів з моменту їх підписання.

Враховуючи те, що відповідачем акт приймання виконаних робіт за листопад 2016 р. та довідка про вартість робіт/та матеріалів за листопад 2016 р. не підписані у 5-тиденний строк та не направлено вмотивовану відмову від їх підписання, у відповідності до п.10.3 договору, такі вважаються підписаними після спливу 5 робочих днів з моменту отримання вимоги № 33 від 04.10.2018 р.

Крім того, згідно положень ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Пункт 16.1 договору передбачає, що договір набирає чинність з дня його підписання Сторонами і діє до 31.12.2016 року, але в будь- якому разі до повного виконання Сторонами зобов'язань за цим Договором.

Доводи щодо того, що підписані акти у 2018 році не підтверджують виконання робіт у 2016 році не відповідають положенням п.16.1 договору, умови якого обумовлені обома сторонами при його укладенні. Окрім того, представником відповідача не заперечується факт належного виконання позивачем підрядних роббіт.

Акт виконаних робіт є первинним документом, який фіксує факт здійснення господарської операції, відповідно, є підставою для здійснення розрахунків за фактично виконані роботи.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним судом у постанові від 03 травня 2018 р. у справі № 914/1556/17.

За наведених вище обставин судом встановлено, що відповідач порушив свої зобов'язання за Договором, не здійснив оплату виконаних позивачем робіт у повному обсязі, внаслідок чого у нього утворилася заборгованість перед позивачем у розмірі 269124,40 грн., факт існування якої належним чином доведений та відповідачем не спростований.

Доводи відповідача щодо відсутності бюджетного фінансування, суд вважає безпідставними та зазначає, що законодавством не передбачено залежність виконання взятих зобов'язань за договором від фактичного фінансування видатків місцевих бюджетів та звільнення від здійснення оплати виконаних позивачем робіт за договором в разі відсутності бюджетного фінансування для їх оплати, відтак суд їх відхиляє з огляду на наступне.

Відповідачем 04.10.2018 року направлено позивачу лист №33 про відсутність грошових надходжень для фінансування оплати суми 319124,40 грн. боргу за виконані позивачем будівельні роботи, так як сільська рада є дотаційною і додаткових угод про направлення кошторисних призначень не укладалось, відтак наявна сума боргу буде сплачена першочергово при наявності відповідних коштів.

Частина 2 ст. 218 ГК України та ст. 617 ЦК України прямо передбачають, що відсутність у боржника необхідних коштів не вважається обставиною, яка є підставою для звільнення від відповідальності.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 15.05.12 у справі № 11/446, від 15.05.12 у справі № 3-28гс12 та постанові Вищого господарського суду України від 23.08.12 у справі № 15/5027/715/2011.

В порядку ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини (далі -ЄСПЛ), а саме, у справі Кечко проти України (заява № 63134/00), ЄСПЛ зауважив, що держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату надбавок з державного бюджету, однак свідома відмова в цих виплатах не допускається, доки відповідні положення є чинними (пункт 23 рішення Суду). У пункті 26 вказаного рішення зазначено, що органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.

Таким чином, відсутність бюджетних коштів у відповідача не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.

Аналогічна позиція викладена в рішеннях Європейського суду з прав людинивід 18 жовтня 2005 року у справі Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України та від 30 листопада 2004 року у справі Бакалов проти України також зазначено, що відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України, не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання (пункти 48 та 40 цих рішень відповідно).

Згідно з приписами статті 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями і, оскільки між сторонами виникли майнові відносини, які засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників (частина перша статті 1 ЦК України), що регулюються актами цивільного законодавства України, тому відсутність у відповідача необхідних коштів або взяття нею зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань не звільняє її від обов'язку виконати зобов'язання за Договором.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Частиною 4 ст. 13 ГПК України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Укршляхбуд» про стягнення з відповідача суми заборгованості у сумі 269124,40 грн. підлягає задоволенню у повному обсязі (з урахуванням заяви позивача про зменшення позовних вимог).

Витрати по сплаті судового збору відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача у сумі 4036,87 грн.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, 195, 232, 233, 237, 238, 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Хижанської сільської ради Виноградівського району, (90342, Закарпатська область, Виноградівський район, с. Хижа, вул. Шевченка,57, код ЄДРПОУ: 04349219) на користь товариства з обмеженою відповідальністю Укршляхбуд (02094, м.Київ, вул.Магнітогорська, 1/710, код ЄДРПОУ: 35381644) заборгованість у розмірі 269124,40 грн. (двісті шістдесят дев'ять тисяч сто двадцять чотири гривні 40 коп), а також суму 4036,87 грн. (чотири тисячі тридцять шість гривень 87 копійок) у відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ на виконання рішення в порядку вимог п. 4 ст. 327 ГПК України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено: 02.04.2019.

Суддя О.Ф. Ремецькі