Ухвала

від 25.03.2019 по справі 12/772

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, http://zt.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"25" березня 2019 р. Справа № 12/772.

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді: Сікорської Н.А., розглянувши скаргу ПВКП "Будкомплектація" №7 від 12.03.2019 на постанову старшого державного виконавця Корольовського ВДВС м. Житомир Ратушної О.В. про повернення виконавчого документа від 17.09.2018 у ВП №22023245 у справі

за позовом: Приватного виробничо-комерційного підприємства "Будкомплектация"

до: Фізичної особи-підприємця Іщенка Віктора Володимировича (м. Житомир)

про стягнення 178000,00 грн.

за участю:

представника стягувача: ОСОБА_3 - засновник ПВКП " Будкомплектація" (ВМ 47076, виданий Богунським РВУМВС України у Житомирській області);

представника ДВС: Ратушна О.В., довіреність № 13010 від 26.02.19

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Житомирської області від 17.09.2010 у справі № 12/722 стягнуто з Фізичної особи-підприємця Іщенка Віктора Володимировича на користь Приватного виробничо-комерційного підприємства "Будкомплектація" 17800,00 грн. заборгованість по орендній платі; 178,00 грн. - державного мита, 159,73 - витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

07.10.2010 на виконання вищевказаного рішення видано наказ № 12/772.

14.03.2019 на адресу господарського суду Житомирської області надійшла скарга ПВКП "Будкомплектація" №7 від 12.03.2019 на постанову старшого державного виконавця Корольовського ВДВС м. Житомир Ратушної О.В. про повернення виконавчого документа від 17.09.2018 у ВП № 22023245.

Ухвалою від 14.03.20191 суд прийняв до розгляду скаргу та призначив її розгляд в судовому засідання 25.03.2019.

Скаржник зазначає, що постановою державного виконавця від 17.09.2018 наказ господарського суду Житомирської області № 12/772 від 07.10.2010 повернуто стягувачу на підставі п. 9 ч.1 ст. 37 ЗУ "Про виконавче провадження.

Постанову державного виконавця про повернення виконавчого документу скаржник вважає незаконною та такою, що підлягає скасуванню.

Протиправність дій державного виконавця скаржник вважає в тому, що державний виконавець протягом усього строку перебування наказу на виконанні не з'ясував про отримані доходи боржником, не забезпечив належну перевірку майнового стану боржника та не вчинив інших дій, які б забезпечували належне виконання судового рішення.

Зокрема, державним виконавцем не перевірено, чи входить боржник до переліку засновників юридичних осіб, наявність у останнього прав власності на земельні ділянки, які не зареєстровані у Реєстрі прав власності на нерухоме майно, але виникли до 2013 року.

На думку скаржника про протиправність дій державного виконавця свідчить те, що оскаржувану постанову на адресу стягувача направлено лише 20.02.2019.

В оскаржуваній постанові державним виконавцем не зазначено мотиви та підстави застосування Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів у іноземній валюті".

Державним виконавцем не зазначено ні кредитора, ні розмір кредиту, ні відомостей про реєстрацію іпотеки та інших зобов'язань. Відомості щодо віднесення нерухомого майна боржника до заставного або іпотечного у постанові не зазначено.

З наведених підстав постанову від 17.09.2018 скаржник вважає недійсною. Водночас, просить поновити пропущений з поважних причин строк з огляду на те, що стягувач оскаржувану постанову отримав лише 02.03.2019.

25.03.2019 на адресу суду від Корольовського ВДВС міста Житомира Головного територіального управління юстиції у Житомирській області надійшов відзив на скаргу (а.с.18-20) та додано копії матеріалів зі зведеного виконавчого провадження АСВП №27210286 щодо виконання наказу господарського суду Житомирської області № 5/1022 від 22.04.2011 (а.с. 24-59).

Згідно письмового відзиву Корольовський ВДВС міста Житомира Головного територіального управління юстиції у Житомирській області заперечує проти скарги, вважає її необґрунтованою.

Дії старшого державного виконавця щодо виконання наказу Господарського суду Житомирської області № 12/772 від 07.10.2010 вважає такими, що відповідають вимогам ЗУ "Про виконавче провадження". Вказує, що державним виконавцем вчинялись всі необхідні дії направлені на виконання рішення суду.

Зокрема, зазначає, що відповідно до ст. 30 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження № 22023245 було об'єднано з іншими виконавчими провадженнями про стягнення з ФОП Іщенка В.В. грошових коштів на користь інших осіб у зведене виконавче провадження № 272010286.

Державний виконавець при здійсненні виконавчих дій за зведеним виконавчим провадженням № 272010286 вжив усіх необхідних заходів та провів усі необхідні виконавчі дії в межах повноважень для встановлення наявного у боржника майна, коштів на рахунках та вкладах боржника в установах банків та інших кредитних організаціях.

Державним виконавцем накладено заборону розпоряджатися майном боржника, здійснено вихід за місцем проживання боржника.

Об'єкт нерухомого майна - квартира АДРЕСА_1, яка належала боржнику, була відчужена та реалізована, про що свідчить протокол № 1-06156 від 16.12.2011 року.

Вказує, що згідно з відомостями адресного бюро Житомирської області від 17.09.2014 Іщенко Віктор Володимирович був знятий з реєстрації у квартирі АДРЕСА_1 з 01.06.2012 року згідно рішення Корольовського районного суду м. Житомира та в даний час має місце реєстрації за адресою: Житомирська область, Черняхівський район, пгт. Черняхів.

При проведенні виконавчих дій встановлено, що боржник - ФОП Іщенко Віктор Володимирович, не має на праві власності нерухомого майна, транспортних засобів, коштів на рахунках та вкладах боржника в установах банків та інших кредитних організаціях, не працює та не отримує пенсію.

Зазначає, що державним виконавцем здійснено усі належні заходи з розшуку майна та коштів боржника, однак у боржника відсутнє майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення.

Враховуючи викладене, державний виконавець вважає правомірною постанову про повернення виконавчого документу стягувачу відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження".

В судовому засіданні старший державний виконавець Корольовського ВДВС міста Житомира Головного територіального управління юстиції Ратушна О.В. заперечила проти доводів скарги з підстав, викладених у відзиві.

Представник скаржника (стягувач) в судовому засіданні вимоги скарги підтримав у повному обсязі з підстав у ній зазначених.

Дослідивши матеріали скарги, заслухавши пояснення державного виконавця та скаржника, господарський суд дійшов висновку про задоволення вимог скарги з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи предметом оскарження є дії державного виконавця в ході виконання наказу господарського суду Житомирської області № 12/772 від 07.10.2010 щодо винесення постанови від 17.09.2018 про повернення виконавчого документу з підстав п. 9 ч.1 ст. 37 ЗУ України" Про виконавче провадження".

Відповідно ст. 339 ГПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Згідно ст. 326 ГПК України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Згідно зі статтею 18 Господарського процесуального кодексу України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.

Відповідно до ст. 1 Закону, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Законом визначено умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" (ч. 1 ст. 5 Закону України "Про виконавче провадження").

Статтею 3 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" передбачено, що завданням органів державної виконавчої служби та приватних виконавців є своєчасне, повне і неупереджене виконання рішень, примусове виконання яких передбачено законом.

Статтею 2 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: 1) верховенства права; 2) обов'язковості виконання рішень; 3) законності; 4) диспозитивності; 5) справедливості, неупередженості та об'єктивності; 6) гласності та відкритості виконавчого провадження; 7) розумності строків виконавчого провадження; 8) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; 9) забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

За умовами пункту 1 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження", виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Частиною 1 ст. 12 ЗУ "Про виконавче провадження" визначено, що під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

З матеріалів справи вбачається, що 16.10.2010 старшим державним виконавцем Корольовського відділу державної виконавчої служби Житомирського міського управління юстиції Мирошник І.М. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з виконання наказу № 12/772, виданого 07.10.2010 господарським судом Житомирської області (а.с. 28).

Постановою від 14.12.2010 державним виконавцем накладено арешт на кошти боржника у межах суми 19976,50 грн. (а.с. 31).

23.12.2010 державним виконавцем складено акт про те, що при виході державного виконавця за адресою АДРЕСА_2, встановлено, що двері квартири ніхто не відчинив (а.с. 33).

04.05.2011 старшим державним виконавцем Корольовського ВДВС Житомирського МУЮ винесено постанову про примусовий привід боржника на 11.05.2011 о 10: 00 год. Виконання постанови доручено Корольовському РВ УМВС України в Житомирській області (а.с. 34).

Згідно рапорту ДІМ Корольовського РВ УМВС України в Житомирській області ОСОБА_4 від 12.05.2011, виконати постанову про примусовий привід гр. Іщенко В.В. не представилось можливим (а.с. 35).

14.06.2011 державним виконавцем складено акт опису й арешту майна, згідно якого при примусовому виконанні судового наказу № 2н-2947, виданого 19.11.2009 Корольовським районним судом, про стягнення з Іщенка В.В. на користь ПАТ "Універсал Банк" заборгованості в сумі 47019,42 грн. накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1 (а.с. 37-40).

Постановою від 21.06.2011 державним виконавцем призначено експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні при примусовому виконанні судового наказу № 2н-2947, виданого 19.11.2009 Корольовським районним судом про стягнення з Іщенка В.В. на користь ПАТ "Універсал Банк" заборгованості в сумі 47019,42 грн. (а.с. 41).

Згідно протоколу № 1-06156 проведення прилюдних торгів по реалізації нерухомого майна , яке належить Іщенку В.В. - квартиру по АДРЕСА_1 продано за ціною 187500,00 грн., переможцем торгів визнано ОСОБА_6 (а.с. 42).

10.04.2013 державним виконавцем направлено запит до Реєстраційної служби Житомирського МУЮ, Інспекції державного технічного нагляду Житомирської обласної держадміністрації, ОРЕВ УДАІ УМВС України в Житомирській області та Управління Держземагенства у Житомирському районі Житомирської області з метою отримання інформації про зареєстроване майно боржника.

Згідно відповіді Державної інспекції сільського господарства в Житомирській області, сільськогосподарська техніка за боржником не зареєстрована (а.с. 29).

12.04.2013 державним виконавцем отримано відповідь від Управління Держземагенства у Житомирському районі Житомирської області про те, що в Управлінні відсутні відомості щодо права власності на землю та право постійного користування землею, договорам оренди землі по м. Житомиру, зареєстрованих за Іщенком В.В. (а.с. 59).

30.04.2013 державним виконавцем отримано відповідь № 1036102 на запит № 1447916 від 29.04.2013 від Державної податкової служби України про номери рахунків, відкритих у банках та інших фінансових установах боржником (а.с. 30).

ПАТ "КБ Надра" Житомирського РУ на запит державного виконавця № 42/3-28/16670 від 10.06.2013 повідомив, що на арештованому рахунку ФОП Іщенко В.В, станом на 19.06.2013 залишок коштів на рахунку становить -0,09 грн. (а.с. 32).

17.09.2014 державним виконавцем отримано інформацію з адресного бюро Житомирської області про те, що Іщенко В.В. знятий з реєстрації у АДРЕСА_3 згідно рішення суду від 14.05.2012. Вказано, що місце реєстрації боржника - пгт. Черняхів (а.с. 43 )

21.02.2017, 18.12.2017, 13.04.2018, 15.08.2018 на запит державного виконавця надійшла відповідь від Пенсійного фонду України про осіб-боржників, які отримують пенсії, щодо осіб-боржників , які працюють за трудовим та цивільно-правовими договорами, про останнє місце роботи відносно Іщенка Віктора Володимировича (а.с. 47, 48, 51, 52, 56). У вищевказаних відповідях зазначено, що за запитами інформації не знайдено.

21.02.2017, 18.12.2017, 13.04.2018, 17.08.2018 виконавцем на його запити отримано відповіді від Державної фіскальної служби України про відсутність інформації про джерела отримання доходів боржником Іщенко В.В. (а.с. 49, 50, 53, 55, 57).

02.08.2018 державним виконавцем отримано інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, з якого вбачається, що Іщенко Віктора Володимировича є власником квартири за адресою: АДРЕСА_4, на яку накладено обтяження згідно договору іпотеки (а.с. 44-46).

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру МВС України, інформація про зареєстровані авто по фізичній особі з РНОКПП НОМЕР_1 відсутня (а.с. 58).

17.09.2018 старшим державним виконавцем Корольовського відділу державної виконавчої служби міста Житомир ГТУЮ у Житомирській області винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п. 9 ч.1 ст. 37 ЗУ "Про виконавче провадження" (а.с. 10).

Згідно п. 9 ч.1 ст. 37 ЗУ "Про виконавче провадження" виконавчий документ повертається стягувачу, якщо законом встановлено заборону щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, якщо в нього відсутнє інше майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення, а також щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, що виключає можливість виконання відповідного рішення.

Обгрунтовуючи підстави повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п. 9 ч.1 ст. 37 ЗУ "Про виконавче провадження", державний виконавець вказав, що у боржника відсутнє майно, на яке можливо звернути стягнення.

Далі по тексту постанови, державний виконавець вказує, що згідно інформаційної довідки з Реєстру прав власності на нерухоме майно за боржником зареєстроване єдине майно - квартира № 42 в будинку по вул. Київській, 110 у м. Житомирі.

Зазначено, що відповідно до Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті" № 1304-VII, який набрав чинності 07.06.2014 протягом дії цього Закону:

1) не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави згідно із статтею 4 Закону України "Про заставу" та/або предметом іпотеки згідно із статтею 5 Закону України "Про іпотеку", якщо таке майно виступає як забезпечення зобов'язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що:

таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника / майнового поручителя або є об'єктом незавершеного будівництва нерухомого житлового майна, яке перебуває в іпотеці, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно;

загальна площа такого нерухомого житлового майна (об'єкта незавершеного будівництва нерухомого житлового майна) не перевищує 140 кв. метрів для квартири та 250 кв. метрів для житлового будинку;

2) не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) інше майно (майнові права), яке відповідно до законодавства або кредитного договору підлягає стягненню з позичальника, зазначеного у підпункті 1 цього пункту, при недостатності коштів, одержаних стягувачем від реалізації (переоцінки) предмета застави (іпотеки);

3) кредитна установа не може уступити (продати, передати) заборгованість або борг, визначений у підпункті 1 цього пункту, на користь (у власність) іншої особи.

Вказано, оскільки за даним виконавчим провадженням передбачено звернення стягнення на заставне (іпотечне) нерухоме житлове майно боржника, яке виступає як забезпечення зобов'язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті, та дією мораторію існує певна заборона на звернення стягнення на нерухоме житлове майно боржника, тому в подальшому виконання вищевказаного виконавчого документа неможливе.

Проаналізувавши, надані суду матеріали виконавчого провадження та письмовий відзив Корольовського ВДВС, суд дійшов висновку, що постанова про повернення виконавчого документа стягувачеві містить недостовірну інформацію, щодо нерухомого майна.

Так, відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна інформація про право власності Іщенка В.В. на квартиру № 42 в будинку по вул. Київській, 110 у м. Житомирі станом на 17.09.2018 року відсутня.

Як повідомив державний виконавець, згідно протоколу № 1-06156 проведення прилюдних торгів по реалізації нерухомого майна квартиру по АДРЕСА_1 була реалізована на прилюдних торгах 16.12.2011 (а.с. 42).

Разом з тим, за інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна Іщенко В.В. є власником житлового приміщення за адресою: АДРЕСА_4 (а.с. 44-46).

Водночас, суд зазначає, що для повернення виконавчого документа на підставі. п. 9 ч.1 ст. 37 ЗУ України "Про виконавче провадження" державним виконавцем необхідно встановити факт відсутності іншого майна чи коштів, на які можливо звернути стягнення, а також щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, що виключає можливість виконання відповідного рішення

За приписами ч.1 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Частиною 3 зазначеної статті визначено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право:

1) проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону;

2) проводити перевірку виконання юридичними особами незалежно від форми власності, фізичними особами, фізичними особами - підприємцями рішень стосовно працюючих у них боржників;

3) з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну;

4) за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника - фізичної особи, особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі потреби примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників поліції, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке згідно із законом можливо звернути стягнення. Примусове проникнення на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень у зв'язку з примусовим виконанням рішення суду про виселення боржника та вселення стягувача і рішення про усунення перешкод у користуванні приміщенням (житлом) здійснюється виключно на підставі такого рішення суду;

5) безперешкодно входити на земельні ділянки, до приміщень, сховищ, іншого володіння боржника - юридичної особи, проводити їх огляд, примусово відкривати та опечатувати їх;

6) накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку;

7) накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей;

8) здійснювати реєстрацію обтяжень майна в процесі та у зв'язку з виконавчим провадженням;

9) використовувати за згодою власника приміщення для тимчасового зберігання вилученого майна, а також транспортні засоби стягувача або боржника за їхньою згодою для перевезення майна;

10) звертатися до суду або органу, який видав виконавчий документ, із заявою (поданням) про роз'яснення рішення, про видачу дубліката виконавчого документа у випадках, передбачених цим Законом, до суду, який видав виконавчий документ, - із заявою (поданням) про встановлення чи зміну порядку і способу виконання рішення, про відстрочку чи розстрочку виконання рішення;

11) приймати рішення про відстрочку та розстрочку виконання рішення (крім судових рішень), за наявності письмової заяви стягувача;

12) звертатися до суду з поданням про розшук дитини, про постановляння вмотивованого рішення про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває дитина, стосовно якої складено виконавчий документ про її відібрання;

13) звертатися до суду з поданням про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, що належать боржникові від інших осіб;

14) викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні.

У разі якщо боржник без поважних причин не з'явився за викликом виконавця, виконавець має право звернутися до суду щодо застосування до нього приводу;

15) залучати в установленому порядку понятих, працівників поліції, інших осіб, а також експертів, спеціалістів, а для проведення оцінки майна - суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання;

16) накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом;

17) застосовувати під час примусового виконання рішень фото- і кінозйомку, відеозапис;

18) вимагати від матеріально відповідальних і посадових осіб боржників - юридичних осіб або боржників - фізичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження;

19) у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду, за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів;

20) залучати в разі потреби до проведення чи організації виконавчих дій суб'єктів господарювання, у тому числі на платній основі, за рахунок авансового внеску стягувача;

21) отримувати від банківських та інших фінансових установ інформацію про наявність рахунків та/або стан рахунків боржника, рух коштів та операції за рахунками боржника, а також інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком;

22) здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом.

За приписами ч. 5 ст. 18 ЗУ "Про виконавче провадження", під час виконання рішень виконавець має право на безпосередній доступ до інформації про боржників, їхнє майно, доходи та кошти, у тому числі конфіденційної, яка міститься в державних базах даних і реєстрах, у тому числі електронних. Порядок доступу до такої інформації з баз даних та реєстрів встановлюється Міністерством юстиції України разом із державними органами, які забезпечують їх ведення.

За умовами ст. 10 ЗУ "Про виконавче провадження", заходами примусового виконання рішень є:

- звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами;

- звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника;

- вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні;

- заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов'язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем;

- інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Частиною 2 ст. 48 ЗУ "Про виконавче провадження" визначено, що стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.

Відповідно до ч. 8 ст. 48 ЗУ "Про виконавче провадження", виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.

З аналізу вищенаведених норм ЗУ "Про виконавче провадження" вбачається, що для здійснення примусових заходів виконання рішень, державний виконавець насамперед зобов'язаний здійснити перевірку майнового стану боржника.

Натомість, матеріали зведеного виконавчого провадження після відкриття провадження за наказом № 12/772 від 07.10.2010 не містять доказів того, що державний виконавець систематично звертався до банківських установ з метою отримання інформації про наявність рахунків та/або стан рахунків боржника, рух коштів та операції за рахунками боржника, а також інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком в порядку п. 21 ч. 3 ст. 18 ЗУ "Про виконавче провадження".

У справі відсутні та виконавчою службою не надані докази в підтвердження дотримання державним виконавцем вимог ч. 8 ст. 48 Закону України "Про виконавче провадження", в частині здійснення перевірки майнового стану боржника з періодичністю у кожні два тижні щодо виявлення рахунків, та кожні три місяці щодо виявлення нерухомості та рухомого майна відповідно.

Разом з тим, державним виконавцем не здійснено виклику боржника в межах виконання наказу господарського суду Житомирської області № 12/772 від 07.10.2010 після того, як державному виконавцю стало відомо про те, що боржника знято з реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 та зареєстровано в смт. Черняхів.

За приписами ч.ч. 4, 5 ст. 24 ЗУ "Про виконавче провадження", виконавець має право вчиняти виконавчі дії щодо звернення стягнення на доходи боржника, виявлення та звернення стягнення на кошти, що перебувають на рахунках боржника у банках чи інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах на території, на яку поширюється юрисдикція України.

У разі необхідності проведення перевірки інформації про наявність боржника чи його майна або про місце роботи на території, на яку не поширюється компетенція державного виконавця, державний виконавець доручає проведення перевірки або здійснення опису та арешту майна відповідному органу державної виконавчої служби.

Відповідно до п. 11 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції № 512/5 від № 02.04.2012, перевірка інформації про наявність боржника, його майна, місця роботи або здійснення опису та арешту майна на території, на яку не поширюється компетенція державного виконавця здійснюється органом державної виконавчої служби, компетенція якого поширюється на територію вчинення таких дій за дорученням державного виконавця.

Проте, після отримання державним виконавцем інформації про те, що місцем проживання боржника є Житомирська область, смт. Черняхів, державний виконавець не вчинив жодних дій з метою перевірки майнового стану боржника в смт. Черняхів.

Водночас, матеріали виконавчого провадження не містять доказів про звернення державного виконавця до Національної комісія з цінних паперів та фондового ринку з метою отримання інформації про належність відповідачу відповідних цінних паперів .

Водночас, суд звертає увагу, що одним із заходів примусового виконання рішень, закон визначає звернення стягнення на майнові права інтелектуальної власності.

Джерелами інформації про належні боржникові майнові права інтелектуальної власності можуть бути дані відповідних державних реєстрів, опублікованих бюлетенів, бухгалтерського обліку, декларація боржника, відповіді на офіційні запити виконавця тощо.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що державний виконавець в порушення норм ст.ст. 18, 48 Закону України "Про виконавче провадження" не здійснив належний розшук усього майна боржника, на яке може бути звернуто стягнення, не провів належним чином перевірку майнового стану боржника.

Крім того, за змістом ст.76 Закону України "Про виконавче провадження", за невиконання законних вимог виконавця, порушення вимог цього Закону, у тому числі за несвоєчасне подання або неподання звітів про відрахування із заробітної плати та інших доходів боржника, неподання або подання неправдивих відомостей про доходи і майновий стан боржника, ненадання боржником на вимогу виконавця декларації чи зазначення у декларації неправдивих відомостей або неповідомлення про зміну таких відомостей, неповідомлення боржником про зміну місця проживання (перебування) чи місцезнаходження або місця роботи (отримання доходів), а також за неявку без поважних причин за викликом виконавця, винні особи несуть відповідальність відповідно до закону.

За наявності ознак кримінального правопорушення в діях особи, яка умисно перешкоджає виконанню рішення чи в інший спосіб порушує вимоги закону про виконавче провадження, виконавець складає акт про порушення і звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

Проте, матеріали виконавчого провадження не містять повідомлень про виклик боржника після 2011 року або накладення штрафу за невиконання вимог державного виконавця, здійснених в межах виконання наказу господарського суду Житомирської області № 12/772 від 07.10.2010, виконавче провадження за яким розпочато 16.10.2010 та в подальшому здійснювалось в межах зведеного виконавчого провадження.

Крім того, державний виконавець не позбавлений був права, у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду, за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України до виконання зобов'язань за рішенням суду.

Водночас, суд зазначає, що відповідно до ст. 36 ЗУ "Про виконавче провадження" у разі відсутності відомостей про місце проживання, перебування боржника - фізичної особи, виконавець звертається до суду з поданням про винесення ухвали про розшук боржника.

Розшук боржника - юридичної особи, майна боржника організовує виконавець шляхом подання запитів до відповідних органів, установ або проведення перевірки інформації про майно чи доходи боржника, що міститься в базах даних і реєстрах, та перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) або його місцезнаходженням.

Заходи щодо розшуку боржника державним виконавцем також не вчинялись.

Крім того, суд наголошує, що державний виконавець наділений правом на звернення до Державної фіскальної служби із запитом про надання інформації про дебіторську заборгованість перед Іщенком В.В.

Суд зазначає, що державний виконавець зобов'язаний вживати реальних заходів примусового виконання рішень передбачених Законом України "Про виконавче провадження", неупереджено, своєчасно і в повному обсязі. Законом надані широкі права та повноваження державному виконавцю у процесі здійснення виконавчого провадження.

Примусові заходи, які має здійснювати державний виконавець, полягають не лише у формальному підході, а у здійсненні відповідних заходів.

Органом ДВС не вчиненено в межах виконавчого провадження всіх передбачених Законом заходів щодо своєчасного та повного виконання наказу Господарського суду Житомирської області №12/772 від 07.10.2010, тому державний виконавець дійшов передчасного висновку про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п. 9 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження".

Європейський суд з прав людини у рішенні по справі Горнсбі проти Греції (Hornsbyv. Greece) від 19 березня 1997 року, заява № 18357/91, п. 40 зазначив, що …право на звернення до суду було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду одній зі сторін.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що дії старшого державного виконавця Корольовського відділу державної виконавчої служби м. Житомир ГТУЮ у Житомирській області Ратушної О.В. щодо винесення постанови про повернення виконавчого документу стягувачу суперечать вимогам Закону України "Про виконавче провадження", є незаконними, а постанова від 17.09.2018 є недійсною та підлягає скасуванню.

За таких обставин скарга ПВКП "Будкомплектація" підлягає задоволенню.

Суд звертає увагу, що відповідно до ст. 345 ГПК України, Корольовський ВДВС м. Житомир Головного територіального управління юстиції у Житомирській області має повідомити суд і заявника про виконання ухвали, постановленої за результатами розгляду скарги, не пізніше ніж у десятиденний строк з дня її одержання.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 233-235, 339-343 ГПК України, господарський суд,-

УХВАЛИВ:

1. Скаргу ПВКП "Будкомплектація" на постанову старшого державного виконавця Корольовського ВДВС м. Житомир Ратушної О.В. про повернення виконавчого документа від 17.09.2018 у ВП №22023245 задовольнити.

2. Визнати неправомірною та скасувати постанову старшого державного виконавця Корольовського ВДВС м. Житомир Ратушної О.В. про повернення виконавчого документа від 17.09.2018 у ВП №22023245

3. Про виконання ухвали, постановленої за результатами розгляду скарги, повідомити суд і заявника не пізніше ніж у десятиденний строк з дня її одержання.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали складено: 01 квітня 2019 року.

Суддя Сікорська Н.А.

Друк:

1 - в справу

2,3 - сторонам (рек. з повід.)

4- Корольовський ВДВС м.Житомир (10014, м.Житомир, вул. Леха Качинського,12-А) (рек. з повід.)