Рішення

від 25.03.2019 по справі 909/1027/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.03.2019 м. Івано-ФранківськСправа № 909/1027/18

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Малєєвої О. В., секретар судового засідання Конашенко О. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртомсоюз"

до відповідача Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління ДФС в Івано-Франківській області

про стягнення матеріальної шкоди, а саме збитків у вигляді упущеної вигоди, в розмірі 37 075 500 грн,

за участю:

представника позивача ОСОБА_1,

представників відповідача ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,

ухвалив таке рішення.

1. Предмет позову.

1.1 ТОВ "Укртомсоюз" звернулося з позовом до Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління ДФС в Івано-Франківській області про стягнення з Державного бюджету України в особі Головного управління Державної казначейської служби України у Івано-Франківській області матеріальної шкоди, а саме збитків у вигляді упущеної вигоди, у розмірі 37 075 500, 00 грн.

2. Вирішення процесуальних питань під час розгляду справи.

2.1 Суд згідно з ухвалою від 30.11.2018 прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі, вирішив здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Водночас суд відмовив в задоволенні клопотання ТОВ "Укртомсоюз" від 23.11.2018 (вх.№18017/18 від 26.11.2018) про відстрочку сплати судового збору внаслідок відсутності підстав для його задоволення. Згідно з п. 13 ч. 2 ст. 3 Закону України "Про судовий збір" судовий збір за вказаними позовними вимогами не справляється.

2.2 Представник позивача в підготовчі судові засідання, призначені на 27.12.2018, 31.01.2019, 20.02.2019 не з'являвся, подавав клопотання про відкладення розгляду справи. В судовому засіданні 20.02.2019 суд відмовив в задоволенні такого клопотання з огляду на те, що відповідно до ч. 2 ст. 183 ГПК України суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження. Згідно з ухвалою суду від 18.01.2019 на підставі ч. 3 ст. 177 ГПК України строк підготовчого провадження було продовжено до 28.02.2019. В цей строк суд повинен розпочати розгляд справи по суті. А тому, враховуючи необхідність повідомлення позивача про дату, час і місце розгляду справи, строки підготовчого провадження не дозволяли відкласти судове засідання.

2.3 При розгляді справи по суті в судовому засіданні 14.03.2019 оголошувалась перерва до 25.03.2019 (ч. 2 ст. 216 ГПК України).

2.4 В судовому засіданні 25.03.2019 розглядалось клопотання представника позивача від 22.03.2019 про долучення додаткових доказів. Дане клопотання обґрунтовувалось тим, що в судовому засіданні 14.03.2019 представник відповідача вказав на відсутність доказів, які б підтверджували факт існування товару, поставка якого спричинила заявлені до відшкодування збитки. Представники відповідача заперечили щодо задоволення даного клопотання з огляду на обов'язок позивача подати докази разом з позовною заявою і недоведеність поважних причин пропуску цього строку.

Суд відмовив в прийнятті доказів на підставі ч. 8 ст. 80 ГПК України, оскільки позивач не обґрунтував неможливість подання доказів у встановлений строк з причин, що не залежали від нього.

2.5 Позивач подав клопотання від 22.03.2019 про залучення в якості співвідповідача Головного управління Державної казначейської служби в Івано-Франківській області і просив поновити строк на подання цього клопотання. В судовому засіданні 25.03.2019 представник позивача уточнив зміст клопотання - просив залучити в якості співвідповідача Державну казначейську службу України. Неможливість подання такого клопотання раніше пояснював зміною правових позицій Верховного Суду у цій категорії спорів. Представники відповідача заперечили щодо задоволення даного клопотання, оскільки позивач до подання позову міг знати про підставу залучення вказаного співвідповідача.

Як передбачено ч. 3 ст. 48 ГПК України, суд після закінчення підготовчого провадження може залучити до участі у справі співвідповідача виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача. Наявності таких обставин позивач не довів. Навпаки, в клопотанні просив застосувати позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 26.07.2018 у справі №907/769/17. А тому суд ухвалив відмовити в задоволенні вказаного клопотання.

3. Зміст позовних вимог та заперечень на позов.

3.1 Позовна заява від 25.10.2018 (вх.№ 18010/18 від 26.11.2018).

Заявлені позовні вимоги мотивовані тим, що дії відповідача щодо анулювання реєстрації платника податку на додану вартість призвели до завдання позивачу матеріальної шкоди у розмірі 37 075 500 грн. Вказав, що він без свідоцтва платника ПДВ не міг реалізувати товар на виконання своїх зобов'язань за договором поставки від 01.04.2015, оскільки був позбавлений можливості реєструвати податкові накладні та відпускати товар зі складу. Правову позицію обґрунтовує положення ст. 22, 1166, 1173 ЦК України.

3.2 Відзив на позов від 21.12.2018 №963/09-19-10-02/09 (вх. №20206/18 від 26.12.2018). Відповідач заперечив проти позову з таких підстав.

- Звернення з позовом про стягнення матеріальної шкоди з суб'єкта владних повноважень не передбачено ст. 20 ГПК України.

- Відповідно до ст. 258, 261 ЦК України позивач пропустив позовну давність, оскільки дізнався про розірвання договору поставки товару від 01.04.2015 після отримання листа ТОВ Орегон ЛТД від 05.10.2015 №05-10-2015.

- Позивач не довів наявність упущеної вигоди, не обґрунтував те, яким чином анулювання свідоцтва платника ПДВ або припинення дії договору про визнання електронних документів вплинуло на фактичну неможливість поставки товару своєму контрагенту. Вказав на недоведеність усіх елементів складу цивільного правопорушення згідно зі ст. 22 ЦК України, ст. 218, 224 ГК України.

- Заявлена до стягнення сума є загальною сумою очікуваних господарських операцій, яка включає в себе всі податки та збори, включає собівартість реалізованого товару та інші витрати, а тому не є чистим доходом платника податку та не є упущеною вигодою.

4. Обставини справи, оцінка доказів.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані у справі докази, оцінивши їх відповідно до приписів ст. 86 ГПК України, суд встановив таке.

4.1 Івано-Франківський окружний адміністративний суд згідно з постановою від 19.10.2015 у справі №809/2437/15 задовольнив позов ТОВ "Укртомсоюз" до Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління ДФС в Івано-Франківській області, зокрема визнав протиправними дії відповідача щодо розірвання в односторонньому порядку договору від 29.01.2015 №290120151 про визнання електронних документів, щодо анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ "Укртомсоюз", скасував рішення комісії від 05.06.2015 № 72/18 Про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртомсоюз", зобов'язав відповідача вчинити дії, направленні на відновлення свідоцтва платника податку на додану вартість ТОВ "Укртомсоюз" з 05.06.2015.

Львівський апеляційний адміністративний суд залишив вказану постанову без змін (ухвала від 28.01.2016). Вищий адміністративний суд України ухвалою від 15.02.2017 залишив без змін постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19.10.2015 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 28.01.2016.

4.2 Між ТОВ "Укртомсоюз", як постачальником, та ТОВ "Орегон ЛТД", як покупцем, був укладений договір поставки від 01.04.2015 № КУ-01/15.

Умови договори такі.

- Постачальник зобов'язується здійснити поставку товару, а покупець прийняти та оплатити поставлений товар (п. 1.1).

- Кількість та якість товару, графік поставки, місце поставки та інші умови поставки окремої партії товару визначаються сторонами в специфікаціях, які є невід'ємною частиною цього договору (п. 1.2).

- Товар - кукурудза 3-го класу. Товар має бути українського походження врожаю 2015 року, насипом, здоровий, товарної якості, без живих комах, шкідливих для товару, без плісняви, зараження, без шкідливого без шкідливого та отруйного насіння, з допустимим радіоактивним фоном. Товар повинен бути нормальної товарної якості, в здоровому стані, без самозігрівання і теплового пошкодження під час сушки; мати нормальний запах, властивий здоровому зерну (без затхлого, солодового, запліснявілого, стороннього запахів); нормальний колір, властивий здоровому зерну.

Зараженість Товару шкідниками хлібних запасів і наявність карантинних бур'янів не допускається. Товар повинен відповідати медико-біологічним вимогам, фітосанітарним і ветеринарним нормам якості, прийнятим в Україні і супроводжуватися посвідченням про якість, виданими акредитованою лабораторією елеватора відвантаження (надалі - посвідчення про якість при відвантаженні) та/або іншими документами в разі необхідності у відповідності до вимог чинного в Україні законодавства (п. 2.1).

4.3 У специфікації №1 до договору від 01.04.2015 сторони узгодили поставку кукурудзи 3-го класу у кількості 9 630,00 тон на загальну суму 37 075 500,00 грн.

4.4 Позивач не здійснив поставку вказаного товару. ТОВ "Орегон ЛТД" направив позивачу повідомлення від 05.10.2015 №05-10-2015 про розірвання договору, яке згідно з відміткою на листі отримано директором позивача 06.10.2015. Позивач адресував ТОВ "Орегон ЛТД" лист від 19.10.2015 №1-19/10/15, в якому повідомив про те, що не має можливості подати та зареєструвати податкові накладні у зв'язку з вказаними судовими процесами.

5. Норми права та мотиви, якими суд керувався при ухваленні рішення.

5.1 Як передбачено ст. 56 Конституції України, кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

За приписами ч.1 ст. 1173 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 та ч. 1 ст. 170 ЦК України держава є учасником цивільних відносин та набуває і здійснює цивільні права та обов'язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом.

5.2 Згідно з п/п 2 п. 35 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою КМУ від 03.08.2011 №845 (у редакції Постанови КМУ від 30.01.2013 №845, далі - Порядку), Казначейство здійснює безспірне списання коштів державного бюджету для відшкодування (компенсації) шкоди, заподіяної фізичним та юридичним особам внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, їх посадових чи службових осіб під час здійснення ними своїх повноважень. В п. 3 Порядку визначено, що рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства.

Відповідно до п. 1, п/п 3 п. 4 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого постановою КМУ від 15.04.2015 №215, Державна казначейська служба України (Казначейство) є центральним органом виконавчої влади, який здійснює безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів або боржників на підставі рішення суду.

5.3 За приписами ч. 4 ст. 56 ГПК України держава бере участь у справі через відповідний орган державної влади відповідно до його компетенції. Тому у цій справі держава як відповідач повинна брати участь через відповідні органи державної влади - Державну податкову інспекцію у м. Івано-Франківську Головного управління ДФС в Івано-Франківській області (дії якої, за позовними вимогами, призвели до завдання шкоди позивачу) та Державну казначейську службу України (орган, який відповідно до закону здійснює повернення коштів з бюджету).

Така правова позиція наведена, зокрема, в постанові Верховного Суду від 19.12.2018 у справі №910/22630/17 з посиланням на правову позицію, викладену у постанові ОСОБА_5 Верховного Суду від 19.06.2018 у справі №910/23967/16.

Згідно з ч. 4 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

5.4 Всупереч наведеному позивач при зверненні з позовом в якості відповідача визначив тільки Державну податкову інспекцію у м. Івано-Франківську Головного управління ДФС в Івано-Франківській області.

Слід зауважити, що суд відповідно до вимог ч. 4 ст. 182 ГПК України був позбавлений можливості залучити іншого співвідповідача в підготовчому провадженні. Як передбачено ч. 1 ст. 48 ГПК України, суд має право залучити до участі в справі співвідповідача тільки за клопотанням позивача. А представник позивач не брав участі в жодному із судових засідань підготовчого провадження. Тому слід вважати, що позов заявлено до неналежного відповідача, оскільки відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, здійснюється державою за рахунок державного бюджету, а не за рахунок коштів, що виділяються на утримання цих органів.

6. Висновки суду.

6.1 Подання позову до неналежного відповідача є підставою для відмови в позові. Тому в позові ТОВ "Укртомсоюз" до Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління ДФС в Івано-Франківській області про стягнення з Державного бюджету України матеріальної шкоди, а саме збитків у вигляді упущеної вигоди, в розмірі 37 075 500 грн - слід відмовити.

7. Судові витрати.

7.1 Склад та порядок розподілу судових витрат визначено главою 8 ГПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до п. 13 ч. 2 ст. 3 Закону України "Про судовий збір" судовій збір за вказаними позовними вимогами не справляється. Інших витрат сторонами не заявлено.

7.2 Відповідно до ч. 2 ст. 129 ГПК України судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. Оскільки в задоволенні позову слід відмовити, то підстави для стягнення судового збору з відповідача - відсутні.

Керуючись ст. 2, 86, 129, 145, 233, 236-238, 240, 241, 256, п. 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Відмовити в позові Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртомсоюз" (вул. Польова, 8, офіс 8, м. Івано-Франківськ, 76011, ідентифікаційний код 39527489) до відповідача Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління ДФС в Івано-Франківській області (вул. Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ, 76018, ідентифікаційний код 39508514) про стягнення матеріальної шкоди, а саме збитків у вигляді упущеної вигоди, в розмірі 37 075 500 грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 02.04.2019.

Суддя О. В. Малєєва