Рішення

від 22.03.2019 по справі 906/1028/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" березня 2019 р. м. Житомир Справа № 906/1028/18

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Вельмакіної Т.М.

секретар судового засідання: Антонова О.В.

за участю представників сторін:

від позивача: не прибув;

від відповідача: не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДДК Трейдінг Експорт"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліс Полісся"

про стягнення 33487,53 грн

Товариство з обмеженою відповідальністю "ДДК Трейдінг Експорт" звернулося до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліс Полісся" коштів у сумі 33487,53 грн.

Ухвалою суду від 22.11.2018 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 20.02.2019 підготовче провадження було закрито та призначено справу до судового розгляду по суті.

22.03.2019 електронною поштою через діловодну службу суду надійшла заява від 22.03.2019, згідно якої позивач повідомляє, що стан розрахунків, на дату складання вказаної заяви, між сторонами не змінився.

Судом ухвалено долучити вищевказаний документ до матеріалів справи.

Представники сторін в судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, хоча про час та місце розгляду справи повідомлялися вчасно та належним чином, про що свідчать поштові повідомлення про вручення поштових відправлень (а.с. 85-86).

Враховуючи, що явка представників сторін в судове засідання обов'язковою не визнавалася, суд вважає, що неявка останніх не перешкоджає розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до договору про відступлення права вимоги № 3 від 24 вересня 2018 року (далі - Договір (а.с. 11-12), підприємству ТОВ "ДДК Трейдінг Експорт" (позивач, новий кредитор) було безоплатно відступлено підприємством ТОВ "ДДК Інтернейшнл Груп" (DDK International Group OU (первісний кредитор)) належне йому право вимоги з отримання, повернення і стягнення коштів у сумі 1014,80 євро, що на день укладення вищевказаного договору, є еквівалентом 33487,53грн (за курсом НБУ 1 євро вартістю 32.99914100грн), які були перераховані 19.06.2018 на користь ТОВ "Ліс Полісся" (відповідач, боржник) від ТОВ "ДДК Інтернейшнл Груп" на підставі контракту №25 від 11.06.2018.

За зазначеним договором про відступлення права вимоги ТОВ "ДДК Трейдінг Експорт" одержало право вимагати від ТОВ "Ліс Полісся" отримання, повернення і стягнення коштів в сумі 33487,53грн., а також інших, передбачених контрактом №25 від 11.06.2018 та чинним законодавством обов'язків за зазначеним зобов'язанням.

Листом № 03 від 26.09.2018 ТОВ "ДДК Трейдінг Експорт" повідомило боржника -ТОВ "Ліс Полісся" про укладення договору про відступлення права вимоги №3 від 24.09.2018 та пропонувало повернути отриманні від ТОВ "ДДК Інтернейшнл Груп" кошти у сумі 33487,53грн. (а.с. 13).

Оскільки боржник проігнорував вимоги нового кредитора, вказане стало підставою для звернення позивача за захистом порушеного права до суду.

В обґрунтування позовних вимог позивач зсилається на ст.ст. 173, 193, 265 ГК України, ст.ст. 526, 530, 610,628,629,693,1212 ЦК України.

Відповідач, згідно відзиву, позов не визнає частково (а.с.39). Пояснює, що з метою виконання зобов'язання за Контрактом №25 від 11.06.2018, 01.10.2018 сплатив на рахунок "ДДК Інтернейшнл Груп" 500,00євро, оскільки не знав і не міг знати про укладення договору про відступлення права вимоги, так як повідомлення про укладення останнього було отримано відповідачем лише 02.10.2018. За вказаного, відповідач підтверджує суму боргу перед позивачем у розмірі 514,80євро.

При цьому, відповідач вважає, що оскільки він отримав від ТОВ "ДДК Інтернейшнл Груп" кошти в євро 19.06.2018, то саме на цю дату потрібно визначати розмір суми гривневого еквіваленту. Укладення договору про зміну кредитора, на думку відповідача, не може бути підставою для зміни розміру суми заборгованості за основним зобов'язанням.

У відповіді на відзив (а.с. 48-49) позивач стверджує, що відразу після укладення договору про відступлення права вимоги в усному порядку повідомляв відповідача про зміну кредитора у зобов'язанні, однак відповідач 500 євро добровільно перерахував саме ТОВ "ДДК Інтернейшнл Груп".

Вважає, що слід критично віднестись до доказів перерахування відповідачем 01.10.2018 коштів у сумі 500 євро на користь ТОВ "ДДК Інтернейшнл Груп", оскільки надана відповідачем банківська виписка містить багато незрозумілих відомостей.

Стосовно думки відповідача про визначення спірної суми за розміром курсу станом на 19.06.2018 заперечує. Зсилаючись на ч. 2 ст. 524, ч. 2 ст. 533 ЦК України, вважає, що суму у гривнях слід визначати саме на день укладення договору про уступку права вимоги.

Оцінивши в сукупності матеріали справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, господарський суд дійшов висновку про часткову обгрунтованість позовних вимог, враховуючи наступне.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України є, зокрема, договори.

За змістом ч. 1 ст. 14 ЦК України, цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Статтею 173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно зі ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

З матеріалів справи вбачається, що 11.06.2018 між ТОВ "ДДК Інтернейшнл Груп" та ТОВ "Ліс Полісся" укладено Договір №25 (а.с. 16-19), предметом якого є купівля-продаж продукції лісопереробки (пиломатеріалів), яку продавець, у відповідності до умов Договору, зобов'язався передати у власність покупця, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити його в порядку та на умовах, встановлених Договором.

У відповідності до п. 1.3. вказаного Договору, кількість та об'єм поставок товару, його характеристики та терміни поставки повинні відповідати Специфікації та вимогам, обумовлених у додатках до Договору.

За умовами п. 2.1. Договору, розрахунковою валютою вказаного Договору є євро.

Згідно підписаної сторонами Специфікації (а.с. 20) продавець зобов'язався поставити покупцю пиломатеріали обрізні, хвойних порід, сорт 1-2 ГОСТ 8486-86 (АБ), вологість 16-4,8%, країна походження - Україна. Загальна вартість партії склала 4600,00 євро.

У п. 8 Специфікації сторони погодили наступні умови поставки: FCA (Житомирська область) (ІНКОТЕРМС 2010) партіями по 1-му контейнеру (40м3). Відвантаження партії не пізніше 10 днів з дня предоплати покупця.

Пунктом 9 Специфікації визначено умови оплати: 20% - попередня оплата по всій Специфікації напротязі 2-х робочих днів після підписання Договору та Специфікації, 80% (залишковий баланс по Інвойсу) проводиться протягом 2-х робочих днів після надання копії сертифіката походження, виданого обласним управлінням Лісового господарства.

З метою здійснення оплати продавець надав покупцю інвойс №25/01 від 12.06.2018 (а.с. 21).

Платіжним дорученням про перерахування коштів в іноземній валюті №40 від 19.06.2018 (а.с. 21) підтверджено, що покупець перерахував продавцю попередню оплату у розмірі 1014,80 євро (а.с. 22).

За вказаного, у ТОВ "Ліс Полісся" виник обов'язок з поставки товару ТОВ "ДДК Інтернейшнл Груп" упродовжі 10 днів з моменту здійснення попередньої оплати.

Відповідно до частини першої статті 530 Цивільного кодексу України, якщо в зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно з частиною другою статті 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Оскільки, в порушення умов укладеного Договору та специфікації, продавець - ТОВ "Ліс Полісся" поставку товару не здійснив, останній заборгував покупцю - ТОВ "ДДК Інтернейшнл Груп" 1014,80 євро попередньої оплати.

Разом з тим, 24.09.2018 між ТОВ "ДДК Інтернейшнл Груп" (DDK International Group OU (первісний кредитор) та ТОВ "ДДК Трейдінг Експорт" (новий кредитор) було укладено Договір №3 про відступлення права вимоги, за умовами якого первісний кредитор безоплатно уступає, а новий кредитор безоплатно приймає на себе право вимоги, належне первісному кредитору, з отримання, повернення і стягнення у сумі 1014,80 євро, що на день укладення вищевказаного договору про відступлення права вимоги є еквівалентом 33487,53грн. (за курсом НБУ 1 євро вартістю 32.99914100грн.) (надалі-основне зобов'язання) від ТОВ "Ліс Полісся" (ідентифікаційний код юридичної особи 38541791, навалі іменується "Боржник"), які були перераховані 19.06.2018 на користь боржника від нового кредитора на підставі Контракту №25 від 11.06.2018.

За умовами п. 1.2. вказаного Договору, новий кредитор одержує право (замість первісного кредитора) вимоги від боржника виконання зобов'язання із перерахування коштів у сумі 33487,53грн., а також інших, передбачених контрактом №25 від 11.06.2018 та чинним законодавством обов'язків та зазначеним зобов'язанням в тому числі права повернення і стягнення цих коштів, нарахування штрафних санкцій у випадку невиконання боржником вимоги нового кредитора про перерахування коштів.

Згідно п. 1.3. Договору, право вимоги за основним зобов'язанням від первісного кредитора до нового кредитора переходить з моменту набрання чинності цим Договором відповідно до умов п. 6.6 цього Договору.

За умовами п. 2.1. Договору, право вимоги, що відступається за цим Договором, оцінене сторонами у сумі 33487,53грн.

У відповідності до п. 2.2. Договору, новий кредитор зобов'язується протягом трьох років після отримання від боржника грошей у сумі, що зазначена у п. 2.1. цього Договору, перерахувати отримані кошти на поточний рахунок первісного кредитора.

За п. 3.1. договору, сторони визначили, що новий кредитор зобов'язаний письмово повідомити первісного кредитора про виконання або стягнення на його користь обов'язку Боржником по перерахуванню коштів у сумі 33487,53грн. із зазначенням дати і суми виконання із додаванням копій документів, що підтверджують таке виконання.

Також, за умовами п. 4.2.2. Договору, новий кредитор зобов'язався протягом 10 днів з моменту укладання цього договору сповістити боржника про укладення цього Договору.

Відповідно до ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Стаття 513 Цивільного кодексу України встановлює, що правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

За приписами статті 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Також у частині другій статті 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.

Матеріалами справи підтверджено, що листом за №03 від 26.09.2018 позивач (новий кредитор) повідомляв відповідача (боржника) про укладення договору про відступлення права вимоги №3 від 24.09.2018 та необхідність виконання зобов'язання щодо повернення суми попередньої оплати на рахунок ТОВ "ДДК Трейдінг Експорт".

Вказаний лист направлено позивачем 28.09.2018 (а.с. 15) та отримано відповідачем 02.10.2018, що підтверджується відстеженням поштового відправлення (а.с. 41).

Водночас, 01.10.2018, відповідач перерахував на рахунок первісного кредитора - ТОВ "ДДК Інтернейшнл Груп" 500,00 євро, що підтверджується банківською випискою (а.с. 40).

Суд не приймає заперечення позивача що вказана виписка не може прийматися як належний доказ оплати зазначеної суми, оскільки вказаний платіжний документ відповідає вимогам Положення про порядок виконання банками документів на переказ, примусове списання і арешт коштів в іноземних валютах та банківських металів (затверджений Правлінням НБУ від 28.07.2008 №216), та містить всі обов'язкові реквізити такі як дата, сума та підстава оплати.

При цьому, оскільки вказана оплата була здійснена в період, коли боржник не був повідомлений про укладення договору про уступку права вимоги, відповідно до статті 516 ЦК України саме новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням. До того ж слід зазначити, що згідно п. 2.2 Договору про відступлення права вимоги, всі отримані за останнім кошти підлягають поверненню первісному кредитору.

За вказаного, станом на час звернення позивача до суду, заборгованість відповідача перед ТОВ "ДДК Трейдінг Експорт" складала 514,80 євро попередньої оплати.

Разом з тим, зважаючи на різні позиції сторін стосовно дати визначення суми гривневого еквіваленту, слід зазначити наступне.

Згідно зі статтею 99 Конституції України грошовою одиницею України є гривня.

Відповідно до вимог статті 192 ЦК України гривня є законним платіжним засобом на території України. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

За змістом статті 524 ЦК України грошовим визнається зобов'язання, виражене у грошовій одиниці України - гривні, проте в договорі сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.

Умовами Договору №3 від 24.09.2018 про відступлення права вимоги, сторони визначили, що первісний кредитор уступає, а новий кредитор безоплатно приймає на себе право вимоги, належне первісному кредитору з отримання, повернення ів стягнення у сумі 1014,80 євро, що на день укладення вищевказаного договору є єквівалентом 33487,53грн.

При цьому суд враховує приписи ст. 514 ЦК України, згідно якої до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Тобто, укладення договору про зміну кредитора не може бути підставою для зміни розміру суми заборгованості за основним зобов'язанням.

Загальні положення виконання грошового зобов'язання закріплені у статті 533 ЦК України, зокрема: грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях; якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом; використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

У частині третій статті 533 ЦК України закріплено, що використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

Оскільки фактично платіж відповідачем ще не здійснено, так як боржник не виконав зобов'язання у строк, встановлений договором, суд, враховуючи приписи ст. 533 ЦК України, дійшов висновку про визначення розміру гривневого еквіваленту суми заборгованості - 514,80 євро (1014,80 євро - 500,00 євро) станом на дату звернення позивача до суду, що становить 16291,29грн, враховуючи дату позовної заяви - 12.11.20018.

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами статей 76, 77 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи вище викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в сумі 16291,29грн попередньої оплати є обґрунтованими, заявлені відповідно до вимог чинного законодавства, тому підлягають задоволенню. У стягненні 17196,24грн попередньої оплати суд відмовляє.

Судовий збір, в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 2, 73-79, 86, 123, 129, 233, 236-238, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ДДК Трейдінг Експорт" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліс Полісся" задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліс Полісся" (10031, Житомирська обл., м. Житомир, вул. Б. Хмельницького, буд. 42, ід. код 38541791) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДДК Трейдінг Експорт" (03028, м. Київ, вул. Саперно - Слобідська, буд. 24, ід. код 41692345):

- 16291,29 грн попередньої оплати;

- 857,19 грн судового збору.

3. У стягненні 17196,24 грн попередньої оплати відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 01.04.19

Суддя Вельмакіна Т.М.

1 - у справу;

2 - позивачу (03028, м. Київ, вул. Саперпно-Слобідська, 24) - рек. з пов.;

3 - відповідачу (10031,м.Житомир, вул.Б.Хмельницького, буд,42 ) - рек. з пов.