Рішення

від 27.03.2019 по справі 914/156/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.03.2019 Справа № 914/156/19

місто Львів

За позовом: товариства з додатковою відповідальністю "Червоноградський завод металоконструкцій", до відповідача:приватного акціонерного товариства "Компанія "Світанок", предмет позову: стягнення 254'761,71 грн. Суддя ОСОБА_1 Секретар судового засідання ОСОБА_2 Представники сторін: позивача:ОСОБА_3 - адвокат, відповідача:ОСОБА_4 - адвокат. Процедури.

На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов товариства з додатковою відповідальністю "Червоноградський завод металоконструкцій" до приватного акціонерного товариства "Компанія "Світанок" про стягнення 254'761,71 грн. Ухвалою від 31.01.2019 позовну заяву було прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 27.02.2019.

В підготовче засідання 27.02.2019 відповідач не з'явився, однак подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю забезпечити участь представника у засіданні. Зважаючи на зазначене, суд ухвалив відкласти підготовче засідання на 06.03.2019.

В підготовче засідання 06.03.2019 представники сторін з'явились. Відповідач заявив клопотання про відкладення підготовчого засідання та про виклик свідка. З огляду на недотримання процедури, передбаченої статтями 88 та 89 Господарського процесуального кодексу України (зокрема, у зв'язку з відсутністю заяви свідка), суд відмовив у виклику та допиті свідка та оголосив перерву у підготовчому засіданні до 13.03.2019.

В підготовчому засіданні 13.03.2019 відповідач подав заяву свідка та заявив клопотання про виклик свідка. Суд відмовив у виклику свідка в судове засідання для допиту з огляду на те, що наявні у матеріалах справи докази є достатніми для прийняття судового рішення у справі. Правовий аналіз заяви свідка міститься в мотивувальній частині рішення (розділ "Фактичні обставини справи").

З огляду на виконання завдань підготовчого провадження, подання сторонами всіх доказів та повідомлення усіх відомих обставин, вирішення судом усіх заявлених клопотань, у підготовчому засіданні 13.03.2019 суд ухвалив закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 27.03.2019.

Аргументи сторін.

Правова позиція позивача.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач у порушення умов договору на виготовлення металоконструкцій та решіткового настилу не здійснив у повному обсязі оплати за отриманий товар, внаслідок чого виникла заборгованість у сумі 205'942,29 грн. Крім того, відповідачу нараховано 48'819,42 грн. пені.

Заперечення відповідача.

Відповідач не подав відзиву на позов. Однак 12.03.2019 подав до суду письмові пояснення, де зазначив, що згідно з умовами договору вартість продукції становила 2'969'494,00 грн. за 73,96 т товару. Водночас позивач поставив відповідачу 74,5989 т товару вартістю 2'995'145,53 грн. Відповідач стверджує, що він прийняв товар лише в межах, визначених Специфікаціями, а видаткові накладні № РН-739 та № РН-740 від 27.06.2018 він не підписував. Таким чином, відповідач вважає, що позивач неправильно визначив суму основної заборгованості та розмір пені.

Крім того, відповідач зазначив про незадовільну якість поставленої продукції.

Фактичні обставини справи.

Між сторонами у справі укладено договір № 50 від 25.05.2018 (а.с. 14-16) (надалі - Договір). За умовами цього Договору виконавець (позивач у справі) у порядку та на умовах, визначених цим Договором та Специфікаціями, які є невід'ємною частиною цього Договору, бере на себе зобов'язання виготовити металоконструкції (надалі - Продукція) для проекту "Будівництво виробничо-складської будівлі з адміністративними приміщеннями за адресою: Закарпатська область, місто Мукачево, вулиця Берегівська бачна, 4" (пункт 1.1). Виготовлення продукції проводиться на основі наданого замовлення клієнта (пункт 1.2).

Вартість продукції за цим Договором передбачається Специфікаціями (пункт 3.1). Доставка продукції здійснюється на умовах, передбачених у Специфікаціях до цього Договору (пункт 4.1). Сторони погодили графік робіт з виготовлення металоконструкції (а.с. 17).

Згідно зі Специфікацією № 1 від 25.05.2018 (а.с. 18-19), вартість продукції становить 2'969'494,00 грн. Позивач виставив відповідачу рахунок-фактуру № СФ-0000407 від 25.05.2018 (а.с. 20) на суму 2'969'494,00 грн. Відповідач надіслав позивачу лист № 14 від 27.06.2018 (а.с. 23), у якому гарантував повне виконання умов оплати за Специфікацією № 1 та Договору.

У Специфікації № 2 від 22.06.2018 (а.с. 24-25) сторони погодили поставку продукції на загальну суму 231'332,00 грн. Позивач виставив відповідачу рахунок-фактуру № СФ-0000512 від 23.06.2018 (а.с. 26) на суму 231'332,14 грн.

Отже, відповідно до підписаних сторонами специфікацій позивач зобов'язаний був поставити товару на загальну суму 3'200'826,00 грн.

Обсяги фактичних поставок.

Позивач поставив відповідачу продукцію на загальну суму 1'756'570,04 грн., що підтверджується такими товарно-транспортними накладними та видатковими накладними (не заперечуються відповідачем):

- № 543 від 13.06.2018 на загальну суму 872'122,14 грн. (а.с. 31);

- № РН-662 від 14.06.2018 на загальну суму 645'764,50 грн. (а.с. 34);

- № РН-859 від 27.07.2018 на загальну суму 215'743,90 грн. (а.с. 46);

- № РН-865 від 27.07.2018 на загальну суму 22'939,50 грн. (а.с. 47).

Крім того, позивачем представлено ще дві товарно-транспортні накладні на загальну суму 1'477'258,89 грн.:

- № 591 від 27.06.2018 на загальну суму 791'099,47 грн. (а.с. 35);

- № 592 від 27.06.2018 на загальну суму 686'159,42 грн. (а.с. 38).

Згідно із заявою свідка ОСОБА_5 від 13.03.2019, що працює на посаді інженера на підприємстві відповідача, він не підписував товарно-транспортних накладних № 591 та № 592 від 27.06.2018.

Згідно з частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Вказана норма кореспондується з частиною 2 статті 87 Господарського процесуального кодексу України. Зокрема, на підставі показань свідків не можуть встановлюватися обставини (факти), які відповідно до законодавства або звичаїв ділового обороту відображаються (обліковуються) у відповідних документах.

Так, статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Отже чинним законодавством визначено, що факти виконання господарських зобов'язань (факти здійснення господарських операцій) відображаються у документах, і відповідно не можуть встановлюватися на підставі показань свідків. Суд звертає увагу відповідача, що факт здійснення поставки може підтверджуватися, зокрема, товарно-транспортними накладними або видатковими накладними.

Зважаючи на зазначене, суд бере до уваги товарно-транспортні накладні № 591 та № 592 від 27.06.2018, оскільки на таких міститься відтиск печатки відповідача . Зміст вказаних товарно-транспортних накладних підтверджує здійснення позивачем поставок на відповідні суми та отримання товару відповідачем. При чому та обставина, що ОСОБА_5 не підписував аналізованих накладних, не спростовує наведеного вище висновку.

По-перше, відповідач в судових засіданнях не заперечив обставини, що він отримав за цими накладними товар. Суд з'ясовував у відповідача цю обставину, вимагаючи дати конкретну відповідь: "так" чи "ні". Проте позивач не зміг таким чином відповісти.

По-друге, після відкриття провадження у справі, а саме 12.02.2019 відповідач зі своєї електронної адреси надіслав на електронну адресу головного інженера позивача лист про можливість досудового врегулювання спору та запропонував сплатити позивачу 15.02.2019 - 80'000,00 грн. та 22.02.2019 - 125'942,29 грн. (а.с. 81-82). Ця обставина була підтверджена керівником відповідача в ході проведення підготовчого засідання 06.03.2019 та не спростовувалася представником під час розгляду справи по суті.

По-третє, якщо відповідач не отримував товару за поставками, які відбулися за товарно-транспортними накладними № 591 та № 592 від 27.06.2018, то це б означало наявність прострочення позивача з поставки товару. У той же час відповідач продовжував сплачувати кошти та сукупно сплатив 3'027'886,64 грн. Більше того, частина коштів була сплачена 05.09.2018 та 17.09.2018, тобто після надіслання позивачем претензії. Така нелогічність та неузгодженість дій відповідача також свідчить про те, що за цими накладними він отримав товар.

Таким чином, суд робить висновок, що позивачем було поставлено, а відповідачем було отримано товару на загальну суму 3'233'828,93 грн .

Виконання Договору відповідачем.

Відповідач сплатив позивачу 3'027'886,64 грн. , що підтверджується платіжними дорученнями:

- № 759 від 25.05.2018 на суму 500'000,00 грн. (а.с. 29);

- № 760 від 25.05.2018 на суму 500'000,00 грн. (а.с. 30);

- № 952 від 27.06.2018 на суму 500'000,00 грн. (а.с. 41);

- № 997 від 05.07.2018 на суму 160'000,00 грн. (а.с. 42);

- № 998 від 05.07.2018 на суму 517'886,64 грн. (а.с. 43);

- № 1101 від 17.07.2018 на суму 500'000,00 грн. (а.с. 44);

- № 1350 від 17.08.2018 на суму 200'000,00 грн. (а.с. 49);

- № 1446 від 05.09.2018 на суму 50'000,00 грн. (а.с. 54);

- № 1520 від 17.09.2018 на суму 100'000,00 грн. (а.с. 55).

Таким чином, заборгованість відповідача становить 205'942,29 грн.

Відповідач на адресу позивача скерував претензію № 379 від 28.08.2018 (а.с. 50-52), якою просив погасити заборгованість у сумі 355'942,29 грн. та 15'028,59 грн. пені. Відправлення претензії позивач підтвердив фіскальним чеком публічного акціонерного товариства "Укрпошта" та рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 53). Відповідач отримав претензію 03.09.2018, що підтверджується його підписом на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення.

Після отримання претензії відповідач сплатив позивачу 150'000,00 грн., що суд відобразив вище разом з усіма іншими платежами, які здійснював відповідач.

Позивач повторно надіслав відповідачу претензію № 474 від 21.11.2018 (а.с. 56-58), якою просив погасити борг у сумі 205'942,29 грн. та пеню у розмірі 13'406,00 грн. Факт надіслання претензії підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 59). Відповідач отримав зазначену претензію 29.11.2018, що підтверджується його підписом в рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення.

Оцінка суду.

Між сторонами у справі виникли цивільно-правові відносини з поставки товару на підставі укладеного Договору в силу статті 11 Цивільного кодексу України. Частинами першою та другою статті 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 статті 656 Цивільного кодексу України встановлено, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Згідно з частиною першою статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Відповідно до частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Відповідно до пункту 3.3 Договору умови розрахунку за продукцію вказуються у Специфікаціях.

Специфікацією № 1 передбачено такі умови оплати:

- після підписання Специфікації - протягом 5 банківських днів, оплата першого авансового платежу - у розмірі 1'000'000,00 грн. (пункт 4.1 Специфікації № 1);

- після підписання Специфікації на протязі 35 банківських днів, оплата другого авансового платежу в розмірі 1'000'000,00 грн. (пункт 4.1.1 Специфікації № 1);

- доплата за кожну поставлену партію металоконструкцій протягом 5 банківських днів з моменту поставки металоконструкцій на об'єкт замовника, що підтверджується шляхом підписання сторонами видаткових накладних (пункт 4.3 Специфікації № 1).

Специфікацією № 2 передбачено такі умови оплати:

- після підписання Специфікації - протягом 5 банківських днів, оплата авансового платежу - у розмірі 160'000,00 грн. (пункт 4.1 Специфікації № 2);

- доплата за кожну поставлену партію металоконструкцій протягом 5 банківських днів з моменту поставки металоконструкцій на об'єкт замовника, що підтверджується шляхом підписання сторонами видаткових накладних (пункт 4.3 Специфікації № 2).

Таким чином, оскільки позивачем поставлено товару на загальну суму 3'233'828,93 грн., відповідачем сплачено за нього 3'027'886,64 грн., неоплаченим залишився товар на суму 205'942,29 грн. Отже, позовні вимоги про стягнення 205'942,29 грн . основного боргу є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Щодо аргументів відповідача стосовно поставки більшої кількості товару, аніж це було обумовлено у Специфікаціях, то суд не бере їх до уваги, адже у матеріалах справи є докази того, що відповідач прийняв поставлений позивачем товар, вартістю 3'233'828,93 грн. Отже, на відповідача покладається обов'язок оплатити отриманий товар. Крім того, пунктом 1.3 Договору передбачено, що для виконавця за одиницю виміру виготовленої продукції прийнято теоретичну тону. В судовому засіданні представник позивача пояснив, що таке формулювання зумовлено неможливістю зі стовідсотковою впевненістю встановити, скільки точно будуть важити виготовлені металоконструкції. З таким формулюванням відповідач погодився при підписанні Договору.

Щодо аргументів відповідача стосовно неналежної якості поставленого товару, то такі не підтверджені жодними доказами, а тому не можуть братися судом до уваги.

Щодо нарахування пені.

Згідно з пунктом 5.2 Договору у випадку порушення термінів оплати, передбачених цим Договором, замовник за кожен день протермінування оплати, сплачує на користь виконавця пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми протермінованого платежу, що діяла в період протермінування.

Суд, перевіривши розрахунки позивача, виявив деякі помилки. Зокрема, відповідно до пункту 1.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.013 № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення інфляційних нарахувань та пені.

Згідно з положеннями пункту 1.12 зазначеної постанови у разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

Розрахунок суми пені

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення 277258.89 05.07.2018 - 12.07.2018 8 17.0000 % 0.093 %* 2066.15 277258.89 13.07.2018 - 04.09.2018 54 17.5000 % 0.096 %* 14356.69 16422.84 грн.

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення 227258.89 05.09.2018 - 06.09.2018 2 17.5000 % 0.096 %* 435.84 227258.89 07.09.2018 - 16.09.2018 10 18.0000 % 0.099 %* 2241.46 2677.30 грн.

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення 127258.89 17.09.2018 - 25.10.2018 39 18.0000 % 0.099 %* 4895.11 127258.89 26.10.2018 - 13.12.2018 49 18.0000 % 0.099 %* 6150.27 127258.89 14.12.2018 - 21.01.2019 39 18.0000 % 0.099 %* 4895.11 15940.48 грн.

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення 55743.90 04.08.2018 - 06.09.2018 34 17.5000 % 0.096 %* 1817.40 55743.90 07.09.2018 - 25.10.2018 49 18.0000 % 0.099 %* 2694.03 55743.90 26.10.2018 - 13.12.2018 49 18.0000 % 0.099 %* 2694.03 55743.90 14.12.2018 - 21.01.2019 39 18.0000 % 0.099 %* 2144.23 9349.70 грн.

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення 22939.50 04.08.2018 - 06.09.2018 34 17.5000 % 0.096 %* 747.89 22939.50 07.09.2018 - 25.10.2018 49 18.0000 % 0.099 %* 1108.64 22939.50 26.10.2018 - 13.12.2018 49 18.0000 % 0.099 %* 1108.64 22939.50 14.12.2018 - 21.01.2019 39 18.0000 % 0.099 %* 882.39 3847.55 грн.

Таким чином, в межах заявлених позивачем сум та періодів, до стягнення підлягає 48'237,87 грн. пені.

Судовий збір у розмірі 3 ' 812,71 грн. покладається на відповідача.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 13, 73, 74, 81, 126, 129, 238 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. Задовольнити позов частково.

2. Стягнути з приватного акціонерного товариства "Компанія "Світанок" (адреса: 81951, Львівська область, Пустомитівський район, село Містки; ідентифікаційний код 19327755) на користь товариства з додатковою відповідальністю "Червоноградський завод металоконструкцій" (адреса: 80100, Львівська область, місто Червоноград, вулиця Львівська, будинок 53; ідентифікаційний код 01267395 ) 205'942 (двісті п'ять тисяч дев'ятсот сорок дві) грн. 29 коп. основного боргу, 48'237 (сорок вісім тисяч двісті тридцять сім) грн. 87 коп. пені та 3'812 (три тисячі вісімсот дванадцять) грн. 71 коп. відшкодування витрат на оплату судового збору.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції в порядку, визначеному розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 02.04.2019.

Суддя Рим Т.Я.