Рішення

від 01.04.2019 по справі 922/91/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" квітня 2019 р.м. ХарківСправа № 922/91/19

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Лавровой Л.С.

при секретарі судового засідання Пунтус Д.А.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Сумського j обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Суми до ТОВ "Фінкомплюс", м. Харків про стягнення коштів за участю предсставників:

від позивача - ОСОБА_1

від відповідача - не з*явився

ВСТАНОВИВ:

В січні 2018 року до господарського суду Харківської області звернулось Сумське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України та просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінкомплюс" (вул. Кричевського, б. 37 м.Харків, 61027, ідентифікаційний код юридичної особи - 41073934) штраф у розмірі 35.728,00 грн. та пеню у розмірі 14.469,84 грн. до загального фонду Державного бюджету України на рахунки , відкриті в Управліннях Державної казначейської служби України за місцем знаходження платника податків за кодом бюджетної класифікації доходів 21081100, символ звітності 106.

Судовий збір у розмірі 1762,00 грн. позивач просить покласти на відповідача.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на рішення адміністративної колегії Сумського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 14.08.2018 року.

07.02.2019 р. через канцелярію господарського суду від позивача надійшла заява (вх. №3449) про збільшення розміру позовних вимог, в якій позивачем здійснено донарахування пені за прострочення сплати накладеного штрафу. З урахуванням поданої заяви позивач просить суд стягнути з відповідача штраф у розмірі 35728,00 грн. та пеню у розмірі 35728,00 грн. ( а.с.49-50).

За час розгляду справи відповідач жодного разу в судове засідання не з*явився, заперечень щодо заявленого позову не надав. Судом було направлено на адресу відповідача ухвалу від 08.01.2019 року про відкриття провадження у справі, яка повернулася до суду 29.01.2019 року, як не вручена ( а.с.29), ухвала від 31.01.2019 року повернулася до матеріалів справи 12.03.2019 року, як не вручена з відміткою поштового відділення "за закінченням встановленого строку зберігання" ( а.с.72-74) .

З матеріалів справи вбачається, що ухвали суду були надіслані відповідачу за адресою, яка вказана у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та були повернуті до суду закінченням терміну зберігання, про що свідчать довідки ПАТ «Укрпошта» .

Згідно пункту 13 постанови пленуму Вищого Господарського Суду України "Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства" від 26.12.2011 № 1513.2. Закон не визначає певної форми витребування інформації, у зв'язку з чим його може бути здійснено в будь-якій письмовій формі, крім тієї, щодо якої є пряма заборона закону, з урахуванням, однак, того, що в разі заперечення суб'єктом господарювання факту отримання ним запиту про надання інформації орган Антимонопольного комітету України з огляду на вимоги статті ГПК має подати господарському суду належні докази надсилання такого запиту. Відповідні докази мають свідчити про надіслання запиту за місцезнаходженням суб'єкта господарювання, визначеним згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, і про отримання його від підприємства зв'язку уповноваженою на це особою відповідно до Правил надання поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270 .

Таких заперечень відповідачем надано не було.

Відповідно до п.3.9.1. Постанови Пленуму вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Зважаючи на приписи ч. 1 ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» , відповідно до якої, відомості, які внесені до Єдиного державного реєстру, вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, суд приходить до висновку, що відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи й відсутність представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті.

Відповідно до ст. 11 ГПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права, розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованою Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 року № 475/97 - ВР), кожній особі гарантовано право на справедливий і відкритий розгляд при визначенні її громадських прав і обов'язків впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону.

Згідно ст. 14 ГПК України суд розглядає справи в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

За приписами ст. 80 ГПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів (стаття 74 ГПК України).

Вирішуючи спори у справах за участю Антимонопольного комітету України та його територіальних відділень, суд застосовував Закони України Про Антимонопольний комітет України , Про захист від недобросовісної конкуренції , Про захист економічної конкуренції та інші законодавчі акти, положення постанови пленуму Вищого господарського суду України № 15 від 26.12.2011 р. Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства .

Законом України Про Антимонопольний комітет України передбачено, що Антимонопольний комітет України та його органи мають право розглядати заяви і справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, про надання дозволу, надання попередніх висновків стосовно узгоджених дій, проводити розслідування або дослідження за цими заявами і справами, а також приймати передбачені законодавством про захист економічної конкуренції розпорядження та рішення, надавати попередні висновки стосовно узгоджених дій.

Прийняте органами Антимонопольного комітету України рішення про визнання факту недобросовісної конкуренції, припинення недобросовісної конкуренції, накладення штрафів або визнання суб'єкта господарювання таким, що займає монопольне (домінуюче) становище на ринку та інше впливає на господарські правовідносини, оскільки може позбавити суб'єкта господарювання тих правових можливостей, які він отримав у зв'язку із здійсненням підприємницької діяльності.

У постанові пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011 р. №10 Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам зазначено, що господарський спір підвідомчий господарському суду, зокрема, за таких умов: участь у спорі суб'єкта господарювання; наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин; відсутність у законі норми, що чітко передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

У постанові пленуму Вищого господарського суду України № 15 від 26.12.2011 р. Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства вказано, що при вирішенні питання про підвідомчість враховується, насамперед, характер правових відносин, щодо яких виникає спір, і лише факультативно зазначається про наявність відповідної правової норми.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані суду докази та викладені доводи, судом встановлено наступне, що згідно зі статтею 22 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимоги уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення в межах їх компетенції є обов'язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом. Невиконання розпоряджень, рішень та вимог органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимог уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення тягне за собою передбачену законом відповідальність.

Стаття 22-1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" визначає, що суб'єкти господарювання, об'єднання, органи влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно-господарського управління та контролю, інші юридичні особи, їх структурні підрозділи, філії, представництва, їх посадові особи та працівники, фізичні особи зобов'язані на вимогу органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення подавати документи, предмети чи інші носії інформації, пояснення, іншу інформацію, в тому числі з обмеженим доступом та банківську таємницю, необхідну для виконання Антимонопольним комітетом України, його територіальними відділеннями завдань, передбачених законодавством про захист економічної конкуренції та про державну допомогу суб'єктам господарювання.

Документи, статистична та інша інформація, необхідні для виконання завдань, передбачених законодавством про захист економічної конкуренції та про державну допомогу суб'єктам господарювання, надаються на вимогу органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення безкоштовно. Вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України можуть передбачати як одноразове, так і періодичне надання інформації.

Так, рішенням адміністративної колегії Сумського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 14.08.2018 року № 12 у справі за № 02-06/07-2018 було визнано, що дії ТОВ" Фінкомплюс" ( м. Харків, ідентифікаційний код 41073934), полягають у неподанні інформації територіальному відділенню Антимонопольного комітету України на вимогу від 07.03.2018 року № 02-10/389 у встановлені головою територіального відділення строки, є порушенням, передбаченим пунктом 13 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді неподання інформації територіальному відділенню Антимонопольного комітету України у встановлені головою відділення строки.

Вказаним рішенням визнано дії ТОВ" Фінкомплюс" ( м. Харків, ідентифікаційний код 41073934) , які полягають у неподанні інформації територіальному відділенню Антимонопольного комітету України на вимогу від 07.03.2018 року № 02-10/389 у встановлені головою територіального відділення строки , є порушенням, передбаченим пунктом 13 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" , у вигляді неподання інформації територіальному відділенню Антимонопольному комітету України у встановлені головою відділення строку.

Відповідно до частини 2 статті 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції" за вчинене порушення, зазначене у пункті 1 резолютивної частини цього рішення, накладено на ТОВ " Фінкомплюс" штраф у розмірі 35728,00 грн.

Копія рішення адміністративної колегії відповідно до вимог абзацу 1 частини статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" із супровідним листом від 15.08.2018 року № 02-6/1205 була надіслана відповідачу про що свідчить опис цінного листа, квитанція Укрпошти, накладна, яка додана позивачем до позовної заяви, поштовий конверт містить відмітку поштового відділення "Повернуто за закінченням строку зберігання" ( а.с.10-14)

Відповідно до частини 3 статті 56 Закону України" Про захист економічної конкуренції" особа, на яку накладається штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строку з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Документи, що підтверджують сплату штрафу у відповідності до частини 8 статті 56 Закону України " Про захист економічної конкуренції" повинні бути надіслані позивачем протягом п*яти днів з дня сплати штрафу суб*єктом господарювання.

Відповідно до частини п'ятої статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України.

Таким чином, розмір пені за період з 30.11.2018 по 05.02.2019 включно становить 36442,56 грн.

Згідно з п. 2 ч.2 ст. 46 ГПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження .

Відповідно до ч. 5 цієї ж статті про збільшення (або зменшення) розміру позовних вимог позивач подає до суду заяву. Суд продовжив розгляд справи з урахуванням поданої заяви про збільшення позовних вимог.

Відповідно до пункту 20.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 15 Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства , зі змінами, нарахування та стягнення пені, передбаченої частиною п'ятою статті 56 Закону України Про захист економічної конкуренції , має обов'язковий характер, не потребує прийняття будь - якого рішення органу державної влади про її застосування і в зв'язку з цим не підпадає під ознаки адміністративно - господарських санкцій в розумінні статей 238, 239, 249 Господарського кодексу України, які застосовуються саме на підставі рішення уповноваженого на це органу. Тому під час такого нарахування та стягнення не застосовуються строки, про які йдеться у статті 250 названого Кодексу.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення заявленої суми з відповідача, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Враховуючи наведене, та те, що позивачем доведено факт не належного виконання відповідачем рішення Адміністративної колегії Сумського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України та у відповідності до статті 59 Закону України Про захист економічної конкуренції , позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню .

Судовий збір у розмірі 1762,00 грн. із врахуванням ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається на відповідача .

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 29, 42, 86, 91, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі ( з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 07.02.2019 року ( вх. № 3449).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінкоплюс" ( м. Харків, вул. Кричевського, б. 37, код ЄДРПОУ 41073934 ) на користь Сумського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України ( м. Суми, вул. Харківська, 30/1, код ЄДРОПУ 21119343) штраф у розмірі 35728,00 грн. пеню 35728,00 до загального фонду Державного бюджету України на рахунки відкриті в управліннях Державної казначейської служби України за місцем знаходження платника податків за кодом бюджетної класифікації доходів 21081100, символ звітності 106 .

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінкоплюс" ( м. Харків, вул. Кричевського, б. 37, код ЄДРПОУ 41073934 ) на користь Сумського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України ( м. Суми, вул. Харківська, 30/1, код ЄДРОПУ 21119343) судовий збір в розмірі 1762,00 грн.

Рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення його повного тексту. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повне рішення складено "02" квітня 2019 р. р.

Суддя ОСОБА_2