Рішення

від 26.03.2019 по справі 927/31/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

26 березня 2019 року м. Чернігівсправа № 927/31/19

Господарським судом Чернігівської області у складі судді Книш Н.Ю.

за участю секретаря судового засідання Солончева О.П.

розглянуто у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження справу №927/31/19

за позовом: Акціонерного товариства Комерційний банк Приватбанк

вул. Грушевського, 1Д, м. Київ, 01001

а/с 1800, м. Дніпро, 49027

до відповідача 1: Товариства з обмеженою відповідальністю ЯТСАН

вул. Широка, 2, м. Чернігів, 14021,

до відповідача 2: ОСОБА_1

АДРЕСА_1

про стягнення 50699 грн 13 коп.

За участю представників учасників справи:

від позивача: не прибув

від відповідача-1: не прибув

від відповідача-2: не прибув

У судовому засіданні була проголошена вступна та резолютивна частини рішення, на підставі ст.240 Господарського процесуального кодексу України.

Акціонерним товариством Комерційний банк Приватбанк подано позов до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю ЯТСАН та відповідача-2: ОСОБА_1 про стягнення солідарно 50699 грн 13 коп., а саме: 41666,66 грн заборгованості за кредитним договором №б/н від 22.12.2017, 2355,56 грн заборгованості за відсотками, нарахованими на прострочену заборгованість, 5000,00 грн заборгованість за відсотками у вигляді щомісячної комісії, 1676,91 грн пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Товариством з обмеженою відповідальністю ЯТСАН умов кредитного договору у вигляді анкети-заяви про приєднання до Умов та правил надання послуги КУБ щодо своєчасного повернення кредитних коштів, отриманих 26.12.2017 відповідачем-1, а також на укладений між позивачем та ОСОБА_1 договір поруки №POR1513940992299, який укладений 22.12.2017 в забезпечення виконання відповідачем-1 своїх зобов'язань за вищевказаним кредитним договором. За твердження позивача договір поруки передбачає солідарну відповідальність поручителя та боржника.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 14.01.2019 позовну заяву Акціонерного товариства Комерційний банк Приватбанк залишено без руху та встановлено строк 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення вказаних в ухвалі недоліків.

23.01.2019 на виконання ухвали Господарського суду Чернігівської області від 10.01.2019 від Малодівицької селищної ради Обичівського старостинського округу №2 Прилуцького району Чернігівської області надійшла інформація, відповідно до якої місце проживання гр. ОСОБА_2: АДРЕСА_1, фактично за даною адресою не проживає.

Ухвалою господарського суду від 30 січня 2019 було прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №927/31/19 за правилами спрощеного позовного провадження, розгляд справи по суті призначено на 27.02.2019, явку учасників справи визнано обов'язковою.

25.02.2019 від позивача на адресу суду надійшли письмові пояснення по справі від 20.02.2019 в поданих поясненнях позивач зазначає, що сертифікати ЕЦП були надані суду у відповідь на ухвалу суду від 14.01.2019 про залишення позовної заяви без руху. Дата 18.01.2019 , яка зазначена у правому верхньому куті сертифікатів відповідає даті завантаження сертифікатів з бази даних АЦСК АТ КБ ПРИВАТБАНК . Натомість дата самого сертифікату зазначена у рядку №8 сертифікату. Суд долучив подані пояснення до матеріалів справи.

В судове засідання 27.02.2019 уповноважені представники сторін не прибули.

Позивач та відповідач-2 були належним чином повідомлені про дату час та місце проведення судового засідання, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень № 1400042632920, 1400042632912 та 1400042632939, відповідно.

Крім того, в порядку ст. 120 - 122 Господарського процесуального кодексу України на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет 31.01.2019 розміщено оголошення про виклик Акціонерного товариства Комерційний банк Приватбанк , Товариства з обмеженою відповідальністю ЯТСАН та ОСОБА_1 в судове засідання з розгляду справи по суті.

26.02.2019 позивачем через відділ документального забезпечення суду (канцелярія) подано заяву про відкладення судового засідання у зв'язку з можливістю досудового врегулювання спору до 15.03.2019.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 27.02.2019 відкладено засідання з розгляду справи по суті на 26.03.2019, ухвала направлена сторонам рекомендованою кореспонденцією.

Позивач та відповідач-2 були належним чином повідомлені про дату час та місце проведення судового засідання, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень № 1400043076665, 1400043076657 та 1400043095597, відповідно.

Ухвали суду від 30.01.2019 та від 27.02.2019 направлені на адресу відповідача-1 (вул. Широка, 2, м. Чернігів, 14021), що значиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, повернулися 07.02.2019 та 11.03.2019, відповідно, до суду неврученими з відміткою відділення поштового зв'язку за закінченням встановленого строку зберігання .

Як свідчать матеріали справи, в порядку ст. 120 - 122 Господарського процесуального кодексу України на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет 28.02.2019 розміщено оголошення про виклик Товариства з обмеженою відповідальністю ЯТСАН та ОСОБА_1 в судове засідання з розгляду справи по суті, яке призначено на 26.03.2019.

26.03.2019 позивачем через відділ документального забезпечення суду (канцелярія) подано заяву від 26.03.2019 про відкладення судового засідання у зв'язку з частковою оплатою відповідачем ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором.

Крім того, 26.03.2019 на електронну адресу суду від позивача надійшла заява, в якій позивач просить суд розглянути справу без участі представника позивача, позовні вимоги підтримує та зазначає, що надати доказ погашення заборгованості не може, тому просить заяву про відкладення справи не приймати до уваги.

Вказана заява позивачем не підписана електронно-цифровим підписом, про що канцелярією суду проставлена відповідна відмітка на заяві.

Відповідно до ст. 5 Закону України Про електронні документи та електронний документообіг електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа.

Згідно зі ст. 6 Закону України Про електронні документи та електронний документообіг для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис.

Приписами ст. 7 Закону України Про електронні документи та електронний документообіг оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України Про електронний цифровий підпис .

Відповідно до п. 1.5.6. Інструкції з діловодства в господарських судах надсилання офіційного листа електронною поштою здійснюється за умови реєстрації документа та запису вихідного реєстраційного номера і дати документа у файл, що відповідає конкретному документу. Електронний лист є офіційним, якщо містить вкладення з текстом офіційного документа у вигляді файлу, скріпленого електронним цифровим підписом.

Згідно з п. 1.5.17 Інструкції з діловодства в господарських судах документи, отримані електронною поштою без електронного цифрового підпису або каналами факсимільного зв'язку, не належать до офіційних. У разі надсилання електронних документів без електронного цифрового підпису та факсограм необхідно надсилати також оригінал документа в паперовій формі.

Оскільки заява позивача не містять ЕЦП, а тому не належать до офіційних документів, оригіналу вказаної заяви у паперовій формі на час проведення судового засідання до суду не надходило, а тому суд залишив її без розгляду.

В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції. Зважаючи на те, що згідно з ст. 42 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи зобов'язані користуватися визначеними законом процесуальними правами; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи, а тому повторна неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи з огляду на приписи ч.3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України.

Судом враховано, що відкладення справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

При цьому, за приписами ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Суд відмовив у задоволенні заяви позивача про відкладення розгляду справи, оскільки позивачем не наведено поважних причин неможливості прибуття представника у судове засідання та не надано доказів погашення заборгованості відповідачем.

Заяви та клопотання від відповідачів до суду не надходили, уповноважених представників в судове засідання не направили.

Відповідачі своїм процесуальним правом участі у судовому засіданні не скористалися, повноважних представників для участі у судовому засіданні не направили, відзиву на позовну заяву у встановлений судом строк без поважних причин не надали та не заперечили проти позовних вимог, рішення приймається за наявними матеріалами справи на підставі ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України.

Окрім того, зважаючи на те, що 01.04.2019 (31.03.2019 - вихідний день) є останнім днем строку розгляду справи у порядку спрощеного провадження, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, за відсутності представників позивача та відповідачів.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив:

Згідно з абз. 5, 6 п. 1.7 ст. 1 Статуту Акціонерного товариства Комерційного банку ПРИВАТБАНК (нова редакція) (погоджено Національним банком України 11.06.2018; затверджено наказом Міністерства фінансів України (рішенням єдиного акціонера) від 21.05.2018 № 519), згідно з рішенням Єдиного акціонера Банку від 21 травня 2018 року № 519 було змінено тип банку з публічного на приватне акціонерне товариство та змінено найменування банку на Акціонерне товариство Комерційний банк ПРИВАТБАНК .

Акціонерне товариство Комерційний банк ПРИВАТБАНК є правонаступником всіх прав та зобов'язань Публічного акціонерного товариства Комерційний банк ПРИВАТБАНК .

Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, отриманого судом, станом на 11.01.2019 в Єдиному державному реєстрі значиться Товариство з обмеженою відповідальністю ЯТСАН , ідентифікаційний код 41336657, місцезнаходження юридичної особи: м. Чернігів, вул.Широка, 25, керівник ОСОБА_2.

Як вбачається із матеріалів справи, 22.12.2017 Товариством з обмеженою відповідальністю ЯТСАН в особі керівника ОСОБА_2, було підписано із використанням електронного цифрового підпису та електронної печатки товариства Анкету-заяву про приєднання до Умов та правил надання послуги Куб .

Підписавши Анкету-заяву про приєднання до Умов та правил надання послуги КУБ Товариство з обмеженою відповідальністю ЯТСАН приєдналося і погодилося із Умовами і правилами надання послуги КУБ , розміщеними на офіційному сайті Банку www.privatbank.ua.

Відповідно до Анкети-заяви, строк кредиту: 12 місяців з моменту видачі коштів, проценти (комісія) за користування кредитом: 2% в місяць від початкового розміру кредиту; порядок погашення заборгованості за кредитом: щомісяця рівними частинами до календарного числа місяця, в який було здійснено видачу коштів.

Пунктом 3.2.8.1. Умов визначено, що банк за наявності вільних грошових коштів зобов'язується надати Клієнту Кредит КУБ для фінансування поточної діяльності Клієнта, в обмін на зобов'язання Клієнта з повернення кредиту, сплати відсотків, комісії та ін. винагород в обумовлені цим договором терміни. Кредитування Клієнта здійснюється в межах встановленого Банком ліміту кредитування, про який Банк повідомляє Клієнта через встановлені канали комунікацій. Істотні умови кредиту (сума кредиту, проценти за користування кредитом, розмір щомісячного платежу, порядок їх сплати) вказуються в Заяві про приєднання по Умов та правил надання банківських послуг (далі - Заява).

Клієнт приєднується до Послуги шляхом підписання електронно-цифровим підписом Заяви в системі Приват24 або у сервісі Папка24 або іншим шляхом, що прирівнюється до належного способу укладення сторонами кредитного договору.

Відповідно до пункту 3.2.8.3. Умов надання кредитів у рамках послуги здійснюється на наступних умовах: Банк за наявності вільних грошових коштів зобов'язується надати Клієнту терміновий кредит в обмін на зобов'язання Клієнта щодо повернення кредиту, сплати відсотків, комісій та винагород. Відсоткова ставка за користування кредитом, розмір щомісячного платежу, їх кількість і дати їх здійснення вказуються в Заяві. Заява на приєднання до послуги в системі Приват24 або у сервісі Папка24 або іншим шляхом підписується електронним підписом, є способом укладання кредитного договору в електронному вигляді.

Як свідчать матеріали справи, відповідачем-1 була підписана та скріплена печаткою товариства заява на відкриття рахунку та анкета про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг.

На підставі укладеного договору, позивачем 26.12.2017 було перераховано на поточний рахунок відповідача-1 кредитні кошти у розмірі 50000,00 грн, що підтверджується випискою по рахунку 20631051416052, меморіальним ордером від 26.12.2017.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 1 статті 1054 Цивільного кодексу України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Пунктом 1 ст. 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Пунктом 1.3 Анкети-заяви про приєднання до Умов та правил надання послуг КУБ встановлено строк кредиту: 12 місяців з моменту видачі коштів.

Згідно п. 1.5 Анкети-заяви про приєднання до Умов та правил надання послуг КУБ порядок погашення заборгованості за кредитом: щомісяця рівними частинами до календарного числа місяця, в який було здійснено видачу коштів.

Пунктом 3.2.8.3.1 Умов сторони погодили, що повернення кредиту здійснюється щомісяця шляхом забезпечення Клієнтом позитивного сальдо на його поточному рахунку в сумах і в дати щомісячних внесків, зазначених у Заявці.

Таким чином, кожного місяця до 26 числа відповідач-1 був зобов'язаний здійснювати погашення заборгованості по кредиту. Остаточне повернення кредиту позичальник був зобов'язаний здійснити в строк до 26.12.2018.

Як свідчать матеріали справи, в порушення умов договору відповідач-1 не повернув кредитні кошти у передбачений договором строк та не сплатив в повному обсязі проценти у вигляді щомісячної комісії.

Як вбачається з виписки по рахунках відповідача-1, останній частково погашено заборгованість.

Так, відповідачем-1 05.03.2018 сплачено 10567,38 грн в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором, що підтверджується випискою по рахунку відповідача-1 з 01.01.2000 по 02.11.2018 №29096051453639, з яких позивачем зараховано в рахунок заборгованості за кредитним договором 8333,34 грн та в рахунок погашення пені по кредитному договору в сумі 154,07 грн, процентів по кредитному договору в сумі 238,89 грн, комісії по кредитному договору в сумі 1841,08 грн.

Крім того, 26.01.2017 відповідачем сплачено 158,92 грн в рахунок погашення комісії по кредитному договору.

За таких обставин, згідно з наведеним позивачем розрахунком станом на 20.08.2018 заборгованість відповідача-1 по кредиту становить 41666,66 грн.

Доказів погашення суми основної заборгованості відповідачем-1 в розмірі 41666,66 грн, позивачем та відповідачами суду за час розгляду справи не надано.

Крім того, суд зазначає, що відповідачами в порядку ст. 80 Господарського процесуального кодексу України не подано докази, що спростовують заявлену позивачем до стягнення суму боргу по кредиту.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач-1 взяті на себе зобов'язання по погашенню кредиту в передбачені строки не виконав, а відтак, заборгованість відповідача-1 перед позивачем за кредитним договором №б/н від 22.12.2017 становить 41666,66 грн, що підлягає стягненню з відповідача-1.

Позивачем нараховано та пред'явлено до стягнення 2355,56 грн заборгованості за відсотками, нарахованими на прострочену заборгованість за період з 27.03.2018 по 20.08.2018 та 5000,00 грн заборгованість за відсотками у вигляді щомісячної комісії за період з 27.01.2018 по 20.08.2018. Як вбачається з розрахунку позивача 5000,00 грн заборгованість за відсотками у вигляді щомісячної комісії фактично нараховано відповідачу за період з 26.12.2017 по 26.07.2018.

Частиною 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно п. 1.4 Анкети-заяви про приєднання до Умов та правил надання послуг КУБ проценти (комісія) за користування кредитом: 2% в місяць від початкового розміру кредиту.

Відповідно до 3.2.8.3.2 Умов за користування послугою Клієнт сплачує щомісячно проценти за користування кредитом в розмірі, що зазначені в Заяві та Тарифах. Датами сплати відсотків є дати сплати платежів, зазначені в Заяві. При несплаті відсотків у зазначений термін вони вважаються простроченими (крім випадків розірвання Договору згідно з п. 3.2.8.6.2.).

Згідно п. 3.2.8.9. Умов за користування кредитом у період з дати списання коштів з позикового рахунку до дат погашення кредиту згідно з п.п. 3.2.8.1., 3.2.8.2., 3.2.8.3., 3.2.8.3.1. цього договору Клієнт сплачує проценти в розмірі, зазначеному в п. 3.2.8.3.2.

Таким чином, за домовленістю сторін, відповідач-1 мав зобов'язання кожного місяця здійснювати сплату процентів (комісії) в розмірі 2% в місяць від початкової суми кредиту.

Як вбачається з розрахунку позивача, останнім за період з 26.12.2017 по 26.01.2018 нараховано відповідачу-1 комісію в сумі 1000,00 грн. 26.01.2018 відповідачем-1 сплачено 158,92 грн в рахунок погашення заборгованості за комісією. За таких обставин, залишок несплаченої комісії станом на 27.01.2018 становить 841,08 грн. В подальшому, в лютому 2018 року за період з 27.01.2018 по 26.02.2018 позивачем нараховано 1000,00 грн комісії. Суд зазначає, що 05.03.2018 відповідачем було сплачено 1841,08 грн комісії.

Як вбачається з матеріалів справи заборгованість відповідача-1 за комісією складається з несплачених платежів за період 27.02.2018 по 26.07.2018.

Оскільки, обов'язок по сплаті процентів (комісії) згідно Анкети-заяви та п.п.3.2.8.3.2 Умов не був виконаний відовідачем-1 належним чином, у зв'язку з чим станом на дату проведення розрахунку позивачем - 20.08.2018 та на момент винесення судом рішення розмір невиконаного зобов'язання в цій частині складає 5000,00 грн. за період з 26.12.2017 по 26.07.2018.

Пунктом 1.6 Анкети-заяви про приєднання до Умов та правил надання послуг КУБ встановлено, що у випадку порушення строку погашення заборгованості за кредитом, що зазначений в п.1.5 цієї Заяви, проценти за користування кредитом становлять розмір 4% на місяць від суми заборгованості.

Пункт 3.2.8.9.1 Умов передбачає, що відповідно до ст. 212 Цивільного кодексу України у разі порушення Клієнтом будь-якого із зобов'язань, передбачених п.п. 3.2.8.5.2., 3.2.8.5.3. цього договору, Клієнт сплачує Банку відсотки в розмірі, зазначеному в п. 3.2.8.3.3. цього договору (за винятком випадку реалізації банком права зміни умов договору, встановленого п. 3.2.8.3.1 цього договору).

Пунктом 3.2.8.3.3. Умов визначено, що при порушенні Клієнтом будь-якого грошового зобов'язання Позичальник сплачує Банку відсотки за користування кредитом у розмірі, встановленому у Заяві.

Згідно п. 3.2.8.9.6 Умов розрахунок і нарахування процентів за користування кредитом здійснюється у терміни, вказані в заяві, кожного наступного місяця з дати списання коштів з позикового рахунку і проводиться до повного погашення заборгованості за кредитом. Розрахунок процентів у вигляді щомісячної комісії проводиться банком на наступний день після дня отримання клієнтом кредиту або дня погашення чергової частини боргу, а нарахування процентів у вигляді щомісячної комісії проводиться банком у день погашення чергової частини боргу або у дату погашення клієнтом боргу до такого дня.

Відповідно до п. 3.2.8.9.7 Умов нарахування прострочених відсотків здійснюється щодня, при цьому відсотки розраховуються на непогашену частину кредиту за фактичну кількість днів користування кредитними ресурсами, виходячи з 360 днів у році. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування відсотків не враховується.

Отже, відповідач-1 також взяв на себе обов'язок здійснювати оплату відсотків за користування кредитом, які нараховуються за ставкою 4% на місяць, тобто 48% річних.

Як свідчить розрахунок позивача, ним за період з 27.12.2017 по 20.08.2018 нараховано 2594,45 грн відсотків згідно п. 3.2.8.3.3. Враховуючи проведену відповідачем 05.03.2018 оплату в сумі 238,89 грн, залишок несплачених відсотків становить 2355,56 грн.

У зв'язку з неналежним виконанням позичальником зобов'язань заборгованість по сплаті відсотків згідно п. 3.2.8.3.3 станом на 20.08.2018 - дату проведення розрахунку та станом на момент винесення судом рішення становить 2355,56 грн за період з 27.03.2018 по 20.08.2018.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 610 Цивільного кодексу України визначає що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з п. 2 ст. 1054 Цивільного кодексу України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до п. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з п. 7 ст. 193 Господарського кодексу України не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як визначено абзацом 1 п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

З огляду на викладене, суд доходить висновку, що вимоги позивача про стягнення 2355,56 грн заборгованості за відсотками, нарахованими на прострочену заборгованість, 5000,00 грн заборгованість за відсотками у вигляді щомісячної комісії, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Пункт 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначає що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріалами справи підтверджується те, що відповідач-1, в порушення умов кредитного договору, у визначені строки оплату кредиту та відсотків не провів, а отже є таким, що прострочив виконання зобов'язання.

Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно п. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно зі ст. 546, 547 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, в тому числі неустойкою. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частина 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Сторони можуть домовитись про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків передбачених законом.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом зокрема сплата неустойки.

Відповідно до пункту 3.2.8.10.1. Умов в разі порушення Клієнтом будь-якого із зобов'язань щодо сплати комісії за користування кредитом, передбачених п.п 3.2.8.3.2, 3.2.8.3.1 цього договору, термінів повернення кредиту, передбачених п.п. 3.2.8.9, 3.2.8.3.1, 3.2.8.3.2 цього договору Клієнт сплачує Банку за кожен випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня, (у % річних) від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. А в разі реалізації Банком права, передбаченого п. 3.2.2.2, Клієнт сплачує Банку пеню в розмірі, зазначеному в заявці, від суми заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється у гривні.

Пунктом 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 3.2.8.10.3 Умов сторони погодились, що нарахування неустойки за кожен випадок порушення зобов'язань здійснюється протягом 15 років з дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконано Клієнтом.

В зв'язку з тим, що відповідач-1 взяті на себе зобов'язання по сплаті кредиту, відсотків та комісії не виконав, він повинен сплатити позивачу, пеню розмір якої, за обґрунтованими розрахунками позивача становить 1676,91 грн за період з 27.01.2018 по 20.08.2018 прострочення, враховуючи проведену відповідачем-1 оплату 05.03.2018 в сумі 154,07 грн.

Вимоги позивача в частині стягнення 1676,91 грн. пені обґрунтовані і підлягають задоволенню.

Нормами статті 546 Цивільного кодексу України визначено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Позивач посилається на укладення 22.12.2017 між позивачем (кредитор) та ОСОБА_1 (відповідачем-2, поручитель) договору поруки №POR1513940992299 (далі - договір поруки), предметом якого є надання поруки поручителем перед кредитором за виконання відповідачем-1 (божником) зобов'язань за угодами-приєднання до розділу 3.2.8. Кредит КУБ Умов та правил надання банківських послуг (Угода-1).

Статтею 638 Цивільного кодексу України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 180 Господарського кодексу України, господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Відповідно до ч. 2 ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

За таких обставин, підписання договору його сторонами власноручно або шляхом застосування електронного підпису є обов'язковим, підтверджує наявність цивільної дієздатності сторін і виражає їх волевиявлення.

Проаналізувавши договір поруки №POR1513940992299 від 22.12.2017 господарський суд встановив, що зазначений договір підписано за допомогою електронно-цифрового підпису.

Як вбачається з договору поруки, з боку поручителя договір підписано ОСОБА_1, як керівником установи Товариства з обмеженою відповідальністю ЯТСАН та накладено електронну печатку Товариства з обмеженою відповідальністю ЯТСАН .

При цьому в преамбулі договору поруки №POR1513940992299 від 22.12.2017 вказано, що стороною договору, а саме поручителем, є ОСОБА_1, як фізична особа.

З огляду на викладені обставини суд доходить висновку, що договір поруки №POR1513940992299 від 22.12.2017 не підписано особисто фізичною особою ОСОБА_1, а відповідно є неукладеним, і не породжує ніяких зобов'язань відповідача-2 як поручителя по зобов'язанням товариства з обмеженою відповідальністю ЯТСАН перед позивачем.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, в задоволенні позовних вимог до відповідача-2 слід відмовити.

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін.

За загальним правилом обов'язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред'явлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення проти позову.

Відповідно до ч. 1, 3 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно зі ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Приписам ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно зі ст.86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідачі письмових відзивів на позов не надали, доводів позивача не спростували.

Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку, про задоволення позовних вимог банку про стягнення з відповідача-1 50699 грн 13 коп., а саме: 41666,66 грн заборгованості за кредитним договором №б/н від 22.12.2017, 2355,56 грн заборгованості за відсотками, нарахованими на прострочену заборгованість, 5000,00 грн заборгованість за відсотками у вигляді щомісячної комісії, 1676,91 грн пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором.

Судовий збір у відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача-1.

Керуючись ст. 12, 42, 73-80, 86, 123, 129, 165-167, 232, 233, 236-241, 251, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Акціонерного товариства Комерційний банк Приватбанк до Товариства з обмеженою відповідальністю ЯТСАН та ОСОБА_1 про стягнення 50699 грн 13коп. задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ЯТСАН (вул. Широка, 2, м. Чернігів, 14021, ідентифікаційний код 41336657) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк Приватбанк (вул. Грушевського, 1Д, м. Київ, 01001, ідентифікаційний код 14360570) 41666 грн 66 коп. заборгованості за кредитним договором, 2355 грн 56 коп. заборгованості за відсотками, нарахованими на прострочену заборгованість, 5000 грн 00 коп. заборгованість за відсотками у вигляді щомісячної комісії, 1676 грн 91 коп. пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором та 1762 грн 00 коп. судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4. Відмовити Акціонерному товариству Комерційний банк Приватбанк (вул. Грушевського, 1Д, м. Київ, 01001, ідентифікаційний код 14360570) в солідарному стягненні з ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) 41666 грн 66 коп. заборгованості за кредитним договором, 2355 грн 56 коп. заборгованості за відсотками, нарахованими на прострочену заборгованість, 5000 грн 00 коп. заборгованість за відсотками у вигляді щомісячної комісії, 1676 грн 91 коп. пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду, відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Північного апеляційного господарського суду у порядку визначеному ст. 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Перехідних Положень Господарського процесуального кодексу України.

З повним текстом рішення можна ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua.

Повний текст рішення складено 01.04.2019.

Суддя Н.Ю.Книш