Ухвала

від 02.04.2019 по справі 469/771/18

БЕРЕЗАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

02.04.19 Справа № 469/771/18

1-кп/469/46/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 березня 2019 року смт.Березанка

Березанський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження:

прокурор ОСОБА_3 ,

захисники ОСОБА_4 , ОСОБА_5

доньки померлого обвинуваченого ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження № 42018151030000056 від 16.05.2018 року за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.364, ч.1 ст.366 КК України,

в с т а н о в и в:

Обвинувальний акт направлено до суду разом з клопотанням захисника ОСОБА_4 про направлення кримінального провадження до суду для розгляду його у судовому засіданні щодо реабілітації померлого підозрюваного ОСОБА_8 .

Відповідно до обвинувального акта ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні вказаних вище кримінальних правопорушень за таких обставин.

25 липня 1995 року на території с.Матіясове Березанського району Миколаївської області, зареєстровано фермерське господарство «Клен», головою якого став ОСОБА_8 , який виконував організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції, тобто був службовою особою.

15 липня 1999 року на підставі рішення №4 Березанської районної державної адміністрації Березанського району Миколаївської області ОСОБА_8 виданий державний акт на право постійного користування земельною ділянкою площею 44,00 га для ведення селянського (фермерського) господарства на території Матіясівської сільської ради Березанського району Миколаївської області.

27 квітня 2007 року ОСОБА_8 , як голова фермерського господарства «Клен» та службова особа, наділена організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями, використовуючи службове становище всупереч інтересам служби, в інтересах третіх осіб, порушивши Закон України «Про фермерське господарство», ввів до складу членів фермерського господарства «Клен» ОСОБА_9 , яка не є його родичем та членом родини, а тому не може бути згідно з законодавством бути членом створеного ним господарства, про що склав рішення протоколу № 1 від 27 квітня 2007 року та вніс завідомо неправдиві відомості щодо включення до складу членів господарства ОСОБА_9 до Статуту фермерського господарства "Клен".

27 вересня 2007 року розпорядженням № 1025 Березанською районною державною адміністрацією Миколаївської області надано дозвіл громадянам України - членам фермерського господарства «Клен», в тому числі і ОСОБА_9 , на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для ведення товарного сільськогосподарського виробництва у розмірі земельної частки (паю) СТОВ «Жемчужний» вартістю 22307,97 грн. (без урахування коефіцієнту індексації) із земель постійного користування голови фермерського господарства «Клен» ОСОБА_8 в межах території Матіясівської сільської ради Березанського району Миколаївської області.

До заяви ОСОБА_9 , на підставі якої серед інших заяв, прийнято вказане розпорядження, окрім іншого було долучено заяву голови фермерського господарства «Клен» ОСОБА_8 від 26 липня 2007 року про надання дозволу члену фермерського господарства «Клен» ОСОБА_9 на розпаювання фермерського господарства «Клен» в межах території Матіясівської сільської ради згідно з Державним актом на право постійного користування землею, виданим Березанською РДА 15 липня 1999 року.

На підставі зазначеного розпорядження товариством з обмеженою відповідальністю «Обласний земельно-кадастровий центр» за замовленням членів фермерського господарства «Клен», серед яких зазначено ОСОБА_9 , відповідно до договору №6316 від 02 жовтня 2007 року виготовлено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для ведення товарного сільськогосподарського виробництва громадянам України (7 чоловік), в тому числі і ОСОБА_9 , із земель постійного користування фермерського господарства «Клен» в межах території Матіясівської сільської ради Березанського району Миколаївської області.

Відповідно до вказаного проекту землеустрою члену фермерського господарства «Клен» ОСОБА_9 відведено земельну ділянку площею 6,17 га.

18 січня 2008 року розпорядженням № 92 Березанської районної державної адміністрації Миколаївської області затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для ведення товарного сільськогосподарського виробництва громадян України (7 чоловік), в тому числі і ОСОБА_9 , із земель постійного користування фермерського господарства «Клен» в межах території Матіясівської сільської ради Березанського району Миколаївської області та надано у власність семи громадянам України земельну ділянку загальною площею 44,00 га. ріллі для ведення товарного сільськогосподарського господарства із земель постійного користування голови фермерського господарства «Клен», в тому числі ОСОБА_9 надано у власність земельну ділянку з кадастровим номером 4820983200:01:000:0522, площею 6,17 га., нормативна грошова оцінка якої станом на 18.01.2008 року становила 33238,20 грн.

У подальшому власне фермерське господарство ОСОБА_9 не створила.

Таким чином, голова фермерського господарства «Клен» ОСОБА_8 під час розпаювання земель фермерського господарства «Клен» повинен був встановити законність одержання членами господарства у власність земельних ділянок, однак, використовуючи службове становище всупереч інтересам служби, в інтересах третіх осіб, у порушення вимог діючого законодавства, вніс до офіційного документу Статуту фермерського господарства «Клен» завідомо неправдиві відомості щодо включення до складу членів господарства ОСОБА_9 та у подальшому вжив заходів, спрямованих на неправомірне одержання останньою у власність земельної ділянки площею 6,17 га, нормативна грошова оцінка якої станом на 18.01.2008 року становила 33238,20 грн., спричинивши тим самим істотну шкоду державним інтересам, що стороною обвинувачення кваліфіковано за ч.1 ст.364 КК України як умисне, в інтересах третіх осіб, використання службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, що завдало істотної шкоди державним інтересам, та за ч.1 ст.366 КК України як внесення службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей.

У підготовчому судовому захисником ОСОБА_5 заявлено клопотання про повернення обвинувального акта прокурору, в обґрунтування якого захисник посилався на те, що зазначений обвинувальний акт не відповідає вимогам ст.291 КПК України, оскільки не містить формулювання висунутого обвинувачення, а викладені лише обставини, які слідчий вважає викласти за результатами досудового розслідування, та правова кваліфікація з посиланням на положення норм закону України про кримінальну відповідальність, при цьому наявна вказівка на те, що ОСОБА_8 саме підозрюється у інкримінованому йому злочині, тобто обвинувачення ОСОБА_8 прокурором у відповідності до вимог закону не висунуто.

Також зазначав, що у порушення ч.3 ст. 283 КПК України, яким передбачено внесення прокурором до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про закінчення досудового розслідування, відомості про таку процесуальну дію у реєстрі відсутні; при посиланні на доказі не зазначені аркуші провадження; відповідно у Реєстрі не зазначено підстави та порядок зупинення досудового розслідування.

Обвинувальний акт начальником Березанського відділу Миколаївської місцевої прокуратури № 1 молодшим радником юстиції ОСОБА_10 спільно зі старшим слідчим СВ Березанського ВП ГУНП в Миколаївській області майором поліції ОСОБА_11 , що не відповідає вимогам ч.1 ст.291 КПК України.

У обвинувальному акті обставини, які прокурор вважає встановленими, містять загальний характер, відсутній виклад обставин, які мають істотне значення для правової кваліфікації, зокрема, коли відбулась попередня домовленість щодо вчинення злочину, його способу, місця, часу, розподілу ролей, відомості про інших обвинувачених, дії обвинуваченого не конкретизовані, об`єктивна сторона не конкретизована, що є порушенням одного із конституційних принципів - права обвинуваченого на захист.

Правова кваліфікація кримінального правопорушення не відповідає ч.1 ст.364 КК України, відсутня суб`єктивна сторона злочину.

Крім того, ініціатива щодо реабілітації померлого надійшла виключно від однієї родички - доньки померлого ОСОБА_6 , питання щодо реабілітації іншою донькою ОСОБА_7 не ставилось; залучення захисника померлому обвинуваченому відбувалось без згоди родичів; з матеріалами кримінального провадження в порядку ст.290 КПК України ані ОСОБА_8 , ані його доньки не знайомились.

У підготовчому судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_4 та доньки померлого обвинуваченого ОСОБА_6 , ОСОБА_7 клопотання захисника ОСОБА_5 підтримали у повному обсязі з підстав, викладених у клопотанні.

При цьому ОСОБА_6 пояснила, що заяв про реабілітацію батька не подавала, лише на прохання слідчого підписала чисті аркуші паперу.

Прокурор проти задоволення клопотання заперечував, вважаючи обвинувальний акт таким, що відповідає діючому законодавству, а зазначені захисником обставини такими, що не відповідають дійсності.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши обвинувальний акт у кримінальному провадженні, суд прийшов до таких висновків.

Згідно зі ст.1 КПК України, порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України. Кримінальне процесуальне законодавство України складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України.

На підставі п.3 ч.3 ст.314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення, зокрема, про повернення прокурору обвинувального акта, який не відповідає вимогам цього Кодексу.

Відповідно до ст.9 КПК України, під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов"язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов"язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.

Відповідно до вимог ч.2 ст.291 КПК України, обвинувальний акт повинен містити такі відомості :

1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер;

2) анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство);

3) анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство);

4) прізвище, ім`я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора;

5) виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення;

6) обставини, які обтяжують чи пом`якшують покарання;

7) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням;

8) розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування);

9) дату та місце його складення та затвердження.

Формулювання обвинувачення має містити дані щодо події кримінального правопорушення із зазначенням часу, місця, форми вини і мотивів, способу вчинення, наслідків та інших даних, на підставі яких, відповідно до диспозиції певної статтіКримінального кодексу України, можна встановити в діях обвинуваченого склад кримінального правопорушення, з урахуванням, у тому числі, кваліфікуючих ознак.

До обвинувальногоакта додається реєстрматеріалів досудовогорозслідування, цивільнийпозов,якщо вінбув пред`явленийпід часдосудового розслідування, розписка підозрюваного про отримання копії обвинувального акта, копії цивільного позову, якщо він був пред`явлений під час досудового розслідування, і реєстру матеріалів досудового розслідування, та інші документи, передбачені ч.4 ст.291 КПК України.

Положеннями ч.2ст.109 КПК Українипередбачено, що реєстр матеріалів досудового розслідування повинен містити: 1) номер та найменування процесуальної дії, проведеної під час досудового розслідування, а також час її проведення; 2) реквізити процесуальних рішень, прийнятих під час досудового розслідування; 3) вид заходу забезпечення кримінального провадження, дату і строк його застосування.

Зазначених вимог закону стороною обвинувачення не дотримано.

Так, відповідно до ч.1 ст.291 КПК України обвинувальний акт складається слідчим, після чого затверджується прокурором. Обвинувальний акт може бути складений прокурором зокрема, якщо він не погодиться з обвинувальним актом, що був складений слідчим.

Однак направлений до суду обвинувальний акт від 08 червня 2018 року складено начальником Березанського відділу Миколаївської місцевої прокуратури №1 молодшим радником юстиції ОСОБА_10 сумісно зі старшим слідчим СВ Березанського ВП ГУНП в Миколаївській області майором поліції ОСОБА_12 , тобто поза межами повноважень прокурора.

Підстави, з яких обвинувальний акт складався також прокурором, не зазначені.

Крім того, ні у викладених слідчим фактичних обставинах кримінального правопорушення, ні у формулюванні обвинувачення відсутній виклад обставин, які мають істотне значення для правової кваліфікації, зокрема, яку саме статтю Закону України «Про фермерські господарства» порушив обвинувачений, у тому числі якою нормою законодавства був передбачений його обов"язок встановити законність одержання ОСОБА_9 земельної ділянки, на порушення якого як на складову об"єктивної сторони складу кримінального правопорушення посилається сторона обвинувачення; які протиправні дії чи бездіяльність, спрямовані на неправомірне одержання ОСОБА_9 у власність земельної ділянки (а не "вжиття заходів", як зазначено у тексті обвинувального акта), вчинено обвинуваченим; дані про форму умислу та усвідомлення обвинуваченим можливості завдання істотної шкоди державним інтересам з огляду на значний проміжок у часі між внесенням зміни та доповнення до Статуту господарства (27.04.2007 року) та наданням у власність ОСОБА_9 земельної ділянки з кадастровим номером 4820983200:01:000:0522 (18.01.2008 року); не зазначено, у чому саме полягає істотна шкода державним інтересам та не встановлено, у чиїй власності (державній чи комунальній) перебувала земельна ділянка до надання її у власність ОСОБА_9 .

Відсутність чіткого, конкретного формулювання обвинувачення у скоєнні злочину фактично позбавляє обвинувачену особу можливості захищатися від такого обвинувачення в суді.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, викладеної, зокрема, в рішеннях у справах "Абрамян проти Росії" від 9 жовтня 2008 року (п.34), Селіверстов проти Росії від 25 вересня 2008 року (п.17), положення підпункту «а» п. 3 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод необхідно аналізувати у світлі більш загальної норми про право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 цієї статті. У кримінальній справі надання повної, детальної інформації щодо пред`явленого особі обвинувачення та, відповідно, про правову кваліфікацію, яку суд може дати відповідним фактам, є важливою передумовою забезпечення справедливого судового розгляду.

Крім того, як вбачається з реєстру матеріалів досудового розслідування та пояснень ОСОБА_6 , нею як донькою померлого ОСОБА_8 , заяв про його реабілітацію не надавалось. До суду таких заяв від родичів обвинуваченого не надано.

За таких обставин складення обвинувального акта суперечить вимогам ч.4 ст.284 КПК України.

Виходячи з викладеного, суд вважає, що обвинувальний акт не відповідає вимогам КПК України, що, відповідно до п.3 ч.3 ст.314 КПК України, є підставою для повернення обвинувального акта прокурору.

Інші зазначені захисником обставини не свідчать про невідповідність обвинувального акта вимогам законодавства та не є підставою для його повернення прокурору.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.314, 474 КПК України, суд -

п о с т а н о в и в:

Клопотання захисника ОСОБА_5 про повернення обвинувального акта прокурору задовольнити.

Обвинувальний акт у кримінальному провадженні№ 42018151030000056 від 16.05.2018 року за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.364, ч.1 ст.366 КК України, повернути прокурору.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом семи днів з дня її оголошення до Миколаївського апеляційного суду через Березанський районний суд Миколаївської області.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Дата проголошення повного тексту ухвали 02 квітня 2019 року о 10.00 год.

Суддя: