Ухвала

від 16.08.2019 по справі 469/771/18

МИКОЛАЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 серпня 2019 року м. Миколаїв

Миколаївський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у кримінальних справах:

головуючого: ОСОБА_1

суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3

за участі секретаря: ОСОБА_4

розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42018151030000056 від 16.05.2018 року за апеляційною скаргою начальника Березанського відділу Миколаївської місцевої прокуратури №1 Миколаївської області ОСОБА_5 на ухвалу Березанського районного суду Миколаївської області від 29.03.2019 року.

Учасники судового провадження:

прокурор: ОСОБА_6

захисник: ОСОБА_7

доньки померлого

обвинуваченого ОСОБА_8 ОСОБА_9 , ОСОБА_10 .

Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

В апеляційній скарзі прокурор просить ухвалу Березанського районного суду Миколаївської області від 29.03.2019 року скасувати та повернути обвинувальний акт до суду першої інстанції для розгляду зі стадії підготовчого судового засідання.

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції.

Ухвалою Березанського районногосуду Миколаївськоїобласті від 29.03.2019 року повернуто обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 42018151030000056 за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.364, ч.1 ст.366 КК України.

Узагальнені доводи апеляційної скарги.

В апеляційній скарзі прокурор зазначає, що ухвала є незаконною та такою, що підлягає скасуванню у зв`язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження та істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.

Вказує на те, що обвинувальний акт було складено та затверджено згідно вимог ч.1 ст.291 КПК України.

Вважає, що при дослідженні обвинувального акту, судом зроблено помилковий висновок про те, що прокурор приймав участь у його складанні. Твердить про те, що зазначене не є підставою вважати, що обвинувальний акт не відповідає вимогам КПК України.

Вказує на те, що в обвинувальному акті міститься виклад фактичних обставин, які вважаються встановленими, правова кваліфікація дій обвинуваченого з посиланням на статті закону про кримінальну відповідальність, формулювання обвинувачення, а також інші дані які необхідні для виконання вимог п.2 ч.3 ст.374 КПК України.

Зазначає, що підставою про направлення обвинувального акту до суду стало клопотання захисника про направлення кримінального провадження з обвинувальним актом до суду для розгляду щодо реабілітації померлого обвинуваченого ОСОБА_8 .

Узагальнені доводи інших учасників провадження.

В запереченнях на апеляційну прокурора, захисник ОСОБА_7 просить відмовити прокурору в задоволенні апеляційної скарга, ухвалу суду залишити без змін.

Встановлені судом першої інстанції обставини.

Ухвалою Березанського районного суду Миколаївської області від 29.03.2019 року повернуто обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 42018151030000056 за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.364, ч.1 ст.366 КК України.

Повертаючи обвинувальний акт прокурору, суд виходив з того, що обвинувальний акт не відповідає вимогам діючого законодавства.

Судом зазначено, що направлений до суду обвинувальний акт від 08.06.2018 року було складено начальником Березанського відділу Миколаївської місцевої прокуратури №1 молодшим радником юстиції ОСОБА_11 сумісно зі старшим слідчим СВ Березанського ВП ГУНП в Миколаївській області майором поліції ОСОБА_12 , тобто поза межами повноважень прокурора.

Зазначено, що підстав, з яких обвинувальний акт складався також прокурором, не зазначені.

Крім того вказує, що у обвинувальному акті відсутнє чітке, конкретне формулювання обвинувачення у скоєнні злочину.

Окрім того, судом вказано, що ОСОБА_9 , як донькою померлого ОСОБА_8 , заяв про його реабілітацію не надавалось та до суду таких заяв від родичів обвинуваченого не надходило.

Вважає, що за таких обставин складення обвинувального акта суперечить вимогам ч.4 ст.284 КПК України.

Зазначено, що сукупність вказаних недоліків свідчить про невідповідність обвинувального акту вимогам чинного кримінально-процесуального законодавства.

Встановлені судом апеляційної інстанції обставини.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора на підтримку вимог апеляційної скарги, вивчивши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступного.

Суд першої інстанції, повертаючи обвинувальний акт прокурору, виходив з того, що в обвинувальному акті в порушення вимог п.5 ч.2 ст.291КПК чітко не сформульовано фактичні обставини кримінального правопорушення; обвинувальний акт складений не уповноваженою особою; в реєстрі матеріалів досудового розслідування відсутні дані про надання родичами померлого обвинуваченого ОСОБА_8 заяв про його реабілітацію.

Між тим, апеляційний суд не може погодитися із такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

Відповідно до змісту п. 3 ч. 2 ст. 283, ст. 291 КПК України, обвинувальний акт є підсумковим процесуальним документом досудового слідства, за допомогою якого здійснюється функція обвинувачення, та в якому викладається його сутність і підстави, дається юридична оцінка та кваліфікація дій підозрюваного (обвинуваченого), визначаються межі судового розгляду.

Згідно п.13 ч.1 ст.3КПКУкраїни обвинувачення - це твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому цим Кодексом.

Процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування, відповідно до положень ч. 4 ст. 110 КПК України, є обвинувальний акт, який повинен відповідати вимогам, передбаченим ст. 291 КПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 91 КПК України, у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, зокрема, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), винуватість обвинуваченого у його вчиненні, форма вини, мотив, мета і наслідки вчиненого, вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

Що стосується обвинувального акта, то наведені в ньому фактичні данні в своїй сукупності повинні давати повне уявлення стосовно кожного з елементів складу кримінального правопорушення, що у свою чергу дає можливість зіставити фактичну складову обвинувачення з його юридичною формулою.

Вичерпний перелік відомостей, які має містити обвинувальний акт, визначено ч. 2 ст. 291 КПК України.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.

Таким чином, у підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт перевіряється на відповідність саме вимогам ч. 2 ст. 291 КПК України.

Зі змісту обвинувального акту щодо ОСОБА_8 вбачається, що він містить у собі всі відомості, передбачені ст.291 КПК, в тому числі і виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

Посилання суду на те, що орган досудового розслідування в обвинувальному акті нечітко виклав фактичні обставини кримінального правопорушення не заслуговують на увагу з огляду на те, що, як зазначалось вище, обвинувальний акт має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими.

Крім того, на даній стадії кримінального провадження суд не наділений повноваженнями надавати оцінку викладеним у обвинувальному акті фактичним обставинам.

Відповідно до ч.1 ст.291 КПК України обвинувальний акт складається слідчим, після чого затверджується прокурором. Обвинувальний акт може бути складений прокурором, зокрема якщо він не погодиться з обвинувальним актом,що був складений слідчим. Згідно з ч.3 зазначеної статті обвинувальний акт підписується слідчим та прокурором, який його затвердив, або лише прокурором, якщо він склав його самостійно.

Як вбачається з обвинувального акту, він був складений та підписаний старшим слідчим слідчого відділення Березанського ВП Очаківського ВП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_13 , а також відповідно до ч.3 ст.291 КПК України затверджено та підписано прокурором у кримінальному провадженні начальником Березанського відділу Миколаївської місцевої прокуратури № 1 ОСОБА_11 (а.п. 1-6).

Отже, висновок суду першої інстанції відносно того, що обвинувальний акт складався саме прокурором, є не обгрунтованим та не підтверджується матеріалами провадження.

Також, судом безпідставно зазначено про те, що від родичів померлого підозрюваного ОСОБА_8 заяв про його реабілітацію не надходило.

Так, реєстр матеріалів досудового розслідування містить п.57, в якому зазначена заява ОСОБА_9 від 30.05.2018 року.

Враховуючи наведене,єслушнимидоводи апелянта про формальний підхід з боку суду до вирішенні питань, пов`язаних з оцінкою обвинувального акту, оскільки в оскаржуваній ухвалі не наведено обставин, які б дійсно перешкоджали судовому розгляду даного кримінального провадження.

Відтак, рішення суду першої інстанції про повернення обвинувального акту суперечить вимогам кримінального процесуального закону, у зв`язку з чим ухвала підлягає скасуванню з призначенням нового розгляду в суді першої інстанції.

Керуючись ст. 376, 404, 405, 407, 409, 419, 532 КПК України, апеляційний суд

постановив:

Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні начальника Березанського відділу Миколаївської місцевої прокуратури № 1 Миколаївської області ОСОБА_5 задовольнити.

Ухвалу Березанського районного суду Миколаївської області від 29 березня 2019 року, якою обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.364, ч.1 ст. 366 КК України повернуто прокурору- скасувати.

Призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий

Судді