Рішення

від 29.03.2019 по справі 826/18959/16

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

29 березня 2019 року № 826/18959/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючої судді - Добрівської Н.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомОб'єднання співвласників багатоквартирного будинку Просперіті Хоум доДержавної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 24.11.2016 за №0057601203 та №0057591203,

В С Т А Н О В И В:

Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку Просперіті Хоум (далі - позивач, ОСББ Просперіті Хоум ) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (далі - відповідач, ДПІ у Дарницькому районі ГУ ДФС місті Києві) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 24.11.2016 за №0057601203 та №0057591203.

Позовні вимоги мотивовані тим, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті протиправно, оскільки позивач не є ані власником, ані користувачем земельної ділянки під багатоквартирним жилим будинком, за яку йому нараховано податкове зобов'язання, а тому обов'язку сплачувати земельний податок у нього немає. Також, позивач зазначає, що жодних документів для реєстрації та внесення земельної ділянки за адресою: м. Київ, вул. Російська, 45-Б, до державного реєстру не подавало. Отже, у позивача відсутній обов'язок подавати декларації з земельного податку та сплачувати земельний податок.

У своїх додаткових поясненнях до позовної заяви від 01.06.2018 позивач, окрім наведених вище доводів, звертає увагу суду на те, що в акті камеральної перевірки ДПІ у Дарницькому районі ГУ ДФС у м. Києві №9653/26-51-12-03-34896156 від 31.10.2016 на підставі якого було винесено оскаржувані рішення зазначалося, що при перевірці використано: витяг з міського земельного кадастру, отриманого у відповідності до статей 72 та 73 Податкового кодексу України; Довідку № Ю-04476/2015 від 07.07.2015 про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки (кадастровий номер 8000000000:63:276:015); лист ДСУ з питань геодезії, картографії та кадастру від 11.01.2016 за №6-28-022-201/2-16 щодо індексації нормативно грошової оцінки земель. Проте, згідно даних відкритого реєстру Публічної кадастрової карти України відомості про земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:63:276:015 відсутні. На думку позивача, приймаючи оскаржувані податкові повідомлення-рішення, відповідачем не встановлено чи є позивач платником земельного податку.

Відповідач позовні вимоги не визнав, у своїх письмових запереченнях просив у задоволенні позову відмовити повністю, оскільки позивач, відповідно до норм законодавства, зобов'язаний сплачувати земельний податок. У своїх запереченнях відповідач стверджує, що чинним законодавством передбачено можливість передачі у власність чи надання у користування земельних ділянок під багатоквартирними житловими будинками лише об'єднанню власників будинку або підприємствам, установам і організаціям, які здійснюють управління цими будинками. Таким чином, платниками земельного податку за земельні ділянки під багатоквартирними житловими будинками є підприємства, установи і організації, що здійснюють управління цими будинками, а також об'єднання власників будинків.

Ухвалами Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.12.2016 відкрито провадження, закінчено підготовче провадження у справі та призначено її до судового розгляду.

В судовому засідання 30.05.2017 встановлено, що до надісланих заперечень від 01.02.2017, відповідачем не надано документів, на які посилається ДПІ у Дарницькому районі ГУ ДФС у місті Києві в своїх запереченнях і на підставі яких зроблені висновки, викладені в акті камеральної перевірки від 31.10.2016 за №9653/26-51-12-03-34896156 та прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.05.2017 від відповідача витребувано належним чином завірені копії витягу з міського земельного кадастру, довідки від 07.07.2015 за №Ю-04476/2015 про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки (кадастровий номер: 8000000000:63:276:015), листа ДСУ з питань геодезії, картографії та кадастру від 11.01.2016 за №6-28-022-201/2-16 щодо індексації нормативної грошової оцінки земель та інформацію з даних земельного кадастру, отриманого з Департаменту земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації, стосовно того, що об'єднання співвласників багатоквартирного будинку Просперіті Хоум є користувачем земельної ділянки з кадастровим номером 63:276:015 загальною площею 2913,41 м. кв.

Оскільки, витребувані документи були надані частково, протокольною ухвалою від 01.08.2017 суд повторно зобов'язав відповідача надати інформацію з земельного кадастру.

На підставі розпорядження про повторний автоматичний розподіл від 11.10.2017 за №7037 та відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.10.2017 визначено суддю Добрівську Н.А. для розгляду адміністративної справи №826/18959/16 та вказану справу 19.10.2017 передано на розгляд судді Добрівській Н.А.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.12.2017 прийнято до провадження адміністративну справу №826/18959/16; зобов'язано учасників процесу подати до канцелярії суду всі наявні документи та пояснення, які, на думку учасників процесу, мають значення для розгляду даної справи, крім тих, що вже наявні в матеріалах справи; зобов'язано відповідача подати до канцелярії суду належним чином завірені копії: витягу з міського земельного кадастру; листа ДСУ з питань геодезії, картографії та кадастру від 11.01.2016 за №6-28-022-201/2-16 щодо індексації нормативної грошової оцінки земель; інформацію з даних земельного кадастру, отриманого з Департаменту земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації, стосовно того, що ОСББ Просперіті Хоум є користувачем земельної ділянки з кадастровим номером 63:276:015 загальною площею 2913,41 м. кв. Наведеною ухвалою суду адміністративна справа призначена до розгляду в судовому засіданні.

Разом з тим, 15.12.2017 набрав чинності Закон України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів від 03.10.2017 №2147-VIII, яким внесені зміни до Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом викладення його у новій редакції.

Відповідно до пункту 10 підпункту 1 розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України в новій редакції передбачено, що справи у судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядається за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав і просив їх задовольнити з викладених у позові підстав.

Представник відповідача проти позову заперечив і просив відмовити у його задоволенні.

На підставі частини третьої статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України судом ухвалено продовжити розгляд справи у письмовому провадженні без виклику сторін.

Згідно з частиною третьою статті 241 Кодексу адміністративного судочинства України судовий розгляд справи в суді першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду.

Враховуючи викладене, суд закінчує розгляд даної справи ухваленням рішення за правилами нової редакції Кодексу адміністративного судочинства України.

Ознайомившись з позиціями сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, судом встановлено наступне.

Згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, основним видом економічної діяльності позивача є: 81.10 комплексне обслуговування об'єктів.

Як вбачається з матеріалів справи, ДПІ у Дарницькому районі ГУ ДФС у м. Києві було проведено камеральну перевірку позивача, за результатами якої складено акт перевірки від 31.10.2016 за №9653/26-51-12-03-34896156, яким встановлено не подання обов'язкової звітності по земельному податку за 2016 рік та не задекларовано земельний податок на загальну суму 15699,33 грн.

В акті перевірки зазначено, що при перевірці використано: витяг з міського земельного кадастру, отриманого у відповідності до статей 72 та 73 Податкового кодексу України; Довідку № Ю-04476/2015 від 07.07.2015 про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки (кадастровий номер 8000000000:63:276:015); лист ДСУ з питань геодезії, картографії та кадастру від 11.01.2016 за №6-28-022-201/2-16 щодо індексації нормативно грошової оцінки земель.

Не погоджуючись із висновками акта перевірки, позивач подав на нього письмові заперечення, за результатами розгляду яких, відповідачем заперечення позивача залишено без задоволення, а акт камеральної перевірки від 31.10.2016 за №9653/26-51-12-03-34896156 відкореговано в зв'язку з технічною помилкою, а саме - результати перевірки: позивачем не подано обов'язкової звітності по земельному податку за 2016 рік та не задекларовано земельний податок на загальну суму 20576,52 грн.

На підставі акта перевірки та рішення про розгляд заперечень позивача, ДПІ у Дарницькому районі ГУ ДФС у м. Києві було винесено податкові повідомлення-рішення від 24.11.2016, а саме:

- № 0057591203, якими згідно з підпунктом 54.3.1 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України, за порушення вимог пункту 286.1 статті 286 Податкового кодексу України, визначено ОСББ Просперіті Хоум суму грошового зобов'язання за платежем: земельний податок з юридичних осіб в розмірі 20576,52 грн за основним платежем та застосовано штрафні санкції у розмірі 5144,13 грн ;

- № 0057601203, яким згідно з підпунктом 54.3.1 пункту 54.3 статті 54, та пункту 120.1 статті 120 Податкового кодексу позивачу нарахована сума штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) за платежем по земельному податку з юридичних осіб у розмірі 170,00 грн.

Незгода позивача з даними податковими повідомленнями-рішеннями зумовила звернення позивача до суду з даним позовом, при вирішенні якого суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. плата за землю справляється відповідно до закону.

Відповідно до підпункту 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, плата за землю - обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Земельний податок - обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (підпункт 14.1.72 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 269.1 статті 269 Податкового кодексу України платниками податку є: власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.

Згідно пункту 270.1 статті 270 Податкового кодексу України об'єктами оподаткування є: земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, та земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Відповідно до статті 287 Податкового кодексу України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Як встановлено пунктом 271.1 статті 271 Податкового кодексу України базою оподаткування є: нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом; площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.

Згідно статті 42 Земельного кодексу України земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території державної або комунальної власності, надаються в постійне користування підприємствам, установам і організаціям, які здійснюють управління цими будинками.

Земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкова територія, що перебувають у спільній сумісній власності власників квартир та нежитлових приміщень у будинку, передаються безоплатно у власність або в постійне користування співвласникам багатоквартирного будинку в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Так, ОСББ Просперіті Хоум зареєстровано як юридична особа з основним видом економічної діяльності: 81.10 комплексне обслуговування об'єктів.

Згідно довідки Київського інституту земельних відносин від 07.07.2015 за №Ю-04476/2015 про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка видана позивачу, за місцем розташуванням: м. Київ, Дарницький р-н, вул. Російська, 45-Б; функціональне використання: землі змішаного використання: землі житлової забудови - 2473,10 кв. м., землі комерційного використання - 180,62 кв. м., землі транспорту, зв'язку - 259,69 кв. м.

Як вбачається з акта перевірки від 31.10.2016 за №9653/26-51-12-03-34896156, позивачем не подано обов'язкову податкову звітність та не задекларовано суми податкових зобов'язань земельного податку щодо земельної ділянки з кадастровим номером: 8000000000:63:276:015.

Позивачем надано суду, інформаційний лист Головного управління Держгеокадастру у м. Києві від 17.05.2018 №97-26-0.21-1381/35-18, відповідно до якої земельна ділянка за адресою: м. Київ, вул. Російська, 45-Б, відповідно до вимог статті 79-1 Земельного кодексу України не сформована, в Головному управлінні Держгеокадастру у м. Києві відсутня інформація щодо вказаної земельної ділянки.

Відповідно до підпункту 14.1.73 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, землекористувачі - юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди.

Згідно зі статтею 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Право власності та користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України від 01.07.2004 за №1952-IV Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - Закон №1952-IV).

Питання переходу права власності на земельну ділянку у разі набуття права на житловий будинок, будівлю, споруду, що розміщені на ній, регулюються статтею 120 Земельного кодексу України і статтею 377 Цивільного кодексу України.

Цими нормами чітко встановлено, що до особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності або право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені.

За правилами пункту 286.1 статі 286 Податкового кодексу України підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 4 Порядку подання інформації про платників податків, об'єкти оподаткування та об'єкти, пов'язані з оподаткуванням, для забезпечення ведення їх обліку, а також обчислення та справляння податків і зборів, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2011 за №1386, Держгеокадастр та Мін'юст подають щомісяця до 10 числа, а також на запит територіального органу ДФС за місцезнаходженням земельної ділянки або ДФС інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю та єдиного податку, в тому числі:

- Держгеокадастр - про земельні ділянки, зокрема про кадастровий номер земельної ділянки, дату реєстрації у Державному земельному кадастрі, дату державної реєстрації земельної ділянки (відповідно до державного акта на право власності на земельну ділянку або на право постійного користування земельною ділянкою чи договору оренди), площу відповідно до правовстановлюючих документів, цільове призначення та місце розташування земельної ділянки, дату та значення нормативної грошової оцінки, частку кожного із співвласників земельної ділянки (у разі коли земельна ділянка перебуває у спільній частковій власності), а також про землевласників або землекористувачів, зокрема найменування та місцезнаходження або прізвище, ім'я, по батькові та місце проживання землевласника або землекористувача;

- Мін'юст - про землевласників або землекористувачів, зокрема про найменування та місцезнаходження або прізвище, ім'я, по батькові та місце проживання землевласника або землекористувача (у разі наявності такої інформації в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно), назву, номер та дату правовстановлюючого документа, кадастровий номер земельної ділянки, площу відповідно до відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, дату державної реєстрації речового права, цільове призначення, місцезнаходження земельної ділянки (у разі наявності такої інформації в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно), розмір частки у праві спільної власності на земельну ділянку (у разі коли майно належить на праві спільної часткової власності), а також про об'єкти незавершеного будівництва.

Як передбачено пунктом 286.2 статті 286 Податкового кодексу України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

За приписами частини першої статті 120 Земельного кодексу України, у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Відповідачем надано лист від 07.05.2018 за №05707-9877, виданий Департаментом земельних ресурсів, яким повідомлено, що у міському земельному кадастрі земельна ділянка на вул. Російська, 45-Б у Дарницькому районі м. Києва (обліковий код 63:276:0015) з 2015 по 2016 обліковувалась за позивачем на підставі технічного звіту по встановленню зовнішніх меж землекористування.

Проте, позивачем надано суду інформаційний лист Головного управління Держгеокадастру у м. Києві від 17.05.2018 за №97-26-0.21-1381/35-18, з якого вбачається, що земельна ділянка за адресою: м. Київ, вул. Російська, 45-Б, відповідно до вимог статті 79-1 Земельного кодексу України не сформована, в Головному управлінні Держгеокадастру у м. Києві відсутня інформація щодо вказаної земельної ділянки. Крім того зазначено, що відомості щодо державної реєстрації земельної ділянки в Державному земельному кадастрі на території м. Києва за адресою: вул. Російська, 45-Б, В (згідно доданої схеми місця розташування) та рішення органів державної влади та місцевого самоврядування про передачу її у власність/користування фізичним чи юридичним особам, в Головному управлінні Держгеокадастру у м. Києві відсутні.

Наведене вказує на не доведення відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, його висновків та доводів, що позивач є платником земельного податку, а тому, за відсутності беззаперечних доказів, які б могли бути визнані судом належними, достатніми та допустимими, суд визнає недоведеним висновок контролюючого органу щодо наявності у ОСББ Просперіті Хоум обв'язку подавати звітність по земельному податку за 2016 рік відносно спірної земельної ділянки.

Так, при вирішенні питання правомірності визначення позивачу податкового зобов'язання із земельного податку необхідним є встановлення факту використання відповідачем офіційних відомостей при здійсненні розрахунку податкового зобов'язання.

У своїх розрахунках податкового зобов'язання, нарахованого позивачу у спірному податковому повідомленні-рішенні, відповідач вказує рішення органів, уповноважених на визначення відповідних показників (коефіцієнтів), що мають враховуватись у грошову оцінку земельних ділянок.

Так, положеннями підпунктів 271.1.1, 271.1.2 пункту 271.1 статті 271 Податкового кодексу України визначено, що базою оподаткування є: нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом; площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.

Як вже зазначалось судом, згідно розрахунку земельного податку і даних акта перевірки, під час її здійснення контролюючим органом використано: витяг з міського земельного кадастру, отриманого у відповідності до статей 72 та 73 Податкового кодексу України; Довідку № Ю-04476/2015 від 07.07.2015 про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки (кадастровий номер 8000000000:63:276:015); лист ДСУ з питань геодезії, картографії та кадастру від 11.01.2016 за №6-28-022-201/2-16 щодо індексації нормативно грошової оцінки земель.

Суд не може визнати наведений розрахунок достовірним з огляду на наступне.

Як неодноразово наголошувалось судом, базою оподаткування земельним податком є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом.

Рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок розташованих у межах населених пунктів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом (пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу України).

Одночасно пунктом 286.1 статті 286 Податкового кодексу України встановлено, що підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру (зокрема, за приписами норм ст.ст.15, 20 Закону України Про Державний земельний кадастр від 07.07..2011 за №3613-VI) до Державного земельного кадастру включаються цілий ряд відомостей про земельні ділянки, зокрема: кадастровий номер; місце розташування; площа; цільове призначення (категорія земель, вид використання земельної ділянки в межах певної категорії земель); відомості про обмеження у використанні земельних ділянок; нормативна грошова оцінка, а також інформацію про її власників (користувачів), зареєстровані речові права відповідно до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Такі відомості внесені до Державного земельного кадастру є офіційними).

Відповідні центральні органи виконавчої влади з питань земельних ресурсів та державної реєстрації речових прав на нерухоме майно щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі не більше 3 відсотків від їх нормативної грошової оцінки, а для сільськогосподарських угідь та земель загального користування - не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки (пункт 274.1 статті 274 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 286.2 статті 286 Податкового кодексу України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

З контексту наведених норм Податкового кодексу України можна дійти висновку, що нарахування сум земельного податку проводиться на підставі даних державного земельного кадастру та з використанням нормативної грошової оцінки земельної ділянки, визначеної у встановленому порядку.

Статтями 1, 18 Закону України Про оцінку земель від 11.12.2003 за №1378-IV (в останній редакції) встановлено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, проводиться незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться юридичними особами, які є розробниками документації із землеустрою відповідно до Закону України Про землеустрій . За результатами нормативної грошової оцінки земель складається технічна документація.

Відповідно до ст.ст.15, 20, 23 Закону України Про оцінку земель підставою для проведення оцінки земель, у тому числі нормативної грошової оцінки земельних ділянок, є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Виготовлена технічна документація нормативної грошової оцінки земельних ділянок у межах населених пунктів затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою.

За результатами бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація, а за результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт.

Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності та земельних відносин, а також у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів є Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр), відповідно до пункту 1 Положення про зазначений орган, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 за №15.

Згідно з пунктом 21 Методики нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 23.03.1995 за №213, дані за результатами проведення нормативної грошової оцінки земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земель, що видається територіальним органом Держгеокадастру за місцезнаходженням земельної ділянки у строк, що не перевищує трьох робочих днів з дати надходження відповідної заяви.

Таким чином, належним джерелом даних про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки є витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель, який виданий територіальним органом Держгеокадастру за місцем розташування земельної ділянки, або в силу норми статті 15 Закону України Про Державний земельний кадастр , - відомості з Державного земельного кадастру про нормативну грошову оцінку станом на відповідну дату. При цьому, безпосередньо контролюючий орган не наділений повноваженнями на встановлення та зміну нормативної грошової оцінки земельних ділянок самостійно (в тому числі окремих її складових).

Суд звертає увагу на те, що центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин є Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр), відповідно до п. 1 Положення про зазначений орган, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 за №15. Тому, інформація від 07.05.2018 за №05707-9877 про розмір нормативної грошової оцінки частини земельної ділянки (код ділянки 63:276:0015) наданої Департаментом земельних ресурсів виконавчим органом Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), який не є центральним органом виконавчої влади.

Під час розгляду цієї справи оригінал чи засвідчену копію витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, на якій розташована будівля з нежитловим приміщенням, власником якого був би визначений позивач, виданий відповідним органом виконавчої влади у сфері земельних відносин, та/або офіційні відомості про вказану земельну ділянку з Державного земельного кадастру, на підставі яких відповідач повинен був обчислювати суму податкового зобов'язання позивача по земельному податку, відповідач без поважних причин не надав, з огляду на що у суду відсутня можливість перевірити правильність нарахування ДПІ у Дарницькому районі ГУ ДФС у м. Києві земельного податку та, відповідно, перевірити правомірність нарахування контролюючим органом суми грошового зобов'язання із земельного податку згідно оспорюваних податкових повідомлень-рішень.

Згідно з частиною 1 статті 193 Земельного кодексу України, державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах кордонів України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами.

Призначенням державного земельного кадастру, відповідно до статті 194 Земельного кодексу України, є забезпечення необхідною інформацією органів державної влади та органів місцевого самоврядування, заінтересованих підприємств, установ і організацій, а також громадян з метою регулювання земельних відносин, раціонального використання та охорони земель, визначення розміру плати за землю і цінності земель у складі природних ресурсів, контролю за використанням і охороною земель, економічного та екологічного обґрунтування бізнес-планів та проектів землеустрою.

Порядок користування відомостями Державного земельного кадастру регламентований статті 38 Закону України Про Державний земельний кадастр (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), згідно якої відомості Державного земельного кадастру надаються державними кадастровими реєстраторами у формі:

- витягів з Державного земельного кадастру про об'єкт Державного земельного кадастру;

- довідок, що містять узагальнену інформацію про землі (території) за формою, встановленою Порядком ведення Державного земельного кадастру;

- викопіювань з кадастрової карти (плану) та іншої картографічної документації Державного земельного кадастру.

Користування відомостями Державного земельного кадастру може також здійснюватися у формі надання доступу до нього в режимі читання.

Доступ до Державного земельного кадастру надається банкам, центральному органу виконавчої влади, який здійснює державний контроль за використанням та охороною земель, та особам, які в установленому законом порядку включені до Державного реєстру сертифікованих інженерів-землевпорядників та Державного реєстру сертифікованих інженерів-геодезистів.

Витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку містить усі відомості про земельну ділянку, внесені до Поземельної книги.

Для здійснення повноважень, визначених законом, органи державної влади та органи місцевого самоврядування користуються відомостями і документами Державного земельного кадастру щодо земель та земельних ділянок, розташованих на відповідній території, на безоплатній основі.

На отримання відомостей Державного земельного кадастру про земельну ділянку мають право, зокрема, органи державної влади та органи місцевого самоврядування для реалізації своїх повноважень, визначених законом.

Витяг з Державного земельного кадастру підписується Державним кадастровим реєстратором та посвідчується його печаткою.

Відповідно до частини 1 статті 20 Закону України Про Державний земельний кадастр , відомості Державного земельного кадастру є офіційними.

Згідно підпункту 14 пункту 24 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 за №1051, нормативна грошова оцінка це значення нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яке розраховується за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру на підставі відомостей про земельну ділянку, зазначених у пункті 24, та відомостей про нормативну грошову оцінку земель у межах території адміністративно-територіальної одиниці згідно з підпунктом 8 пункту 22 цього Порядку.

Отже, наведений контролюючим органом розрахунок містить складові, правильність визначення яких не підтверджена жодним належним, достатнім і достовірним доказом.

Так, згідно із визначенням, наведеним в частині першій статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина друга статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України).

Достовірними, в силу частини першої статті 75 Кодексу адміністративного судочинства України, є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Згідно частини першої статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Згідно частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

З огляду на наведене та враховуючи ненадання відповідачем на вимогу суду доказів, правильність визначення податкового зобов'язання спірними податковими повідомленнями-рішеннями визнається судом безпідставними, оскільки відповідачем як суб'єктом владних повноважень, який заперечує проти задоволення позову, не було виконано обов'язок щодо надання належних даних державного земельного кадастру, що розташована за адресою: м. Київ. вул. Російська, 45-Б.

Отже, на підставі викладеного можливо зробити висновок, що приймаючи оскаржувані податкові повідомлення-рішення, відповідачем не встановлено чи є позивач платником земельного податку, також відповідачем розрахунок суми земельного податку для позивача здійснено за відсутності відомостей, обов'язкова наявність яких обумовлена нормами Податковим кодексом України, що має своїм наслідком визнання протиправними та скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

З огляду на зазначене суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для їх задоволення.

Стосовно вимог щодо компенсації витрат позивача на правову допомогу суд зазначає наступне.

Згідно статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

В підтвердження заявленої вимоги і на обґрунтування розміру понесених витрат, представниками позивача надані: копія договору про надання правової допомоги №26/10/16 від 26.10.2016; копія додаткової угоди №1 від 11.11.2016 до договору про надання правової допомоги №26/10/16 від 26.10.2016; копія додаткової угоди №2 від 29.11.2016 до договору про надання правової допомоги №26/10/16 від 26.10.2016; копія додаткової угоди №3 від 03.04.2017 до договору про надання правової допомоги №26/10/16 від 26.10.2016; копія додаткової угоди №5 від 16.01.2018 до договору про надання правової допомоги №26/10/16 від 26.10.2016; копія додаткової угоди №6 від 23.03.2018 до договору про надання правової допомоги №26/10/16 від 26.10.2016; платіжні доручення; акти здавання-приймання наданих послуг.

За умовами договору про надання правової допомоги №26/10/16 від 26.10.2016:

- Адвокатське бюро зобов'язується надати правову допомогу, в тому числі, за окремими Клієнта (п.1.1);

- Адвокатське бюро приймає на себе обов'язки надавати правову допомогу що пов'язана з веденням господарської діяльності Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку Просперіті Хоум , в тому числі здійснювати професійну діяльність адвоката згідно з умовами цього Договору з усіма правами представника, які передбачені Господарським процесуальним кодексом України (п.1.2);

- Клієнт відповідно до цього Договору має право давати Адвокатському бюро окремі доручення на вчинення конкретних дій, складення процесуальних та інших документів. Окремі доручення узгоджуються сторонами у письмовій формі шляхом укладення Додаткових угод до цього договору (п.1.3.);

- Клієнт також доручає Адвокатському бюро вивчити документацію та складати за окремим дорученням необхідні претензії, скарги, листи, угоди, установчі документи, протоколи, заяви (п.1.4.).

На виконання розміру гонорара Адвокатського бюро впливають строки та результати вирішення спірних правовідносин, ступінь важкості справи, обсяг правових послуг, необхідних для досягнення бажаного результату та належного виконання окремих доручень Клієнта. Обсяг правової допомоги враховується при визначенні обґрунтованого розміру гонорару;

У разі якщо в процесі розгляду справи виникне необхідність у наданні додаткових послуг надання таких послуг Адвокатським бюро зумовить затрату додаткового часу, сторони зобов'язуються переглянути умови п.4.2. цього договору та оплату додаткових доручень, враховуючи час витрачений Адвокатським бюро на їх виконання, при цьому розмір гонорару визначається сторонами у Додатковій угоді до цього договору за погодженням сторін (п.4.4).

Додатковими угодами №1 від 11.11.2016, №2 від 29.11.2016, №3 від 03.04.2017, №5 від 16.01.2018, №6 від 23.03.2018 вносились зміни до п.4.4 договору про надання правової допомоги №26/10/16 від 26.10.2016 щодо додаткових правових послуг та їх вартості.

Отже, аналіз наведених положень договору, укладеного позивачем з Адвокатським бюро Коваль Оксани Сергіївни вказує на те, що за його умовами визначення і проведення оплати надання Адвокатським бюро здійснюється з урахуванням додаткових угод у визначені строки.

При цьому, у додаткових поясненнях від 28.02.2019 представник позивача наводить обґрунтування визначеної суми правової допомоги у розмірі 8 760,00 грн та додає розрахунок зазначеної суми і документальні підтвердження здійснення їх оплати позивачем (копії платіжних доручень).

Однак, як вбачається з наданого до суду екземпляру додаткових пояснень, їх копія відповідачу, всупереч положенням Кодексу адміністративного судочинства України не направлялась, що унеможливило надання відповідачем своєї позиції з приводу заявленої до відшкодування за рахунок його асигнувань суми у розмірі 8 760,00 грн. Вказане дає підстави суду залишити відповідну заяву без розгляду.

Доводи представників позивача щодо наявності у суду підстав для задоволення таких вимог без аналізу визначеної позивачем суми, оскільки в силу положень частин шостої і сьомої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України саме на відповідача покладається обов'язок по доведенню неспівмірності або непідтвердженості витрат, не визнаються такими, що перешкоджають суду у наданні оцінки наданим позивачем документів і вирішення питання щодо обґрунтованості заявлених вимог, оскільки одним із принципів адміністративного судочинства є офіційне з'ясування всіх обставин у справі, який передбачає вжиття судом визначених законом заходів, необхідних для з'ясування всіх обставин у справі (частина четверта статті 9 Кодексу).

У відповідності до частин першої - третьої статті 91 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи викладене суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення вимог позивача про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу у розмірі 6360,00 грн за їх недоведеністю.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Керуючись ст.ст.3, 5, 7-11, 19, 73-77, 79, 90, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва -

В И Р І Ш И В:

Позов Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку Просперіті Хоум задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 24.11.2016 за №0057601203 та №0057591203.

Стягнути на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку Просперіті Хоум (Код ЄДРПОУ 34896156, адреса: 02099,вул. Російська, 45-Б,м. Київ) понесені ним судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) гривень 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (код ЄДРПОУ 39479227, адреса: 02068, вул. Кошиця, 3).

Рішення набирає законної сили у порядку, встановленому в ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено протягом 30 днів з моменту складення повного тексту до суду апеляційної інстанції в порядку, визначеному ст.ст.293, 296, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 частини першої Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції згідно з Законом України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII.

Суддя: Н.А. Добрівська