Постанова

від 17.07.2019 по справі 826/18959/16

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/18959/16 Суддя (судді) першої інстанції: Добрівська Н.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2019 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Чаку Є.В.,

суддів: Літвіної Н.М., Мєзєнцева Є.І.

за участю секретаря Муханькової Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління державної фіскальної служби у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 березня 2019 року у справі за адміністративним позовом об'єднання співвласників багатоквартирного будинку Просперіті Хоум до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку Просперіті Хоум (далі - позивач, ОСББ Просперіті Хоум ) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (далі - відповідач, ДПІ у Дарницькому районі ГУ ДФС місті Києві) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 24.11.2016 року за №0057601203 та №0057591203.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 березня 2019 року позов задоволено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 березня 2019 року та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. На думку апелянта, судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права. В обґрунтування скарги апелянт зазначив, що за інформацією даних земельного кадастру, отриманого з Департаменту земельних ресурсів КМДА ОСББ Просперіті Хоум є користувачем земельної ділянки з кадастровим номером 63:276:015 загальною площею 2913,41 кв.м. Враховуючи вимоги статті 206 Земельного кодексу України та ст.286 Податкового кодексу України позивач має обов'язок щодо нарахування та сплати земельного податку.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначив, що суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення повно, всебічно та об'єктивно з'ясував обставини справи, правильно застосував норми матеріального та процесуального права, а тому рішення є законним та обґрунтованим.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду необхідно залишити без змін, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Державною податковою інспекцією у Дарницькому районі Головного управління державної фіскальної служби у місті Києві проведена камеральна перевірка по земельному податку сплаченому ОСББ Просперіті Хоум , результати якої оформлені Актом від 31.10.2016 року за №9653/26-51-12-03-34896156,

Перевіркою встановлено не подання ОСББ Просперіті Хоум обов'язкової звітності по земельному податку за 2016 рік та не декларування земельного податку на загальну суму 15699,33 грн. В акті перевірки зазначено, що при перевірці використано: витяг з міського земельного кадастру, отриманого у відповідності до статей 72 та 73 Податкового кодексу України; Довідку № Ю-04476/2015 від 07.07.2015 про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки (кадастровий номер 8000000000:63:276:015); лист ДСУ з питань геодезії, картографії та кадастру від 11.01.2016 за №6-28-022-201/2-16 щодо індексації нормативно грошової оцінки земель.

Не погоджуючись із висновками акта перевірки, позивач подав письмові заперечення, за результатами розгляду яких, відповідачем заперечення позивача залишено без задоволення, а акт камеральної перевірки від 31.10.2016 року за №9653/26-51-12-03-34896156 відкореговано в зв'язку з технічною помилкою, а саме - результати перевірки: позивачем не подано обов'язкової звітності по земельному податку за 2016 рік та не задекларовано земельний податок на загальну суму 20576,52 грн.

24.11.2016 року ДПІ у Дарницькому районі ГУ ДФС у м. Києві було винесено податкові повідомлення-рішення:

- № 0057591203, якими згідно з підпунктом 54.3.1 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України, за порушення вимог пункту 286.1 статті 286 Податкового кодексу України, визначено ОСББ Просперіті Хоум суму грошового зобов'язання за платежем: земельний податок з юридичних осіб в розмірі 20576,52 грн. за основним платежем та застосовано штрафні санкції у розмірі 5144,13 грн.;

- № 0057601203, яким згідно з підпунктом 54.3.1 пункту 54.3 статті 54, та пункту 120.1 статті 120 Податкового кодексу позивачу нарахована сума штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) за платежем по земельному податку з юридичних осіб у розмірі 170,00 грн.

Позивач, не погоджуючись з вказаними рішеннями відповідача, звернувся з даним позовом до суду.

З приводу даних спірних правовідносин, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне звернути увагу на наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Підпунктами 14.1.72, 14.1.73 пункту 14.1 статті 14 ПК України передбачено, що:

земельний податок - обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (далі - податок для цілей розділу XII цього Кодексу);

землекористувачі - юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди.

Згідно підпунктів 269.1.1 і 269.1.2 пункту 269.1 статті 269 ПК України платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.

Об'єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні (підпункт 270.1.1 пункту 270.1 статті 270 ПК України).

Згідно пункту 286.1 статті 286 ПК України підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Пунктом 287.1 статті 287 ПК України встановлено, що власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

З аналізу наведених норм вбачається, що платником земельного податку є власник земельної ділянки або землекористувач, якими може бути фізична чи юридична особа. Обов'язок сплати цього податку для його платника виникає з моменту набуття (переходу) в установленому законом порядку права власності на земельну ділянку чи права користування нею і триває до моменту припинення (переходу) цього права.

Статтею 271 Податкового кодексу України визначено, що базою оподаткування є: нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом; площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.

Згідно ст. 42 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території державної або комунальної власності, надаються в постійне користування підприємствам, установам і організаціям, які здійснюють управління цими будинками.

Земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкова територія, що перебувають у спільній сумісній власності власників квартир та нежитлових приміщень у будинку, передаються безоплатно у власність або в постійне користування співвласникам багатоквартирного будинку в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 92 Земельного кодексу України право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають, зокрема, співвласники багатоквартирного будинку для обслуговування такого будинку та забезпечення задоволення житлових, соціальних і побутових потреб власників (співвласників) та наймачів (орендарів) квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку.

Водночас, згідно з положеннями ст. 120 Земельного кодексу України та ст. 377 Цивільного кодексу України, до особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності або право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені.

Пунктом 120.1 ст. 120 Податкового кодексу України визначено, що неподання (крім випадків, якщо податкова декларація не подається відповідно до пункту 49.2 статті 49 цього Кодексу) або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов'язок подання якої до контролюючих органів передбачено цим Кодексом, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Судом встановлено, що ОСББ Просперіті Хоум зареєстровано як юридична особа з основним видом економічної діяльності: 81.10 комплексне обслуговування об'єктів.

Зі змісту акта перевірки вбачається, що у користуванні ОСББ Просперіті Хоум перебуває земельна ділянка з кадастровим номером 63:276:015 загальною площею 2913,41 м.кв.

Одночасно, в матеріалах справи відсутні будь-які докази, що ОСББ Просперіті Хоум реєструвались документи, що посвідчують право власності/користування земельними ділянками на території м. Києва за ОСББ Просперіті Хоум . Матеріали справи не містять і доказів того, що ОСББ Просперіті Хоум є користувачем земельної ділянки.

У свою чергу, апелянтом не надано ні суду першої, ні суду апеляційної інстанції жодних доказів існування правовстановлюючих документів на вказану земельну ділянку, які б підтверджували право постійного користування ОСББ Просперіті Хоум останньою.

Окрім того, колегією суддів при з'ясуванні обставин справи встановлено, що земельна ділянка з кадастровим номером 63:276:015 в Публічній кадастровій карті України відсутня, і доказів належності такої позивачу на будь-яких правах судом не встановлено.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач в акті перевірки та апеляційній скарзі посилається на витяг з міського земельного кадастру, отриманого у відповідності до статей 72 та 73 Податкового кодексу України; Довідку № Ю-04476/2015 від 07.07.2015 про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки (кадастровий номер 8000000000:63:276:015); лист ДСУ з питань геодезії, картографії та кадастру від 11.01.2016 за №6-28-022-201/2-16 щодо індексації нормативно грошової оцінки земель.

З матеріалів справи вбачається, що судом першої інстанції неодноразово витребовувалось у податкового органу наведені вище витяг з міського земельного кадастру; Довідку № Ю-04476/2015 від 07.07.2015 року; лист ДСУ з питань геодезії, картографії та кадастру від 11.01.2016 за №6-28-022-201/2-16.

Податковим органом вимоги суду першої інстанції виконано частково та надано до суду копію Довідки № Ю-04476/2015 від 07.07.2015 року (а.с. 55), лист ДСУ з питань геодезії, картографії та кадастру від 11.01.2016 за №6-28-022-201/2-16 (а.с. 125).

Також, контролюючим органом було надано до суду лист від 07.05.2018 року за №05707-9877, виданий Департаментом земельних ресурсів, яким повідомлено, що у міському земельному кадастрі земельна ділянка на вул. Російська, 45-Б у Дарницькому районі м. Києва (обліковий код 63:276:0015) з 2015 по 2016 обліковувалась за позивачем на підставі технічного звіту по встановленню зовнішніх меж землекористування.

Водночас, у матеріалах справи наявний також лист Головного управління Держгеокадастру у м. Києві від 17.05.2018 року за №97-26-0.21-1381/35-18 в якому зазначено, що земельна ділянка за адресою: м. Київ, вул. Російська, 45-Б, відповідно до вимог статті 79-1 Земельного кодексу України не сформована, в Головному управлінні Держгеокадастру у м. Києві відсутня інформація щодо вказаної земельної ділянки. Крім того зазначено, що відомості щодо державної реєстрації земельної ділянки в Державному земельному кадастрі на території м. Києва за адресою: вул. Російська, 45-Б, В (згідно доданої схеми місця розташування) та рішення органів державної влади та місцевого самоврядування про передачу її у власність/користування фізичним чи юридичним особам, в Головному управлінні Держгеокадастру у м. Києві відсутні.

За правилами пункту 286.1 статі 286 Податкового кодексу України підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що в даному випадку відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не надано до суду данних земельного кадастру, які б доводили факт набуття позивачем статусу власника або землекористувача щодо земельної ділянки загальною площею 2913,41 кв.м.

Відсутність зареєстрованого за позивачем права власності або користування земельною ділянкою виключає обов'язок останнього сплачувати земельний податок, а тому нарахування позивачу грошового зобов'язання по земельному податку з юридичних осіб та штрафних санкцій за неподання обов'язкової податкової звітності по земельному податку за 2016 рік є безпідставним, що вказує на наявність правових підстав для задоволення позов.

Пунктом 46.1 статті 46 ПК України передбачено, що податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Оскільки судом апеляційної інстанції встановлено, що позивач не є платником земельного податку за вказану вище земельну ділянку, неправомірним є застосування контролюючим органом штрафних санкцій за неподання декларації з даного податку.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позову.

Доводи апеляційної скарги не дають підстави для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання, тобто прийняте рішення відповідає матеріалам справи та вимогам закону, і не підлягає скасуванню.

Згідно з частинами першою-третьою ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 242, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління державної фіскальної служби у місті Києві - залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 березня 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду.

Повний текст постанови виготовлено 17.07.2019 року.

Головуючий суддя: Є.В Чаку

Судді: Н.М. Літвіна

Є.І. Мєзєнцев