Постанова

від 28.03.2019 по справі 826/16507/17

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/16507/17 Головуючий у І інстанції - Маруліна Л.О.

Суддя-доповідач - Мельничук В.П.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 березня 2019 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Мельничука В.П.

суддів: Земляної Г.В., Лічевецького І.О.,

при секретарі: Андрієнко Н.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Державного підприємства спеціальне конструкторсько-технологічне бюро "Інституту проблем безпеки атомних електростанцій" НАН України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 грудня 2018 року у справі за адміністративним позовом Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві до Державного підприємства спеціальне конструкторсько-технологічне бюро "Інституту проблем безпеки атомних електростанцій" НАН України про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И Л А:

Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державного підприємства спеціальне конструкторсько-технологічне бюро "Інституту проблем безпеки атомних електростанцій" НАН України, в якому просило стягнути з Державного підприємства спеціальне конструкторсько-технологічне бюро "Інституту проблем безпеки атомних електростанцій" НАН України заборгованість на відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення" за період з 01.08.2017 року по 30.10.2017 року в сумі 72 342,92 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог Позивач зазначив, що за Відповідачем утворилась та обліковується заборгованість на відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення за період з 01.08.2017 року по 30.10.2017 року у розмірі 72 342,92 грн., яка Відповідачем у встановлені законодавством строки погашена не була.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 грудня 2018 року задоволено адміністративний позов.

Стягнуто з Державного підприємства спеціальне конструкторсько-технологічне бюро "Інституту проблем безпеки атомних електростанцій" НАН України (03680, м. Київ, вул. Лисогірська, 16, код ЄДРПОУ 05540132) заборгованість на відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення за період з 01.08.2017 року по 30.10.2017 року в сумі 72 342 (сімдесят дві тисячі триста сорок дві грн.) 92 коп. на розрахунковий рахунок № 25608301232821 код платежу 50020600 в ГУ Ощадбанку по м. Києву та області АТ Ощадбанк , МФО 322669.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням Державне підприємство спеціальне конструкторсько-технологічне бюро "Інституту проблем безпеки атомних електростанцій" НАН України подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та відмовити Позивачу в задоволенні адміністративного позову повністю.

В апеляційній скарзі Відповідач не погоджується з рішенням суду першої інстанції, та посилається на порушення судом першої інстанції норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті.

Зокрема, Відповідач зазначає, що ним було сплачено на рахунок Позивача за період вересень-листопад 2017 року платежів на загальну суму 72 342,92 грн., платежі були здійсненні своєчасно, а Позивачу, вказані суми зараховані на розрахунковий рахунок. Таким чином, у Відповідача заборгованість на відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення за період з 01.08.2017 року по 30.10.2017 року була відсутня на день звернення Позивача з позовом про її стягнення.

Позивачем подано пояснення на апеляційну скаргу, в яких зазначено, що Відповідач під час розгляду справи частково сплачував заборгованість. Повна сплата заборгованості зайняла період з 15.01.2018 року по 25.10.2018 року. Так, як справа розглядалась в формі спрощеного позовного провадження, Позивачу невідомо було про сттан розгляду справи та існування рішення по справі. Станом на 21.03.2019 року заборгованість у сумі 72 342, 92 грн. що є предметом спору, сплачена в повному обсязі. Також, Позивачем додано до пояснень довідку від 20.03.2018 року № 56480/05 з якою вбачається, що сума заборгованості за відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення" сплачено в повному обсязі платіжними дорученнями: № 180 від 23.08.2018 року на суму 20 712, 48, грн..; № 214 від 21.09.2018 року на суму 20 712, 48, грн..; № 215 від 21.09.2018 року на суму 20 000,00 грн.; № 245 від 25.10.2018 року на суму 10 000,00 грн.; № 244 від 25.10.2018 року на суму 20 712, 48 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено, що Державне підприємство спеціальне конструкторсько-технологічне бюро "Інституту проблем безпеки атомних електростанцій" НАН України (код ЄДРПОУ 05540132) зареєстровано в Правобережному об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві як платник внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та як платник єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та відповідно до положень Закону України від 26 червня 1997 року № 400/97-ВР "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" і Прикінцевих положень вказаного Закону, несе обов'язок щодо покриття витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 цього Закону.

Позивачем згідно направлених розрахунків Відповідачу, було визначено до сплати розмір фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених згідно Закону України Про пенсійне забезпечення , за списком № 1 та № 2 в загальній сумі 72 342, 92 грн.

Не отримавши від Відповідача підтвердження сплати вказаної заборгованості, позивач звернувся із зазначеною позовною заявою до Окружного адміністративного суду міста Києва з проханням про стягнення цього боргу.

Задовольняючи адміністративний позов суд першої інстанції виходив з того, що сума заборгованості 72 342, 92 грн. підтверджується наданими Позивачем до матеріалів справи доказами, а саме: карткою особового рахунку по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком № 1 період розрахунку з 01.08.2017 року по 25.11.2017 року; карткою особового рахунку по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком № 2 період розрахунку з 01.08.2017 року по 25.11.2017 року; розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пункту "а" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (крім працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників) за листопад 2017, серпень 2017, вересень 2017, жовтень 2017; розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за серпень 2017, вересень 2017, жовтень 2017, листопад 2017 з відповідними доказами отримання цих розрахунків Відповідачем, що містяться в матеріалах справи.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Так, за приписами ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами статті 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997 року № 400/97-ВР платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, є, зокрема, суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Для вказаних платників збору, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, згідно пункту 1 статті 2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 року № 1788-ХІІ до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року № 1058-ІV.

Статтею 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" визначено категорії працівників, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах. Так, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи:

- п."а" працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць;

- п."б"-"з", зокрема працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць тощо.

Згідно з пунктом 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення". У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20% з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" розроблена Інструкція про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затверджена постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 №21-1 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 року за № 64/8663) (далі - Інструкція).

Ця Інструкція визначає процедуру стягнення заборгованості зі сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (далі - страхові внески), сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій та інших платежів до бюджету Пенсійного фонду України, нарахування і сплати фінансових санкцій та пені, а також відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Відповідно до пункту 6.1 Інструкції відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій (п.6.4 Інструкції).

Як передбачено пунктом 6.7 Інструкції, підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

Аналіз викладених норм свідчить про те, що у позивача підстави для пред'явлення відповідних позовних вимог про стягнення з відповідача щомісячних фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій виникають з наступного дня після 25 числа в разі невиконання відповідачем свого обов'язку по добровільному внесенню до Пенсійного фонду України зазначених в повідомленні місячних сум таких витрат.

Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

Відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у таких випадках здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцем його реєстрації.

За правилами пункту 1 частини другої статті 6 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI, Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Відповідно до частини другої, третьої, шостої статті 25 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI, Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.

Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

За рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що Позивач просить стягнути з Відповідача заборгованість по виплаті фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за період з 01.08.2017 року по 30.10.2017 року: за Списком № 1 в загальній сумі 69 554,60 грн., в т.ч. за серпень 2017 року заборгованість в розмірі 16 317,23 грн., за вересень 2017 - 15 766,17 грн., за жовтень 2017 - 15 766,17 грн., за листопад 2017 - 21 705,03 грн.; за Списком № 2 заборгованість на загальну суму 2 788,32 грн., в т.ч. за серпень 2017 року заборгованість в розмірі 2 116,47 грн., за вересень 2017 - 252,97 грн., за жовтень 2017 - 193,49 грн., за листопад 2017 - 225,39 грн., що загалом становить 72 342, 92 грн.

Вказана сума заборгованості підтверджується наданими Позивачем до матеріалів справи доказами, а саме: карткою особового рахунку по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком № 1 період розрахунку з 01.08.2017 по 25.11.2017, карткою особового рахунку по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком № 2 період розрахунку з 01.08.2017 по 25.11.2017, Розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пункту "а" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (крім працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників) за листопад 2017, серпень 2017, вересень 2017, жовтень 2017 та Розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за серпень 2017, вересень 2017, жовтень 2017, листопад 2017 з відповідними доказами отримання цих розрахунків Відповідачем, що містяться в матеріалах справи.

Отже, зважаючи на надані Позивачем докази до матеріалів справи та ненадання Відповідачем жодного підтвердження оскарження розрахунків Позивача або ж сплати вказаної заборгованості, що утворилась за період з 01.08.2017 року по 30.10.2017 року в загальному розмірі 72 342,92 грн., суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі, з чим погоджується колегія суддів.

Позивач у письмових поясненнях на апеляційну скаргу зазначив, що Відповідач під час розгляду справи у суді першої інстанції частково сплачував заборгованість, станом на 21.03.2019 року заборгованість у сумі 72 342, 92 грн., що є предметом спору сплачена Відповідачем в повному обсязі.

При цьому, колегія суддів критично розцінює посилання Відповідача на те, що заборгованість на відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення за період з 01.08.2017 року по 31.10.2017 року була відсутня.

Так, відповідно до частини 5 статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції не може розглядати позовні вимоги та підстави позову, що не були заявлені в суді першої інстанції.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що заборгованість Державного підприємства спеціальне конструкторсько-технологічне бюро "Інституту проблем безпеки атомних електростанцій" НАН України на відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення" за період з 01.08.2017 року по 30.10.2017 року в сумі 72 342,92 грн., не була погашена на момент подання позову і не була предметом дослідження у суді першої інстанції, а тому відсутні правові підстави для відмови у задоволенні адміністративного позову.

Також, колегія суддів вважає безпідставним посилання Відповідача на погашення ним заборгованості у зв'язку з набранням законної сили рішення Окружного адміністративного суду міста Києва у справі № 826/10031/17, з огляду на таке.

В адміністративній справі № 826/10031/17 Правобережне об'єднання управління ПФ України в м. Києві просило стягнути заборгованість на відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення за період з 01.05.2017 року по 01.08.2017 року.

Проте, в даній адміністративній справі досліджувалась заборгованість за період з 01.08.2017 року по 30.10.2017 року, за який Позивач і просив стягнути заборгованість, яка утворилась.

Щодо клопотання Відповідача про розподілу судових витрат шляхом стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на користь Державного підприємства спеціальне конструкторсько-технологічне бюро "Інституту проблем безпеки атомних електростанцій" НАН України судових витрат, пов'язаних з наданням професійної правничої допомоги та судового збору, колегія суддів зазначає таке.

Так, згідно ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За приписами ч. 6 ст. 139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

За приписами ч. 3 ст. 132 КАС України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать також витрати на професійну правничу допомогу.

З огляду на викладене, стягнути судові витрати, до складу яких входять судовий збір та витрати на професійну правничу допомогу, можливо лише у передбачених випадках КАС України за умови задоволення позовних вимог Позивача повністю або частково.

З огляду на ту обставину, що рішення суду першої інстанції залишено без змін, яким адміністративний позов задоволено, то судові витрати не підлягають стягненню на користь Відповідача.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Положеннями ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Розглянувши доводи Державного підприємства спеціальне конструкторсько-технологічне бюро "Інституту проблем безпеки атомних електростанцій" НАН України, викладені в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування не вбачається, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Державного підприємства спеціальне конструкторсько-технологічне бюро "Інституту проблем безпеки атомних електростанцій" НАН України залишити без задоволення , а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 грудня 2018 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий-суддя: В.П. Мельничук

Судді: Г.В. Земляна

І.О. Лічевецький

Повний текст складено 01.04.2019 року.