Рішення

від 02.04.2019 по справі 826/15251/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

02 квітня 2019 року № 826/15251/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Пащенка К.С., за участю секретаря судового засідання Легейди Я.А., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ареалбуд" доДержавної архітектурно-будівельної інспекції України, Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві про представники учасників справи:визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування припису та постанови позивача - Григоркіна Н.А.; відповідачів - Руденко М.В.,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ареалбуд" (далі - позивач або ТОВ "Ареалбуд") подало на розгляд Окружному адміністративному суду міста Києва позов до Державної архітектурно-будівельної інспекції України (надалі - відповідач-1 або ДАБІ) та до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві (надалі - відповідач-2 або Департамент ДАБІ), в якому, просить суд:

- визнати неправомірними дії відповідачів з проведення перевірки 20.10.2017;

- визнати протиправним та скасувати припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 20.10.2017;

- визнати протиправною та скасувати постанову від 31.10.2017 № 140/17/10/26-17/3110/02/3.

Мотивуючи позовні вимоги позивач зазначає, що дії відповідачів є неправомірними, оскільки позапланова перевірка позивача була проведена з порушеннями норм законодавства України.

У відзиві відповідач-1 просить відмовити у задоволені позову в повному обсязі, оскільки при проведенні перевірки та при винесенні постанови, посадова особа Департаменту ДАБІ діяла у відповідності до чинного законодавства, на підставах та у спосіб, передбачений Конституцією України та чинними нормативно-правовими актами.

Також позивачем було надано відповідь на відзив відповідача-2, в якому позивач вказував на протиправність дій відповідачів, оскільки відповідачем-2 не дотримано вимоги ст. 6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", безпідставно призначено позапланову перевірку та порушено порядок і умови проведення такої перевірки.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.11.2017 (суддя Пащенко К.С.) відкрито провадження в адміністративній справі та призначено попереднє судове засідання.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.01.2018 зупинено провадження у справі № 826/15251/17 до набрання законної сили судовим рішенням у адміністративній справі № 826/14738/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтегралінвест" до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві, третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю "Мітбуд" про визнання протиправними дій з проведення перевірки та скасування припису від 20.10.2017, скасування припису про зупинення від 20.10.2017, скасування протоколу від 20.10.2017, скасування рішення від 27.10.2017 № 175 "Про анулювання будівельних робіт".

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.11.2018 поновлено провадження у адміністративній справі № 826/15251/17, призначено справу до розгляду на 11.12.2018.

11.12.2018 судом оголошувалась перерва, справу призначено до розгляду на 12.02.2019.

У судовому засіданні 12.02.2019 представники сторін були присутні. Представниками сторін, відповідно до ч. 3 ст. 121 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), представники сторін заявили клопотання про перехід до судового розгляду справи у день проведення судового засідання.

Також, представники сторін заявили клопотання про розгляд даної справи в порядку письмового провадження.

Зважаючи на викладене, адміністративна справа, відповідно до ч. 3 ст. 194 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), розглядається у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

У період з 06.10.2017 по 20.10.2017, на підставі звернення гр. ОСОБА_3, направлення відповідача-2 від 06.10.2017, наказу відповідача-2 від 02.10.2017 № 294 проведено позапланову перевірку на об'єкті будівництва житлово-офісного комплексу по пров. Машинобудівному, 26 у Солом'янському районі міста Києва щодо дотримання суб'єктом містобудування (замовник будівництва Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтегралінвест" (код ЄДРПОУ 32671817), генпідрядна організація - Товариство з обмеженою відповідальністю "Мітбуд" (код ЄДРПОУ 40043668), генеральний проектувальник - Товариство з обмеженою відповідальністю "Ареалбуд" (код ЄДРПОУ 35315739) вимог законодавства у сфері містобудування діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, за результатом якої складено акт перевірки № б/н (далі - Акт перевірки).

Вказаним актом встановлено наступні порушення:

- згідно п. 1 містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 24.02.2016 № 164/16/12-3/009-16 (далі - Містобудівні умови) поверховість будівлі необхідно визначити п. 3.8 примітка 1 ДБН 360-92** "Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень" (12,2-12,0 кв. м/люд), розрахунком встановлено, що поверховість будівлі повинна бути в межах 16 поверхів, а проектом передбачено будівництво поверхів 26;

- необхідна кількість паркомість для постійного зберігання - 134, але проектом не передбачено місця для постійного зберігання автомобілів, що передбачено п. 11 Містобудівних умов та п. 7.43 ДБН 360-92** "Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень";

- відсутні майданчики для дітей дошкільного та шкільного віку, для відпочинку дорослого населення, для занять фізкультурою, для господарчих цілей та для вигулу собак, що передбачено п. 9 Містобудівних умов та п. 3.16 ДБН 360-92** "Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень";

- не надано технічні умови на опалення та постачання гарячої води для житлового будинку від ПАТ "Київенерго", що передбачено п. 7 Містобудівних умов;

- не забезпечена необхідна кількість озеленення території, що передбачено п. 9 Містобудівних умов та п. 3.15 ДБН 360-92** "Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень";

- у проекті відсутні технічні висновки щодо захисту прилеглих будинків і споруд від руйнації, розрахунки щодо забезпечення нормативною інсоляцією та освітленістю приміщень будівель на суміжних ділянках, розрахунок тяги у димових та вентиляційних каналах в існуючих будинках прилеглої забудови з урахуванням вітрового підпору, що передбачено п. 5, 6, 7 Містобудівних умов.

Враховуючи зазначене, посадова особа відповідача-2 дійшла наступного висновку: проектна документація "Будівництво житлового - офісного комплексу по пров. Машинобудівному, 26 у Солом'янському районі м. Києва", яка розроблена проектною організацією ТОВ "Ареалбуд" та передана замовнику будівництва, розроблена без дотримання вихідних даних на проектування та дотримання державних будівельних норм: житлові будинки не обладнані сміттєпроводами; відсутній науково-технічний звіт по дошкільному навчальному закладу який розташований поряд з будівництвом; відсутній проект системи моніторингу, а також акти тестування та випробування системи моніторингу; відсутня програма науково-технічного супроводу, на будівлях, які будуються частково не влаштовано захисних козирків (вертикальна огороджувальна система); не огороджено зони з постійно діючими небезпечними виробничими факторами (місця поблизу перепадів по висоті 1,3 м і більше); відсутнє сигнальне огородження зон з потенційними виробничими факторами; не всі будівельники носять будівельні каски та сигнальні жилети; огорожі, що притягають до місць проходу людей за межами будівельного майданчика, не обладнані захисним козирком; біля в'їзду на будівельний майданчик не встановлено схему руху автотранспорту, чим порушено cт. 26, cт. 29 cт. 31 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", cт. 26 Закону України "Про архітектурну діяльність", п. 9 Порядку розроблення проектної документації на будівництво об'єктів, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16.05.2011 № 45. п. 5.10 ДБН В.2.2-15-2005 "Будинки і споруди. Житлові будинки. Основні положення", п. 8.5, п. 8.9 ДБН В. 1.2-12-2008 "Будівництво в умовах ущільненої забудови. Вимоги безпеки", п. 4.2.1 ДБН В. 1.2-5:2007 "Науково-технічний супровід будівельних об'єктів". п. 4.16, п. 4.19, п. 4.30, п. 6.2.1, п. 6.2.18 ДБН А. 3.2-2-2009 "Система стандартів безпеки праці. Охорона праці і промислова безпека в будівництві. Основні положення".

На підставі вказаного Акту перевірки відповідачем-2 винесено припис, яким зобов'язано позивача у термін до 20.11.2017 усунути допущені порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності у встановленому законодавством порядку.

31.10.2017 відповідачем-2 винесено постанову № 140/17/10/26-17/3110/02/3 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності у сумі 151 560 грн.

Враховуючи викладене, вважаючи дії відповідачів щодо проведення перевірки, складання акту та винесення постанови протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір по суті, суд зазначає таке.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Законом України від 17 лютого 2011 року № 3038-VI "Про регулювання містобудівної діяльності" (далі - Закон № 3038-VI), Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 (далі - Порядок № 553), Положенням про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09 липня 2014 року № 294 (далі - Положення) (тут і по тексту відповідні нормативно-правові акти наведено в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 1 Положення, Держархбудінспекція є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем'єр-міністра України - Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства і який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Держархбудінспекція відповідно до покладених на неї завдань, зокрема:

- проводить перевірки: відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомки, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації;

- видає обов'язкові для виконання приписи щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; зупинення підготовчих та будівельних робіт;

- складає акти перевірок, протоколи про вчинення правопорушень, розглядає справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та справи про адміністративні правопорушення із прийняттям відповідних рішень, накладає штрафи відповідно до закону;

- здійснює контроль за виконанням виданих приписів у визначених законодавством випадках (п. 4 Положення).

Держархбудінспекція здійснює свої повноваження безпосередньо через апарат та свої територіальні органи (п. 7 Положення).

Закон № 3038-VI встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Згідно з ст. 41 Закону № 3038-VI, державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об'єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є:

1) подання суб'єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об'єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням;

2) необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів;

3) виявлення факту самочинного будівництва об'єкта;

4) перевірка виконання суб'єктом містобудування вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю;

5) вимога головного інспектора будівельного нагляду центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, про проведення перевірки за наявності підстав, передбачених законом;

6) звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;

7) вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право, серед іншого: складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов'язкові для виконання приписи щодо: а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; б) зупинення підготовчих та будівельних робіт; проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомки, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації.

Зазначені положення Закону № 3038-VI кореспондуються з Порядком № 553, який визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями (далі - суб'єкти містобудування) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

На підставі п. 2 Порядку № 553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням: 1) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції; 2) порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт (далі - загальні та (або) спеціальні журнали), виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи; 3) інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об'єкта будівництва.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом (п. 5 Порядку № 553).

Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю. Підставами для проведення позапланової перевірки є: подання суб'єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об'єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; виявлення факту самочинного будівництва об'єкта; перевірка виконання суб'єктом містобудівної діяльності вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю; вимога головного інспектора будівельного нагляду Держархбудінспекції щодо проведення перевірки за наявності підстав, встановлених законом; звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; вимога правоохоронних органів про проведення перевірки (абз. 1 та 2 п. 7 Порядку № 553).

Таким чином, однією із підстав для проведення позапланової перевірки законом визначено звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Відповідно до абз. 1 п. 9 Порядку № 553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.

Пунктами 15-17 Порядку № 553 встановлено, що форми актів та інших документів, які складаються під час або за результатами здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затверджуються Мінрегіоном.

За результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис).

У приписі обов'язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком.

Відповідно до пункту 21 Порядку № 553 якщо суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід'ємною частиною такого акта.

У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю робить у акті відповідний запис.

У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.

Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Так рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.04.2018 у справі № 826/14738/17, яке набрало законної сили 21.08.2018, встановлено що:

- у зверненні гр. ОСОБА_3 від 25.05.2017 відсутнє будь-яке повідомлення про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;

- направлення на проведення позапланового заходу від 06.10.2017 було направлено засобами поштового зв'язку з супровідним листом від 13.10.2017 № 10/26-46/1310/0213 на ім'я ТОВ "Мітбуд" та ТОВ "Ареалбуд", з яких вбачається, що представники ТОВ "Мітбуд" та ТОВ "Ареалбуд" мають прибути 20.10.2017 о 10:00 год. до Департаменту ДАБІ для участі у проведенні позапланової перевірки. Вказане повідомлення отримане 20.10.2017, а отже є підтвердженням того, що позапланова перевірка відбулася без участі суб'єктів містобудування, що є порушенням норм законодавства;

- в акті перевірки від 20.10.2017 № б/н зазначено, що присутнім під час перевірки був ОСОБА_4. При цьому, в акті перевірки відсутній підпис вказаної особи, позивач зазначає, що ОСОБА_4 не є співробітником ТОВ "Інтегралінвест", а відтак і не є уповноваженою особою товариства.

Отже, вказаним рішенням встановлені обставини, з яких вбачається, що відповідачами порушено порядок проведення перевірки 20.10.2017.

Суд звертає увагу, що чинним законодавством встановлені умови та порядок прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок. Невиконання вимог закону щодо процедури та порядку проведення перевірки призводять до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої перевірки.

Аналогічний висновок зазначений в постанові Верховного Суду України від 27 жовтня 2015 року у справі № 21-425а114.

Разом з тим, суд зазначає, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.04.2018 вже визнано дії Державної архітектурно-будівельної інспекції України, Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві з проведення перевірки 20.10.2017 неправомірними.

Вказане рішення, не було скасовано та набрало законної сили, після відмови у прийнятті апеляційної скарги відповідно до ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 20.08.2018.

Суд зауважує, що враховуючи чинність рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.04.2018, яким визнано дії Державної архітектурно-будівельної інспекції України, Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві з проведення перевірки 20.10.2017 неправомірними, то позовні вимоги ТОВ "Ареалбуд" у цій частинні задоволенню не підлягають.

Також, оскільки перевірку проведену 20.10.2017 визнано незаконною та такою що не створює правових наслідків для суб'єкта містобудування, то припис від 20.10.2017 та постанова від 31.10.2017 № 140/17/10/26-17/3110/02/3 прийняті на підставі висновків такої перевірки підлягають скасуванню.

У відповідності до частин 1, 2, 4 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин. Суд не може витребовувати докази у позивача в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, окрім доказів на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів.

Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Надаючи оцінку кожному окремому специфічному доводу всіх учасників справи, що мають значення для правильного вирішення адміністративної справи, суд застосовує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Наведена позиція ЄСПЛ також застосовується у практиці Верховним Судом, що, як приклад, відображено у постанові від 28 серпня 2018 року (справа № 802/2236/17-а).

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, виходячи з наведених висновків в цілому, проаналізувавши всі обставини справи, з урахуванням нормативного регулювання спірних правовідносин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАСУ при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, судові витрати щодо сплати судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог підлягають присудженню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача-1.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Ареалбуд" - задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 20.10.2017, які випливають з акту перевірки № б/н від 20.10.2017, який складений головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю органу державного архітектурно-будівельного контролю та ринкового нагляду Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві Голівецем Дмитром Петровичем.

3. Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 31.10.2017 № 140/17/10/26-17/3110/02/3.

4. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

5. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ареалбуд" (адреса: 002068, м. Київ, вул. Олени Пчілки, 5, офіс 12, ідентифікаційний код - 35315739) за рахунок бюджетних асигнувань Державної архітектурно-будівельної інспекції України (адреса: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, ідентифікаційний код - 37471912) понесені Товариством з обмеженою відповідальністю "Ареалбуд" витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 200,00 грн. (три тисячі двісті гривень).

Рішення, відповідно до ст. 255 КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного ухвали.

Відповідно до пп. 15.5 п. 1 Розділу VII Перехідні положення КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Окружний адміністративний суд міста Києва.

Суддя К.С. Пащенко