ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 березня 2019 р. Справа № 816/1601/18 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Ральченка І.М.
суддів: Бершова Г.Є. , Катунова В.В.
за участю секретаря судового засідання Патової Д.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНКАРНА" на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 05.10.2018, суддя Н.І. Слободянюк, повний текст складено 12.10.18) по справі № 816/1601/18
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНКАРНА"
до Управління Держпраці у Полтавській області
про визнання неправомірними дій і визнання протиправними та скасування рішень,
ВСТАНОВИВ:
ТОВ "ІНКАРНА" звернулось до суду із позовом, у якому просило визнати неправомірними дії Управління Держпраці у Полтавській області, пов'язані з відібранням у ТОВ "ІНКАРНА" пояснень та документів, в частині змісту виявленого порушення частини третьої статті 24 Кодексу законів про працю України, постанови Кабінету Міністрів України №413 від 17 липня 2015 року "Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу"; визнати протиправним та скасувати припис Управління Держпраці у Полтавській області від 20 березня 2018 року №ПЛ677161/АВ/П в частині змісту виявленого порушення частини третьої статті 24 Кодексу законів про працю, Постанови Кабінету Міністрів України №413 від 17 липня 2015 року "Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу", а саме: "Допущення працівників до роботи без укладання трудових договорів, оформлених наказом чи розпорядженням, та без повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття на роботу в порядку встановленому Постановою Кабінету Міністрів України №413 від 17 липня 2015 року "Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу"; визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами Управління Держпраці у Полтавській області від 28 березня 2018 року №ПЛ677/161/АВ/П/ПТ/ТД-ФС.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 05.10.2018 року задоволено частково позов.
Визнано протиправним та скасовано припис про усунення виявлених порушень Управління Держпраці у Полтавській області від 20 березня 2018 року №ПЛ677161/АВ/П в частині змісту виявленого порушення частини третьої статті 24 Кодексу законів про працю України та постанови Кабінету Міністрів України "Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу" №413 від 17 липня 2015 року.
Визнано протиправною та скасовано постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами Управління Держпраці у Полтавській області №ПЛ677/161/АВ/П/ПТ/ТД-ФС від 28 березня 2018 року.
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.
ТОВ "ІНКАРНА", не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції в частині розподілу судових витрат, посилаючись на неправильне застосування судом норм процесуального права, подало апеляційну скаргу, в якій просило змінити рішення суду першої інстанції в частині розподілу судових витрат, ухвали рішення в цій частині стосовно стягнення судових витрат з відповідача на користь позивача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на те, що приймаючи рішення про покладення судових витрат на позивача, судом першої інстанції не враховано, що саме з вини суб'єкта владних повноважень позивач змушений звернутись до суду за захистом свого порушеного права.
В судовому засіданні представник позивача підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити.
Позивач заперечував проти вимог апеляційної скарги, вважав рішення суду першої інстанції законним, обґрунтованим, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційних скарг, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Як встановлено судовим розглядом, наказом Управління Держпраці у Полтавській області № 22П від 01 березня 2018 року "Про проведення заходів державного контролю" (пункт 1) зобов'язано головного державного інспектора відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Ляшенко Н.В. провести інспекційне відвідування ТОВ "ІНКАРНА" щодо відповідності вимогам законодавства про працю у зв'язку з надходженням звернення громадян.
У період з 16 березня 2018 року по 19 березня 2018 року інспектором Управління Держпраці у Полтавській області проведено інспекційне відвідування ТОВ "ІНКАРНА", за результатами якого складено акт інспекційного відвідування №ПЛ677/161/АВ від 19 березня 2018 року, яким встановлено порушення ТОВ "ІНКАРНА" частини третьої статті 24 Кодексу законів про працю України та постанови Кабінету Міністрів України "Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу" №413 від 17 червня 2015 року.
Зі змісту акта слідує, що ТОВ ІНКАРНА допустило до роботи працівників без укладання з ними трудових договорів, оформлення наказів про прийняття на роботу та повідомлення ДФС про прийняття працівників на роботу.
20 березня 2018 року інспектором Управління Держпраці у Полтавській області винесено припис про усунення виявлених порушень №ПЛ677161/АВ/П.
28 березня 2018 року першим заступником начальника Управління Держпраці у Полтавській області прийнято постанову №ПЛ677/161/АВ/П/ПТ/ТД-ФС про накладення на ТОВ "ІНКАРНА" штрафу у сумі 3797460,00 грн на підставі абзацу другого частини другої статті 265 КЗпП України.
Позивач, вважаючи протиправними дії та рішення відповідача, звернувся до суду за захистом своїх прав.
Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з того, що Управління Держпраці у Полтавській області як суб'єкт владних повноважень, на якого ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України покладено обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, не довів факту перебування фізичних осіб у трудових відносинах з ТОВ "ІНКАРНА'', а відтак і правомірності прийнятих ним рішень.
Враховуючи викладене, судовим першої інстанції зроблений висновок про обгрунтованість позовних вимог в частині визнання протиправними та скасування припису про усунення виявлених порушень №ПЛ677161/АВ/П від 20 березня 2018 року в частині змісту виявленого порушення частини третьої статті 24 Кодексу законів про працю України та постанови Кабінету Міністрів України "Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу" №413 від 17 липня 2015 року та постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами Управління Держпраці у Полтавській області №ПЛ677/161/АВ/П/ПТ/ТД-ФС від 28 березня 2018 року.
У той же час, стосовно позовної вимоги про визнання неправомірними дій Управління Держпраці у Полтавській області, пов'язаними з відібранням у ТОВ "ІНКАРНА" пояснень та документів в частині змісту виявленого порушення частини третьої статті 24 Кодексу законів про працю України та постанови Кабінету Міністрів України №413 від 17 липня 2015 року "Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу", суд першої інстанції дійшов висновку про її безпідставність, оскільки листом №02-12/1263 від 20 березня 2018 року посадову особу ТОВ "ІНКАРНА" запрошено на розгляд справи про накладення штрафу за порушення законодавства про працю вказаний лист отримано директором ТОВ "ІНКАРНА" 20 березня 2018 року.
Таким чином, у позивача була можливість надати інспектору праці цивільно-правові договори на підтвердження залучення до робіт працівників субпідрядних організацій.
Однак, директор ТОВ ІНКАРНА на розгляд справи не з'явився, клопотання про відкладення розгляду справи не заявляв, правом на подання пояснень та документів не скористався та будь-яких доказів в спростування виявленого порушення відповідачу не надав.
Отже, суд першої інстанції дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог ТОВ ІНКАРНА .
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат та покладаючи такі витрати на позивача, суд першої інстанції виходив з того, що даний спір виник внаслідок дій самого позивача.
Колегія суддів погоджується із такими висновка з огляду на наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Положеннями п. 1 ч. 3 ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч. 3 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно з ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Аналіз наведених положень процесуального законодавства дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
У той же час, ч. 8 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Предметом даної справи є правомірність припису Управління Держпраці у Полтавській області від 20 березня 2018 року №ПЛ677161/АВ/П та постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами Управління Держпраці у Полтавській області від 28 березня 2018 року №ПЛ677/161/АВ/П/ПТ/ТД-ФС, що фактично накладений за допущення до роботи без оформлення трудових відносин та без повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття на роботу осіб.
Обґрунтовуючи свою позицію, позивач до суду першої інстанції надає цивільно-правові договори про надання послуг субпідряду з ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ СВ-АВТО", ТОВ "ВД-82" та ПП "Фірма "Кодар-1" та інші документи, що підтверджують працевлаштування фізичних осіб в субпідрядних організаціях
Однак, як встановлено судовим розглядом, під час прийняття оскаржуваних рішень вказані документи позивачем не надавались, інформація про їх існування Управлінню Держпраці у Полтавській області не повідомлялась, правом участі у розгляді справи про накладення штрафу за порушення законодавства про працю позивач не скористався.
При цьому, доводи апеляційної скарги стосовно того, що інспектором Управління Держпраці у Полтавській області при проведенні інспекційного відвідування документи, на підставі яких ряд працівників здійснював роботу, не витребувались, колегією суддів не приймаються, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності під час здійснення державного нагляду (контролю) позивач як суб'єкт господарювання наділений правом, зокрема, надавати органу державного нагляду (контролю) в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта.
Отже, даний адміністративний спір щодо оскарження зазначених рішень Управління Держпраці у Полтавській області виник внаслідок неправильних дій позивача, з огляду на що колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції стосовно наявності підстав для застосування ч. 8 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні питання щодо розподілу судових витрат.
Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційних скарг спростовані наведеними вище обставинами та нормативно - правовим обґрунтуванням, у зв'язку з чим підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.
Керуючись ст. ст. 245, 246, 250, 315, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНКАРНА" - залишити без задоволення.
Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 05.10.2018 по справі № 816/1601/18 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя І.М. Ральченко Судді Г.Є. Бершов В.В. Катунов Постанова складена в повному обсязі 01.04.19.
Суд | Другий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 26.03.2019 |
Оприлюднено | 03.04.2019 |
Номер документу | 80867193 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Другий апеляційний адміністративний суд
Ральченко І.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні