Рішення

від 02.04.2019 по справі 702/896/18

МОНАСТИРИЩЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 2/702/27/19

Справа № 702/896/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 квітня 2019 року м. Монастирище

Монастирищенський районний суд Черкаської області

під головуванням судді: Мазай Н. В.

за участю секретаря судових засідань : ОСОБА_1

сторони: не з явилися

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Монастирище в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Селянського (фермерського) господарства Нова Україна , третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Товариство з обмеженою відповідальністю Жильнєльфа Вельє про визнання недійсним правочину,

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача, третьої особи яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору про визнання недійсним правочину.

Підставами позову зазначає те, що ОСОБА_2 , на підставі свідоцтва про право на спадщину серія та номер 1349 від 16.07.2015 є власником земельної ділянки з кадастровим номером 7123486800:02:001:0230, площею 2,71 га, яка розташована в адміністративних межах Теолинської сільської ради Монастирищенського району.

16.06.2012 ОСОБА_3, після якої позивач успадкувала дану земельну ділянку, укладено договір оренди даної земельної ділянки строком на 5 років до 26.09.2018 з СФГ Нова Україна , який 26.09.2013 зареєстровано в ДРРП. Оскільки позивача не влаштовували умови даного договору, розмір орендної плати за користування земельною ділянкою, тому позивач не мала наміру продовжувати орендні відносини з СФГ Нова Україна .

Позивач уклала договір оренди земельної ділянки з ТОВ Жильнельфа Вельє , який подано на реєстрацію. 02.10.2018 ТОВ Жильнельфа Вельє отримало Рішення державного реєстратора речових прав на нерухоме майно про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень № 43292327, у зв'язку з наявністю суперечності між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно. За даними інформаційної довідки з ДРРП строк дії права opeнди земельної ділянки з кадастровим номером 7123486800:02:001:0230 додатковою угодою б/н від 22.05.2018 до договору оренди земельної ділянки від 16.06.2012 продовжено на 5 років до 25.09.2023 року.

Додаткову угоду з СФГ Нова Україна позивач не підписувала та нікого у передбаченому законом порядку не уповноважувала на підписання додаткової угоди. Позивач вважає, що додаткова угода б/н від 22.05.2018 щодо державної реєстрації права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 7123486800:02:001:0230, є недійсною з моменту її вчинення з підстав викладених вище. Оскільки додаткову угоду б/н від 22.05.2018 до договору оренди землі від 16.06.2012 позивач з СФГ Нова Україна не підписувала, та нікого у встановленому законом порядку не уповноважувала на це, дана додаткова угода до договору оренди землі від 16.06.2012 підписана від імені позивача невідомою особою, а тому вважає, що є всі підстави для визнання цієї додаткової угоди до такого договору з СФГ Нова Україна недійсною в повному обсязі з дати її вчинення, що передбачено ст. 203 та ч. 1 ст. 215 ЦК України, оскільки даний правочин укладено без волевиявлення власника земельної ділянки.

Враховуючи вищевикладене, право позивача на володіння, користування і розпорядження своєю власністю підлягає захисту шляхом визнання недійсною додаткову угоду б/н від 22.05.2018 до договору оренди землі від 16.06.2012 укладеного з СФГ Нова Україна . Просить визнати недійсною додаткову угоду б/н від 22.05.2018 до договору оренди земельної ділянки № 7123486800:02:001:0230, площею 2,71 га від 16.06.2012 розташованої на території Теолинської сільської ради Монастирищенського району Черкаської області укладену між ОСОБА_2 та СФГ Нова Україна , яка є підставою для продовження права оренди вище вказаної земельної ділянки.

Відзив відповідачем до суду не подано.

13.11.2018 ухвалою суду прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, призначено справу до підготовчого судового розгляду за правилами загального позовного провадження.

28.12.2018 ухвалою суду клопотання представника позивача ОСОБА_4 про витребування доказів задоволено повністю.

11.01.2019 ухвалою суду призначено судову почеркознавчу експертизу, зупинено провадження у справі.

Ухвалою суду від 28.03.2019 року провадження у справі поновлено в зв"язку з надходженням до суду 22.03.2019 висновку експерта від 14.03.2019 № 640,914/19-23 судової почеркознавчої експертизи.

28.03.2019 ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

02.04.2019 року судом винесена ухвала про забезпечення позову шляхом заборони державним реєстраторам (нотаріусам) та іншим посадовим особам, які відповідно до закону наділені повноваженнями державних реєстраторів, здійснювати будь-які реєстраційні дії стосовно державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, щодо земельної ділянки кадастровий номер 7123486800:02:001:0230, площею 2,71 га, розташованої на території Теолинської сільської ради Монастирищенського району Черкаської області, реєстраційний номер земельної ділянки: 167412171234, власником якої є ОСОБА_2.

Позивач ОСОБА_2 в судове засідання не з явилася. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлена у встановленому законом порядку. На адресу суду надала заяву відповідно до якої просить справу розглядати у її відсутність.

Представник позивача ОСОБА_5 в судове засідання не з явився. Про дату час та місце розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку. На адресу суду надав заяву про розгляд справи у його відсутність.

Представник відповідача СФГ Нова Україна в судове засідання не з"вився. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку. На адресу суду надав заяву про розгляд справи у його відсутність. Проти позову заперечує повністю.

Представник третьої особи яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Товариства з обмеженою відповідальністю Жильнєльфа Вельє в судове засідання не з явився. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку. На адресу суду надав заяву про розгляд справи у його відсутність.

Враховуючи, що розгляд справи відбувається у відсутності сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Перевіривши викладені у заявах по суті справи обставини та безпосередньо дослідивши письмові докази, суд встановив такі факти і відповідні їм правовідносини.

Стаття 41 Конституції України , ст. 319 Цивільного кодексу України гарантують право власника на свій розсуд володіти, користуватися та розпоряджатися належним йому майном.

Оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України , Цивільним кодексом України , Законом України Про оренду землі , іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також укладеним між сторонами договором оренди землі.

Відповідно до статті 792 ЦК України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.

Згідно відомостей з державного реєстру речових прав на нерухоме майно, земельна ділянка з кадастровим номером 7123486800:02:001:0230 площею 2,71 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Теолинської сільської ради на праві власності належить ОСОБА_2. Підстава виникнення права власності: свідоцтво про право на спадщину серія та номер: 1349, виданий 16.07.2015, видавник: ОСОБА_6, приватний нотаріус Монастирищенського районного нотаріального округу Черкаської області (а.с.13).

Відповідно до ч. 4 ст. 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем. Підставою для укладення договору оренди може бути цивільно-правовий договір про відчуження права оренди.

Орендодавець ОСОБА_2 та орендар ТОВ Жильнельфа Вельє в особі ОСОБА_7, уклали договір оренди земельної ділянки від 27.09.2018 строком на 10 років до 27.09.2028 . (а.с.14-16).

Згідно рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно ОСОБА_8, Виконавчий комітет Іванівської сільської ради Уманського району Черкаської області № 43292327 від 02.10.2018, у державній реєстрації права оренди земельної ділянки з кадастровим№ 7123486800:02:001:0230 площею 2,71 га, яка розташована в адміністративних межах Теолинської сільської ради Монастирищенського району, ТОВ " Жильнельфа Вельє" відмовлено у зв'язку з наявністю суперечності між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно ( а.с. 16)

За даними інформаційної довідки з ДРРП строк дії права opeнди земельної ділянки з кадастровим номером 7123486800:02:001:0230 площею 2,71 га, яка розташована в адміністративних межах Теолинської сільської ради Монастирищенського району додатковою угодою б/н від 22.05.2018 до договору оренди земельної ділянки від 16.06.2012 продовжено на 5 років до 25.09.2023 ( а.с. 13).

22.05.2018 між Селянським (фермерським) господарством Нова Україна та ОСОБА_2 укладено додаткову угоду б/н, до договору б/н від 16.06.2012, яка зареєстрована у встановленому законом порядку ( а.с. 13) та згідно якої змінено пункти 2, 5, 8, 9 Договору. Зокрема визначено нормативно грошову оцінку земельної ділянки, яка становить 87548,00 грн; договір укладено на десять років. Термін дії договору з 25.09.2013 по 25.09.2023; орендна плата вноситься орендарем у розмірі 4,5 % від вартості паю, що становить у грошовому виразі 3940,00 грн. Дана додаткова угода набирає чинності з дати підписання її Сторонами і є невід ємною частиною вищевказаного Договору оренди землі ( а.с.57).

Факт реєстрації оспорюваної угоди сторони не заперечують.

Частиною першою статті 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених ст. 15 Закону України "Про оренду землі" , а також порушення вимог статей 4-6 , 11 , 17 , 19 , цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.

Відповідно до розяснень, які містяться в п. 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року N 9 Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними недійсним може бути визнано лише укладений договір.

Оскільки судом встановлено, що в установленому законом порядку здійснено державну реєстрацію додаткової угоди від 22.05.2018 до Договору оренди землі від 16.06.2012 , що підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об єктів нерухомого майна щодо об єкта нерухомого майна № 139192126 від 26.09.2018 ( а.с. 13) то вона в силу вимог ст. ст. 210 , 640 ЦК України є укладеною, а отже - оспорюваною та за рішенням суду може бути визнана недійсною.

У пунктах 1, 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 №9 Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними судам роз яснено, що при розгляді справ про визнання правочинів недійсними суди залежно від предмета і підстав позову повинні застосовувати норми матеріального права, якими регулюються відповідні відносини, та на підставі цих норм вирішувати справи. Угода може бути визнана недійсною лише з підстав і з наслідками, передбаченими законом. Тому в кожній справі про визнання угоди недійсною суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угоди недійсною і настання певних юридичних наслідків; відповідно до ч.1ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недотримання стороною (сторонами) вимог, які встановлені статтею 203 ЦК України , саме на момент вчинення правочину.

Відповідно до частини першої статті 202 ЦК України правочин - це дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з вимогами ч. 3 ст. 203 ЦК України та відповідно до правової позиції Верховного Суду України в постанові від 25.12.2013 року по справі № 6-118цс13 волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Як вольова дія, правочин являє собою поєднання волі та волевиявлення. Воля сторін полягає в їхній згоді взяти на себе певні обовязки, вона повинна бути взаємною, двосторонньою і спрямованою на досягнення певної мети.

Відповідно до частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, пятою та шостою статті 203 цього Кодексу .

Тобто, за своєю правовою природою відсутність волевиявлення учасника правочину є самостійною підставою для визнання його недійсним, при цьому правові наслідки недотримання цієї вимоги закону передбачені статтями 229 - 235 ЦК України .

Згідно ч.2 ст. 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронним доказами; висновками експертів; показаннями свідків (ст. 76 ЦПК ).

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд, не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ст. 77 ЦПК ).

За змістом позовної заяви позивач стверджує, що додаткову угоду від 22.05.2018 до договору оренди земельної ділянки від 16.06.2012 з СФГ "Нова Україна" вона не підписувала і ніяких осіб на її підписання від свого імені не уповноважувала, як це передбачено ч. 4 ст. 207 ЦК України .

Згідно висновку експертів Черкаського відділення КНДІСЕ України за результатами проведення судово-почеркознавчої експертизи від 14.03.2019 за № 640,914/19-23 підпис від імені ОСОБА_2 в графі Орендодавець додаткової угоди від 22.05.2018 до договору № б/н від 16.06.2012 виконаний кульковою ручкою без попередньої технічної підготовки і технічних засобів. Підпис від імені ОСОБА_2 на додатковій угоді б/н від 22.05.2018 до договору оренди земельної ділянки від 16.06.2012, щодо земельної ділянки кадастровий номер 74123486800:02:001:0230, площею 2,71 га, розташованої в адміністративних межах Теолинської сільської ради, виконаний не ОСОБА_2 Підпис на додатковій угоді б/н від 22.05.2018 до договору оренди земельної ділянки від 16.06.2012 щодо земельної ділянки кадастровий номер 7123486800:02:001:0230 площею 2,71 га розташованої в адміністративних межах Теолинської сільської ради, виконаний з наслідуванням підпису ОСОБА_2 (а.с.79-83).

Суд приймає висновок експертів Черкаського відділення КНДІСЕ України за результатами проведення судово-почеркознавчої експертизи від 14.03.2019 року № 640, 914/19-23 як належний доказ у справі, не ставить його під сумнів, оскільки він отриманий передбаченим законом способом, не суперечить іншим матеріалам справи, виконаний у відповідності до вимог діючого законодавства, повноважними на це особами.

Сторонами не надано суду достатніх та допустимих доказів, які б давали суду підстави сумніватися в належності та достовірності вказаного вище висновку експертів.

Відповідно до ч.3 ст. 215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ст. 236 ЦК України , правочин визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Таким чином, не укладаючи та не підписуючи додаткову угоду від 22.05.2018 до договору оренди земельної ділянки від 16.06.2012 з СФГ "Нова Україна", позивач не висловлювала та не виражала у будь-який спосіб своє волевиявлення на зміну строку дії договору, не вчиняла жодних дій, спрямованих на погодження та/або схвалення умов, викладених у додатковій угоді, а отже її волевиявлення на зміну умов Договору, зокрема і в частині встановлення терміну дії договору до 25.09.2023 було взагалі відсутнє і визначення наведеного строку дії договору у додатковій угоді не відповідає її внутрішньому волевиявленню. Наявність оспорюваного правочину порушує законні права позивача на володіння, користування та розпорядження спірною земельною ділянкою, як приватною власністю, а тому її порушені права підлягають судовому захисту.

Виходячи з аналізу наведених норм права, з урахуванням правової позиції Верховного Суду України, а також висновку експертизи, суд доходить висновку, що додаткова угода від 22.05.2018 до договору оренди землі від 16.06.2012 має бути визнана недійсною, оскільки вона не була підписана ОСОБА_2, що свідчить про відсутність волевиявлення власника земельної ділянки на укладення такої угоди.

Відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Враховуючи те, що суд вважає, що позов підлягає до задоволення повністю з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені ним та документально підтверджені судові витрати, а саме судовий збір в сумі 704,80 грн. ( а.с. 1).

На підставі викладеного та керуючись статтями 2-7, 9-13, 141, 223, 258, 259, 263-265, 268, 272, 273, 351, 352, 354, 355 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Позов ОСОБА_2 до Селянського (фермерського) господарства Нова Україна , третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Товариство з обмеженою відповідальністю Жильнєльфа Вельє про визнання недійсним правочину задоволити повністю.

Визнати недійсною додаткову угоду б/н від 22.05.2018 до договору оренди земельної ділянки № 7123486800:02:001:0230, площею 2,71 га розташованої на території Теолинської сільської ради Монастирищенського району Черкаської області від 16.06.2012 укладену між ОСОБА_2 та Селянським (фермерським) господарством Нова Україна , яка є підставою для продовження права оренди вище вказаної земельної ділянки.

Стягнути з Селянського (фермерського) господарства Нова Україна на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 704 (сімсот чотири) гривні 80 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Апеляційного суду Черкаської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, паспорт серії СМ № 084914 виданий Обухівським РВ ГУ МВС України в Київській області, проживає: ІНФОРМАЦІЯ_2 кв . 156 м. Обухів Київської області.

Відповідач: Селянське (фермерське) господарство Нова Україна , код ЄДРПОУ 32033545, місце знаходження: вул. Набережна 58, с. Теолин, Монастирищенського району Черкаської області.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Товариство з обмеженою відповідальністю Жильнельфа Вельє , код ЄДРПОУ 36570071, місце знаходження вул. Перемоги, с. Конельська Попівка Жашківського району Черкаської області.

Суддя: Мазай Н.В.