Постанова

від 02.04.2019 по справі 405/2473/18

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

02 квітня 2019 року м. Кропивницький

справа № 405/2473/18

провадження № 22-ц/4809/600/19

Кропивницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого судді: Дуковського О.Л.

суддів: Письменного О.А., Черненка В.В.

з участю секретаря: Демешко Л.В.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницький в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за апеляційними скаргами Публічного акціонерного товариства Піреус банк МКБ та Публічного акціонерного товариства Державний Ощадний банк України на ухвалу Ленінського районного суду м. Кіровограда від 14 травня 2018 року у справі за поданням старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Кошкера Івана Анатолійовича про тимчасове обмеження боржника фізичної особи ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України,-

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2018 року старший державний виконавець відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Кошкер Іван Анатолійович звернувся до Ленінського районного суду м. Кіровограда із поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника - ОСОБА_2.

Просив тимчасово обмежити ОСОБА_2, у праві виїзду за межі України без вилучення паспорта громадянина України для виїзду за кордон, до виконання зобов'язань по зведеному виконавчому провадженню № 53263717 з примусового виконання виконавчого листа № 405/963/16-ц від 31.08.2016 року, виданого Ленінським районним судом м. Кіровограда, виконавчого листа № 405/6223/15-ц від 05.12.2016 року, виданого Ленінським районним судом м. Кіровограда, виконавчого листа № 404/2306/16-ц від 20.11.2017 року, виданого Кіровським районним судом м. Кіровограда (том 1 а.с.1-3).

Ухвалою Ленінського районного суду м. Кіровограда від 14 травня 2018 року у задоволенні подання відмовлено (том 1 а.с.147-157).

Відмовляючи у задоволенні подання старшого державного виконавця суд першої інстанції послався на його недоведеність та безпідставність.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду Публічне акціонерне товариство Піреус банк (далі ПАТ Піреус банк МКБ ) та Публічне акціонерне товариство Державний Ощадний банк України (далі ПАТ Державний Ощадний банк України ) подали апеляційні скарги.

У своїй скарзі ПАТ Піреус банк МКБ просить ухвалу суду скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення подання старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України - Кошкера І.А. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника - ОСОБА_2 Посилається на те, що судом першої інстанції не було досліджено належним чином всі обставини справи, матеріали виконавчого провадження та підстави звернення старшого державного виконавця із поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України. Вказує, що судом порушено положення ст. 18 Закону України Про виконавче провадження , ст.ст. 89,441 ЦПК України, ст.33 Конституції України, ст.6 Закону України Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України (том 1 а.с.165-170).

В апеляційній скарзі ПАТ Державний Ощадний банк України ставить питання про скасування ухвали суду першої інстанції у зв'язку із порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. Зазначає, що судом першої інстанції не були досліджені обставини справи. Вважає, що подання старшого державного виконавця є обгрунтованим і без застосування даного виду заходу, як тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України є неможливим виконання рішення суду в примусовому порядку (том 2 а.с.42-48).

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно ст.367 ЦПК України, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні подання, суд першої інстанції дійшов висновку, що старший державний виконавець не надав до суду належних та переконливих доказів на підтвердження факту умисного, свідомого ухилення ОСОБА_2 від виконання зобов'язань за рішенням суду та не доведено необхідність обмеження конституційного права боржника.

Проте, з таким висновком суду першої інстанції погодитись не може, з таких підстав.

Справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи.

Так, відповідно до положень статей 55, 124 Конституції України та статті 4 ЦПК України, а також постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013 року №3 Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ , кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України звернутися до належного за підсудністю суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

При здійсненні правосуддя у цивільних справах суд першої інстанції, неухильно дотримуючись норм матеріального та процесуального права, повинен забезпечити їх справедливий, неупереджений та упродовж розумного, але не більш встановленого законом строку розгляд і вирішення з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Підсудність - це розподіл підвідомчих загальним судам цивільних справ між різними судами першої інстанції залежно від роду (характеру) справ, що підлягають розгляду, і від території, на яку поширюється юрисдикція того чи іншого суду.

Відповідно до ч.4 ст. 441 ЦПК України ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена судом за місцем виконання відповідного рішення за поданням державного або приватного виконавця. Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.

Згідно п.19 ч.3 ст.. 18 виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів;

Відповідно до розділу XIII Інструкції з організації примусового виконання рішень ( обмеження у праві виїзду за межі України та заборона в'їзду в Україну) у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, що відповідно до Закону підлягає примусовому виконанню, питання про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи у праві виїзду за межі України вирішує суд, за місцем виконання відповідного рішення, за поданням державного або приватного виконавця.

Пунктом 1 частини 1 статті 31 ЦПК України встановлено, що суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

З матеріалів справи вбачається, що відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України знаходиться за адресою вул. Городецького, 13 м. Київ, що територіально відноситься до Печерського району м. Києва.

На вказане вище Ленінський районний суду м. Кіровограда увагу не звернув і у зв'язку з чим дійшов помилкового висновку та розглянув подання по суті з порушенням правил підсудності розгляду даного подання.

Відповідно до п.5 ч.1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами апеляційної скарги має право скасувати судове рішення і направити справу для розгляду до іншого суду першої інстанції за встановленою підсудністю.

Згідно ст.. 378 ЦПК України судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю, якщо рішення прийнято судом з порушенням правил територіальної юрисдикції (підсудності).

За таких обставин, ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню, а справа направленню до іншого суду першої інстанції для її розгляду, за місцем виконання відповідного рішення, що територіально підсудна Печерському районному суду м. Києва.

Керуючись п.5 ч.1 ст. 374, ст. ст., 378, 382, 383, 384 ЦПК України, Кропивницький апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційні скарги Публічного акціонерного товариства Піреус банк МКБ та Публічного акціонерного товариства Державний Ощадний банк України - задовольнити частково.

Ухвалу Ленінського районного суду м. Кіровограда від 14 травня 2018 року - скасувати.

Справу направити на розгляд за підсудністю за місцем виконання судового рішення до Печерського районного суду м. Києва.

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках передбачених ст..389 ЦПК України.

02.04.2019 року - складено постанову.

Головуючий: О.Л.Дуковський

Судді: О.А. Письменний

В.В. Черненко