Ухвала

від 21.03.2019 по справі 759/20302/18

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ AПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2019 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

секретаря ОСОБА_4 ,

за участю

представника власника майна ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Києві матеріали за апеляційною скаргою представника власника майна адвоката ОСОБА_6 , яка діє в інтересах ОСОБА_7 , на ухвалу слідчого судді Святошинського районного суду міста Києва від 17 грудня 2018 року,

ВСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою задоволено клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури №8 ОСОБА_8 та накладено арешт на майно, а саме, на нежитлову будівлю, площею 198,3 кв.м., яка знаходиться за адресою, АДРЕСА_1 , шляхом накладення заборони на її відчуження, використання та розпорядження. ЗабороненоМіністерству юстиції України, Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України, управлінню державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві, нотаріусам України, іншим суб`єктам державної реєстрації прав, державним реєстраторам здійснювати проведення державної реєстрації будь-яких прав та/або обтяжень, заборонено вносити будь-які записи до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, зміни до таких записів та/або скасування таких записів щодо нерухомого майна: нежитлова будівля площею 198,3 кв.м., яка знаходиться за адресою, АДРЕСА_1 , зокрема заборонено здійснювати проведення державної реєстрації будь-яких прав та/або їх обтяжень, забороненовносити будь-які записи до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, зміни до таких записів та/або скасування таких записів, відновлення таких записів, скасування записів про попереднє скасування записів щодо нерухомого майна: нежитлова будівля площею 198,3 кв.м., яка знаходиться за адресою, Кіровоградська обл., Олександрійський район, смт. Приютівка, вул. Жовтнева, 1-А.

Згідно ухвали суду, слідчий суддя дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання, з метою збереження об`єкту кримінального правопорушення, швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду, забезпечення можливого заявленого цивільного позову в рамках кримінального провадження та до набрання судовим рішенням законної сили, виконання вироку в частині можливої конфіскації майна, та накладення майнових стягнень.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції представник власника майна адвокат ОСОБА_6 , яка діє в інтересах ОСОБА_7 , подала апеляційну скаргу та доповнення до неї в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Святошинського районного суду міста Києва від 17 грудня 2018 року, скасувати цю ухвалу та постановити нову ухвалу, якою у задоволенні клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури №8 про накладення арешту на нежитлову будівлю, площею 198,3 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , у кримінальному провадженні №12017100080007178 - відмовити.

В обґрунтування поданої апеляційної скарги вказує, що слідчий суддя не визначив та не вмотивував необхідність арешту майна, як того вимагає КПК України. Зокрема, жодної мотивації на предмет необхідності арешту нерухомого майна фізичної особи в оскаржуваній ухвалі не наведено, причинно-наслідковий зв`язок між родовими ознаками цього майна та діями осіб, що можуть бути притягнутими до кримінальної відповідальності в рамках даного кримінального провадження відсутній. Крім того, з тексту ухвали не зрозуміло, чи визначився прокурор, який подавав клопотання про накладення арешту, зі статусом майна, яке просить арештувати, оскільки відсутнє посилання про наявність постанови про визнання майна речовим доказом. Отже, не зрозуміло чим керувався слідчий суддя при посиланні на ст. ст. 98, 170 КПК України.

Зазначає, що слідчим суддею не було взято до уваги норми ст. 41 Конституції України в результаті чого винесено незаконне рішення, яким накладено арешт на нерухоме майно, власником якого є стороння особа, що не має жодного відношення до кримінального провадження під №12017100080007178.

Вважає, що клопотання прокурора не відповідає вимогам ст. 171 КПК України, є невмотивованим, оскільки не підтверджено документами, що обґрунтовують необхідність накладення арешту на майно.

Звертає увагу на те, що в порушення вимог ч. 1 ст. 172 КПК України, слідчим суддею не було повідомлено власника майна про розгляд даного клопотання.

Стверджує, що слідчий суддя залишив поза увагою вимоги ч. 2 ст. 173 КПК України. Зокрема, слідчий суддя, в оскаржуваній ухвалі не наводить конкретної правової підстави для застосування арешту, не досліджує достатність та наявність конкретних доказів.

Просить врахувати виписку по рахунку № НОМЕР_1 від 21.11.2016 року, що підтверджує сплату ОСОБА_7 коштів на рахунок ТОВ "Слаф Реагент" згідно договору купівлі-продажу нежитлової будівлі в розмірі 1190886, 30 грн. З урахуванням вказаних даних вважає, що відсутні підстави для накладення арешту на майно фізичної особи ОСОБА_7 , яке до його придбання у 2016 році належало ТОВ "Слаф Реагент", в даному кримінальному проваджені.

Одночасно апелянтом заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 17.12.2018 року. В обґрунтування поважності причин пропуску встановленого законом строку на апеляційне оскарження апелянт вказує на те, що оскаржувана ухвала була постановлена без виклику власника майна та/або його представника та про наявність ухвали власник майна ОСОБА_7 дізналась випадково, лише 15.02.2019 року.

В судове засідання прокурор не з`явився, хоча про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги був повідомлений завчасно та належним чином, що дає суду апеляційної інстанції підстави розглядати справу у його відсутність.

Крім того, апеляційний суд приймає до уваги практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно виконувати процесуальні обов`язки.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника власника майна, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити в повному обсязі, вивчивши матеріали судового провадження, колегія суддів вважає, що строк на апеляційне оскарження підлягає поновленню, при цьому апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 395 КПК України ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення. Згідно частини 3 зазначеної статті, якщо ухвалу суду було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Враховуючи, що ухвалу суду від 17.12.2018 року було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, колегія суддів вважає, що строк на апеляційне оскарження має бути поновлений, оскільки він був пропущений з поважних причин.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно ст. 94, ст. 132, ст. 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд постановляючи ухвалу має зазначити перелік майна, яке підлягає арешту.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки згідно ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Однак, зазначених вимог закону слідчий суддя та прокурор не дотрималися.

Як вбачається з наданих апеляційному суду матеріалів, СВ Святошинського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №12017100080007178 від 15.08.2017 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 1 ст. 357 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що протягом 2017 року, директор ТОВ «НВП «СЕДЕМ» код ЄДРПОУ 35454225 ОСОБА_9 , перебуваючи за адресою: м. Київ, вул. Ф. Пушиної, 13, шляхом зловживання своїм службовим становищем, вчинив розтрату майна товариства, яке перебувало в його віданні, на суму 1 101 703,93 грн., що спричинило товариству збитки у великих розмірах.

Відповідно до статуту ТОВ «НВП «СЕДЕМ»( код ЄДРПОУ 35454225), затвердженого протоколом №1/2017 від 15.03.17, з`ясовано, що товариство здійснює свою діяльність за адресою: м. Київ, вул. Ф. Пушиної, 13, учасниками товариства є ОСОБА_9 з часткою у статутному капіталі в розмірі 50% та ОСОБА_10 з часткою у статутному капіталі в розмірі 50%.

Згідно п.п. «Х» п. 7.4. розділу 7 Статут ТОВ «НВП «СЕДЕМ» до виключної компетенції загальних зборів учасників належить надання попередньої згоди директору товариства на списання основних фондів (засобів) товариства на суму, що сукупно перевищує 30 000 грн. Пунктом 7.7. розділу 7 статуту товариства встановлено, що загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники і представники учасників, які володіють у сукупності більш як 60% голосів.

Також, відповідно до оборотно-сальдової відомості по рахунку 10 за І квартал 2017 року встановлено, що на балансі ТОВ «НВП «СЕДЕМ» перебувало наступне майно: гомогенізатор-змішувач у кількості 2 од. вартістю 498333,33 грн. кожний; система обезжелезовання вартістю 20385,50 грн.; система пом`якшення вартістю 22613,52 грн.; система зворотного осмоса вартістю 62038,25 грн., всього на загальну суму 1 101 703,93 грн.

Разом із тим, будучи допитана в якості потерпілої ОСОБА_10 показала, що вона є учасником ТОВ «НВП «СЕДЕМ» з часткою у статутному капіталі товариства у розмірі 50% (50% голосів), у 2017 році їй стало відомо про списання директором товариства ОСОБА_9 вказаних основних засобів в порушення вимог статуту товариства без отримання на те згоди загальних зборів учасників, участі у загальних зборах учасників з таким порядком денним, вона не приймала.

Крім того, досудовим розслідуванням даного кримінального провадження встановлено, що протягом 2017 року, директор ТОВ «КУА «Комплексний фінансовий сервіс» ОСОБА_11 , перебуваючи за адресою: м. Київ, вул. Ф. Пушиної, 13, шляхом зловживання своїм службовим становищем, без отримання згоди учасників, привласнив печатку, фінансові та бухгалтерські документи ТОВ «СЛАФ РЕАГЕНТ» код ЄДРПОУ 33303061.

Відповідно до статуту ТОВ «СЛАФ РЕАГЕНТ» код ЄДРПОУ 33303061 затвердженого протоколом №25 від 16.12.11 з`ясовано, що товариство здійснює свою діяльність за адресою: м. Київ, вул. Ф. Пушиної, 13, учасниками товариства є ОСОБА_10 з часткою у статутному капіталі в розмірі 40,10%, ОСОБА_12 з часткою у статутному капіталі в розмірі 40,10% та ТОВ «Компанія з управління активами «Комплексний фінансовий сервіс» з часткою у статутному капіталі в розмірі 19,80%. Пунктом 5.9. розділу 5 статуту товариства передбачено, що збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники, що володіють в сукупності більш як 60% голосів.

Будучи допитана в якості потерпілої ОСОБА_10 показала, що вона є учасником ТОВ «СЛАФ РЕАГЕНТ» з часткою у статутному капіталі товариства у розмірі 40,10% (40,10% голосів), у 2017 році їй стало відомо про протиправну передачу директором товариства ОСОБА_13 в розпорядження директора ТОВ «КУА «Комплексний фінансовий сервіс» ОСОБА_11 печатки, фінансових та бухгалтерських документів ТОВ «СЛАФ РЕАГЕНТ», а останній вчиняє дії спрямовані на незаконну зміну учасників та перешкоджає функціонуванню товариства.

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно нежитлова будівля площею 198,3 кв.м., яка знаходиться за адресою: Кіровоградська обл., Олександрійський район, смт. Приютівка, вул. Жовтнева, 1-А, на праві власності зареєстрована за ТОВ «СЛАФ РЕАГЕНТ» код ЄДРПОУ 33303061.

17.12.2018 р. прокурор Київської місцевої прокуратури №8 ОСОБА_8 звернувся до слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва з клопотанням про накладення арешту на нежитлову будівлю, площею 198,3 кв.м., яка знаходиться за адресою: Кіровоградська обл., Олександрійський район, смт. Приютівка, вул. Жовтнева, 1-А, із відповідними заборонами та зобов`язаннями.

17.12.2018 р. ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва клопотання прокурора про арешт майна було задоволено.

Разом з тим, дослідивши обставини провадження, слідчий суддя, як вважає колегія суддів, дійшов до помилкового висновку про необхідність в накладенні арешту на майно.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

При цьому слідчий суддя вказаної норми закону не дотримався, оскільки власнику майна, відповідно до матеріалів справи ОСОБА_7 , в кримінальному провадженні №12017100080007178 від 15.08.2017 року станом на даний час не повідомлено про підозру, при цьому підстав, передбачених ч. 4 ст. 170 КПК України за матеріалами судового провадження не вбачається.

Окрім цього, інших підстав, передбачених ч. 2 ст. 170 КПК України не встановлено. У зв`язку з чим, слідчим суддею не дано належну оцінку тому, що клопотання прокурора про арешт майна не відповідає вимогам ст. 171 КПК України.

З матеріалів справи вбачається, що власник майна ОСОБА_7 придбала нежитлову будівлю, площею 198,3 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , у ТОВ "Слаф Реагент" (код ЄДРПОУ 33303361) за договором купівлі-продажу від 21.11.2016 року, тобто до внесення відомостей в ЄРДР, отже є добросовісним набувачем, зворотного органом досудового розслідування не доведено. Крім цього, згідно з викладеними у клопотанні фактичними обставинами, протиправні дії були вчинені в 2017 році і аж ніяк не пов`язані з придбанням ОСОБА_7 вказаного вище майна.

Слід також звернути увагу, що майно у встановленому порядку не визнане органом досудового розслідування речовим доказом у кримінальному провадженні, тобто в матеріалах судового провадження відсутня відповідна постанова органу досудового розслідування про визнання його речовим доказом, то в даному випадку не може ставитися питання про накладення арешту на майно третьої особи, зокрема, з метою забезпечення збереження речових доказів, як це дозволяє ч. 10 ст. 170 КПК України.

Зокрема, не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, арешт майна є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження. Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Враховуючи викладене мотивування клопотання, прокурор в розумінні вимог ст. 132 КПК України не надав достатніх і належних доказів тих обставин, на які послався у клопотанні, а слідчий суддя у відповідності до ст. 94 КПК України, належним чином не оцінив ці докази, з точки зору їх достатності та взаємозв`язку для прийняття рішення. Апеляційний суд наявності таких доказів не вбачає.

Як встановлено колегією суддів, надані матеріали клопотання не містять процесуальних документів, що підтверджують належність ОСОБА_7 до категорії осіб, вказаних в ст. 170 КПК України в якості власника майна, на яке може бути накладено арешт.

З огляду на вказане, правові підстави з яких прокурор просить накласти арешт на майно, а саме забезпечення можливого заявленого цивільного позову та виконання вироку в частині можливої конфіскації майна, є такими, що не співвідносяться з матеріалами справи.

Так, відсутність в даному кримінальному провадженні повідомлення про підозру особі у вчинені злочину виключає можливість накладення арешту на майно в порядку ч. 5 ст. 170 КПК України, зокрема з метою конфіскації майна або застосування до юридичної особи заходу кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Не міститься в цьому кримінальному провадженні і даних про заявлений цивільний позов, що виключає можливість накладення арешту на майно з метою забезпечення цивільного позову, а така підстава накладення арешту на майно може мати місце лише в тому випадку, коли цивільний позов до особи є реально заявленим.

Отже, жодна з правових підстав, про які вказано у клопотанні прокурора, не може бути застосована при вирішенні питання про накладення арешту на майно, а тому слідчий суддя необґрунтовано наклав арешт на майно, без обґрунтування мети та правових підстав, як передбачено ч. 2 ст. 171 КПК України.

Також колегія суддів звертає увагу, що ні прокурор в клопотанні, ні слідчий суддя в оскаржуваній ухвалі, в порушення відповідно ст. ст. 171, 173 КПК України, не оцінили розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для власника майна та третіх осіб.

З урахуванням зазначеного, а саме того, що за матеріалами клопотання неможливо чітко встановити, що існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що майно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна, апеляційний суд вважає, що у даному кримінальному провадженні слідчий не довів необхідності у накладенні арешту на вказане майно, що відповідно до ч. 1 ст. 173 КПК України мало стати підставою для відмови у задоволенні клопотання, однак безпідставно не було зроблено слідчим суддею.

На підставі викладених обставин, які свідчать про однобічність і необ`єктивність судового розгляду, істотне порушення вимог КПК України, ухвала слідчого судді як незаконна підлягає скасуванню, а апеляційна скарга - задоволенню з постановленням апеляційним судом нової ухвали про відмову у задоволенні клопотання прокурора, як такого, що внесено до суду з порушенням вимог КПК України та за недоведеності необхідності арешту майна, який, при викладених у клопотанні обставинах, явно порушуватиме справедливий баланс між інтересами власника, гарантованими законом, і завданням цього кримінального провадження.

Керуючись ст.ст. 117, 170, 171, 307, 309, 376, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Поновити представнику власника майна адвокату ОСОБА_6 , яка діє в інтересах ОСОБА_7 , строк на апеляційне оскарженняухвали слідчого судді Святошинського районного суду міста Києва від 17 грудня 2018 року.

Апеляційну скаргу представника власника майна адвоката ОСОБА_6 , яка діє в інтересах ОСОБА_7 , задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Святошинського районного суду міста Києва від 17 грудня 2018 року, якою задоволено клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури №8 ОСОБА_8 та накладено арешт на майно, а саме, на нежитлову будівлю, площею 198,3 кв.м., яка знаходиться за адресою, АДРЕСА_1 , шляхом накладення заборони на її відчуження, використання та розпорядження, із забороною Міністерству юстиції України, Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України, управлінню державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві, нотаріусам України, іншим суб`єктам державної реєстрації прав, державним реєстраторам здійснювати проведення державної реєстрації будь-яких прав та/або обтяжень, забороноювносити будь-які записи до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, зміни до таких записів та/або скасування таких записів, відновлення таких записів, скасування записів про попереднє скасування записів щодо нерухомого майна: нежитлова будівля площею 198,3 кв.м., яка знаходиться за адресою, Кіровоградська обл., Олександрійський район, смт. Приютівка, вул. Жовтнева, 1-А, скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою у задоволенні клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури №8 ОСОБА_8 про накладення арешту на майно, а саме, на нежитлову будівлю, площею 198,3 кв.м., яка знаходиться за адресою, АДРЕСА_1 , шляхом накладення заборони на її відчуження, використання та розпорядження, із забороною Міністерству юстиції України, Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України, управлінню державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві, нотаріусам України, іншим суб`єктам державної реєстрації прав, державним реєстраторам здійснювати проведення державної реєстрації будь-яких прав та/або обтяжень, забороноювносити будь-які записи до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, зміни до таких записів та/або скасування таких записів, відновлення таких записів, скасування записів про попереднє скасування записів щодо нерухомого майна: нежитлова будівля площею 198,3 кв.м., яка знаходиться за адресою, Кіровоградська обл., Олександрійський район, смт. Приютівка, вул. Жовтнева, 1-А, відмовити.

Ухвала набирає законної сили з часу проголошення і оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали буде проголошено о 16 год. 40 хв. 26 березня 2019 року.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

Справа №11-сс/824/1698/2019

Категорія: ст.171 КПК України

Слідчий суддя у суді першої інстанції ОСОБА_14

Доповідач в суді апеляційної інстанції ОСОБА_1