ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УХВАЛА
02 квітня 2019 р.Справа №160/2964/19
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Лозицька І.О., розглянувши в письмовому провадженні заяву громадської організації Дніпропетровська Міжрегіональна Екологічна Асоціація про забезпечення позову до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування вимоги № Ю -17-25/482У від 05.09.2018 року, -
ВСТАНОВИВ:
02 квітня 2019 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла заява громадської організації Дніпропетровська Міжрегіональна Екологічна Асоціація про забезпечення позову шляхом:
- зупинення стягнення за вимогою про сплату боргу (недоїмки) № Ю-17-25/482У станом на 31.08.2018 року в розмірі 221 611, 00 грн., на підставі якої, Центрально-Міським відділом державної виконавчої служби міста Кривий Ріг Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області відкрито виконавче провадження № 57953181.
В обґрунтування заяви про забезпечення позову зазначено, що 01.02.2019 року постановою державного виконавця Центрально-Міського відділу державної виконавчої служби міста Кривого Рогу Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, накладено арешт на грошові кошти боржника, що містяться на зазначених у постанові рахунках. Підставою для відкриття виконавчого провадження № 57953181 стала вимога про сплату боргу (недоїмки) № Ю-17-25/482У від 05.09.2018 року, в розмірі 221 611, 00 грн.
Заявник вважає, що оскільки, вимога про сплату боргу (недоїмки) № Ю-17-25/482У від 05.09.2018 року в розмірі 221 611, 00 грн., є предметом оскарження в даній справі, на підставі якої Центрально-Міським відділом державної виконавчої служби міста Кривий Ріг Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області відкрито виконавче провадження № 57953181, то примусове виконання, наразі є передчасним, адже, правомірність винесення вимоги про сплату боргу (недоїмки) № Ю-17-25/482У від 05.09.2018 року, буде досліджуватись під час розгляду справи.
Отже, заявник вважає, що невжиття заходів забезпечення позову, може спричинити негативні наслідки для нього у вигляді додаткових фінансових витрат у вигляді стягнення не лише штрафних санкцій а й витрат виконавчого провадження у вигляді виконавчого збору.
Проаналізувавши доводи заяви про забезпечення позову та додані до неї матеріали, суд вважає вказану заяву такою, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно зі ст. 154 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого, перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Вичерпний перелік підстав забезпечення позову визначений частиною 2 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких, він звернувся або має намір звернутися до суду;
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
З наведених норм Закону вбачається, що загальною вимогою для розгляду і вирішення питання про забезпечення позову за ініціативою позивача, є наявність відповідних підстав.
Тобто, обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.
Конституційний Суд України у п. 9 мотивувальної частини рішення від 30 січня 2003 року №3-рп/2003 у справі № 1-12/2003 наголосив на тому, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.
Держава Україна несе обов'язок перед зацікавленими особами забезпечити ефективний засіб захисту порушених прав, зокрема - через належний спосіб захисту та відновлення порушеного права. Причому, обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.
Зокрема, і у пункті 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 2 листопада 2004 року №15-рп/2004 у справі № 1-33/2004 зазначено, що верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, яка здійснюється, зокрема, і судом як основним засобом захисту прав, свобод та інтересів у державі.
Подання позову, а також, відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють, згідно частини 4 статті 150 КАС України, дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.
Відтак, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі, з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання судового рішення в разі задоволення позовних вимог. Заходи забезпечення позову повинні відповідати і бути співрозмірними заявленим позовним вимогам, мають бути безпосередньо пов'язаними з предметом спору, необхідними і достатніми для забезпечення виконання судового рішення.
Отже, при вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд повинен здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності їх вжиття з урахуванням: розумності, обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також, інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову та його предметом; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову; запобігання порушенню охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу, у разі вжиття заходів забезпечення позову. Суд, також, враховує співмірність вимог клопотання про забезпечення позову заявленим позовним вимогам та обставинам справи.
При здійсненні судочинства, суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року № ETS N 005 (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини").
Згідно приписів статті 6 Конвенції, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Зокрема, Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.
У рішенні від 31 липня 2003 року у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. При цьому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини, у справі ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.
З огляду на викладене, суд погоджується з доводами позивача, що відкриття провадження у справі не зупиняють стягнення по вимозі про сплату боргу (недоїмки) № Ю-17-25/482У від 05.09.2018 року в розмірі 221 611, 00 грн., та призведе до покладення на позивача обов'язку сплатити додаткові витрати у вигляді виконавчого збору, чим буде заподіяно шкоду правам, свободам та інтересам позивача.
Наведені обставини свідчать про те, що в разі задоволення позовних вимог для відновлення прав позивача необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.
Згідно частини 6 статті 154 КАС України в ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання. Суд може, також, зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд враховує співрозмірність вимог у заявленому клопотанні про забезпечення позову, заявленим позовним вимогам та обставинам справи.
Відповідно до статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Враховуючи вище викладене, приймаючи до уваги те, що в матеріалах справи містяться докази, які свідчать про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, дані про неможливість захисту прав, свобод та інтересів позивача без вжиття таких заходів, суд дійшов до висновку, що клопотання позивача про забезпечення позову є обґрунтованим у зв'язку з чим, підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 150, 151, 154, 243, 248, 256, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
Заяву громадської організації Дніпропетровська Міжрегіональна Екологічна Асоціація (адреса: 50000, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Прорізна, буд. 87/6, РНОКПП 37070377) про забезпечення позову до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (адреса: 49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 17-А ЄДРПОУ 39394856) про визнання протиправною та скасування вимоги № Ю-17-25/482У від 05.09.2018 року - задовольнити.
Зупинити стягнення за вимогою про сплату боргу (недоїмки) № Ю-17-25/482У станом на 31.08.2018 року в розмірі 221 611, 00 грн., на підставі якої, Центрально-Міським відділом державної виконавчої служби міста Кривий Ріг Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області відкрито виконавче провадження № 57953181 до набрання законної сили судовим рішенням по даній справі.
Ухвала в частині вжиття заходів забезпечення адміністративного позову підлягає негайному виконанню.
Текст ухвали розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя І.О. Лозицька
Суд | Дніпропетровський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 02.04.2019 |
Оприлюднено | 03.04.2019 |
Номер документу | 80890987 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Лозицька Ірина Олександрівна
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Лозицька Ірина Олександрівна
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Лозицька Ірина Олександрівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні