Рішення

від 03.04.2019 по справі 320/5703/18

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 квітня 2019 року м. Київ № 320/5703/18

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Панової Г.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Управління праці та соціального захисту населення Ірпінської міської ради,

Ірпінського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської

області

про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Ірпінської міської ради (далі - відповідач-1, УПСЗН) та Ірпінського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області (далі - відповідач-2, Ірпінське ОУ ПФУ), в якому просить суд:

- визнати протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення Ірпінської міської ради щодо відмови ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1), в подовженні строку (призначенні) виплати щомісячної адресної грошової допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, з 01.04.2018;

- зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Ірпінської міської ради поновити (призначити) виплату ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1), щомісячної адресної грошової допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, з 01.04.2018;

- визнати протиправними дії Ірпінського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області щодо зупинення (припинення) виплати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) пенсії за віком з 01.04.2018;

- зобов'язати Ірпінське об'єднане управління Пенсійного фонду України Київської області відновити виплату ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) призначеної їй пенсії за віком з 01.04.2018.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що має статус внутрішньо переміщеної особи . У зв'язку з проведенням бойових дій та антитерористичної операції в її населеному пункті вона була вимушена покинути своє постійне місце проживання та переїхати до міста Ірпінь Київської області, де і стала на облік як внутрішньо переміщена особа та відповідно до Постанови КМУ № 505 отримувала щомісячну адресну грошову допомогу для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг. Також 03.10.2016 вона звернулася до Ірпінського ОУ ПФУ України Київської області з заявою про запит пенсійної справи за новим місцем проживання. З 26.11.2016 позивачу проводилося нарахування та виплата належної їй пенсії за віком.

З 01.04.2018 виплату адресної допомоги та пенсії позивачу було припинено.

Позивач вказує, що зверталася із відповідними заявами до відповідача-1, відповідача-2 та на Урядову гарячу лінію з приводу з'ясування причин, що стали підставою припинення їй виплат адресної допомоги та пенсії.

На вказані звернення позивачем було отримано відповіді, з яких вона дізналася, що відповідно до рішення комісії з питань здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам при виконавчому комітеті Ірпінської міської ради від 19.03.2018 було відмовлено їй у призначенні адресної грошової допомоги згідно даних Держприкордонслужби України. Листом від 25.06.2018 відповідач-2 повідомив позивача, що пенсійні виплати припинені з 01.04.2018, підстави для відмови у виплаті пенсії наведені ідентичні тим же, що і вказані відповідачем-1. Додатково у вказаному листі повідомлено, що поновлення пенсії проведено у липні 2018.

У подальшому, як зазначає позивач, рішенням комісії з питань здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам Ірпінської міської ради від 19.06.2018 № 14 їй поновлено соціальні виплати.

Позивач вважає такі дії відповідача-1 щодо припинення виплати щомісячної адресної допомоги їй як внутрішньо переміщеній особі незаконним, протиправним та необґрунтованим, оскільки вона особисто зверталася 01.02.2018 до відповідача-1 із заявою та відповідними документами про призначення такої допомоги. Разом з тим, у Порядку № 505 не зазначено такої підстави для не призначення або припинення раніше призначеної допомоги, як дані Державної прикордонної служби України.

Також, позивач вважає, що дії відповідача-2 щодо припинення з 01.04.2018 виплати їй пенсії є протиправними, оскільки Законом України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування визначено підстави для припинення виплат пенсії, проте жодної з визначених законом підстав для припинення виплат позивачу пенсії не існує.

Враховуючи викладене, позивач просить визнати дії відповідача-1 та відповідача-2 протиправними та зобов'язати відповідача-1 відновити виплату щомісячної адресної грошової допомоги та зобов'язати відповідача-2 відновити виплату призначеної їй пенсії за віком.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 31.10.2018 відкрито провадження у справі, з урахуванням тієї обставини, що позовні вимоги ОСОБА_1 до УПСЗН Ірпінської міської ради та Ірпінського ОУ ПФУ Київської області пов'язані між собою підставою виникнення та поданими доказами, тому суд дійшов висновку щодо доцільності розгляду даних позовних вимог в одному провадженні.

Відповідно до вказаної ухвали розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Разом з тим, судом запропоновано відповідачам протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати до суду відзив на позовну заяву.

Відповідач-1 позов не визнав та подав до суду відзив на позовну заяву,з якого вбачається, що рішення УПСЗН Ірпінської міської ради від 20.03.2018 про призначення допомоги переміщеним особам на проживання, позивачу призначено адресну допомогу з 01.02.2018 по 31.07.2018 в розмірі 1000,00 грн. на місяць.

Проте, як зазначає відповідач-1, згідно з даними Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України №0.184-11125/0/15-18 від 03.03.2018, позивач, 24.02.2018 о 10:49 через контрольно-пропускний пункт Зайцево перетнула державний кордон, в'їхала на територію де органи державної влади здійснюють свої повноваження, а 27.02.2018 о 10:36, після підтвердження фактичного місця проживання для призначення соціальних виплат, виїхала на територію, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.

Відповідач-1 вказав, що відповідно до п.12 Порядку здійснення контролю за проведенням соціальних витрат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 (у редакції чинній станом на лютий 2018), соціальні виплати внутрішньо переміщеним особам припиняються у разі отримання інформації від Держприкордонслужби про виїзд внутрішньо переміщеної особи за кордон, на тимчасово окуповані території України до населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження. Враховуючи інформацію, яка надійшла від Держприкордонслужби, рішенням комісії від 19.03.2018 № 6 позивачу припинено всі соціальні виплати з місяця, що настає за тим, у якому прийнято рішення, що відповідає вимогам п. 14 вказаного Порядку.

Також, відповідач-1 зазначив, що позивач 11.06.2018, повторно 01.08.2018 зверталася до відповідача-1 із відповідними заявами про поновлення соціальних виплат. Відповідно, рішеннями комісії від 06.07.2018 № 16, від 27.07.2018 № 17 позивачу припинено всі соціальні виплати згідно даних Державної прикордонної служби України, які підтверджують факт виїзду позивача на територію, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.

Станом на 03.12.2018 у відповідача-1 інформації Держприкордонслужби, щодо в'їзду (повернення) позивача на територію де органи державної влади здійснюють свої повноваження - немає. Враховуючи, те що Окружним адміністративним судом м. Києва визнано нечинними пункти 7, 8, 9 Порядку № 365, що передбачали перевірку достовірності зазначеної в заяві інформації про фактичне місце проживання/перебування внутрішньо переміщеної особи для призначення (відновлення) соціальних виплат, складення акту обстеження матеріально-побутових умов сім'ї скасовано, а пункт 10 Порядку №365, що передбачає розгляд справи для призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам комісією на підставі акту обстеження матеріально-побутових умов сім'ї складеного державним соціальним інспектором залишено без змін, заява позивача від 01.08.2018 не була передана на розгляд комісії.

Як вказав відповідач-1, 28.09.2018 УПСЗН Ірпінської міської ради були направлені листи № 8659, 8658 Міністру соціальної політики України та директору департаменту соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації з проханням надати роз'яснення щодо виконання постанови КМУ № 365 та забезпечення виконання судового рішення по справі № 826/12123/16. У свою чергу, на даний час відповіді не надійшли.

Відповідач-1 стверджує, що позивач фактично перебуває на території де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, в'їжджає періодично на територію України на короткий термін та лише з метою оформлення соціальних виплат, а також з метою не втратити статус внутрішньо переміщеної особи, тому просив у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Яв вбачається з матеріалів справи, Ірпінське ОУ ПФУ України Київської області позов не визнав, подав до суду відзив на позовну заяву, зі змісту якого вбачається , що відповідач-2 вказав про те, що позивач перебуває на обліку в управлінні з 03.10.2016 як особа, яка переміщена з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції та одержує пенсію за віком згідно України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування .

Водночас, на підставі рішення Комісії з питань здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам при виконавчому комітеті Ірпінської міської ради №6 від 19.03.2018, припинено виплату пенсії позивачу з 01.04.2018, та відповідно до рішення Комісії № 14 від 19.06.2018 поновлено виплату пенсії. Розпорядженням управління від 21.06.2018 пенсія позивачу була нарахована та включена до відомостей на липень 2018 у розмірі 1624, 14 грн.

Проте, як вказує відповідач-2, в липні надійшло чергове рішення Комісії з питань здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам при виконавчому комітеті Ірпінської міської ради №17 від 27.07.2018, яким було вирішено припинити соціальні виплати позивачу на підставі даних Державної прикордонної служби України. Суми соціальних виплат, які не виплачені за минулий період, обліковуються в органі, що здійснює соціальні виплати, та виплачуються на умовах окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України.

Сума соціальних виплат, яка не виплачена за минулий період з 01.04.2018 по грудень 2018 становить 14 920, 14 грн. та буде виплачена після прийняття окремого Порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України.

Позивач заперечуючи доводи відповідачів, викладені в відзиві на позов подав до суду відповідь на відзив, зі змісту якого вбачається, що ОСОБА_1 вказує про те, що відповідач-1 помилково ототожнює правові підстави призначення соціальних виплат та щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, призначення, припинення (відновлення) яких регулюються різними нормативно-правовими актами. При цьому відповідач-1 як на підставу для припинення виплати щомісячної адресної допомоги вказує на п. 12 Порядку здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування. Разом з тим, позивач вказує, що механізм надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг передбачено Порядком надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 № 505. Так, пунктом 12 вказаного Порядку № 505 визначено перелік підстав для припинення виплати грошової допомоги, проте у ньому відсутня така підстава для зупинення виплат грошової допомоги як дані Державної прикордонної служби України.

Крім того, позивач зазначає, що не є також підставою для припинення грошових виплат тимчасовий виїзд позивача на територію, де органи державної влади не здійснюють свої повноваження

Водночас, позивач зауважує, що відповідач-1 зазначив, що виплата щомісячної адресної грошової допомоги позивачу припинена у зв'язку з надходженням інформації від Держприкордонслужби, проте нормами чинного законодавства не деталізовано, яка саме інформація отримана від Держприкордонслужби є беззаперечною підставою для припинення соціальних виплат. Позивач зазначив, що вказане також узгоджується з правовою позицією Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду викладеною у постановах від 22.05.2018 (справа № 234/3735/15-а), від 20.06.2018 (справа №234/12586/14-а).

У свою чергу, позивач звертав увагу суду, що вказана інформація Держприкордонслужби отримана відповідачем-1 15.03.2018 вх.№1420, проте рішенням Комісії від 19.03.2018 №6 УПСЗН Ірпінської міської ради було призначено ОСОБА_1 соціальні виплати з дня подання заяви, а саме з 01.02.2018 по 31.07.2018 у розмірі 1000,00 грн.

У подальшому, відповідачем-1 прийнято ще одне рішення від 19.03.2018 № 6 про припинення всіх соціальних виплат, тобто фактично у матеріалах особової справи позивача існує два рішення з ідентичними датами та відповідними номерами, які є прямо протилежними за змістом.

Також позивач зазначив, що уповноваженим органом рішення про скасування довідки позивача про взяття на облік як внутрішньо переміщеної особи у встановленому законом порядку не приймалось, також відсутні обґрунтовані підстави вважати, що ОСОБА_1 повернулася до покинутого місця проживання на тимчасово окуповану територію. Тимчасове перебування позивача на території України, де органи державної влади не здійснюють свої повноваження, обумовлено, насамперед необхідністю забезпечити контроль за збереженням майна, що залишилося, неможливістю на довгий час залишити нерухоме майно без нагляду через побоювання його втратити, а також на тимчасово непідконтрольній території у позивача залишилися родичі, які потребують допомоги.

Позивач вказав, що приймаючи рішення від 06.07.2018 № 16 про відмову у призначенні соціальних виплат у зв'язку з нібито не підтвердженням місця фактичного проживання, відповідач-1 не врахував рішення Окружного адміністративного суду від 29.06.2017 по справі № 826/12123/16, яке набрало законної сили 04.07.2018, яким визнано нечинними п.7, 8, 9, 13 Порядку призначення (відновлення) соціальних витрат внутрішньо переміщеним особам та Порядок здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування (у повному обсязі), затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 № 365.

Крім того, позивач стверджував, що контроль за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам здійснюють структурні підрозділи з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах рад шляхом відвідування не рідше одного разу на шість місяців фактичного місця проживання/перебування внутрішньо переміщеної особи, про що складається акт обстеження матеріально-побутових умов сім'ї за формою, встановленою Мінсоцполітики. Якщо в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб є інформація щодо проходження особою фізичної ідентифікації в публічному акціонерному товаристві Державний ощадний банк України , чергова перевірка у цьому періоді не проводиться.

Таким чином, ОСОБА_1 зазначила, що у відповідача-1 відсутні законні підстави для відмови у призначенні грошової допомоги на підставі п. 13 Порядку призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам № 365, і як наслідок, рішення комісії від 06.07.2018 № 16 про відмову у призначенні соціальних виплат у зв'язку з нібито не підтвердженням місця фактичного проживання є протиправним та незаконним.

У відповіді на відзив відповідача-2 позивач вказала, що Ірпінське ОУ ПФУ України Київської області припинило їй виплату пенсії на підставі рішення комісії з питань здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам при виконавчому комітеті Ірпінської міської ради від 19.03.2018 № 6 згідно даних Державної прикордонної служби України.

Проте, вказаної підстави для припинення виплати позивачу пенсії не передбачено Законом України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування , при тому, виключно законами України визначаються, серед іншого, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення, тому припинення пенсійних виплат на підставі постанов Кабінету Міністрів України є незаконним й фактично такими, що порушує права людини.

Враховуючи викладене, позивач стверджує, що зазначені факти у своїй сукупності вказують на те, що відповідач-2 діяв поза межами своїх повноважень, тому просить позов задовольнити в повному обсязі.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, є внутрішньо переміщеною особою та взята на облік Управлінням праці та соціального захисту населення Ірпінської міської ради, що підтверджується довідкою від 03.10.2016 № НОМЕР_2 (т.І, а.с. 30).

Відповідно до даних вказаної довідки, фактичним місцем проживання позивача є АДРЕСА_1, 08298.

У період 03.10.2016 по 01.04.2018 позивач отримувала щомісячну адресну допомогу, як внутрішньо переміщена особа, що підтверджується матеріалами справи.

01.02.2018 позивач звернулася із відповідними заявами до органу соціального захисту м. Ірпінь для призначення щомісячної адресної грошової допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг та просила розглянути особову справу на комісії для продовження виплати адресної допомоги (том І, а.с. 99, 100).

Як вбачається з акта № 250 від 22.02.2018 обстеження матеріально-побутових умов сім'ї ОСОБА_1 проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, соціальним інспектором встановлено, що при перевірці місця фактичного проживання заявниці вдома не було, разом з тим їй залишено повідомлення (том І, а.с. 98).

Відповідно до акта № 263 від 26.02.2018 обстеження матеріально-побутових умов сім'ї, ОСОБА_1 фактично проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3 та орендує вказане житло, при отриманні повідомлення заявниця з'явилась до управління і підтвердила, що проживає за вищевказаною адресою (том І, а.с. 97).

Рішенням комісії з питань здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, призначення житлових субсидій, надання матеріальної допомоги, допомоги сім'ям з дітьми, одноразової грошової допомоги постраждалим особам та внутрішньо переміщеним особам при виконавчому комітеті Ірпінської міської ради (далі-Комісія) 19.03.2018 № 6 ОСОБА_1 вирішено призначити соціальні виплати з дня подання заяви (том І а.с. 96).

Рішенням про призначення допомоги переміщеним особами на проживання від 20.03.2018 ОСОБА_1 продовжено виплати, які призначено відповідно до Закону України допомога переміщеним особам на проживання з 01.02.2018 по 31.07.2018 в розмірі 1000,00 грн. (том І а.с.95).

Як вбачається з листа вих. № 0.184-11125/0/15-18 від 03.03.2018 Головний центр обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України у межах наданих повноважень відповідно до пункту 23 Положення про базу даних Відомості про осіб, які перетнули Державний кордон України , затвердженого наказом Адміністрації Держприкордонслужби України від 25.06.2007 №472, зареєстрованим у Мінюсті 05.07.2007 № 765/14032 надіслав УПСЗН Ірпінської міської ради витяг з інформаціє щодо перетинання державного кордону України зазначеними особами, зокрема, ОСОБА_1, 23.12 .ІНФОРМАЦІЯ_4, 13.12. 2017 11:50 в'їзд - 13.12.2017 15:33 виїзд; 30.01.2018 12:50 в'їзд - 06.02.2018 10:15 виїзд; 24.02.2018 10:49 в'їзд - 27.02.2018 10:36 виїзд пункт пропуску Зайцево (том І а.с. 94).

Рішенням комісії з питань здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, призначення житлових субсидій, надання матеріальної допомоги, допомоги сім'ям з дітьми, одноразової грошової допомоги постраждалим особам та внутрішньо перемішеним особам при виконавчому комітеті Ірпінської міської ради № 6 від 19.03.2018 ОСОБА_1 вирішено припинити всі соціальні виплати згідно даних Державної прикордонної служби України (том І, а.с. 93).

Відповідно до рішення про призначення допомоги переміщеним особам на проживання від 21.03.2018 ОСОБА_1 за зверненням від 01.02.2018 продовжено виплати допомоги внутрішньо переміщеним особам на проживання з 01.02.2018 по 31.03.2018 (том І а.с.92).

Протоколом від 29.03.2018 здійснено індивідуальний перерахунок ОСОБА_1 допомоги переміщеним особам на проживання за лютий-березень 2018 та нараховано до виплати 2000, 00 грн. (том І, а.с.91).

Як вбачається з письмових пояснень, позивач вказує, що вона проходила ідентифікацію у АТ Ощадбанк , що підтверджується наявними у матеріалах справи чеків АТ Ощадбанк № 1250 від 07.05.2018 на суму операції 1000 грн.; № 3398 від 27.03.2017 на суму 1260,00 грн. відповідно (том І, а.с. 90).

11.06.2018 позивач звернулася до відповідача-1 із відповідною заявою та доданими документами про поновлення соціальних виплат (том І, а.с. 89).

Соціальним інспектором УПСЗН Ірпінської міської ради було проведено обстеження матеріально-побутових умов сім'ї заявника та прийнято Акт № 826 від 22.06.2018, зі змісту якого вбачається, що при перевірці місця проживання заявниці не було, залишено повідомлення (том І а.с. 88).

27.06.2018 відповідачем-1 направлено лист № 6025 на ім'я позивача, повідомлення про необхідність терміново (в триденний термін) з'явитися до УПСЗН всіх членів сім'ї (том І а.с.87).

Рішенням комісії з питань здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, призначення житлових субсидій, надання матеріальної допомоги, допомоги сім'ям з дітьми, одноразової грошової допомоги постраждалим особам та внутрішньо переміщеним особам при виконавчому комітеті Ірпінської міської ради від 06.07.2018 № 16 ОСОБА_1 вирішено призупинити соціальні виплати, відмовити у призначенні соціальних виплат у зв'язку з непідтвердженим місцем фактичного проживання (том І а.с.86).

Листом № 0.184-28676/0/15-18 вих. від 11.07.2018 Головний центр обробки спеціальної інформації повідомив відповідача-1 про інформацію наявну в базі даних щодо перетинання державного кордону України зазначеними особами, зокрема ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, 23.04.2018 о 10:43 в'їзд - 25.04.2018 10:01 виїзд; 05.05.2018 9:06 в'їзд - 08.05.2018 виїзд; 09.06.2018 10:15 в'їзд -12.06.2018 16:23 виїзд, пропускний пункт Зайцево (том І а.с.85).

Рішенням Комісії від 27.07.2018 № 17 позивачу припинено всі соціальні виплати згідно даних Державної прикордонної служби України (том І а.с.84).

01.08.2018 позивач звернулася до органу соціального захисту м. Ірпінь із заявою для призначення щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг та заявою про розгляд особової справи на комісії про продовження адресної допомоги (том І а.с. 82, 83).

Також, відповідачем-1 складено акт обстеження матеріально-побутових умов сім'ї № 1099 від 22.08.2018, яким встановлено, що ОСОБА_1 при перевірці місця фактичного проживання не було, з наданої інформації дочки ОСОБА_2 підтверджено, що заявниця на даний час відсутня за вказаною адресою. Представниками відповідача-1 залишено повідомлення позивачу про необхідність з'явитися до управління (том І, а.с.80-81).

03.12.2018 до УПСЗН Ірпінської міської ради надійшов лист Головного центру обробки спеціальної інформації від 28.11.2018 №0.184-48286/0/15-18, щодо перетинання державного кордону зазначеними громадянами, зокрема ОСОБА_1 30.07.2018 12:43 в'їзд - 08.08.2018 09:52 виїзд; 29.09.2018 11:50 в'їзд - 04.10.2018 виїзд, пропускний пункт Майорськ (Зайцево) (том І а.с.77)

Відповідно до довідки УПСЗН Ірпінської міської ради від 12.12.2018 №1953 невиплаченої щомісячної допомоги переміщеним особам (ОР 608159/ЦБ/ПБ 10026/712), ОСОБА_1 не виплачено щомісячної допомоги переміщеним особам (з 01.04.2018 по 31.07.2018) у розмірі 4000,00 грн.(том І а.с. 76).

Крім того, позивач є пенсіонером за віком, що підтверджується копією пенсійного посвідчення №1971512367, яке видано 13.05.2009 (том І, а.с.31).

ОСОБА_1 перебуває на обліку з 03.10.2016 в Ірпінському міському управлінні Пенсійного фонду України Київської області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування на підставі пенсійної справи, яка надійшла з Криворізького центрального об'єднаного УПФУ Дніпропетровської області 20.10.2016, що підтверджується випискою електронної справи до іншої області (том ІІ, а.с.19).

Розпорядженням 165511 від 21.03.2018 Ірпінським УПФУ здійснено перерахунок пенсії позивачу через зміну надбавки, щомісячно призначено пенсії 1624,14 грн. з 01.04.2018 (том ІІ, а.с.40).

Розпорядження від 21.03.2018 відповідача-2 ОСОБА_1 призупинено виплату пенсії за віком на підставі рішення комісії № 6 від 19.03.2018 (том ІІ а.с. 41).

Згідно даних розпорядження 165511 від 19.04.2018 Ірпінським ОУ ПФУ призначено згідно з Законом України щомісячно пенсії в сумі 1624, 14 грн. та призначено до виплати у місяці травні 2018 (том ІІ, а.с. 43, 44).

11.06.2018 позивач звернулася до відповідача-2 із заявою про призначення перерахунку пенсії з урахуванням зміни стажу (том ІІ а.с. 54)

Як вбачається з розпорядження 165511 від 21.06.2018 Ірпінським ОУ ПФУ здійснено перерахунок пенсії позивача, у зв'язку зі зміною стажу, з 01.06.2018 призначено пенсії у розмірі 1660,98 грн. (том ІІ а.с.48).

07.05.2018 позивач звернулася із відповідною заявою до відповідача про долучення до матеріалів пенсійної справи довідки про взяття на облік особи, переміщеної з тимчасово окупованої території України та поновити пенсію з моменту припинення (том ІІ а.с.55).

Протоколом від 22.06.2018 позивачу здійснено індивідуальний перерахунок пенсії за квітень, травень, червень 2018 року , до виплати нараховано 4 909, 26 грн. (том ІІ а.с.63).

Довідкою Ірпінського ОУ ПФУ Київської області від 13.12.2018 підтверджено, що ОСОБА_1 за період 01.04.2018 по 31.12.2018 нарахована пенсія в сумі 14 920, 14 грн., яка станом на час видачі довідки не виплачена (том ІІ а.с.76).

Не погоджуючись з діями відповідачів щодо припинення виплати пенсії та грошової адресної допомоги з 01.04.2018, позивач звернулася з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходив з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З 22.11.2014 р. набрав чинності Закон України Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб (далі - Закон № 1706-VII), яким, відповідно до Конституції та законів України, міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, закріплені гарантії для внутрішньо переміщених осіб.

Відповідно до статті 1 Закон № 1706-VII (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Отже, спеціальний статус внутрішньо переміщеної особи не збігається та не може підміняти собою жоден із закріплених у Конституції України конституційно-правових статусів особи, та не є окремим конституційно-правовим статусом особи.

Проте реєстрація особи як внутрішньо переміщеної надає можливість державним органам врахувати її особливі потреби. Серед таких особливих потреб - доступ до належного житла та правової допомоги, доступ до спеціальних державних програм, зокрема адресних програм для внутрішньо переміщених осіб, тощо. Очевидно, що статус внутрішньо переміщеної особи надає особі спеціальні, додаткові права (або інші права , як це зазначено у ст. 9 Закону № 1706-VII), не звужуючи, між тим, обсяг конституційних прав та свобод особи та створюючи додаткові гарантії їх реалізації.

Факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону (ч.1 ст. 4 Закон № 1706-VII).

Зокрема, відповідно до статті 7 Закону № 1706-VII, для взятої на облік внутрішньо переміщеної особи реалізація прав на пенсійне забезпечення, на отримання соціальних послуг здійснюється відповідно до законодавства України. Україна вживає всіх можливих заходів, спрямованих на розв'язання проблем, пов'язаних із соціальним захистом, зокрема відновленням усіх соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам. Громадянин пенсійного віку, особа з інвалідністю, дитина-інвалід та інша особа, яка перебуває у складних життєвих обставинах, яких зареєстровано внутрішньо переміщеними особами, мають право на отримання соціальних послуг відповідно до законодавства України за місцем реєстрації фактичного місця проживання такої внутрішньо переміщеної особи.

Отже, громадянин пенсійного віку та інша особа, яка перебуває у складних життєвих обставинах, яких зареєстровано внутрішньо переміщеними особами, мають право на отримання соціальних послуг відповідно до законодавства України за місцем реєстрації фактичного місця проживання такої внутрішньо переміщеної особи.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 №1085-р Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення , в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, до Переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження включено м. Макіївка Донецької області.

Питання надання допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг регулюється Порядком надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 року № 505 Про надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг (далі - Порядок № 505).

За змістом пунктів 2 і 3 Порядку № 505 грошова допомога надається внутрішньо переміщеним особам, які стоять на обліку в структурних підрозділах з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органах з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - уповноважені органи), з дня звернення за її призначенням і виплачується по місяць зняття з такого обліку включно, але не більше ніж шість місяців, призначається на сім'ю та виплачується одному з її членів за умови надання письмової згоди довільної форми про виплату грошової допомоги цій особі від інших членів сім'ї (уповноважений представник сім'ї). Розмір допомоги залежить від статусу отримувачів і для осіб, які отримують пенсію та дітей становить 1000 грн. на одну особу (члена сім'ї).

Якщо у складі сім'ї, якій призначено грошову допомогу, відбулися зміни, розмір грошової допомоги перераховується з місяця, наступного за місяцем виникнення таких змін, за заявою уповноваженого представника сім'ї або інформацією, поданою компетентним органом.

Для призначення грошової допомоги на наступний шестимісячний строк уповноважений представник сім'ї подає до уповноваженого органу або установи уповноваженого банку (у випадку, передбаченому пунктом 5 цього Порядку) заяву, в якій повідомляє про відсутність змін, що впливають на призначення грошової допомоги, а також пред'являє довідки про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб усіх членів сім'ї.

Пунктом 5 Порядку № 505 передбачено, для отримання грошової допомоги уповноважений представник сім'ї звертається до уповноваженого органу за фактичним місцем проживання (перебування) з відповідною заявою та пред'являє паспорт громадянина України або інший документ, що посвідчує особу, та довідки всіх членів сім'ї про взяття на облік осіб, які переміщуються. До заяви додається копія свідоцтва про одруження, копії свідоцтв про народження дітей та письмова згода довільної форми про виплату грошової допомоги уповноваженому представнику сім'ї від інших членів сім'ї та згода на обробку персональних даних.

Відтак, чинним законодавством передбачено право внутрішньо переміщеної особи яка стоїть на обліку в структурних підрозділах з питань соціального захисту населення отримати грошову допомогу з дня звернення з заявою за її призначенням по місяць зняття з такого обліку включно.

Відповідно до абзацу 2 пункту 8 Порядку № 505 уповноважені органи протягом 10 днів після подання уповноваженим представником сім'ї заяви та документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, призначають грошову допомогу або відмовляють у її призначенні, про що надають відповідне повідомлення уповноваженому представнику сім'ї.

Крім того, пунктами 10,11 Порядку № 505 визначено, що уповноважені органи мають право перевіряти обґрунтованість видачі та достовірність документів, поданих для призначення грошової допомоги, а також здійснювати запити та безоплатно отримувати відомості від підприємств, установ та організацій усіх форм власності, необхідні для призначення грошової допомоги та контролю за правильністю її надання. Уповноважений представник сім'ї, якому призначено грошову допомогу, зобов'язаний повідомляти уповноваженому органу про зміну обставин, які впливають на призначення грошової допомоги, протягом трьох днів з дня настання таких обставин.

В той же час, пунктом 12 Порядку № 505 визначено, що виявлення уповноваженим органом факту подання недостовірної інформації або неповідомлення про зміну обставин, які впливають на призначення грошової допомоги, є безумовною підставою для припинення виплати вказаної допомоги.

08 червня 2016 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 365 "Деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам", пунктом 1 якої затверджено Порядок призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам та Порядок здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання /перебування (далі - Порядок №365).

Пунктом 4 Порядку призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам установлено, що соціальні виплати внутрішньо переміщеним особам призначаються і виплачуються структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - структурні підрозділи з питань соціального захисту населення), територіальними органами Пенсійного фонду України, робочими органами Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, центрами зайнятості (далі - органи, що здійснюють соціальні виплати) за місцем їх фактичного проживання/перебування, незалежно від факту реєстрації місця проживання/перебування..

Згідно з пунктом 2 Порядку здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, контроль за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам здійснюють структурні підрозділи з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - структурні підрозділи з питань соціального захисту населення) шляхом відвідування не рідше ніж одного разу на шість місяців фактичного місця проживання/перебування внутрішньо переміщеної особи, про що складається акт обстеження матеріально-побутових умов сім'ї за формою, встановленою Мінсоцполітики. Якщо в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб є інформація щодо проходження особою фізичної ідентифікації в публічному акціонерному товаристві "Державний ощадний банк України", чергова перевірка у відповідному періоді не проводиться.

Відповідно до пункту 12 Порядку здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання /перебування, соціальні виплати припиняються у разі:

1) наявності підстав, передбачених законодавством щодо умов призначення відповідного виду соціальної виплати;

2) встановлення факту відсутності внутрішньо переміщеної особи за фактичним місцем проживання/перебування згідно з актом обстеження матеріально-побутових умов сім'ї;

3) отримання рекомендацій Мінфіну щодо фактів, виявлених під час здійснення верифікації соціальних виплат;

4) скасування довідки внутрішньо переміщеної особи з підстав, визначених статтею 12 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб";

5) отримання інформації від Держприкордонслужби, МВС, СБУ, Мінфіну, Національної поліції, ДМС, Держфінінспекції, Держаудитслужби та інших органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач з 03.10.2016 року отримувала щомісячну адресну допомогу для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг.

Приймаючи рішення про відмову у призначенні позивачу щомісячної адресної грошової внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, у тому числі на оплату житлово-комунальних послуг відповідач-1 виходив з того, що пунктом 12 Порядку здійснення контролю за проведенням соціальних витрат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 № 365(у редакції чинній станом на лютий 2018), соціальні виплати внутрішньо переміщеним особам припиняються у разі отримання інформації від Держприкордонслужби про виїзд внутрішньо переміщеної особи за кордон, на тимчасово окуповано території України до населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.

Водночас, судом встановлено, що відповідачем було прийнято одночасно два рішення № 6 від 19.03.2018 про призначення позивачу виплат та припинення виплат, тобто у матеріалах особової справи ОСОБА_1 наявні два рішення з ідентичними номерами, які є прямо протилежними за змістом.

Вказані доводи Управлінням праці та соціального захисту населення Ірпінської міської ради, як суб'єктом владних повноважень спростовані не були.

Також суд зазначає, що лист з інформацією Держприкордонслужби України № 0.184-11125/0/15-18 від 03.03.2018 був отриманий відповідачем-1 15.03.2018 вх. № 1420, що підтверджується також матеріалами справи, проте, 19.03.2018 відповідач-1 володіючи вказаною інформацією приймає рішення від 19.03.2018 № 6 про призначення грошової допомоги позивачу.

Слід зауважити, що відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевірять чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення) дій; безсторонньо (неупереджено).

Суд звертає увагу, що володіючи вказаної інформацією Держприкордонслужби відповідачем-1 надавалася різна правова оцінка вказаній інформації, що відповідно призвело до прийняття протилежних рішень стосовно призначення, припинення всіх соціальних виплат.

Так, як було встановлено раніше, суд зазначав, що 19.03.2018 відповідачем-1 було прийнято два рішення № 6 з протилежним змістом, про призначення соціальних виплат та припинення соціальних виплат. В подальшому відповідачем-1 також було прийнято рішення від 20.03.2018 та 21.03.2018 про призначення допомоги переміщеним особам на проживання, де вказано вид перерахунку: продовження виплати на період з 01.02.2018 по 31.07.2018.

Суд вважає, що відповідач-2 під час прийняття рішення про призупинення соціальних виплат, відмову у призначенні соціальних виплат, зокрема щомісячної адресної допомоги на покриття витрат на проживання, формально віднісся до виконання покладених на цей орган соціального захисту обов'язків щодо перевірки та встановлення обставин, які стали підставою для відмови у виплаті адресної допомоги позивачеві.

Разом з тим, суд зазначає, що механізм надання щомісячної адресної грошової допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг визначений Порядком надання щомісячної адресної грошової допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затверджений Постановою КМУ від 01.10.2014 № 505.

Згідно пункту 6 Порядку № 505 грошова допомога не призначається у разі, коли:

- будь-хто із членів сім'ї (крім сімей, до складу яких входять військовослужбовці з числа внутрішньо переміщених осіб, які захищають незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України та беруть безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції) має у власності житлове приміщення / частину житлового приміщення, що розташоване в інших регіонах, ніж тимчасово окупована територія України, населені пункти, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населені пункти, що розташовані на лінії зіткнення, крім житлових приміщень, які непридатні для проживання, що підтверджується відповідним актом технічного стану;

- будь-хто з членів сім'ї має на депозитному банківському рахунку (рахунках) кошти у сумі, що перевищує 25-кратний розмір прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб.

Суд зауважує, що перелік підстав припинення виплати допомоги, визначений пунктом 6 порядком № 505 є вичерпним та передбачає можливість припинення виплати грошової допомоги лише у випадках, передбачених законом.

Крім того, суд зазначає, що відповідачем-1 не наведено жодної із підстав визначених й пункті 6 вказаного Порядку щодо припинення виплати грошової допомоги. Відповідач також не приймав рішення про скасування довідки ОСОБА_1 про взяття на облік як внутрішньо переміщеної особи тому остання є чинною, та відповідно Закону № 1706-VII має право на отримання соціальних послуг здійснюється відповідно до законодавства України.

Разом з тим, відповідачем -1 не спростовано доводів позивача про протиправність дій з приводу припинення виплати щомісячної адресної грошової допомоги ОСОБА_1 як внутрішньо переміщеній особі з 01.04.2018.

Щодо посилань відповідача-1 про неможливість призначення позивачу соціальних виплат, зокрема щодо не розгляду заяви позивача від 01.08.2018, згідно Порядку № 365, то суд зазначає наступне.

Згідно постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.06.17 р. у справі №826/12123/16 визнано нечинними пункти 7, 8, 9, 13 Порядку призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам та Порядок здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 р. № 365 та абз. 10 п. 1 постанови Кабінету Міністрів України "Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам" від 5 листопада 2014 р. № 637.

Вказане судове рішення залишене без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 04.07.18 р. і набуло законної сили.

Таким чином, вказаний Порядок здійснення контролю не міг застосовуватися до правовідносин сторін у зв'язку з його невідповідністю актам вищої юридичної сили.

В той же час, жодної інформації про наявність підстав для припинення виплати позивачу адресної грошової допомоги суду не надано.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про відсутність у відповідача- 1 правових підстав для припинення виплати позивачу щомісячної адресної грошової допомоги, починаючи з 01 квітня 2018 року, а тому такі дії Управління праці та соціального захисту населення Ірпінської міської ради є протиправними.

Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

У свою чергу, відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, регламентуються Законом України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (далі - Закон № 1058-IV).

Статтею 46 Закону № 1058-IV передбачено, що нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів .

Пенсія виплачується щомісяця, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, або через установи банків у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України (ст. 47 Закон № 1058-IV).

Положеннями статті 49 Закону № 1058-IV визначено, що виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється:

1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості;

2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України;

3) у разі смерті пенсіонера;

4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд;

5) в інших випадках, передбачених законом.

Поновлення виплати пенсії здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду протягом 10 днів після з'ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати. Виплата пенсії поновлюється в порядку, передбаченому частиною третьою статті 35 та статтею 46 цього Закону .

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України "Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам" від 05 листопада 2014 року № 637 (у редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин) установлено, що призначення та продовження виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), довічних державних стипендій, усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення, надання соціальних послуг, субсидій та пільг за рахунок коштів державного бюджету та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування внутрішньо переміщеним особам здійснюються за місцем перебування таких осіб на обліку, що підтверджується довідкою, виданою згідно з Порядком оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. № 509.

Як було встановлено судом, умовами призначення та продовження виплати пенсій внутрішньо переміщеним особам є: знаходження внутрішньо переміщених осіб на обліку місця перебування, що підтверджується довідкою; наявність рахунку в установі ПАТ "Державний ощадний банк".

При вирішенні даного спору, суд наголошує й на тому, що право на соціальний захист, що включає право на забезпечення у старості, гарантоване громадянам України ч. 1 ст. 46 Конституції України.

Європейська соціальна хартія (переглянута), 1996 року, згода на обов'язковість якої надано Верховною Радою України та яка набрала чинності з 01 лютого 2007 року, визначає, що кожна особа похилого віку має право на соціальний захист. За цим Україна має міжнародне зобов'язання запроваджувати усіма відповідними засобами "досягнення умов, за яких можуть ефективно здійснюватися" права та принципи, що закріплені у Хартії.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначаються Законом № 1058-IV.

Статтею 8 Закону № 1058-IV передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Частиною третьою статті 4 Закону № 1058-IV визначено складові законодавства про пенсійне забезпечення в Україні. Виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються, зокрема, умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.

Враховуючи те, що відповідно до частини третьої статті 4 Закону № 1058-IV умови, норми та порядок пенсійного забезпечення визначаються виключно законами про пенсійне забезпечення, питання щодо припинення пенсійних виплат (які є складовою порядку пенсійного забезпечення) не можуть регулюватися підзаконними актами.

Пенсія за віком, за вислугу років та інші її види, що призначаються у зв'язку з трудовою діяльністю, заслужені попередньою працею та є однією з форм соціального захисту. Цим визначається зміст і характер обов'язку держави стосовно тих громадян, які набули право на одержання пенсії.

У частині першій статті 49 Закону № 1058-IV визначено перелік підстав припинення виплати пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду (див. п. 33 цього рішення). Перелік підстав припинення виплати пенсії, визначений частиною першою статті 49 Закону № 1058-IV, є вичерпним та передбачає можливість припинення виплати пенсії з інших підстав лише у випадках, передбачених законом.

Згідно з наявного у матеріалах справи копії листа Ірпінського ОУ ПФУ України Київської області від 25.06.2018 № 260/С-03 виплата пенсії позивачу припинена з 01.04.2018 у зв'язку із отриманням рішення Комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам при виконавчому комітеті Ірпінської міської ради від 19.03.2018 № 6, а саме інформації Державної прикордонної служби України.

Водночас Законом № 1058-IV не передбачено такої підстави припинення або призупинення виплати пенсії, як отримання інформації Державної прикордонної служби.

Конституційний Суд України у рішенні від 07 жовтня 2009 року № 25-рп/2009 зауважив, що виходячи із правової, соціальної природи пенсій право громадянина на одержання призначеної йому пенсії не може пов'язуватися з такою умовою, як постійне проживання в Україні; держава відповідно до конституційних принципів зобов'язана гарантувати це право незалежно від того, де проживає особа, якій призначена пенсія, в Україні чи за її межами.

Однак, як свідчить аналіз положень Закону № 1058-IV, припинення виплати пенсії можливе лише за умови прийняття пенсійним органом відповідного рішення з підстав, визначених статтею 49 цього Закону.

Водночас, суд акцентує увагу й на тому, що за змістом конституційних норм, Кабінет Міністрів України не наділений правом вирішувати питання, які належать до виключної компетенції Верховної Ради України, так само як і приймати правові акти, які підміняють або суперечать законам України.

Особливу увагу варто звернути на те, що у преамбулі до Закону № 1058-IV зазначено, що зміна умов і норм загальнообов'язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону.

Конституційне поняття "Закон України", на відміну від поняття "законодавство України", не підлягає розширеному тлумаченню, це - нормативно-правовий акт, прийнятий Верховною Радою України в межах повноважень. Зміни до Закону вносяться за відповідно встановленою процедурою Верховною Радою України шляхом прийняття закону про внесення змін. Нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України є підзаконними, а тому не можуть обмежувати права громадян, які встановлено законами.

Водночас суд зазначає, що перетин кордону непідконтрольної території , зокрема дані Державної прикордонної служби не є передбаченою законом підставою для припинення виплати пенсії, а Постанова КМУ № 365 є підзаконним нормативно-правовим актом, який обмежує встановлене законодавством право на отримання пенсії позивачем.

У цьому випадку наявність у позивача статусу внутрішньо переміщеної особи потребує від пенсіонера на відміну від інших громадян України здійснення додаткових дій, не передбачених законами щодо пенсійного забезпечення, зокрема ідентифікація особи, надання заяви про поновлення виплати пенсії, яка була припинена органом Пенсійного фонду без законних на те підстав.

Відповідно до частини другої статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

У рішенні у справі "Суханов та Ільченко проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що зменшення розміру або припинення виплати належним чином встановленої соціальної допомоги може становити втручання у право власності (цитата у п. 25 цього рішення).

Тому, припиняючи нарахування та виплату позивачеві пенсії за відсутності передбачених законами України підстав, відповідач порушив право позивача на отримання пенсії. При цьому право на отримання пенсії є об'єктом захисту за ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Втручання відповідача у право позивача на мирне володіння своїм майном у вигляді пенсії суд вважає таким, що не ґрунтується на Законі.

Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні у справі "Щокін проти України", питання, чи було дотримано справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав окремої особи, виникає лише тоді, коли встановлено, що оскаржуване втручання відповідало вимозі законності і не було свавільним (цитата у п. 33 цього рішення).

Отже, встановлення судом відсутності законності втручання, тобто вчинення дій не у спосіб, визначений законом, є достатньою підставою для висновку про те, що право позивача на мирне володіння своїм майном було порушено.

З огляду на викладене суд вважає, що припинення виплати пенсії позивачу з 01.04.2018 було здійснено не у спосіб, передбачений Законом № 1058-IV, а з точки зору положень ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, мало місце втручання у право власності позивача, і таке втручання не було законним.

Відповідна правова позиція викладена у постанові ОСОБА_3 Верховного Суду від 04.09.2018 (справа № 805/402/15).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч. 5 ст. 242 КАС України).

Таким чином, позовна вимога про визнання протиправними дій Ірпінського ОУ ПФУ України Київської області щодо зупинення (припинення) виплати ОСОБА_1 пенсії за віком з 01.04.2018 підлягає задоволенню.

Стосовно вимоги позивача зобов'язати Ірпінське об'єднане управління Пенсійного фонду України Київської області відновити виплату ОСОБА_1 призначеної їй пенсії за віком з 01.04.2018, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 46 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії; нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

Системний аналіз даної статті дає підстави дійти до висновку, що у ній містяться два строкових обмеження стосовно виплат пенсії за минулий час: три роки - для особи, яка не отримувала нараховану пенсію з власної вини; без обмеження строку - для особи, яка не отримувала нараховану пенсію з вини відповідного суб'єкта владних повноважень.

З огляду на висновок суду щодо протиправності дій відповідача-2 стосовно припинення виплати пенсії позивачу з 01.04.2018, суд вважає за необхідне задовольнити вказану позовну вимогу та зобов'язати Ірпінське об'єднане управління Пенсійного фонду України Київської області відновити виплату ОСОБА_1, призначеної їй пенсії за віком з 01.04.2018.

Щодо вимоги позивача в частині присудження виплати щомісячної адресної грошової допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг та пенсії в межах суми стягнення за один місяць рішення суду допустити до негайного виконання, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 371 КАС України негайно виконуються рішення суду про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць.

З огляду на висновок суду щодо зобов'язання відповідача відновити позивачу виплати пенсії позивачу з 01.04.2018 та щомісячної адресної грошової допомоги особам, суд вважає за необхідне допустити рішення до негайного виконання в частині присудження виплати пенсії у межах стягнення за один місяць квітень 2018 року у сумі 1624, 14 грн. та щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам за один місяць в розмірі 1000,00 грн.

Щодо вимоги позивача про зобов'язання Управління праці та соціального захисту населення та Ірпінське об'єднане управління Пенсійного фонду України Київської області подати до суду звіт про виконання судового рішення у п'ятнадцятиденний строк з дати набрання останнім законної сили, суд не вбачає підстав для її задоволення з огляду на наступне.

Право на захист - це суб'єктивне право певної особи, тобто вид і міра її можливої (дозволеної) поведінки із захисту своїх прав. Воно випливає з конституційного положення: "Права і свободи людини і громадянина захищаються судом" (ст. 55 Конституції України).

Отже, кожна особа має право на захист свого права у разі його порушення, невизнання чи оспорювання у сфері цивільних, господарських, публічно-правових відносин та за наявності неврегульованих питань.

Порушення права означає необґрунтовану заборону на його реалізацію або встановлення перешкод у його реалізації, або значне обмеження можливостей його реалізації тощо.

Відповідно до частини першої статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Із аналізу вказаних норм слідує, що суд захищає лише порушені, невизнані або оспорювані права, свободи та інтереси учасників адміністративних правовідносин.

Отже, вимога зобов'язати відповідача подати до суду звіт про виконання судового рішення на думку суду, є передчасною, позивачем також не наведено підстав а в матеріалах справи відсутні докази того, що позивачу не буде виплачуватись пенсія в подальшому.

Відповідно до частини першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Дослідивши усі обставини справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність доказів, судом встановлено протиправність дій Управління праці та соціального захисту населення Ірпінської міської ради щодо відмови в продовженні строку (призначенні) виплати щомісячної адресної грошової допомоги для покриття витратна проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг з 01.04.2018 та Ірпінського ОУ ПФУ України Київської області щодо припинення виплати пенсії позивачу в період з 01.04.2018 доходить висновку про наявність підстав для задоволення адміністративного позову.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає, що відповідно до ухвали про відкриття провадження від 31.10.2018 судом відстрочено сплату судового збору до моменту винесення судового рішення по суті спору.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Слід зазначити, що позивачем в межах позову заявлено чотири позовні вимоги, дві з яких є похідними від двох інших. Таким чином, позивачу при звернені до суду з даним позовом необхідно було сплатити 1409,60 грн. судового збору.

Беручи до уваги, що позовні вимоги задоволено у повному обсязі, тягар оплати судових витрат у вигляді судового збору у розмірі 1409,60 грн. слід покласти на Управління праці та соціального захисту населення Ірпінської міської ради, Ірпінського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області в рівних частинах за рахунок їх бюджетних асигнувань.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255, 371 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення Ірпінської міської ради щодо відмови ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1; місце проживання: 08298, АДРЕСА_2) в продовженні строку виплати щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг з 01 квітня 2018 року.

3. Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Ірпінської міської ради (місцезнаходження: 08205, Київська область, м. Ірпінь, вул. Дем'яна Попова, буд.2-Б) поновити виплату ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1; місце проживання: 08298, АДРЕСА_2) щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг з 01 квітня 2018 року.

4. Визнати протиправними дії Ірпінського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області щодо зупинення (припинення) виплати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) пенсії за віком з 01.04.2018.

5. Зобов'язати Ірпінське об'єднане управління Пенсійного фонду України Київської області (код ЄДРПОУ 22200649; місцезнаходження: 08200, Київська область, м. Ірпінь, вул. Шевченка, 4) відновити виплату ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1; місце проживання: 08298, АДРЕСА_2) призначеної їй пенсії за віком з 01.04.2018.

6. Допустити до негайного виконання рішення суду в частині виплати щомісячної адресної грошової допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1; місце проживання: 08298, АДРЕСА_2) у межах суми стягнення за один місяць у розмірі 1000 (одна тисяча) грн. 00 коп.

7. Допустити до негайного виконання рішення суду в частині виплати пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1; місце проживання: 08298, АДРЕСА_2) у межах присудженої суми за один місяць у розмірі 1 624 (одна тисяча шістсот двадцять чотири) грн. 14 коп.

8. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Управління праці та соціального захисту населення Ірпінської міської ради (місцезнаходження: 08205, Київська область, м. Ірпінь, вул. Дем'яна Попова, буд.2Б) судовий збір у розмірі 704 (сімсот чотири) гривні 80 коп. до спеціального фонду Державного бюджету України за реквізитами : отримувач коштів: Київський окружний адміністративний суд; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37955989; Банк отримувача: ГУК у Київській області, м. Київ; код банку отримувача (МФО): 899998; рахунок отримувача: 34316206084081; код класифікації доходів бюджету: 22030101.

9. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Ірпінського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області (код ЄДРПОУ 22200649; місцезнаходження: 08200, Київська область, м. Ірпінь, вул. Шевченка, 4) судовий збір у розмірі 704 (сімсот чотири) гривні 80 коп. до спеціального фонду Державного бюджету України за реквізитами : отримувач коштів: Київський окружний адміністративний суд; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37955989; Банк отримувача: ГУК у Київській області, м. Київ; код банку отримувача (МФО): 899998; рахунок отримувача: 34316206084081; код класифікації доходів бюджету: 22030101.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Панова Г. В.