Постанова

від 03.04.2019 по справі 200/13008/18-а

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2019 року справа №200/13008/18-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Геращенка І.В., суддів Арабей Т.Г., Міронової Г.М., розглянув у письмовому провадженні апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Бахмутської міської ради на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 26 грудня 2018 року у справі № 200/13008/18-а (головуючий І інстанції Аканов О.О., повний текст складений 26.12.2018 року у м. Слов'янську Донецької області) за позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Бахмутської міської ради про визнання протиправними дії, зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач - ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Бахмутської міської ради (далі - УПСЗН Бахмутської міської ради), в якому просив:

- визнати протиправними дії щодо припинення нарахування та виплати заборгованості державної соціальної допомоги по інвалідності, починаючи з 01.08.2014 року;

- зобов'язати провести виплату заборгованості державної соціальної допомоги по інвалідності з 01.08.2014 року (а.с. 3-9).

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 26 грудня 2018 року позов задоволений частково:

- зобов'язано УПСЗН Бахмутської міської ради Донецької області відновити нарахування та виплату допомоги інваліду з дитинства ІІ групи ОСОБА_2 з 01.11.2014 року;

- в іншій частині позову - відмовлено (а.с. 34-37).

Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду через порушення норм матеріального та процесуального права та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Доводи апеляційної скарги обґрунтовані тим, що з листопада 2014 року по лютий 2018 року позивач не був зареєстрований як внутрішньо переміщена особа та не перебував на обліку в управлінні, тому відсутні підстави для виплати останньому державної соціальної допомоги, як особі з інвалідністю з дитинства за вказаний період (а.с. 40-45).

Сторони в судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України апеляційний розгляд справи здійснений в порядку письмового провадження.

За приписами ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції заслухав доповідь судді-доповідача, перевірив матеріали справи, і дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені такі обставини.

Позивач є пенсіонером, пенсія призначена по інвалідності з дитинства друга група, про що свідчить посвідчення про призначення пенсії, та є особою переміщеною з тимчасово окупованої території, що підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 27.02.2018 року №1419117695 (а.с. 13-14).

Згідно довідки до акту огляду ВТЭК серії ВТЄ-12 за № 048710, виданої від 25.05.1989 року, позивачу встановлено другу групу інвалідності з дитинства до 16 років безстроково (а.с. 13).

Позивач знаходився на обліку в Будьонівському УПСЗН м. Донецька, де отримував допомогу як інвалід дитинства по жовтень 2014 року.

04.04.2018 року позивач звернувся до відповідача з заявою про призначення допомоги інвалідам з дитинства ІІ групи (а.с. 28-29 ).

Рішенням від 02.05.2018 року відповідачем призначено позивачу допомогу як інваліду дитинства з 04.04.2018 року (а.с. 31).

Встановлені обставини підтверджені матеріалами справи.

Спірним при апеляційному розгляді справи є зобов'язання УПСЗН Бахмутської міської ради Донецької області відновити нарахування та виплату допомоги інваліду з дитинства ІІ групи ОСОБА_2 з 01.11.2014 року. В частині незадоволених позовних вимог рішення суду не оскаржене.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх в разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Статус внутрішньо переміщеної особи врегульовано Законом України Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб від 20 жовтня 2014 року № 1706-VII (далі -Закон № 1706-VII).

Згідно ст. 7 Закону 1706-VII для взятої на облік внутрішньо переміщеної особи реалізація прав на пенсійне забезпечення, на отримання соціальних послуг здійснюється відповідно до законодавства України. Україна вживає всіх можливих заходів, спрямованих на розв'язання проблем, пов'язаних із соціальним захистом, зокрема, відновленням усіх соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам. Громадянин пенсійного віку, особа з інвалідністю, дитина-інвалід та інша особа, яка перебуває у складних життєвих обставинах, яких зареєстровано внутрішньо переміщеними особами, мають право на отримання соціальних послуг відповідно до законодавства України за місцем реєстрації фактичного місця проживання такої внутрішньо переміщеної особи.

У пункті 1 постанови Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 року № 637 Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам встановлено, що призначення та продовження виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), довічних державних стипендій, усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення, надання соціальних послуг за рахунок коштів державного бюджету та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування внутрішньо переміщеним особам здійснюються за місцем перебування таких осіб на обліку, що підтверджується довідкою, виданою згідно з Порядком оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 509.

Виплата (продовження виплати) пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), довічних державних стипендій, усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення (далі - соціальні виплати), що призначені зазначеним особам, здійснюється виключно через рахунки та мережу установ і пристроїв публічного акціонерного товариства Державний ощадний банк України .

Тобто, виходячи з приписів наведених норм, реалізація права на отримання соціальної допомоги пов'язана з фактом реєстрації особи як внутрішньо переміщеної особи, що має бути підтверджено відповідною довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

Відповідно до пункту 2.4 Порядку надання державної соціальної допомоги інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам для призначення державної соціальної допомоги інвалідам з дитинства і дітям-інвалідам подаються такі документи: заява про призначення усіх видів соціальної допомоги за формою, що затверджується наказом Мінпраці; паспорт або в разі його відсутності інший документ, що може засвідчувати особу, яка подає заяву; довідка про місце проживання інваліда з дитинства або дитини-інваліда чи копія паспорта інваліда з дитинства або дитини-інваліда з відомостями про місце проживання; довідка про місце проживання законного представника, піклувальника, який подав заяву, чи копія паспорта з відомостями про місце проживання.

Заява про призначення державної соціальної допомоги подається інвалідом з дитинства до місцевого органу з питань соціального захисту населення за місцем постійного проживання або за місцем фактичного проживання, при умові подання довідки про неодержання цієї допомоги в місцевому органі з питань соціального захисту населення за місцем постійного проживання.

Заява про призначення державної соціальної допомоги інваліду з дитинства, який визнаний недієздатним, а також на дитину-інваліда подається одним із законних представників за місцем постійного проживання або за місцем фактичного проживання особи, яка подає заяву, при умові подання довідки про неодержання цієї допомоги в місцевому органі з питань соціального захисту населення за місцем постійного проживання.

Якщо законний представник проживає за іншою адресою, ніж дитина-інвалід, то разом із заявою він подає довідку місцевого органу з питань соціального захисту населення про те, що другий із законних представників не отримує державну соціальну допомогу на дитину-інваліда за місцем свого проживання.

Відповідно до пункту 2.5. Порядку державна соціальна допомога призначається з дня звернення за її призначенням.

Днем звернення за призначенням державної соціальної допомоги вважається день приймання місцевим органом з питань соціального захисту населення заяви з усіма необхідними документами.

У тих випадках, коли до заяви про призначення державної соціальної допомоги додані не всі необхідні документи, заявнику повідомляється, які документи повинні бути подані додатково. Якщо вони будуть подані не пізніше 3 місяців з дня відправлення повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням державної соціальної допомоги вважається день прийняття або відправлення заяви про призначення такої допомоги.

Заява про призначення державної соціальної допомоги розглядається місцевими органами з питань соціального захисту населення не пізніше 10 днів після надходження заяви з усіма необхідними документами.

Відповідно до пункту 2.6 Порядку державна соціальна допомога інвалідам з дитинства, призначається на весь час інвалідності, встановленої органами медико-соціальної експертизи.

Відповідно до п. 4.1 Порядку державна соціальна допомога виплачується державними підприємствами і об'єднаннями зв'язку за місцем проживання інваліда з дитинства або законного представника, яким призначена допомога на дітей-інвалідів або інвалідів, які визнані недієздатними.

Згідно пункту 4.3 Порядку у разі зміни одержувачем державної соціальної допомоги місця проживання виплата цієї допомоги продовжується відповідним місцевим органом з питань соціального захисту населення за новим місцем проживання з дня, наступного за днем припинення цієї виплати за попереднім місцем проживання.

За приписами статті 12 Закону України Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям інвалідам суми державної соціальної допомоги, призначені, але не витребувані своєчасно одержувачем без поважних причин, виплачуються за минулий час не більш як за 12 місяців перед зверненням за її одержанням.

Суми державної соціальної допомоги, не одержані своєчасно з вини органу, який призначає або виплачує державну соціальну допомогу, або через неможливість отримання цих сум інвалідом чи його офіційним представником з поважних причин (поважною причиною є перебування інваліда на лікуванні, інші причини, які фізично унеможливлювали своєчасне витребування призначених сум державної соціальної допомоги, або інші об'єктивні обставини, коли інвалід чи його батьки, усиновителі, опікуни, піклувальники не могли звернутися за їх отриманням), виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком. При цьому виплата державної допомоги за минулий час здійснюється із прожиткового мінімуму, затвердженого на момент її виплати, з компенсацією за несвоєчасну її виплату.

Аналогічні вимоги викладені в пункті 4.10 Порядку, відповідно до якого призначені суми державної соціальної допомоги, не одержані своєчасно з вини органу, який призначає або виплачує державну соціальну допомогу, або через неможливість отримання цих сум інвалідом чи його законним представником з поважних причин (поважною причиною є перебування інваліда на лікуванні та інші причини, які фізично унеможливили своєчасне витребування призначених сум державної соціальної допомоги, або інші об'єктивні обставини, коли інвалід чи його законний представник не могли звернутися за їх отриманням), виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком. При цьому виплата державної соціальної допомоги за минулий час здійснюється, виходячи із прожиткового мінімуму, затвердженого на момент її виплати, з компенсацією за несвоєчасну її виплату.

Згідно статті 1 Закону України Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю право на державну соціальну допомогу мають особи з інвалідністю з дитинства і діти з інвалідністю віком до 18 років. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, з питань сімї та дітей, організовує роботу щодо призначення виплати державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю.

Щодо посилання відповідача на те, що позивач з листопада 2014 року по 27.02.2018 року не був зареєстрований як внутрішньо переміщена особа та не знаходився на обліку у управлінні, а тому підстави для виплати відсутні, суд апеляційної інстанції виходив з такого.

Згідно статті 4 Закону України Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю період, на який призначається державна соціальна допомога, а саме: державна соціальна допомога особам з інвалідністю з дитинства призначається на весь час інвалідності, встановленої органами медико-соціальної експертизи.

Згідно довідки до акту огляду ВТЭК серії ВТЭ-12 за № 048710, виданої від 25.05.1989 року, позивачу встановлено ІІ групу інвалідності з дитинства до 16 років безстроково.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що відсутність у позивача довідки про взяття на облік як внутрішньо переміщена особа не є підставою для відмови у виплаті відповідного виду допомоги.

Згідно статті 6 Закону України Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям інвалідам виплата державної соціальної допомоги зупиняється у випадку пропуску строку переогляду інвалідом з дитинства або дитиною-інвалідом, а в разі визнання знову інвалідом або дитиною-інвалідом виплата державної соціальної допомоги поновлюється з дня зупинення, але не більш як за один місяць. У разі припинення виплати державної соціальної допомоги внаслідок не з'явлення на переогляд без поважних причин, при наступному визнанні інвалідом з дитинства або дитиною-інвалідом, виплата цієї допомоги поновлюється з дня встановлення інвалідності або визнання дитиною-інвалідом.

Підставою припинення виплати державної соціальної допомоги, відповідно до ст. 14 Закону, є влаштування дітей-інвалідів до відповідної установи (закладу) на повне державне утримання або зняття з повного державного утримання, влаштування дитини-інваліда віком до 18 років до відповідної установи (закладу) на повне державне утримання або зняття з повного державного утримання. Відповідно до статті 14 Закону при зміні одержувачем державної соціальної допомоги місця проживання виплата цієї допомоги продовжується відповідною місцевою державною адміністрацією за новим місцем проживання.

Виплата державної соціальної допомоги продовжується з того часу, з якого вона була припинена за попереднім місцем проживання.

Згідно відзиву відповідача на позовну заяву остання виплата допомоги позивачу здійснена у жовтні 2014 році.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції в частині зобов'язання УПСЗН Бахмутської міської ради Донецької області відновити позивачу нарахування та виплату допомоги інваліду з дитинства ІІ групи з 01.11.2014 року.

На підставі встановлених обставин справи та наведених нормативно-правових норм, які регулюють спірні відносини, суд апеляційної інстанції вирішив, що суд першої інстанції правильно вирішив справу, підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст. ст. 250, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Бахмутської міської ради - залишити без задоволення.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 26 грудня 2018 року у справі № 200/13008/18-а за позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Бахмутської міської ради про визнання протиправними дії, зобов'язання вчинити певні дії - залишити без змін.

Повний текст постанови складений 3 квітня 2019 року.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати прийняття та відповідно до ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України може бути оскаржена до Верхового Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий І.В. Геращенко

Судді Т.Г. Арабей

Г.М. Міронова