Постанова

від 02.04.2019 по справі 826/11230/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/11230/18 Суддя першої інстанції: Аверкова В.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2019 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Пилипенко О.Є.

суддів - Бужак Н.П. та Костюк Л.О.,

при секретарі - Грабовській Т.О.,

за участю:

представника позивача: - Дубини Н.В.,

представника відповідача: - Косіч Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ВС-Транс на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 грудня 2018 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ВС-Транс до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И Л А :

У липні 2018 року позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю ВС-Транс звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, в якому просив:

- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення від 26.03.2018 року №0340140103, №0341140103, №0343140103 та №0341140103.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 грудня 2018 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з судовим рішенням, позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю ВС-Транс звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції та ухвалити нову, якою адміністративний позов задовольнити повністю.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення було неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, порушено норми матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч.ч.1, 2, 3 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

У відповідності до ст.. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що первинні документи, які стали підставою для формування даних податкового обліку, виписані контрагентами, фіктивність господарської діяльності яких встановлена вироками суду, не можуть вважатись належно оформленими та підписаними звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг. Відтак, надані позивачем первинні документи не відображають реального руху господарських операцій, на підставі яких ним сформовані дані свого податкового обліку по контрагентам ТОВ Мармер Тех та ТОВ Укрінжинірінг Він , окрім того, оскільки наявні в матеріалах справи документи щодо здійснення господарських операцій з ТОВ Вієн ЛТД підписані ОСОБА_3, документи щодо здійснення господарських операцій з ТОВ Іствуд Груп підписані ОСОБА_4, які заперечують свою участь у створенні та діяльності вказаних підприємств - контрагентів позивача, суд вважає, що вказані документи не є належним чином оформленими та не містять ознак первинних документів у розумінні положень Податкового кодексу України, Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні .

Колегія суддів вважає, що вказані висновки суду першої інстанції не відповідають дійсним обставинам справи, у зв'язку з чим є необґрунтованими, з огляду на наступне.

Як встановлено судом та вбачається з наявних матеріалів справи, у період з 14 лютого 2018 року по 20 лютого 2018 року посадовими особами відповідача проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю ВС-Транс з питань дотримання вимог податкового законодавства під час здійснення фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ Вієна ЛТД за період травень 2015 року, вересень 2015 року, ТОВ Іствуд Груп за період травень 2016 року, ТОВ Мармер Тех за період вересень 2015 року, листопад 2015 року, січень 2016 року, ТОВ Укрінжинірінг Він за період травень 2015 року, результати якої оформлені актом перевірки від 27 лютого 2018 року №110/26-15-14-01-03/32048551 (далі по тексту - акт перевірки).

Перевіркою встановлено порушення позивачем:

- п.44.1 ст.44, пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України, п.5, п.7 П(С)БО 15 Доходи , затверджене наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 р. №290, зареєстроване у Міністерстві юстиції України 14.12.1999 р. за №860/4153, п.5, п.6, п.7 П(С)БО 16 Витрати , затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 р. №318, зареєстроване у Міністерстві юстиції України 19.01.2000 р. за №27/4248, п.5 П(С)БО 9 Запаси , затверджене наказом Міністерства фінансів України від 20.10.1999 р. №246, зареєстроване у Міністерстві юстиції України 02.01.1999 р. за №751/4044, п.1, п.2 ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , п.1.2 ст.1, п.2.4 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, зареєстроване у Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 р. за №168/704, що призвело до зниження податку на прибуток на загальну суму 168769,00 грн. у т.ч. за 3 квартали 2015 року на суму 168488 грн., за 2016 рік на суму 281,00 грн.

- п.292.1, п.292.3 ст.292 ПК України, п.5, п.7 П(С)БО 15 Доходи п.5, п.6, п.7 П(С)БО 16 Витрати , п.5 П(С)БО 9 Запаси , п.1, п.2 ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , п.1.2 ст.1, п.2.4 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. №88, зареєстроване у Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 р. за №168/704, що призвело до заниження єдиного податку з юридичних осіб на загальну суму 3320,00 грн., в т.ч. 4 квартал 2015 (річна декларація на суму 1862,00 грн.), за 1 квартал 2016 року на суму 1458,00 грн.;

- п.198.1, 198.3, 198.6 ст.198, ПК України, п.1, п.2 ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , п.1.2 ст.1, п.2.4 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. №88, зареєстроване у Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 р. за №168/704, що призвело до заниження ПДВ на загальну суму 68302,00 грн.. у т.ч. за вересень 2015 року на суму 44542,00 грн., за листопад 2015 року на суму 15518,00 грн., за січень 2016 року на суму 8100,00 грн., за травень 2016 року на суму 142,00 грн., завищення суми від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на загальну суму 40553,00 грн., у т.ч. за травень 2015 року на суму 40553,00 грн.

Не погоджуючись з висновками акту перевірки, позивачем подано 12 березня 2018 року заперечення, які листом від 21 березня 2018 року №11519/10/26-15-14-01-03 залишено без задоволення.

За результатами проведеної перевірки відповідачем 26 березня 2018 року винесено наступні податкові повідомлення-рішення:

- №0340140103, яким позивачу за порушення п.44.1 ст.44, пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України, п.5, п.7 П(С)БО 15 Доходи , затверджене наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 р. №290, зареєстроване у Міністерстві юстиції України 14.12.1999 р. за №860/4153, п.5, п.6, п.7 П(С)БО 16 Витрати , затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 р. №318, зареєстроване у Міністерстві юстиції України 19.01.2000 р. за №27/4248, п.5 П(С)БО 9 Запаси , затверджене наказом Міністерства фінансів України від 20.10.1999 №246, зареєстроване у Міністерстві юстиції України 02.01.1999 р. за №751/4044, п.1, п.2 ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , п.1.2 ст.1, п.2.4 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. №88, зареєстроване у Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 р. за №168/704 збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 168839 грн., у тому числі за основним платежем - 168769 грн. та за штрафними санкціями - 70 грн.;

- №0341140103, яким позивачу за порушення п.292.1, п.292.3 ст.292 ПК України, п.5, п.7 П(С)БО 15 Доходи п.5, п.6, п.7 П(С)БО 16 Витрати , п.5 П(С)БО 9 Запаси , п.1, п.2 ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , п.1.2 ст.1, п.2.4 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. №88, зареєстроване у Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 р. за №168/704 збільшено суму грошового зобов'язання за платежем Єдиний податок з юридичних осіб на загальну суму 3685 грн., у тому числі за основним платежем 3320 грн. та за штрафними санкціями 365 грн.;

- №0343140103, яким позивачу за порушення - п.198.1, 198.3, 198.6 ст.198, ПК України, п.1, п.2 ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , п.1.2 ст.1, п.2.4 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. №88, зареєстроване у Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 р. за №168/704 зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на загальну суму 40553 грн. за травень 2015 року;

- №0342140103, яким позивачу за порушення - п.198.1, 198.3, 198.6 ст.198, ПК України, п.1, п.2 ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , п.1.2 ст.1, п.2.4 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. №88, зареєстроване у Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 р. за №168/704 збільшено суму грошового зобов'язання за платежем Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на 85378 грн., у тому числі за основним платежем 68302 грн., та за штрафними санкціями 17076 грн.

Не погоджуючись зі спірними податковими повідомленнями-рішеннями, позивачем подано скаргу від 05 квітня 2018 року до ДФС України, яка рішенням від 30 травня 2018 року №18829/6/99-99-11-01-01-25 залишена без задоволення, а податкові повідомлення-рішення - без змін.

Вважаючи вищевказані податкові повідомлення - рішення, винесені контролюючим органом протиправними, позивач звернувся із вказаним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, висновкам суду першої інстанції та доводам апелянта, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як вірно зазначено судом першої інстанції, згідно усталеної позиції Верховного Суду України при розгляді справ даної категорії судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції (фактичне здійснення господарських операцій); підтвердження господарських операцій належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Згідно пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Отже, наведені правові норми дозволяють платнику податку формувати податковий кредит у зв'язку з реальним придбанням товарів (робіт, послуг) та на підставі відповідних розрахункових, платіжних та інших документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно з п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Виходячи з вищенаведеного, відображенню в бухгалтерському обліку та податковій звітності підлягає лише та господарська операція, яка фактично відбулась, при наявності первинного документу, що підтверджує таку господарську операцію.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Положеннями п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України визначено, що об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.

Відповідно до п.292.1, 292.3 ст.292 Податкового кодексу України доходом платника єдиного податку є для юридичної особи - будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній пунктом 292.3 цієї статті.

До суми доходу платника єдиного податку включається вартість безоплатно отриманих протягом звітного періоду товарів (робіт, послуг).

Безоплатно отриманими вважаються товари (роботи, послуги), надані платнику єдиного податку згідно з письмовими договорами дарування та іншими письмовими договорами, укладеними згідно із законодавством, за якими не передбачено грошової або іншої компенсації вартості таких товарів (робіт, послуг) чи їх повернення, а також товари, передані платнику єдиного податку на відповідальне зберігання і використані таким платником єдиного податку.

До суми доходу платника єдиного податку третьої групи, який є платником податку на додану вартість за звітний період також включається сума кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності.

До суми доходу платника єдиного податку третьої групи (юридичні особи) за звітний період включається вартість реалізованих протягом звітного періоду товарів (робіт, послуг), за які отримана попередня оплата (аванс) у період сплати інших податків і зборів, визначених цим Кодексом.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п. 1.2 ст. 1, п. 2.1 ст. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05 червня 1995 року за №168/704 (далі - Положення №88), де первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Відповідно до п.2 ст.3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно з абзацом 11 статті 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до абзацу другого пункту 2.1 Положення №88, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Згідно п.5, 7 П(С)БО Доходи дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов'язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена. Критерії визнання доходу, наведені в цьому Положенні (стандарті), застосовуються окремо до кожної операції. Проте ці критерії потрібно застосовувати до окремих елементів однієї операції або до двох чи більше операцій разом, якщо це випливає із суті такої господарської операції (операцій).

Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) - загальний дохід (виручка) від реалізації продукції, товарів, робіт або послуг без вирахування наданих знижок, повернення раніше проданих товарів та непрямих податків і зборів (податку на додану вартість, акцизного збору тощо). Чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) визначається шляхом вирахування з доходу від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг наданих знижок, вартості повернутих раніше проданих товарів, доходів, що за договорами належать комітентам (принципалам тощо), та податків і зборів. До складу інших операційних доходів включаються суми інших доходів від операційної діяльності підприємства, крім чистого доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), зокрема: дохід від операційної оренди активів; дохід від операційних курсових різниць; відшкодування раніше списаних активів; дохід від роялті, відсотків, отриманих на залишки коштів на поточних рахунках в банках, дохід від реалізації оборотних активів (крім фінансових інвестицій), необоротних активів, утримуваних для продажу, та групи вибуття тощо. До складу фінансових доходів включаються дивіденди, відсотки та інші доходи, отримані від фінансових інвестицій (крім доходів, які обліковуються за методом участі в капіталі). До складу інших доходів, зокрема, включаються дохід від реалізації фінансових інвестицій; дохід від неопераційних курсових різниць та інші доходи, які виникають у процесі господарської діяльності, але не пов'язані з операційною діяльністю підприємства.

Пунктом 5, 6, 7 П(С)БО 15 Витрати визначено, що витрати відображаються в бухгалтерському обліку одночасно зі зменшенням активів або збільшенням зобов'язань.

Витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов'язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.

Витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені. Витрати, які неможливо прямо пов'язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.

Згідно п.9 П(С)БО 9 Запаси запаси визнаються активом, якщо існує імовірність того, що підприємство/установа отримає в майбутньому економічні вигоди, пов'язані з їх використанням, та їх вартість може бути достовірно визначена.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством. Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

При цьому, наявність належним чином оформлених податкових накладних є обов'язковою, але не вичерпною обставиною для формування податкового кредиту. Зокрема, якщо наведені у договорах товари чи послуги фактично не поставлялися, то, відповідно, придбання таких товарів або послуг не відбулося, право на податковий кредит у такого платника податків не виникає, оскільки при цьому не дотримано обов'язкових умов для виникнення такого права на придбання товарів (послуг) з метою їх використання у господарській діяльності.

Як вже зазначалося, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Зміст господарської операції може встановлюватися з урахуванням змісту цивільно-правових чи господарсько-правових зобов'язань сторін, але не вичерпується останнім. Господарська операція може мати місце навіть за відсутності цивільно-правових чи господарсько-правових відносин між платниками податків.

Крім того, в основі будь-якої реальної господарської операції має лежати економічна мета, тобто бажання платника податків приростити активи за допомогою досягнення господарського ефекту.

У податковому обліку господарські операції мають бути підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, які містять відомості про господарську операцію, підтверджують її фактичне здійснення, тобто первинними документами, що містять інформацію про фактичні господарські операції, розкривають їх зміст та обсяг.

За відсутності достатніх доказів - первинних документів, які б достовірно підтверджували факт здійснення господарської операції, розкривали її зміст та обсяг з метою та в цілях господарської діяльності платника податку, підстави для формування даних податкового обліку - відсутні.

Так, як вбачається з матеріалів справи, між позивачем (замовник) та ТОВ Арматех Буд (підрядник), ліцензія АЕ №639716, укладено договір №16/0709 на виконання підрядних робіт від 28 серпня 2015 року, за умовами якого замовник доручає, а підрядник приймає на себе зобов'язання виконати роботи, зазначені в додатку до цього договору: роботи по прокладанню кабелів та кріплення обладнання на об'єкті замовника (Будівництво житлового комплексу з торгівельними приміщеннями та підземним паркінгом) в м. Києві на розі Дарницького бульвару та вул. Генерала Жмаченка, а замовник зобов'язується оплатити вартість робіт згідно умов даного договору. Загальна вартість договору визначена у додатку. Підрядник використовує матеріали та обладнання замовника. Крім того, між позивачем (замовник) та ТОВ Арматех Буд укладено договори №16/11 на виконання підрядних робіт від 04 листопада 2015 року №16/07-01 з аналогічними умовами.

На підтвердження виконання робіт позивачем надано:

- розрахунки договірних цін;

- локальні кошториси на будівельні роботи №2-1-1;

- довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за вересень 2015 року (форма КБ-3), листопад 2015 року (форма КБ - 3), січень 2016 року (форма КБ-3);

- акти приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2015 року (форма КБ - 2в), листопад 2015 року (форма КБ - 2в), січень 2016 року (форма КБ - 2в);

- відомості витрачених ресурсів витрат замовника (із детальним описом будівельних матеріалів, виробів, конструкцій , їхньої кількості, поточної та відпускної ціни);

- акти передачі матеріалів у монтаж по договору №16/07-9 від 28 серпня 2015 року, №16/11 від 04 листопада 2015 року, №16/07-01 від 04 січня 2016 року.

Товариством з обмеженою відповідальністю Арматех Буд було виписано на адресу позивача податкові накладні від 30 вересня 2015 року №105, від 30 листопада 2015 року №29, від 29 січня 2016 року №15, які належним чином зареєстровані в ЄРПН.

Розрахунки між позивачем та ТОВ Арматех Буд здійснювалися у безготівковій формі, на підтвердження чого позивачем долучено до матеріалів справи виписку по рахунку та оборотно-сальдові відомості по рахунку 631 з контрагентом ТОВ Арматех Буд (за вересень 2015 року, листопад 2015 року, січень 2016 року).

Господарські операції між позивачем (одержувач) та ТОВ Вієн ЛТД (постачальник) здійснювалися на підставі рахунків-фактур від 26 травня 2015 року №26-05-04, від 10 вересня 2015 року №10/09/02, від 29 вересня 2015 року №29/09/05.

На підтвердження реальності здійснення господарських операцій позивачем долучено до матеріалів справи копії видаткових накладних від 26 травня 2015 року №26-05-04, від 10 вересня 2015 року №10/09/02, від 29 вересня 2015 року №29/09/05, товарно-транспортних накладних.

Товариством з обмеженою відповідальністю Вієна ЛТД було виписано на адресу позивача податкові накладні від 26 травня 2015 року №132, від 10 вересня 2015 року №106, від 29 вересня 2015 року №271, які зареєстровані в ЄРПН.

Розрахунок між позивачем та ТОВ Вієна ЛТД здійснювався у безготівковій формі, на підтвердження чого позивачем долучено до матеріалів справи виписку по рахунку та оборотно-сальдову відомість по рахунку 631 з контрагентом ТОВ Вієна ЛТД .

Господарська операція з купівлі позивачем у ТОВ Іствуд Груп сповіщувача пожежного димового здійснена згідно рахунку-фактури №26/058 від 26 травня 2016 року.

На підтвердження реальності здійснення господарської операції позивачем долучено до матеріалів справи копію видаткової накладної №27/058 від 27 травня 2016 року, товарно-транспортну накладну.

Товариством з обмеженою відповідальністю Іствуд Груп було виписано на адресу позивача податкову накладну від 27 травня 2016 року №92, яка належним чином зареєстрована в ЄРПН.

Розрахунок між позивачем та ТОВ Іствуд Груп здійснювалися у безготівковій формі, на підтвердження чого позивачем долучено до матеріалів справи виписку по рахунку та оборотно-сальдову відомість по рахунку 631 з контрагентом ТОВ Іствуд Груп .

У подальшому товар реалізовано Товариству з обмеженою відповідальністю Словянський двір згідно рахунку-фактури №20-Е від 11 листопада 2015 року шляхом монтажу системи автоматичної адресної пожежної сигналізації на об'єкті замовника, про що свідчить акт здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг) від 31 травня 2016 року.

Окрім того, між позивачем (замовник) та ТОВ Укрінжинірінг Він (підрядник) укладено договір №16/07-2 від 30 квітня 2015 року на виконання підрядних робіт, за умовами якого підрядник зобов'язується протягом строку дії договору своїми силами і засобами, використовуючи існуючі технології, виконати роботи по прокладанню кабелів на об'єкті (Будівництво житлового комплексу з торговими приміщеннями та підземним паркінгом) на розі Дарницького бульвару та вулиці Генерала Жмаченка (житловий блок 17-26) в Дарницькому районі м. Києва. При виконанні робіт згідно договору підрядник використовує матеріали замовника.

Актом від 27 травня 2015 року передачі матеріалів в монтаж по договору №16/07-2 від 30 квітня 2015 року позивачем передано контрагенту ТОВ Укрінжинірінг Він матеріали, необхідні для виконання робіт за договором.

На підтвердження виконання робіт згідно договору №16/07-2 від 30 квітня 2015 року позивачем долучено до матеріалів справи копії:

- договірної ціни;

- локального кошторису;

- довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати;

- акт приймання виконаних будівельних робіт;

- підсумкова відомість ресурсів.

Товариством з обмеженою відповідальністю Укрінжинірінг Він було виписано на адресу позивача податкову накладну від 29 травня 2015 року №57.

Розрахунок між позивачем та ТОВ Укрінжинірінг Він здійснювався у безготівковій формі, на підтвердження чого позивачем долучено до матеріалів справи виписку по рахунку та оборотно-сальдову відомість по рахунку 631 з контрагентом ТОВ Укрінжинірінг Він .

Колегія суддів звертає особливу увагу на той факт, товарно - матеріальні цінності та субпідрядні роботи, які були отримані позивачем від ТОВ Вієна Лтд , Іствуд Груп , ТОВ Мармар Тех та ТОВ Укрінжинірінг Він було використано позивачем у власній господарській діяльності, в ході виконання будівельно - монтажних робіт для своїх замовників.

На підтвердження вищевказаного, позивачем як (підрядником) Товариства з обмеженою відповідальністю Спецбуд-Плюс (генпідрядник) на підтвердження факту виконання ТОВ Арматех Буд робіт долучено до матеріалів справи додаткову угоду №1 до договору №16/07 від 16 липня 2014 року на проведення монтажних робіт від 25 березня 2015 року, додаткову угоду №2 від 17 квітня 2015 року, копії договірних цін, локальних кошторисів на будівельні роботи, відомостей ресурсів витрат підрядника, підсумкові відомості ресурсів, акти приймання виконаних робіт з підсумковими відомостями ресурсів, дефектні акти, акти вартості устаткування, що придбавається виконавцем робіт.

Крім того, придбаний у Товариства з обмеженою відповідальністю Вієна ЛТД товар в подальшому було реалізовано Товариству з обмеженою відповідальністю Спецбуд-Плюс згідно договору №16/07 від 16 липня 2014 року, ІП Ретал Україна згідно договору №07 від 25 травня 2015 року, ТОВ БК Укрреставрація згідно договору №30-07/15-КУ10-СК від 30 липня 2015 року, на підтвердження чого позивачем долучено до матеріалів справи договірні ціни, дефектний акт, локальні кошториси.

Придбаний у Товариства з обмеженою відповідальністю Іствуд Груп сповіщувача пожежного димового, в подальшому реалізований Товариству з обмеженою діяльністю Словянський двір згідно рахунку-фактури №20-Е від 11 листопада 2015 року шляхом монтажу системи автоматичної адресної пожежної сигналізації на об'єкті замовника, про що свідчить акт здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг) від 31 травня 2016 року.

З урахуванням викладеного, колегія суддів звертає увагу, що позивачем надано достатню кількість первинних документів, що підтверджують реальність укладених договорів, їх оплати, факт використання придбаних матеріальних цінностей та робіт у власній господарській діяльності та подальшу реалізацію придбаної продукції.

Крім того, варто звернути увагу, що надані Товариством з обмеженою відповідальністю ВС-Транс первинні документи не містять дефектів форми чи змісту, останні складені відповідно до вимог, що передбачені Законом України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні .

Варто наголосити, що на час здійснення вищевказаних господарських операцій, про що власне зазначено самим контролюючим органом в Акті перевірки, контрагенти позивача були належним чином зареєстровані та знаходились на обліках у відповідних відділеннях ДФС, стан платників ТОВ Укрінжиніринг Він (вид діяльності - 41.20 - будівництво житлових і нежитлових будівель), ТОВ Арматех Буд (вид діяльності 41.10 - організація будівництва будівель), ТОВ Іствуд Груп (вид діяльності - 46.90 - неспеціалізована оптова торгівля), ТОВ Вієна ЛДТ - 0 платник податків за основним місцем обліку , свідоцтва платника ПДВ - діючі (т.1, а.с.42, 45, 48, 51).

Посилання контролюючого органу та суду першої інстанції на наявність вироків у кримінальних справах, а саме - вироку Печерського районного суду м. Києва від 05 квітня 2016 року, яким затверджено угоду про визнання винуватості від 16 березня 2016 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №32016100000000046 від 16 березня 2016 року за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27, ч.2 ст.28, ч.1 с.205 КК України. ОСОБА_6 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27, ч.2 ст.28, ч.1 с.205 КК України та вироку Печерського районного суду м. Києва від 18 квітня 2016 року, яким затверджено угоду від 29 лютого 2016 року між прокурором та підозрюваним ОСОБА_7, про визнання винуватості. ОСОБА_7, визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27, ч.2 ст.28, ч.1 ст.205 КК України, на переконання суду, не свідчить однозначно про порушення позивачем норм податкового законодавства, з огляду на наступне.

Так, відповідно до ч.6 ст. 78 КАС України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Відповідно до вироку Печерського районного суду м. Києва від 05 квітня 2016 року ОСОБА_6 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27, ч.2 ст.28, ч.1 с.205 КК України, разом з тим, варто наголосити, що мотивувальною частиною вищевказаного рішення зазначено, що використовуючи ТОВ Арматех Буд для прикриття незаконної діяльності, невстановлені особи з метою надання протиправній діяльності вигляду законної та уникнення контролю за своєю діяльністю зі сторони контролюючих органів отримали можливість, минуючи ОСОБА_6, який формально рахувався засновником та директором товариства, упродовж 2015-2016 років складати та видавати від його імені господарські угоди та первинні фінансово-господарські документи, фактично не здійснюючи купівлю-продаж товарів (робіт, послуг), надавати послуги з мінімізації податкових зобов'язань, які підлягають сплаті до бюджету наступним підприємствам реального сектору економіки: ТОВ Партнер Центр ЛТД (ЄДРПОУ 37773208), ТОВ УКР СТРОЙ СЕРВІС (ЄРДПОУ 39523181),ТОВ СФЕРАЛАЙН (ЄДРПОУ 37404411), ТОВ АРТ БУД СЕРВІС (ЄДРПОУ 37140061), ТОВ НАФТОТРЕЙД ЛТД (38833409), ТОВ ІНКОММ (ЄДРПОУ 30118003), ТОВ СМП-АВТОМАТИКА (ЄДРПОУ 38760010) (т.1 а.с.226-231).

Як вбачається із вищевказаного рішення, останнім не було встановлено обставин фіктивності господарських операцій з позивачем, Товариство з обмеженою відповідальністю ВС - Транс відсутнє у переліку зазначених у вироку підприємств.

Щодо вироку Печерського районного суду м. Києва від 18 квітня 2016 року, яким затверджено угоду від 29 лютого 2016 року між прокурором та підозрюваним ОСОБА_7, про визнання винуватості ОСОБА_7, якого визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27, ч.2 ст.28, ч.1 ст.205 КК України, варто зазначити, що вищевказаним вироком встановлено, невстановлені особи з метою надання протиправній діяльності вигляду законної та уникнення контролю за своєю діяльністю зі сторони контролюючих органів отримали можливість складати упродовж 2015-2016 років господарські угоди та первинні документи, фактично не здійснюючи купівлю-продаж товарів (робіт, послуг), надавати послуги з мінімізації податкових зобов'язань, які підлягають сплаті до бюджету наступним підприємствам реального сектору економіки: ТОВ ПАРТНЕР ЦЕНТР ЛТД (ЄДРПОУ 37773208), ТОВ КІЙАГРОПРОДУКТ (ЄДРПОУ 31088656), ТОВ ЗЕРНО.УА (ЄДРПОУ 38451064), ТОВ ПРАЙД-КОМПАНІ (ЄДРПОУ 36151455), TOB АРТ БІЛД КОМПАНІ (ЄДРПОУ 39419194), ПАТ KАMET (ЄДРПОУ 241206), ТОВ НЕТВОРК-СЕРВІС (ЄДРПОУ 32046177), П1Т ЕКОСПЛАВ (ЄДРПОУ 31550476), ТОВ ШЛЯХБУД KP (ЄДРПОУ 39348841), ТОВ РЕМБУД КОЛІЯ (ЄДРПОУ 39338278), ТОВ ТИАМАТ (ЄДРПОУ 38640632), ТОВ ПЕНЕТРОН-НИКОЛАЕВ (ЄДРПОУ 37206844), ТОВ СФЕРАЛАЙН (ЄДРПОУ 37404411), ТОВ КБМК (ЄДРПОУ 35062322), ТОВ КАПІТАЛБУД СВ (ЄДРПОУ 38255369), ПП ВИСОТНИК (ЄДРПОУ 19299540), ПП ТРАНЗИТ-ВЕСТ (ЄДРПОУ 30735103), ТОВ АРТ БУД СЕРВІС (ЄДРПОУ 37140061).

Як вбачається із вищевказаного рішення, останнім не було встановлено обставин фіктивності господарських операцій з позивачем, Товариство з обмеженою відповідальністю ВС - Транс відсутнє у переліку зазначених у вироку підприємств.

Крім того, колегія суддів, враховуючи правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 24 квітня 2018 року по справі №2а/0370/205/12, вважає необґрунтованими посилання суду першої інстанції та контролюючого органу на протоколи допиту свідка ОСОБА_4 від 06 січня 2017 року, яка є керівником ТОВ Іствуд Груп та ОСОБА_3 від 17 січня 2017 року, з огляду на наступне.

Судом касаційної інстанції було наголошено, що доказів, які б свідчили про наявність вироку суду відносно контрагента позивача, який би набрав законної сили, під час розгляду справи, контролюючим органом не надано, а отже сам по собі факт порушення кримінальної справи щодо посадових осіб контрагента позивача не може слугувати належним доказом фіктивності розглядуваних господарських операцій та не тягне за собою правових наслідків для позивача.

Також, варто наголосити, що норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності.

З урахуванням викладеного, з огляду наявність у матеріалах справи належним чином складених первинних документів, що підтверджують реальність укладених договорів, їх оплати, факт використання придбаних товарно-матеріальних цінностей та робіт у власній господарській діяльності, подальшу реалізацію придбаної продукції та отриманих робіт, колегія суддів вважає оскаржувані податкові повідомлення - рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Частиною 1 ст.139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Частиною 7 ст. 139 КАС України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Відповідно до ч.1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Так, відповідно до матеріалів справи, позивачем за звернення до суду із адміністративним позовом та апеляційною скаргою було сплачено судовий збір у розмірі 11 192,05 гривень, відповідно до платіжного доручення № 1512 від 12.07.2018 року та № 2595 від 23.01.2019 року.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. У зв'язку з цим суд вважає необхідним апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ВС-Транс - задовольнити, рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 грудня 2018 року - скасувати та прийняти нову постанову, якою адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю ВС-Транс задовольнити в повному обсязі.

Керуючись ст..ст. 241, 242, 310, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ВС-Транс - задовольнити.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 грудня 2018 року - скасувати та прийняти нову постанову, якою адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю ВС-Транс - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві від 26.03.2018 року №0340140103, №0341140103, №0343140103 та №0341140103.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ВС-Транс (код ЄДРПОУ 32048551, адреса: 03179, м. Київ, вул. Верховинна 91) судові витрати у розмірі 11 192,05 гривень (одинадцять тисяч сто дев'яносто дві гривні п'ять копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (код ЄДРПОУ 39439980, адреса: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19).

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя: О.Є.Пилипенко

Суддя: Н.П.Бужак

Л.О.Костюк

Постанова складена в повному обсязі 02 квітня 2019 року.