Постанова

від 27.03.2019 по справі 820/4158/18

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2019 р.Справа № 820/4158/18 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Спаскіна О.А.,

Суддів: Калиновського В.А. , Кононенко З.О. ,

за участю секретаря судового засідання Медяник А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.07.2018 року (головуючий суддя І інстанції: Супрун Ю.О., майдан ОСОБА_1, 6, м. Харків, 61022), повний текст складено 23.07.2019р. по справі № 820/4158/18

за позовом ОСОБА_2

до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області

третя особа ОСОБА_3

про визнання дій протиправними та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_2 (надалі за текстом - ОСОБА_2А.), звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Кваліфікаційно-дисциплінарна комісії адвокатури Харківської області (надалі за текстом - КДК адвокатури Харківської області, відповідач), в якому просив визнати протиправними та скасувати рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області від 24.04.2018 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_3 (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 1041 від 20.09.2002 року, видане Харківською обласною КДКА).

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 18.07.2018 року позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області від 24.04.2018 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_3 (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 1041 від 20.09.2002 року, видане Харківською обласною КДКА).

Стягнуто на користь ОСОБА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_1, 61003, Харківська область, Харківський район, смт. Бабаї, вул. Виноградна, буд. 33) сплачену суму судового збору в розмірі 704 (сімсот чотири) гривні 80 копійок з Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області (код ЄДРПОУ 22642124, 61003, м. Харків, вул. Короленка, 19).

Не погодившись із оскаржуваним рішенням, Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Харківської області подала апеляційну скаргу, у якій просила рішення суду першої інстанції скасувати, прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що приймаючи зазначене рішення суд першої інстанції дійшов до помилкових висновків, які призвели до неправильного вирішення справи, неповно з'ясував всі обставини справи, що мають значення при вирішенні спору, невірно застосував до спірних правовідносин вимоги матеріального та процесуального права. Зазначає, що судом першої інстанції не врахована можливість здійснення адвокатом діяльності у різних організаційно - правових формах.

Відповідно до вимог ч.4 ст.229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд апеляційної інстанції розглянув справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги відповідно до вимог ст.308 КАС України та керуючись ст.229 КАС України.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи та вимоги апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ОСОБА_2, звернувся до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області зі скаргою від 20.11.2017 року на порушення адвокатської етики адвокатом ОСОБА_3 (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 1041 від 20.09.2002 року) з вимогою притягнути останнього до дисциплінарної відповідальності.

В обґрунтування в скарги вказано, що адвокат ОСОБА_1, здійснював допомогу в реалізації недобросовісної та шахрайської «схеми» керівнику Адвокатського об'єднання «Першостолична спілка адвокатів» ОСОБА_3, при цьому він усвідомлював недобросовісний та протиправний характер штучної справи за позовом ОСОБА_3, про визнання права власності, але виступив представником партнера по «схемі» ОСОБА_3, гр. - гр. ОСОБА_4, та написав до суду заяву про визнання позову і розгляд справи без участі відповідача та його представника.

Адвокат ОСОБА_3, укрив від суду, що він є керівником адвокатського об'єднання, членом якого його представник ОСОБА_1, у справі. В порушення вимог Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» адвокатом на включені відповідні дані і до Єдиного реєстру адвокатів України.

Рішенням від 24.04.2018 року відповідач відмовив у відкритті дисциплінарного провадження відносно вказаного адвоката - ОСОБА_3 - з посиланням на те, що під час перевірки не було встановлено та зібрано доказів, які б підтверджували наявність дисциплінарного проступку в діях адвоката.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відмова у відкритті дисциплінарного провадження стосовно адвоката ОСОБА_3, за скаргою позивача порушує право позивача на захист позивача від недобросовісних дій професійних адвокатів в судовому процесі, а з урахуванням конкретних обставин справи - права відповідача на справедливий суд, встановлений законом."

Колегія суддів не погоджується із такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05.07.2012 року № 5076-VI адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.

Згідно зі ст. 34 вказаного Закону підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.

Дисциплінарним проступком адвоката є: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення правил адвокатської етики; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов'язків; 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7) порушення інших обов'язків адвоката, передбачених законом.

Не є підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності винесення судом або іншим органом рішення не на користь його клієнта, скасування або зміна судового рішення або рішення іншого органу, винесеного у справі, в якій адвокат здійснював захист, представництво або надавав інші види правової допомоги, якщо при цьому не було вчинено дисциплінарного проступку.

Частиною 1 ст. 35 Закону визначено, що за вчинення дисциплінарного проступку до адвоката може бути застосовано одне з таких дисциплінарних стягнень: 1) попередження; 2) зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк від одного місяця до одного року; 3) для адвокатів України - позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України, а для адвокатів іноземних держав - виключення з Єдиного реєстру адвокатів України.

Положеннями ст. 37 Закону визначені стадії дисциплінарного провадження, а саме: 1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката; 2) порушення дисциплінарної справи; 3) розгляд дисциплінарної справи; 4) прийняття рішення у дисциплінарній справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 39 Закону за результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката.

Згідно з ч. 1 ст. 41 Закону за результатами розгляду дисциплінарної справи дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймає рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення або про закриття дисциплінарної справи. Рішення дисциплінарної палати приймається більшістю голосів від її загального складу, крім рішення про припинення права на заняття адвокатською діяльністю, яке приймається двома третинами голосів від її загального складу.

Рішення у дисциплінарній справі має бути вмотивованим. Під час обрання виду дисциплінарного стягнення враховуються обставини вчинення проступку, його наслідки, особа адвоката та інші обставини.

Судовим розглядом встановлено, що за змістом заяви ОСОБА_2 суть дисциплінарного проступку адвоката ОСОБА_3 полягає в тому, що адвокат ОСОБА_3 спільно з адвокатами ОСОБА_5 та Тарасенко.С.Л. у змові з ОСОБА_4 вчиняють шахрайство та за допомогою підроблених документів ініціюють замовні завідомо безпідставні судові процеси. За твердженням ОСОБА_2, надаючи юридичні послуги ОСОБА_4, адвокат ОСОБА_3 розробив та реалізував злочинну схему з метою шахрайства по відношенню до фінансової установи, де ОСОБА_4 взяв кредити під заставу нерухомого майна. В 2007 році ОСОБА_4 придбав нерухоме майно в смт.Бабаї, вул.Віноградна, 33. В 2008 році він отримав великий кредит від банківської установи під заставу цього майна, але не зміг виконував зобов'язання за кредитом, що загрожувало втратою заставленого майна. Тоді ОСОБА_4 за допомогою адвоката ОСОБА_3 оформили заднім числом фіктивний договір комісії ві 16.01.2007 року в простій письмовій формі про те, що вказане нерухоме майно було придбане ОСОБА_4 в інтересах та за рахунок коштів матері адвоката ОСОБА_3 - ОСОБА_6 і твердженням ОСОБА_2 справа за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 є замовним міжсобойчиком , направленим на реалізацію заздалегідь спланованої злочинної схеми, підтвердженням чого є те, що представниками позивача і відповідача є адвокати одної адвокатського об'єднання - АО Першостолична спілка адвокатів , дії яких направляє ОСОБА_3, як керівник вказаного об'єднання, у власних інтересах.

Оскаржуване рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області від 24.04.2018 року ґрунтується на висновку, що надані до скарги ОСОБА_2 копії договору про надання правової допомоги між адвокатом ОСОБА_5 та ОСОБА_3 та копії договору про надання правової допомоги між адвокатом ОСОБА_1 та ОСОБА_4 свідчать про те, що вищезазначені договори були укладені адвокатами, які здійснюють індивідуальну адвокатську діяльності, про що внесено інформацію до Єдиного реєстру адвокатів України, а не були укладені від імені адвокатського об'єднання.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до ст. 13 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, є самозайнятою особою. Адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, може відкривати рахунки в банках, мати печатку, штампи, бланки (у тому числі ордера) із зазначенням свого прізвища, імені та по батькові, номера і дати видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.

Згідно зі ст. 15 зазначеного Закону адвокатське об'єднання є юридичною особою, створеною шляхом об'єднання двох або більше адвокатів (учасників), і діє на підставі статуту. Адвокатське об'єднання має самостійний баланс, може відкривати рахунки у банках, мати печатку, штампи і бланки із своїм найменуванням. Стороною договору про надання правової допомоги є адвокатське об'єднання. Від імені адвокатського об'єднання договір про надання правової допомоги підписується учасником адвокатського об'єднання, уповноваженим на це довіреністю або статутом адвокатського об'єднання.

Радою адвокатів України з метою роз'яснення практичних питань реалізації Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» щодо організаційних форм адвокатської діяльності прийнято рішення № 71 від 4-5 липня 2014 року, яким визначено наступне.

Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом, здійснює виключно адвокат - фізична особа. Адвокатська діяльність є незалежною професійною діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Незалежно від обраної адвокатом організаційно - правової форми адвокатської діяльності підставою для її здійснення є договір про надання правової допомоги, законодавчо визначені його форма та зміст.

Не залежать також від обраної організаційно - правової форми адвокатської діяльності і повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом.

Законом визначені одні і ті ж документи, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги - договір про надання правової допомоги; довіреність; ордер; доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги, що також не залежать від обраної адвокатом організаційно - правової форми адвокатської діяльності, за виключенням лише, ким видано ордер адвокатом, адвокатським бюро чи адвокатським об'єднанням (стаття 26 Закону).

Тому адвокатська діяльність у кількох визначених Законом організаційно-правових формах, як така, що не суперечить одна одній, може здійснюватися адвокатом одночасно.

Так, 20.07.2017 року між ОСОБА_4 (клієнт) та ОСОБА_1 (адвокат), що діє на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 963 від 27.04.2001 року, видане Харківською обласною Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури, укладений договір про надання правової допомоги у цивільній справі № 639/3593/17 (т. 1 а.с. 52).

Отже, представництво інтересів відповідача у справі № 639/3593/17 адвокатом ОСОБА_1 здійснювалось індивідуально як самозайнятою особою, а не від імені адвокатського об'єднання, що не суперечить вимогам Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Крім того, позивач в обґрунтування порушення ОСОБА_1 адвокатської етики зазначив про невиконання останнім вимог Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" в частині внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру адвокатів України. Зокрема, вказав на відсутність у реєстрі даних щодо найменування організаційної форми адвокатської діяльності ОСОБА_1 як члена Адвокатського об'єднання «Першостоличний союз адвокатів» .

Так, Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Харківської області в оскаржуваному рішенні від 24.04.2018 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи зазначено про відсутність обов'язку адвоката ОСОБА_1 вносити такі дані.

В силу п. 3 ч. 2 ст. 17 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» до Єдиного реєстру адвокатів України включаються серед іншого відомості про найменування і місцезнаходження організаційної форми адвокатської діяльності.

Як встановлено вище, чинним законодавством передбачена можливість здійснення адвокатом діяльності одночасно у кількох організаційно-правових формах, та відсутня заборона вносити до Єдиного реєстру адвокатів України відомості щодо найменування та місцезнаходження одночасно кількох організаційно-правових форм здійснення адвокатської діяльності.

Одночасно слід вказати, що положення Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та рішенням Ради адвокатів України № 71 від 4-5 липня 2014 року не містять визначеного обов'язку адвоката зазначати свою приналежність до об'єднань, а внесення додаткової інформації є правом адвоката.

Враховуюче викладене, колегія суддів вважає вмотивованим висновок дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області від 24.04.2018 року про відсутність в діях адвоката ОСОБА_3 складу дисциплінарного проступку, а отже і відсутність підстав порушення дисциплінарної справи стосовно нього.

Таким чином, рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області від 24.04.2018 року є обґрунтованим, та, як наслідок, є правомірним.

Вищенаведеного суд першої інстанції не врахував, внаслідок чого дійшов помилкового висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 317 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції повність або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення, є, зокрема, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Отже, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ч. 4 ст. 241, ч. 2 ст. 243, ст.ст. 250, 271, 272, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області - задовольнити.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.07.2018 року по справі № 820/4158/18 - скасувати.

Прийняти постанову, якою у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Кваліфікаційно - дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області третя особа ОСОБА_3 про визнання дій протиправними та скасування рішення - відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_7 Судді (підпис) (підпис) ОСОБА_8 ОСОБА_9

Повний текст постанови складено 03.04.2019 року