Постанова

від 03.04.2019 по справі 1740/2382/18

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2019 року Львів№ 857/2650/19

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді Курильця А.Р.,

суддів Гінди О.М., Мікули О.І.,

з участю секретаря Пильо І.І.,

позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Дубенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області про визнання дій незаконними, зобов'язання вчинення певних дій,-

в с т а н о в и в:

У вересні 2018 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся з позовом до Дубенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області (далі - відповідач) в якому, з врахуванням уточнених позовних вимог, просив визнати бездіяльність протиправною та зобов'язати відповідача пенсію по інвалідності в розмірі пенсії за віком призначену з 03.04.2018 року нарахувати за нормами ст. 8 Закону України Про підвищення престижності шахтарської праці з урахуванням абз. 3 ч. 1 ст. 28 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) за 2018 рік, розрахований за ч.2 ст. 40 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування , з 03.04.2018 року; визнати бездіяльність протиправною та зобов'язати відповідача зарахувати час перебування на інвалідності у зв'язку з професійним захворюванням до загального та пільгового стажу у пільгових розмірах згідно ст. 24 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування , ст. 9 ч.4 Закону України Про охорону праці та ст. 56 ч.5 Закону України Про пенсійне забезпечення при призначенні (перерахунку) пенсії за віком на пільгових умовах та пенсії по інвалідності за нормами Закону України Про підвищення престижності шахтарської праці та Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з 25.04.2018 і в подальшому; зобов'язати відповідача перерахувати призначену за нормами ст. 8 Закону України Про підвищення престижності шахтарської праці пенсію за віком на пільгових умовах із застосуванням показника середньої заробітної плати (доход) за 2018 рік, розрахований за ч.2 ст. 40 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з урахуванням п.4 Прикінцевих положень Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з 25.04.2018; зобов'язати відповідача виплатити за минулий час в повному обсязі різницю між нарахованою і виплаченою сумою пенсії до повного погашення заборгованості по пенсії, з нарахуванням компенсації втрати частини доходів згідно ч. 2 ст. 46 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування після перерахунку пенсії починаючи з 03.04.2018 року.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2018 року в задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з таким рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невстановлення всіх обставин справи, просить оскаржуване рішення скасувати і прийняти нове про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що з 13.05.2013 року одержує пільгову пенсію за віком із зниженням пенсійного віку, як особа, яка працювала на підземних роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1. Зазначає, що 18.09.2013 року був звільнений з шахти за ч.1ст. 40 КЗпП та в м. Києві було встановлено профзахворювання, після чого йому встановлено третю групу інвалідності по причині профзахворювання до грудня 2019 року. Вважає, що пенсія виплачується не в повному обсязі, оскільки пенсія призначена з 03.04.2018 року та з 25.04.2018 року має виплачуватись в більшому розмірі відповідно до норм чинного законодавства.

Позивач в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав, просить рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 10.12.2019 року скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Інші учасники справи в судове засідання не з'явилися, належним чином повідомлялися про час і місце слухання справи, і оскільки їхня явка в суді апеляційної інстанції не є обов'язковою, апеляційний розгляд справи проведено у їхній відсутності.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до переконання, що подана апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Відмовляючи в задоволені адміністративного позову, суд першої інстанції виходив із того, що позивача було переведено з пенсії за віком на пенсію по інвалідності в розмірі пенсії за віком, а згодом з пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до поданих заяв. Пенсія перерахована відповідно до норм чинного законодавства, а тому підстав для задоволення позову немає.

Проте колегія суддів не погоджується з такими висновками суду та вважає за необхідне зазначити наступне.

З 13 травня 2013 року позивачу призначено пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення від 05.11.1991 року № 1788-XII (далі - Закон № 1788) згідно поданої заяви та всіх необхідних документів. За документами, наявними в пенсійній справі, страховий стаж становить 34 роки 05 місяців (зараховано по 30.09.2013 року) та за списком №1 (шахтар) 29 років. Заробітну плату враховано за період з 30.08.2000 року по 31.05.2013 року відповідно до індивідуальних відомостей про застраховану особу.

03 квітня 2018 року позивачем була подана заява до відповідача про призначення пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком.

Відповідачем було переведено позивача на пенсію по інвалідності в розмірі за віком, яка була обчислена в розмірі, передбаченому ст. 33 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування від 09.07.2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058), згідно якого розмір пенсії визначається відповідно до заробітної плати та страхового стажу застрахованої особи.

З наведеного суд робить висновок, що пенсія позивачу була призначена відповідно до Закону № 1788 та, згідно поданої ним заяви, у квітні 2018 року переведено відповідачем на пенсію по інвалідності відповідно до Закону № 1058.

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу наголошує, що у даному випадку було переведення з одного виду пенсії на інший, а не призначення пенсії, а тому застосовується показник середньої заробітної плати за 2014, 2015 та 2016 роки, тобто ті, які застосовувались під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії. Також неможливо застосувати норми ст. 8 Закону України Про підвищення престижності шахтарської праці від 02.09.2008 року № 345-VI (далі - Закон № 345), оскільки такі застосовуються лише для розрахунку пенсії за віком. Час перебування на інвалідності у зв'язку з нещасним випадком на виробництві чи професійним захворюванням зараховується при призначенні пенсії на пільгових умовах, проте оскільки позивачу у квітні 2018 року здійснено перерахунок пенсії шляхом переводу з одного виду пенсії на інший, тому зарахувати час перебування на інвалідності немає підстав.

Апеляційний суд зазначає, що такі висновки суду першої інстанції та відповідача не відповідають чинному законодавству з огляду на наступне.

Частиною 3 статті 45 Закону № 1058 регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеної саме за цим Законом, на інший, тому якщо особі було призначено пенсію відповідно до Закону № 1788, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а в подальшому особа виявила бажання отримувати пенсію по інвалідності в розмірі пенсії за віком відповідно до Закону № 1058, слід вважати, що за призначенням такої пенсії особа звертається вперше, і має місце саме призначення пенсії по інвалідності, а не переведення з одного виду пенсії на інший.

З часу набрання чинності Законом № 1058 більшість положень Закону № 1788 утратили чинність, у зв'язку із чим державні пенсії, які раніше призначалися на підставі вказаного Закону, призначаються на підставі Закону № 1058. Разом з тим ч. 3 ст. 45 зазначеного Закону регламентує порядок переведення з одного виду пенсії, призначеної саме за цим Законом, на інший. При зверненні особи, якій було призначено пенсію у порядку Закону № 1788, до територіальних органів ПФУ із заявою про призначення пенсії на підставі Закону № 1058 має місце саме призначення такого виду пенсії, а не переведення згідно з ч. 3 ст. 45 Закону № 1058.

Таким чином, відповідач у квітні 2018 року мав застосувати норми, що стосуються призначення пенсії по інвалідності вперше, а не переведення з одного виду пенсії на інший.

Пенсія по інвалідності залежно від групи інвалідності; призначається в таких розмірах: особам з інвалідністю І групи - 100 відсотків пенсії за віком; особам з інвалідністю II групи - 90 відсотків пенсії за віком; особам з інвалідністю III групи - 50 відсотків пенсії за віком, обчисленої відповідно до статей 27 і 28 Закону України № 1058.

Непрацюючі особи з інвалідністю II групи, яким установлено інвалідність після досягнення пенсійного віку, передбаченого ст. 26 Закону № 1058, та особи з інвалідністю III групи за їх вибором мають право на призначення пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком, обчисленої відповідно до статей 27 і 28 Закону України № 1058, за наявності страхового стажу, зазначеного в абзаці першому частини першої статті 28 Закону № 1058.

Відповідно до ст. 28 Закону № 1058, за наявності у чоловіків 35, у жінок 30 років страхового стажу встановлюється мінімальний розмір пенсії за віком у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. За кожний повний рік страхового стажу понад 35 років чоловікам пенсія за віком збільшується на 1 відсоток розміру пенсії, обчисленої відповідно до страхового стажу та заробітної плати, але не більше, ніж на 1 відсоток мінімального розміру пенсії за віком. З дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму, визначеного Законом України "Про державний бюджет України," для осіб, які втратили працездатність, провадиться перерахунок пенсій та надбавок (підвищень), які обчислюються виходячи із зазначеного прожиткового мінімуму.

Оскільки страховий стаж позивача становить 34 роки загального стажу та 29 років на пільгових умовах за списком №1 (шахтар), йому встановлена доплата за понаднормативний страховий стаж.

З аналізу наведеного вбачається, що ст. 33 Закону № 1058 передбачає розрахунок пенсії по інвалідності у відсотковому відношенні від пенсії за віком, обчисленої відповідно до ст. 27 і 28 цього Закону.

Стаття 28 Закону № 1058 встановлює, що мінімальний розмір пенсії особам, на яких поширюється дія Закону № 345, та працівникам, зайнятим повний робочий день під землею обслуговуванням зазначених осіб, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 року для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незале жно від місця останньої роботи у розмірі 80 відсотків заробітної плати (доходу) застрахованої особи, визначеної відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.

Тому висновок про те, що на позивача не поширюється ст. 8 Закону № 345 не ґрунтується на правильному тлумаченні норм законодавства, оскільки Закон № 1058 прямо зобов'язує при призначенні пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком застосовувати положення Закону № 345 до осіб, на яких поширюється його дія.

Відповідно до п.4-4 Прикінцевих положень Закону № 1058 з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року при призначенні пенсії застосовується середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислена як середній показник за 2016 та 2017 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%. У разі, якщо при однакових показниках індивідуального коефіцієнта заробітної плати (доходу) та тривалості страхового стажу розмір пенсії у 2018 році, обчислений відповідно до аналогічних показників, буде меншим, ніж пенсія, призначена у 2017 році, розмір якої обчислений з урахуванням положень абзацу першого цього пункту, Кабінет Міністрів України приймає рішення про збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується при призначенні пенсій з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, таким чином, щоб пенсії, призначені у зазначений період, не були меншими за пенсії, що призначалися з 1 січня 2017 року по 31 грудня 2017 року.

Отже, показник заробітної плати має враховуватися за 2016 та 2017 роки, а не той, що враховувався під час призначення попереднього виду пенсії.

Таким чином, при призначенні пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком, відповідачем було помилково застосовано норми законодавства щодо перерахунку пенсії у зв'язку з переведенням з одного виду пенсії на інший.

25.04.2018 року позивачем було подано до відповідача заяву про призначення пільгової пенсії за віком.

Відповідачем на підставі заяви було переведено позивача з пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком на пенсію за віком на пільгових умовах.

Згідно ч.3 ст. 45 Закону № 1058 переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в ч. 1 ст. 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Позивач вказує, що при призначенні пенсії з 25.04.2018 року йому не враховано час перебування на інвалідності з 04.12.2014 року.

Відповідно до п.4 ч. 1 ст. 24 Закону № 1058 (із змінами, внесеними згідно із Законом № 2148-VIII від 03.10.2017 року, які застосовується з 1 жовтня 2017 року) час перебування на інвалідності у зв'язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням зараховується до стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах.

Тобто, до 2017 року час перебування на інвалідності зараховувався до страхового стажу для призначення пенсії за віком, а також до стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах. Проте, з жовтня 2017 року час перебування на інвалідності не зараховується до страхового стажу для призначення пенсії за віком, а лише до стажу роботи із шкідливими умовами, а тому вірним є висновок суду в цій частині, що вказаний період не може бути зарахований при призначенні пенсії по інвалідності та за віком.

Щодо покликань позивача на ст. 56 Закону № 1788 щодо зарахування часу перебування на інвалідності до страхового стажу для призначення пенсії за віком, то колегія суддів зазначає, що вказані норми застосовуються в частині, що не суперечить Закону № 1058.

Вимога про компенсацію втрати частини доходів задоволенню не підлягає, оскільки така виплачується щодо нарахованих, проте не отриманих з вини пенсійного органу сум пенсій. У вказаному випадку спірні суми нараховані не були, а отже ч.2 ст. 46 Закону № 1058 застосуванню не підлягає.

Відповідно до ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Позивач сплатив судовий збір суду першої інстанції в сумі 4228,80 грн. (квитанції 0.0.1132510360.1 від 14.09.2018 року та 0.0.1167492368.1 від 23.10.2018 року) та апеляційної інстанції в сумі 6345 грн. (квитанція 0.0.1243169126.1 від 18.01.2019 року), тобто за шість вимог немайнового характеру. Судом фактично задоволено три вимоги немайнового характеру, таким чином поверненню підлягає половина сплаченого позивачем судового збору, а саме 5286,90 грн.

З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, через що рішення суду підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про часткове задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 308,315,317,321,322,325,328,329 КАС України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2018 року у справі № 1740/2382/18 скасувати та прийняти нове рішення, яким адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Дубенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області щодо нарахування пенсії ОСОБА_1.

Зобов'язати Дубенське об'єднане управління Пенсійного фонду України Рівненської області провести перерахунок ОСОБА_1 пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком, призначеної з 03.04.2018 року, з врахуванням норм ст. 8 Закону України Про підвищення престижності шахтарської праці та абз. 3 ч. 1 ст. 28 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) відповідно до п.4-4 Прикінцевих положень Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з 03.04.2018 року та виплатити недоотримані суми.

Зобов'язати Дубенське об'єднане управління Пенсійного фонду України Рівненської області провести перерахунок ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах з врахуванням норм ст. 8 Закону України Про підвищення престижності шахтарської праці із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії, з 25.04.2018 року та виплатити недоотримані суми.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Дубенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області (вул. Шевченка, 27, м. Дубно, Рівненська область, 35603, ЄДРПОУ 41250769) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) сплачений судовий збір у сумі 5286 (п'ять тисяч двісті вісімдесят шість) гривень 90 (дев'яносто) копійок.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного суду лише з підстав, визначених ст. 328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя А. Р. Курилець судді О. М. Гінда О. І. Мікула Повне судове рішення складено 03 квітня 2019 року.