ПОСТАНОВА
Іменем України
Київ
02 квітня 2019 року
справа №815/757/16
адміністративне провадження №К/9901/27657/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),
суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Енергія і Газ Україна
на постанову Одеського окружного адміністративного суду 01 серпня 2016 року у складі судді Корой С.М.,
та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 13 вересня 2016 року у складі суддів Жука С.І.,, Потапчука В.О., Семенюка Г.В.,
у справі №815/757/16
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Енергія і Газ Україна
до Державної податкової інспекції в Суворовському районі міста Одеси Головного управління ДФС в Одеській області
про скасування податкового повідомлення-рішення,
У С Т А Н О В И В :
23 лютого 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю Енергія і Газ Україна (далі - Товариство, платник податків, позивач у справі) звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції в Суворовському районі міста Одеси Головного управління ДФС в Одеській області (далі - податковий орган, відповідач у справі) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення податкового органу від 22 вересня 2015 року №0001962205, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на 371835 грн за основним платежем та застосовані штрафні (фінансові) санкції у сумі 185918 грн, з мотивів безпідставності його прийняття.
01 серпня 2016 року постановою Одеського окружного адміністративного суду залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 13 вересня 2016 року, Товариству відмовлено у задоволені позову, з мотивів недоведеності позивачем факту товарності та дійсності господарських операцій між ним та його контрагентом Товариством з обмеженою відповідальністю Стандарт Ойл Плюс , за наслідками здійснення яких позивачем сформований податковий кредит, який визнаний податковим органом завищеним та обумовив прийняття спірного податкового повідомлення-рішення.
07 жовтня 2016 року Товариством подано касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України, в якій позивач, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позов Товариства.
В обґрунтування касаційної скарги позивач наводить обставини справи, та документи кожного етапу здійснення спірних господарських операцій, включаючи використання придбаного товару у власній господарській діяльності, доводить неналежну оцінку доказів судами попередніх інстанцій у справі, що зумовило хибні висновки про порушення ним положень норм Податкового кодексу України, покладених податковим органом в основу прийняття спірного податкового повідомлення-рішення.
25 серпня 2016 року ухвалою Вищого адміністративного суду України відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства та витребувано справу №815/757/16 з Одеського окружного адміністративного суду.
Податковим органом заперечення або відзив на касаційну скаргу Товариства до Суду не надані, що не перешкоджає її розгляду по суті.
10 листопада 2016 року справа №815/757/16 надійшла до Вищого адміністративного суду України.
22 лютого 2018 року справа №815/757/16 разом з матеріалами касаційної скарги №К/9901/27657/18 передані до Верховного Суду.
Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Верховний Суд, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, вбачає підстави для часткового задоволення касаційної скарги.
Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Зазначеним вимогам закону судові рішення не відповідають.
Суди попередніх інстанцій установили, що Товариство є юридичною особою, включене до ЄДРПОУ за номером 34737717, перебуває на податковому обліку з 20 березня 2007 року, є платником податку на додану вартість з 03 квітня 2007 року.
Податковим органом у серпня-вересні 2015 року проведено згідно з підпунктом 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України позапланову невиїзну перевірку Товариства по взаємовідносинам з контрагентом-постачальником Товариством з обмеженою відповідальністю Стандарт Ойл Плюс (код ЄДРПОУ 39061956) за період з 01 лютого 2015 року по 28 лютого 2015 року, результати якої викладені в акті перевірки від 04 вересня 2015 року №1924/15-54-22-05/34737717 (далі - акт перевірки).
22 вересня 2015 року керівником податкового органу згідно з пунктом 54.3 (без зазначення підпункту цього пункту) статті 54 Податкового кодексу України на підставі акта перевірки, прийнято податкове повідомлення - рішення №00019622205, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у сумі 371835 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 185918 грн. Правовою підставою збільшення суми грошового зобов'язання визначені положення підпунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 201.1, 201.2 статті 201 Податкового кодексу України, штрафні (фінансові) санкції застосовані без зазначення правової підстави їх застосування.
Оцінюючи спірні операції суди попередніх інстанцій висновувалися на дослідженні письмових доказів, первинних документів світлокопії, яких долучені до матеріалів справи, жоден із цих документів не є оригіналом або належним чином засвідченою копією, в порушення частини четвертої статті 79 Кодексу адміністративного судочинства України, в редакції, що діяла на час розгляду справи судами попередніх інстанцій (до 15 грудня 2017 року).
Доводи касаційної скарги Товариства стосуються саме критеріїв належності, допустимості, достатності та достовірності доказів встановлених положеннями статей 73-76 Кодексу адміністративного судочинства України, в редакції, яка діє на час касаційного провадження та правил оцінки доказів встановлених статтею 90 цього Кодексу.
Правильність застосування судами попередніх інстанцій положень частини першої та другої статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16 липня 1999 року №996-14, якими врегульовані підстави бухгалтерського обліку господарських операцій та встановлені обов'язкові реквізити первинних документів є також предметом касаційного перегляду.
Вирішуючи спір суди попередніх інстанцій допустили низку грубих порушень норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, а саме не дослідили зібрані у справі докази та встановили обставини, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів.
Зокрема, актом перевірки зазначено не тільки отримання, але й рух товару, що дозволяє оцінити його використання у власній господарській діяльності позивача, в оподаткованих операціях, ці обставини не досліджені та не встановлені судами попередніх інстанцій.
Судовими рішеннями наведені положення підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України та наказ керівника податкового органу від 28 серпня 2015 року №578, разом із тим, не встановлено, яка саме підстава зумовила перевірку.
Податкове повідомлення-рішення, як акт індивідуальної дії не відповідає встановленим вимогам, як з точки зору його прийняття (відсутній підпункт), так і з точки зору застосування штрафу, розрахунок якого не долучений до спірного податкового повідомлення-рішення, дослідження та встановлення цих обставин також залишено без належної оцінки судами попередніх інстанцій.
Судами першої та апеляційної інстанцій в основу доведеності податкових правопорушень прийняті висновки перевірки контрагента позивача, яка мала місце за межами (після) прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, без оцінки того, чи може суб'єкт владних повноважень посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення.
Суд касаційної інстанції позбавлений можливості здійснити касаційний перегляд на підставі світлокопій первинних документів щодо належності, допустимості, достатності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємного зв'язку доказів у їх сукупності, не зважаючи на тривалий розгляд справи.
Висновки судів попередніх інстанцій про відсутність у позивача відповідних первинних документів як підстав для бухгалтерського обліку господарських операцій, якими зафіксовані факти їх здійснення, відповідно до частини першої та другої статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , без їх належного дослідження є передчасними.
Верховний Суд визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій допустили неправильного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права при ухваленні судових рішень, внаслідок чого касаційна скарга позивача підлягає задоволенню частково з направленням справи на новий розгляд.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Енергія і Газ Україна задовольнити частково.
Постанову Одеського окружного адміністративного суду 01 серпня 2016 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 13 вересня 2016 року у справі №815/757/16 скасувати.
Справу №815/757/16 направити на новий розгляд до Одеського окружного адміністративного суду.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Р.Ф. Ханова
Судді: І.А. Гончарова
І.Я. Олендер
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 02.04.2019 |
Оприлюднено | 04.04.2019 |
Номер документу | 80894172 |
Судочинство | Адміністративне |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні