Рішення

від 02.04.2019 по справі 688/4176/18

ШЕПЕТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа 688/4176/18

№ 2/688/102/19

Рішення

Іменем України

02 квітня 2019 року м. Шепетівка

Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області в складі:

головуючого судді Березюк Н.П.,

секретаря судових засідань Грицак Г.О.,

за участі: позивача ОСОБА_2,

представника відповідача Кедруна Л.С.,

третьої особи ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Шепетівка цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства Ізяславський хлібозавод , треті особи на стороні відповідача, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_4, Публічне акціонерне товариство Національна акціонерна страхова компанія Оранта про відшкодування моральної шкоди, завданої смертю особи в дорожньо-транспортній пригоді,

встановив:

14 листопада 2018 року ОСОБА_2 звернулась в суд з позовною заявою до ПрАТ Ізяславський хлібозавод про відшкодування моральної шкоди в розмірі 200 000 грн., завданої смертю її матері в результаті дорожньо-транспортної пригоди. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 04 жовтня 2017 року близько 12 год. 00 хв. водій ПрАТ Ізяславський хлібозавод ОСОБА_4, керуючи належним товариству автомобілем НОМЕР_1, під час виїзду з прилеглої до приміщення магазину Продукти території, що по вул. Центральній, 17 в с. Білопіль Шепетівського району Хмельницької області, рухаючись заднім ходом, в порушення вимог пунктів 1.5, 2.3 б , 10.1, 10.9, 12.3 Правил дорожнього руху України, здійснив наїзд задньою лівою частиною вищевказаного автомобіля на її матір - ОСОБА_5, яка знаходилась позаду автомобіля. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_5 отримала тяжкі тілесні ушкодження, які є небезпечними для життя в момент їх заподіяння, а в даному випадку призвели до її смерті на місці події і перебувають у прямому причинному зв'язку із скоєнням дорожньо-транспортної пригоди та є її наслідками. Відповідно до вироку Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 06 березня 2018 року водія ПрАТ Ізяславський хлібозавод ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди та призначено покарання у виді чотирьох років позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 2 роки. Посилаючись на те, що своїми діями працівник ПрАТ Ізяславський хлібозавод ОСОБА_4 завдав їй моральної шкоди, яка настала у зв'язку з втратою рідної їй людини, а саме матері, і яку добровільно не відшкодував, просила стягнути з відповідача відшкодування за спричинені моральні страждання, які вона оцінює в розмірі 200 000 грн.

Ухвалою суду від 15 листопада 2018 року відкрито спрощене провадження та призначено справу до судового розгляду на 17 грудня 2019 року. Розгляд справи відкладався на 17 січня 2019 року за клопотанням представника відповідача, на 13 лютого 2019 року, у зв'язку з перебуванням головуючого судді на лікуванні, на 28 лютого 2019 року за клопотанням позивача для ознайомлення з відзивом на позов.

Ухвалою суду від 28 лютого 2019 року до участі в справі залучено ПАТ НАСК Оранта , як третю особу на стороні відповідача, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, розгляд справи відкладено на 18 березня 2019 року.

У зв'язку з відсутністю відомостей про отримання третьою особою ПАТ НАСК Оранта копії ухвали та судової повістки про виклик у судове засідання, розгляд справи відкладено на 02 квітня 2019 року.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_2 підтримала заявлені позовні вимоги, просила їх задовольнити. В обґрунтування вимог зазначила, що на час смерті перебувала на заробітках за кордоном, мати проживала у будинку разом з сином - її братом, який зловживає спиртними напоями. Мати не потребувала стороннього догляду, сама себе обходила. 04 жовтня 2017 року їй зателефонували та повідомили, що мати загинула, і вона приїхала наступного дня. Вона важко пережила смерть матері, яка загинула у такий неприродній спосіб. Внаслідок перенесених страждань, перестала спати, постійно відчуває тривогу, втратила зір, зверталася до лікарів з душевними стражданнями. Вказала, що після пригоди ОСОБА_4 пропонував допомогу, переслав поштовим зв'язком 2000 гривень братові, який міг їх зразу ж пропити, а також надіслав 3000 гривень на ім'я її доньки. Вказані кошти вони повернули. Моральну шкоду оцінила в розмірі 250000 гривень. Оскільки страхова компанія частково відшкодувала завдану моральну шкоду та матеріальні збитки на загальну суму 47400 гривень, просила стягнути з відповідача 200000 гривень у відшкодування моральної шкоди.

Представник відповідача Кедрун Л.С. в судовому засіданні позовні вимоги визнав частково. Заперечив проти розміру заявлених позовних вимог. Вважає такий розмір вимог не доведеним, оскільки померла не проживала з позивачкою, остання не здійснювала за нею догляд в порядку визначеному Кабінетом Міністрів України щодо здійснення догляду за особами похилого віку, які досягли 80 річного віку. Визнав, що загибель потерпілої є великою трагедією, однак вважає, що розмір моральної шкоди необхідно обґрунтовувати. Вважає, що позивачка звернулася до сімейного лікаря лише після отримання відзиву на позов, що підтверджується доданими ним довідками. Відповідач погоджується сплатити моральну шкоду в такому ж розмірі, в якому була відшкодована шкода страховою компанією, тобто в сумі 38400 гривень. Просив врахувати, що підприємство знаходиться в критичному стані, майже не працює, оскільки не конкурентоспроможне на ринку даних послуг і може припинити свою діяльність в будь-який момент. Крім того, просив врахувати, що після ДТП працівники підприємства, з власної волі, зібрали кошти в сумі близько 300000 гривень на відшкодування завданої шкоди, однак позивачка відмовилася від їх отримання, тому змушені були повертати вказані кошти людям. Визнав, що ОСОБА_4 перебуває у трудових відносинах з підприємством відповідача, станом на 04 жовтня 2017 року працював водієм, пригода сталася під час виконання ним службових обов'язків.

Третя особа ОСОБА_4 в судовому засіданні зазначив, що шкодує про те, що сталося з матір'ю позивачки. Після даної пригоди намагався відшкодувати завдану шкоду, перерахував 2000 гривень брату позивачки та 3000 гривень для позивачки, однак ці гроші йому повернулися. Дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок його недбалості, він не помітив потерпілу, яка знаходилася позаду автомобіля. Вважає розмір шкоди, заявлений позивачкою, надто великим.

Представник третьої особи ПАТ НАСК Оранта повторно в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся в установленому порядку, заяв про відкладення розгляду справи чи про розгляд справи у його відсутності суду не надав, що не перешкоджає розгляду справи у його відсутність.

Заслухавши пояснення позивачки, представника відповідача, третьої особи, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд, приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення. Стаття 16 ЦК України передбачає способи захисту цивільних прав та інтересів, в т.ч. відшкодування моральної шкоди.

Відповідно до ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.

Звертаючись до суду, позивачка обґрунтувала порушення свого права заподіянням їй моральної шкоди, смертю матері, внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

Якщо шкоди завдано смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки, то відповідно до п.1 ч.2 ст.1167 ЦК України, моральна шкода відшкодовується незалежно від вини особи, яка її завдала.

Джерелом підвищеної небезпеки визнається будь-яка діяльність, здійснення якої створює підвищену небезпеку завдання шкоди через неможливість контролю за нею людини, а також діяльність пов'язану з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб (ч.1 ст.1187 ЦК України ).

Відповідно до ч.2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

В судовому засіданні встановлено, що 04 жовтня 2017 року близько 12-ої години ОСОБА_4, керуючи належним на праві власності приватному акціонерному товариству Ізяславський хлібозавод автомобілем марки Mersedes-Benz Sprinter , типу фургон-малотонажний, державний номерний знак НОМЕР_1, білого кольору, під час виїзду з прилеглої до приміщення магазину Продукти , що по вул. Центральній, 17 в с. Білопіль Шепетівського району Хмельницької області, території рухаючись заднім ходом, в порушення вимог пунктів 1.5, 2.3 б , 10.1, 10.9, 12.3 Правил дорожнього руху України, не переконався, що це буде безпечним та не створить небезпеки іншим учасникам дорожнього руху та/або загрози життю або здоров'ю громадян, не маючи змоги спостерігати за дорожньою обстановкою в межах габаритної ширини по заду керованого ним автомобіля, діючи недбало не звернувся за допомогою до інших осіб, в результаті чого здійснив наїзд задньою лівою частиною вищевказаного автомобіля на потерпілу ОСОБА_5, 1931 року народження, яка знаходилась позаду керованого ОСОБА_4 автомобіля. Смерть потерпілої ОСОБА_5 настала від розтрощення голови, багатофрагментального перелому склепіння та основи черепа, рани в тім'яно-скроневій ділянці голови справа, яка переходить на обличчя через перенісся вліво, перелом кісток лицевого скелету, перелом в ділянці кута нижньої щелепи зліва, садно в ділянці кута нижньої щелепи зліва, садіння в ділянці правої вушної раковини з переходом на шкіру обличчя, закритої травми грудної клітки, перелому правої ключиці, перелому лівої ключиці, перелому 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8 ребер справа, перелому 1, 2, 3, 4, 5 ребер зліва, перелому правого ріжка під'язикової кістки, садна на правому передпліччі, садна на правому стегні та на правій гомілці, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, які є небезпечними для життя в момент їх заподіяння, а в даному випадку призвели до смерті ОСОБА_5 на місці події і перебувають у прямому причинному зв'язку із скоєнням дорожньо-транспортної пригоди та є її наслідками.

Вироком Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 06 березня 2018 року ОСОБА_4 визнаний винуватим у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України і йому призначено покарання у виді 4-х років позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 2 роки. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_4 звільнений від відбування основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки.

Частиною 6 ст.82 ЦПК України встановлено, що вирок у кримінальному провадженні, що набрав законної сили, є обов'язковим для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок лише в питанні чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Судом встановлено, що автомобіль марки Mersedes-Benz Sprinter , типу фургон-малотонажний, державний номерний знак НОМЕР_1, яким на день смерті потерпілої ОСОБА_5 керував ОСОБА_4 належить на праві власності ПРАТ Ізяславський хлібозавод , що в судовому засіданні визнано представником відповідача та ніким не оспорюється.

З огляду на презумпцію вини завдавача шкоди (ч.2 ст.1166 ЦК України) відповідач звільняється від обов'язку відшкодувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, якщо доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого (ч.5 ст.1187 ЦК України).

В судовому засіданні не здобуто доказів, що шкода була завдана джерелом підвищеної небезпеки внаслідок непереборної сили (надзвичайної або невідворотної за даних умов події) або умислу потерпілої.

Згідно ч.2 ст.1168 ЦК України моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім'єю.

Згідно довідки №632, виданої 05 вересня 2018 року виконкомом Ленковецької сільської ради Шепетівського району Хмельницької області ОСОБА_2 встановлено, що вона дійсно проживала з мамою ОСОБА_5 за однією адресою: АДРЕСА_1

Факт родинних відносин позивачки з померлою ОСОБА_5 підтверджується копією свідоцтва про народження позивачки НОМЕР_5, виданого 15 серпня 1970 року Мокіївською сільською радою Шепетівського району Хмельницької області, відповідно до якого ОСОБА_5 та ОСОБА_6 є батьками ОСОБА_2, яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 та копією свідоцтва про шлюб НОМЕР_6, виданого 11 серпня 1990 року Мокіївською сільською радою Шепетівського району Хмельницької області, відповідно до якого 11 серпня 1990 року ОСОБА_2 уклала шлюб з ОСОБА_8, після реєстрації шлюбу дружині присвоєно прізвище ОСОБА_2.

Згідно поліса №АК/1781992 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 20 січня 2017 року зі строком дії до 20 січня 2018 року, між ПрАТ Ізяславський хлібозавод та публічним акціонерним товариством НАСК Оранта укладено договір страхування, яким забезпечено транспортний засіб - автомобіль марки Mersedes-Benz Sprinter , державний номерний знак НОМЕР_1, що належить ПрАТ Ізяславський хлібозавод , з лімітом відповідальності на одного потерпілого за шкоду заподіяну життю і здоров'ю 200000 грн., за шкоду заподіяну майну - 100000 грн.

Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду у постанові у справі №755/18006/15-ц (провадження №14-176цс18) від 04 липня 2018 року покладання обов'язку відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності.

В судовому засіданні встановлено, що відповідальною особою за відшкодування шкоди, завданої ОСОБА_4, який перебуває у трудових відносинах із ПрАТ Ізяславський хлібозавод , є страховик останнього - Публічне акціонерне товариство НАСК ОРАНТА , що залучене до участі в справі як третя особа.

Так, у випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов'язанні в межах суми страхового відшкодування відповідно до умов укладеного договору виступає страховик завдавача шкоди.

Відповідно до ст.1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням). Відтак, відшкодування шкоди такою особою можливе за умови, що згідно з договором страхування або Законом у страховика не виник обов'язок з виплати страхового відшкодування, чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

Позивач у визначеному порядку зверталася до страховика відповідача про відшкодування шкоди завданої внаслідок ДТП за участю забезпеченого транспортного засобу. Розрахунок страхового відшкодування за страховим випадком було здійснено відповідно до Закону України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів та виплачено позивачці страхове відшкодування в розмірі 38400 грн. у відшкодування моральної шкоди та 9000 грн. у відшкодування витрат на поховання згідно наданих позивачкою документів, що підтверджується інформацією ПАТ НАСК Оранта від 26 лютого 2019 року №09-02-16/17/0, наданою позивачці на запит адвоката Гнідка С.І.

Оскільки страхова виплата (страхове відшкодування) є недостатньою для повного відшкодування позивачці моральної шкоди, завданої смертю матері, відповідач зобов'язаний сплатити позивачці різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою.

У відповідності до роз'яснень, які містяться у Постанові Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року №4 Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди , під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній особі (п.3) і розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин (зокрема, стану здоров'я потерпілого, тяжкості вимушених змін у його життєвих стосунках, часу та зусиль, необхідних для відновлення попереднього стану (п.9).

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності та справедливості.

Судом встановлено, що внаслідок діяльності, яка є джерелом підвищеної небезпеки загинула мати позивачки. Таким чином, безспірним є той факт, що позивачка зазнала, як моральних, так і інших негативних явищ, і ці фактори мають незворотній характер, жодний проміжок часу та будь-які зусилля не відновлять вимушені зміни в сім'ї позивачки до попереднього стану.

З огляду на таке, суд, з урахуванням принципів розумності та справедливості, вважає необхідним стягнути з ПрАТ Ізяславський хлібозавод на користь позивачки 100000 гривень у відшкодування моральної шкоди, завданої їй внаслідок смерті матері.

Статтею 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже з відповідача підлягають стягненню судові витрати, що складаються з судового збору в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що ск4ладає суму 1921 грн.

Керуючись ст. ст. 81,82,141, 263 - 265, 268, ЦПК України, ст.ст. 15, 16, 23, 1166, 1167, 1168, 1187, 1194 ЦК України,

вирішив:

Позов ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства Ізяславський хлібозавод , треті особи на стороні відповідача, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_4, Публічне акціонерне товариство Національна акціонерна страхова компанія Оранта про відшкодування моральної шкоди, завданої смертю особи в дорожньо-транспортній пригоді задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства Ізяславський хлібозавод , ідентифікаційний код - 00380497, місцезнаходження: вул. Жовтнева, буд. 81, м. Ізяслав Хмельницької області, на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний код - НОМЕР_4, 100 000 (сто тисяч) грн. моральної шкоди.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства Ізяславський хлібзавод 1921 гривню судових витрат.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення виготовлено 03 квітня 2019 року.

Суддя: