Постанова

від 20.03.2019 по справі 910/15563/18

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" березня 2019 р. Справа№ 910/15563/18

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Отрюха Б.В.

суддів: Грека Б.М.

Остапенка О.М.

Секретар судового засідання: Камінська Т.О.

За участю представників: відповідно до протоколу судового засідання від 20.03.2019.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства акціонерний банк "Укргазбанк"

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.01.2019

у справі №910/15563/18 (суддя Підченко Ю.О.)

за позовом Публічного акціонерного товариства акціонерний банк "Укргазбанк"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпериклаз" в особі ліквідатора Сухоярської Лариси Миколаївни

про визнання кредиторських вимог та включення їх до проміжного ліквідаційного балансу підприємства

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство акціонерний банк "Укргазбанк" звернулося до Господарського суду міста Києва із позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпериклаз" в особі ліквідатора Сухоярської Лариси Миколаївни про:

- зобов'язання визнати в повному обсязі вимоги Публічного акціонерного товариства акціонерного банку "Укргазбанк" за Кредитним договором № 1/2010 від 02.03.2010 розмір яких станом на 03.09.2018 становить 103 192 139, 61 грн та складається з заборгованості за простроченим кредитом - 36 700 809, 23 грн, простроченої заборгованості по процентах - 62 832 429, 88 грн, пені за несвоєчасну сплату відсотків - 3 658 900, 50 грн;

- зобов'язання включити вимоги Публічного акціонерного товариства акціонерного банку "Укргазбанк" за Кредитним договором № 1/2010 від 02.03.2010 розмір яких станом на 03.09.2018 становить 103 192 139, 61 грн та складається з заборгованості за простроченим кредитом - 36 700 809, 23 грн, простроченої заборгованості по процентах - 62 832 429, 88 грн, пені за несвоєчасну сплату відсотків - 3 658 900, 50 грн до проміжного ліквідаційного балансу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпериклаз".

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в порушення вимог ч. 6 ст. 105 Цивільного кодексу України, відповіді від ліквідатора ТОВ "Укрпериклаз" щодо розгляду кредиторських вимог АБ "Укргазбанк", на момент звернення з позовною заявою до суду позивач не отримував.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.01.2019 у справі № 910/15563/18 зупинено провадження у справі № 910/15563/18 до набрання законної сили рішенням Господарського суду міста Києва в справі № 910/6259/13. Зобов'язано учасників процесу повідомити суд про усунення обставин, що перешкоджають розгляду справи.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду першої інстанції, Публічне акціонерне товариство акціонерний банк "Укргазбанк" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.01.2019 у справі № 910/15563/18, справу повернути до Господарського суду міста Києва для продовження розгляду справи в іншому складі суду.

Крім того, разом з апеляційною скаргою апелянтом було подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 25.01.2019 по справі № 910/15563/18.

У відповідності до витягу з протоколу передачі судової справи раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу) від 12.02.2019 визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя Отрюх Б.В., судді: Грек Б.М., Остапенко О.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.02.2019 поновлено строк на апеляційне оскарження, поновлено строк на подання апеляційної скарги, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства акціонерний банк Укргазбанк у визначеному складі та призначено справу до розгляду.

12.03.2019 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів від Товариства з обмеженою відповідальністю Укрпериклаз надійшло клопотання про закриття провадження за апеляційною скаргою ПАТ АБ "Укргазбанк" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.01.2019 у справі №910/15563/18.

В судовому засіданні 20.03.2019 представник Публічного акціонерного товариства акціонерний банк Укргазбанк , надав пояснення по суті спору, підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі Публічного акціонерного товариства акціонерний банк Укргазбанк на ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.01.2019 у справі № 910/15563/18 та просив ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.01.2019 у справі № 910/15563/18 про зупинення провадження у справі - скасувати, справу повернути до господарського суду міста Києва для продовження розгляду справи в іншому складі суду.

Крім того, в судовому засіданні 20.03.2019 представник Публічного акціонерного товариства акціонерний банк Укргазбанк надав пояснення стосовно поданого клопотання про закриття провадження за апеляційною скаргою ПАТ АБ "Укргазбанк" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.01.2019 та заперечував проти його задоволення.

Вислухавши думку учасника по справі з приводу заявленого клопотання, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для його задоволення, враховуючи наступне.

Як вже зазначалося, ТОВ Укрпериклаз подано клопотання про закриття провадження за апеляційною скаргою ПАТ АБ "Укргазбанк" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.01.2019 у справі № 910/15563/18.

Відповідно до ч. 1 ст. 86 ГПК України , суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Колегія суддів не приймає до уваги доводи, наведені в клопотанні ТОВ Периклаз щодо підстав закриття провадження за апеляційною скаргою ПАТ АБ "Укргазбанк" у справі, оскільки вони не обґрунтувані та не доведені.

Згідно із частинами 1, 2, 5 статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Як вбачається зі змісту клопотання про закриття апеляційного провадження у справі №910/15563/18, 01.03.2019 рішенням засновників, оформленим Протоколом №03/19 загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Укрпериклаз було відмінено рішення про припинення Товариства з обмеженою відповідальністю Укрпериклаз .

Припинено повноваження ліквідатора ТОВ Укрпериклаз Сухоярської Лариси Миколаївни та призначено з 02.03.2019 директором Товариства з обмеженою відповідальністю Укрпериклаз Нижника Олександра Олександровича.

04.03.2019державним реєстратором було внесено відповідні відомості до реєстру, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 11.03.2019 №1005098391.

Заслухавши думку представника ПАТ АБ "Укргазбанк" та обговоривши клопотання ТОВ "Укрпериклаз" про закриття апеляційного провадження, колегія суддів дійшла висновку про відмову в його задоволенні у зв'язку із його не обґрунтованістю та не доведеністю в розумінні Господарського процесуального кодексу України.

В судове засідання, призначене на 20.03.2019, повноважні представники Товариства з обмеженою відповідальністю Укрпериклаз не з'явилися.

Колегією суддів враховано, що відповідно до частини 2 статті 120 ГПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, в свою чергу частиною 3 статті 120 ГПК України передбачено, що виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Відповідно до частини 7 статті 120 ГПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Згідно із частиною 3 статті 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Неявки представника в судове засідання, якщо в судове засідання з'явилася особа, яку він представляє, або інший її представник.

Неявки в судове засідання учасника справи, якщо з'явився його представник, крім випадків, коли суд визнав явку учасника справи обов'язковою.

Колегією суддів, враховано, що у силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Відповідно до Листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України №1-5/45 від 25.01.2006, у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.

Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.

Відповідно до пункту 2.6.10. Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20.02.2013 № 28 оригінал судового рішення залишається в матеріалах справи; згідно з пунктом 2.6.15. вказаної Інструкції на звороті у лівому нижньому куті оригіналу процесуального документа, який виготовляється судом та залишається у справі, проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправлення документа, що містить вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена та може містити відмітку про отримання копії процесуального документа уповноваженим представником адресата.

Дана відмітка є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам судового процесу.

Як вбачається із матеріалів справи, копії ухвали були надіслані учасникам судового процесу на адреси, зазначені в апеляційній скарзі, що підтверджується відміткою суду на зворотній стороні ухвал.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів прийшла до висновку про можливість розгляду справи у відсутності представників ТОВ Укрпериклаз , які були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги.

Колегією суддів на підставі ч. 7 ст. 270 ГПК України надано учасникові судової справи можливість виступити у судових дебатах, яке учасником справи реалізовано.

Згідно з частиною 1 статті 270 ГПК у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій Главі.

Частиною 1 статті 255 Господарського процесуального кодексу України визначено, що окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції, зокрема про зупинення провадження (п.12).

Відповідно до ч. 1 ст. 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи апеляційних скарг, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної господарської справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.01.2019 зупинено провадження у справі № 910/15563/18 за позовом ПАТ АБ Укргазбанк до ТОВ Укрпериклаз про визнання кредиторських вимог та включення їх до проміжного ліквідаційного балансу підприємства до набрання законної сили рішенням у справі № 910/6259/13 за позовом ПАТ АБ Укргазбанк до ТОВ Укрпериклаз , ТОВ Зайтек , ПАТ СК ЕйЕмДжи Груп , ТОВ Мерсес Плюс , ТОВ АЗС-Груп-А про стягнення 39 168 141,74 грн.

Обґрунтовуючи оскаржувану ухвалу суд першої інстанції зазначив, що предметом спору в справі №910/6259/13, є стягнення суми боргу за кредитним договором №1/2010 від 02.03.2010 в сумі 39 168 141, 74 грн. в тому числі відсотків за кредитним договором. Тобто, Господарський суд міста Києва досліджує та встановлює чи мали місце кредитні взаємовідносини між сторонами, яка сума боргу підлягає до стягнення в рахунок погашення кредитної заборгованості в тому числі за тілом кредиту та за відсотками.

Отже, факти які будуть встановлені у разі набрання рішенням у справі №910/6259/13 законної сили, можуть мати преюдиційне значення, зокрема, щодо розміру заборгованості за кредитним договором №1/2010 від 02.03.2010, суми нарахованих відсотків за кредитним договором та пені, розгляд справи № 910/15563/18 є об'єктивно неможливим до вирішення справи №910/6259/13.

Проте, колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

За змістом п. 5 ч. 1 ст. 227 Господарського процесуального кодексу України , суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у випадку об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Отже, для вирішення питання про зупинення провадження у справі, господарський суд у кожному випадку повинен з'ясувати, як справа, що розглядається даним судом, є пов'язаною із справою, що розглядається іншим судом, а також чим обумовлюється неможливість розгляду даної справи.

Зупиняючи провадження у справі суд першої інстанції керувався положеннями пункту 5, частини 1 статті 227 ГПК України за якою, суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у випадках: об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти)

Відповідно до постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 24.12.2011 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції , під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

Згідно із Главою 5 розділу першого ГПК України (докази та доказування) свідчать про те, що суд має розглядати справи на підставі поданих сторонами доказів, не допускається збирання доказів судом. Зупиняючи провадження у справі з посиланням на те, що інший суд мас встановити факт наявності заборгованості і лише після цього, суд зможе винести рішення в іншій справі - знецінює сам факт судового захисту, принципів та завдань господарського судочинства.

Ухвалення судом рішення про зупинення провадження у справі, за умови відсутності достатніх для цього підстав, порушує принцип розумності тривалості судового розгляду, який має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі Фрідлендер проти Франції ).

Статтею 2 Господарського процесуального кодексу України визначено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності.

Дана правова позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України від 09.02.2017 справа № 909/714/16 де зазначено, що зупинення провадження у справі за відсутності достатніх підстав, передбачених ст. 79 ГПК України, порушує розумні строки тривалості судового провадження, що в свою чергу є порушенням права на справедливий та публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом,, і як наслідок - права сторони на ефективний засіб юридичного захисту своїх прав в національному органі .

В рішенні Європейського суду з прав людини від 26.07.2012 р. справа №38773/05 (Савіцький проти України) зазначено наступне: суд повторює, що право на суд, захищене пунктом 1 статті 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національні правові системи Договірних держав допускали, щоб остаточні та обов'язкові судові рішення залишалися без виконання на шкоду одній зі сторін. Ефективні доступ до суду включає в себе право на виконання судового рішення без зайвих затримок .

Разом з тим, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі Глоба проти України. №: 15729/07, від 05.07.2012, пункт 1 статті 6 Конвенції, inter alia (серед іншого), захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати. Держава зобов'язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці. Також Суд зазначає, що саме на державу покладається обов'язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у пункті 1 статті 6 Конвенції. Насамкінець, Суд повторює, що сама природа виконавчого провадження вимагає оперативності.

Проте, розглядаючи справу та зупиняючи провадження, суд першої інстанції не звернув увагу на той факт, що відповідач перебуває в стані припинення і зупинення провадження у справі фактично позбавляє позивача можливості захистити своє право.

Колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції, всупереч вимог ГПК України не було всебічно та повно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а висновки суду, викладені у рішення господарського суду, не відповідають фактичним обставинам справи, що призвело до неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Сукупність вищезазначеного дає підстави дійти висновку про порушення місцевим господарським судом вимог ст.ст. 86, 236 ГПК України щодо всебічного, повного та об'єктивного з'ясування обставин справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, розгляду всіх обставин справи підтверджених наявними у справі доказами, які мали бути досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи в їх сукупності, керуючись законом та нормами матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. 76 ГПК України).

Частиною 1 статті 277 ГПК України встановлено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:

1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню (ч. 2 ст. 277 ГПК України).

Враховуючи викладене вище, апеляційний господарський суд приходить до висновку, що місцевим господарським судом не повно та не об'єктивно з'ясовано обставини справи. При цьому, висновки, викладені в ухвалі суду першої інстанції, не відповідають обставинам справи, що мають значення для справи, в зв'язку з чим апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства акціонерний банк Укргазбанк підлягає задоволенню, а ухвала Господарського суду міста Києва від 25.01.2019 року -скасуванню.

Судові витрати розподіляються у відповідності до приписів ст. 129 ГПК України.

Керуючись статтями 129, 267-270, 273, 275, 277, 281-285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства акціонерний банк Укргазбанк задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суду міста від 25.01.2019 року у справі № 910/15563/18 про зупинення провадження у справі скасувати повністю.

3. В задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі № 910/15563/18 до набрання законної сили рішенням Господарського суду міста Києва у справі №910/6259/13 відмовити.

4. Матеріали справи № 910/15563/18 направити до Господарського суду міста Києва для продовження розгляду справи.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у строки, встановлені ст. 288 Господарського процесуального кодексу України .

Касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст складено та підписано 27.03.2019.

Головуючий суддя Б.В. Отрюх

Судді Б.М. Грек

О.М. Остапенко