Постанова

від 27.03.2019 по справі 920/820/18

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" березня 2019 р. Справа№ 920/820/18

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Дідиченко М.А.

суддів: Руденко М.А.

Смірнової Л.Г.

при секретарі: Петрик М.О.

За участю представників сторін:

від позивача: не заявилися,

від відповідача: Гасай П.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Екостандарт Рециклінг

на рішення Господарського суду Сумської області від 13.12.2018

у справі № 920/820/18 (суддя Коваленко О. В. )

за позовом Сумської обласної організації Українського товариства охорони природи

до Товариства з обмеженою відповідальністю Екостандарт Рециклінг

про стягнення 27 863,66 грн. заборгованості за договором оренди нежитлових приміщень обласного Будинку природи № 56/17 від 31.12.2016 ,

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст первісних позовних вимог

Сумська обласна організація Українського товариства охорони природи (далі - позивач) звернулася до Господарського суду Сумської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Екостандарт Рециклінг (далі - відповідач, ТОВ Екостандарт Рециклінг ) про стягнення 27 863,66 грн. заборгованості за договором оренди нежитлових приміщень обласного Будинку природи № 56/17 від 31.12.2016 (далі - Договір).

Обґрунтування позовних вимог зводиться до порушення ТОВ Екостандарт Рециклінг умов Договору з своєчасної оплати оренди майна за період з липня 2017 року по грудень 2017 року в сумі 19 380,00 грн., яку позивач просить стягнути. Крім того, за прострочення сплати основної заборгованості, позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 6 067,36 грн. пені, 1 802,78 грн. інфляційних втрат та 613,52 грн. 3% річних.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду Сумської області від 13.12.2018 у справі № 920/820/18 позов задоволено частково.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Екостандарт Рециклінг на користь Сумської обласної організації Українського товариства охорони природи 19 380,00 грн. основної заборгованості, 2 349,05 грн. пені, 1 802,78 грн. інфляційних втрат, 613,52 грн. 3% річних, 1 526,95 грн. витрат по сплаті судового збору. В іншій частині у позові відмовлено.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов до висновку, що Договір припинив свою дію з 01.01.2018, у зв'язку з закінченням строку його дії. У ТОВ Екостандарт Рециклінг виникла заборгованість зі сплати орендних платежів за Договором, у зв'язку з чим суд дійшов до висновку про стягнення 19 380,00 грн. заборгованості з орендної плати за період з липня 2017 року по грудень 2017 року. При цьому, суд дійшов висновку щодо задоволення вимог позивача про часткове стягнення 2 349,05 грн. пені, а також стягнення 1 802,78 грн. інфляційних втрат, 613,52 грн. 3% річних, нарахованих на суму несплаченої основної заборгованості.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю Екостандарт Рециклінг звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Сумської області від 13.12.2018 у справі № 920/820/18 скасувати та постановити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Апеляційна скарга мотивована тим, що, зокрема, судове засідання було призначено у залі № 6, але фактично відбулось у залі № 1, у зв'язку з чим відповідач витратив певний час на пошук, і коли зайшов до зали судових засідань, суддя повідомив, що судове засідання завершене. Судом не було відхилено наданих відповідачем доказів припинення Договору, у зв'язку з загибеллю об'єкту оренди.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу № 920/820/18 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Дідиченко М.А., судді: Смірнова Л.Г., Руденко М.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.01.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Екостандарт Рециклінг у справі № 920/820/18, встановлено строк для подання відзивів, заперечень, клопотань та заяв. Зазначено, що розгляд справи, згідно з ч. 10 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України, буде здійснюватися в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Через відділ документального забезпечення суду від ТОВ Екостандарт Рециклінг надійшло клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.03.2019 розгляд справи призначено у судове засідання на 27.03.2019.

Позиції учасників справи

07.03.2019 через відділ документального забезпечення суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить суд залишити оскаржуване рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Позивач, заперечуючи проти доводів апеляційної скарги, вказує на безпідставність доводів апелянта. Зокрема, відсутність доказів дострокового розірвання Договору, шляхом укладення додаткової угоди та підписання між сторонами акту приймання-передачі, а отже Договір припинив свою дію з 01.01.2018. Щодо місця розгляду справи, то представник відповідача не прибув до суду першої інстанції, зали судових засідань знаходяться поруч на одному поверсі, тому відповідач під час запрошення сторін до зали судового засідання не міг не знати про його слухання в іншому залі, який знаходиться поруч.

27.03.2019 через відділ документального забезпечення суду від відповідача надійшли письмові пояснення, в яких останній виклав свою правову позицію. Підтримав доводи апеляційної скарги, а також зазначив про відсутність дослідження судом обставин вини сторін у загибелі об'єкту оренди, підстав припинення Договору та відсутності обґрунтування відхилення доводів відповідача з цього питання, зокрема відсутня оцінка листа № 22 від 24.07.2017.

Представник відповідача у судовому засіданні 27.03.2019 підтримав доводи апеляційної скарги, надав пояснення в обґрунтування своєї правової позиції.

Представник позивача у судове засідання 27.03.2019 не прибув, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

31.12.2016 між Сумською обласною організацією Українського товариства охорони природи (далі - орендодавець) і ТОВ Екостандарт Рециклінг (далі - Орендар) укладено Договір оренди нежитлових приміщень обласного Будинку природи № 56/17 (далі - Договір).

За умовами Договору позивач зобов'язується передати відповідачу, а останній зобов'язується прийняти у строкове платне користування на умовах оренди (без права викупу) нежитлове приміщення площею 32,3 кв.м., розміщене на третьому поверсі обласного Будинку природи за адресою: м. Суми, вул. Набережна річки Стрілки, 46, що є власністю позивача, для розміщення офісу.

Згідно з п.п. 3.1, 3.2 Договору передача-приймання об'єкта (приміщення) в оренду від позивача до відповідача здійснюється протягом 3 днів з моменту підписання Договору згідно Акту приймання-передачі, підписаного представниками сторін. Об'єкт оренди вважається переданим з моменту підписання Акту приймання-передачі обома сторонами.

Пунктом 3.3 Договору передбачено, що повернення орендованих приміщень відповідачем їх власнику, позивачу, здійснюється протягом 3 днів після закінчення терміну дії даного Договору, згідно акту звірки розрахунків, складеного і підписаного сторонами і оформляється Актом приймання-передачі та вважається повернутим з моменту підписання Акту приймання-передачі обома Сторонами .

Відповідно до п. 5.1 Договору, він набирає чинності з 01.01.2017 і діє по 31.12.2017.

Пунктом 6.1 Договору встановлено, що розмір орендної плати на місяць складає 3 230,00 грн. у т.ч. ПДВ.

Положеннями п. 6.3 Договору передбачено відшкодування вартості спожитої електроенергії згідно показників лічильника та відповідних рахунків, виставлених орендодавцем.

У відповідності до п. 6.6 Договору відповідач перераховує орендну плату не пізніше 5 числа поточного місяця на рахунок позивача згідно рахунків, виставлених позивачем.

Згідно акту приймання-передачі від 31.12.2016 орендодавцем передано орендарю обумовлене у Договорі приміщення по вул. Набережна річки Стрілки, 46, м. Суми.

Як сверджує позивач, ТОВ Екостандарт Рециклінг порушило взяті на себе зобов'язання по Договору зі сплати орендних платежів за користування приміщенням, у зв'язку з чим його заборгованість зі сплати орендної плати з липня 2017 по грудень 2017 становить 19 380,00 грн.

Заперечуючи проти доводів позивача, ТОВ Екостандарт Рециклінг посилається, зокрема на те, що в липні 2017 року Договір було припинено через непридатність приміщення для користування. Отже заборгованість по орендній платі у нього відсутня. На підтвердження своїх доводів ним подано копію листа № 22 від 24.07.2017, яким відповідач повідомив позивача про припинення оренди приміщення по вул. Набережна річки Стрілки, 46, м. Суми, у зв'язку з його непридатністю до використання.

Враховуючи невиконання свого обов'язку зі сплати орендних платежів, Сумська обласна організація Українського товариства охорони природи звернулася з даним позовом та просить суд стягнути з ТОВ Екостандарт Рециклінг 19 380,00 грн. заборгованості зі сплати оренди за період з липня 2017 року по грудень 2017 року. Крім того, за прострочення сплати основної заборгованості, позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 6 067,36 грн. пені за період з 13.10.2017 по 12.10.2018, 1 802,78 грн. інфляційних втрат та 613,52 грн. 3% річних за період з 06.07.2017 по 10.10.2018.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Відповідно до ст. ст. 11, 629 ЦК України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Положеннями ч.ч. 1, 5 ст. 762 Цивільного кодексу України встановлено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму; плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з приписами статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Як вбачається з розрахунку позивача, заборгованість за Договором зі сплати оренди за період з липня 2017 року по грудень 2017 року складає 19 380,00 грн.

В той же час, відповідач зазначає про припинення Договору у липні 2017 року, у зв'язку з направленням позивачу листа № 22 від 24.07.2017, яким повідомлено позивача, що у зв'язку з непридатністю орендованого приміщення для підприємницької діяльності, припиняємо оренду та просимо відшкодувати збитки у розмірі 9 224,00 грн. Лист містить відмітку про його отримання із запереченнями щодо збитків, проте ідентифікувати особу, яка отримала листа, та її повноваження не вбачається за можливе.

Відповіді щодо припинення чи розірвання договору матеріали справи не містять.

Відповідно до ч. 1 ст. 188 Господарського кодексу України, ч.ч. 1, 3 ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Положеннями ч.ч. 2-4 ст. 188 Господарського кодексу України встановлено, що сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Пунктом 9.1 Договору передбачено, що він припиняється у разі закінчення строку договору, зміни власника майна, загибелі об'єкта оренди, розірвання договору, інших випадках, передбачених законодавством.

Оскільки матеріали справ не містять згоди чи заперечень Сумської обласної організації Українського товариства охорони природи на розірвання Договору, а відповідне судове рішення не приймалося, то відповідачем не доведено наявність підстав для припинення чи розірвання Договору.

Посилання апелянта на непридатний до використання стан приміщення судова колегія відхиляє, оскільки належних та достатніх доказів того, що приміщення перебуває у непридатному до використання стані матеріали справи не містять. Акт № 20 від 13.07.2017, яким зафіксовано протікання води в приміщенні внаслідок зливи, судом відхиляється, оскільки його не було підписано представником позивача, доказів повідомлення позивача про огляд приміщення та складення акту матеріали справи не містять. Відмова позивача від підписання Акту не зафіксована належним чином.

До того ж, ані актом № 20 від 13.07.2017, ані будь-яким іншим доказом не підтверджується та не встановлено загибель об'єкту оренди.

Крім того, судова колегія відмічає відсутність правового обґрунтування зазначених доводів відповідача.

З огляду на вказане, судова колегія не встановила підстав для припинення правовідносин за Договором з липня 2017 року.

Також слід відмітити, що матеріали справи не містять доказів укладення між сторонами додаткової угоди про дострокове розірвання Договору або підписання між сторонами акту приймання-передачі приміщення, який би свідчив про його повернення позивачу згідно п. 3.3 Договору.

Як передбачено п. 5.1 Договору, він діє по 31.12.2017.

Отже, Договір припинив свою дію з 01.01.2018, у зв'язку з закінченням строку, на який його було укладено.

Слід звернути увагу, що у матеріалах справи міститься акт від 01.11.2017 про спожиту електроенергію у липні-вересні 2017 року, який підписано з боку відповідача без зауважень та заперечень, а також докази внесення оплати за спожиту в липні-вересні 2017 року електроенергію на виконання п. 6.4 Договору. Тобто, відповідачем було оплачено електричну енергію за спірний період, що свідчить про користування приміщенням, зокрема, у липні-вересні 2017 року.

Таким чином, за відсутності доказів оплати оренди за Договором та його припинення чи розірвання, позивач правомірно нарахував до стягнення з відповідача за період з липня 2017 року по грудень 2017 року заборгованість у сумі 19 380,00 грн. (3 230,00 грн. * 6 міс.).

Враховуючи наведені обставини, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про стягнення з відповідача на користь позивача 19 380,00 грн. заборгованості з орендної плати за період з липня 2017 року по грудень 2017 року.

З огляду на прострочення сплати основної заборгованості, позивач нарахував до стягнення з відповідача 6 067,36 грн. пені за період з 13.10.2017 по 12.10.2018.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Статтею 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до ст. 230 Господарського кодексу України, передбачено, зокрема, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до 6.9 Договору за несвоєчасну сплату орендних платежів орендар сплачує пеню за кожний день прострочки, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на період прострочки оплати.

За приписом ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що нарахування пені має відбуватися стосовно кожного платежу окремо, з урахуванням шестимісячного строку з моменту прострочення зобов'язання, проте в межах періоду визначеного позивачем.

Колегія суддів, враховуючи вірні періоди нарахування та суми прострочення, погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для стягнення 2 349,05 грн. пені за загальний період з 13.10.2018 по 06.06.2018.

Стосовно вимог позивача про стягнення 1 802,78 грн. інфляційних втрат та 613,52 грн. 3% річних за період з 06.07.2017 по 10.10.2018, колегія суддів зазначає наступне.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вказане вище, провівши повторний арифметичний розрахунок з урахуванням сум заборгованості, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог у частині стягнення з відповідача на користь позивача 1 802,78 грн. інфляційних втрат та 613,52 грн. 3% річних за період з 06.07.2017 по 10.10.2018.

Щодо посилання апелянта на проведення судового засідання у залі № 1, а не № 6, у зв'язку з чим порушено його права, судова колегія зазначає наступне. Відповідач скористався своїм правом на подання відзиву на позов, який був врахований судом. Апелянт у своїй скарзі зазначив про обізнаність дати та часу слухання справи. Матеріали справи не містять доказів прибуття відповідача до суду. Таким чином, апелянтом не доведено порушення його прав.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Оскільки відповідач не виконав свій обов'язок зі сплати орендних платежів та не надав доказів припинення зобов'язань за Договором за спірний період, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість вимог позивача щодо стягнення суми основного боргу. При цьому, судом правомірно зменшено розмір стягуваної пені, з урахуванням положень ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України.

Інших доводів та доказів, які б слугували підставою для скасування судового рішення по даній справі апелянтом не наведено.

Практикою Європейського суду з прав людини передбачено, що п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, проте його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Згідно ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що позовні вимоги Сумської обласної організації Українського товариства охорони природи є обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню, з урахуванням перерахунку пені.

За таких обставин, висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення Господарського суду Сумської області від 13.12.2018 у справі № 920/820/18 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається.

Згідно із ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Екостандарт Рециклінг на рішення Господарського суду Сумської області від 13.12.2018 у справі № 920/820/18 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Сумської області від 13.12.2018 у справі № 920/820/18 залишити без змін.

3. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на апелянта.

4. Матеріали справи № 920/820/18 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в порядку, визначеному ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 01.04.2019 р.

Головуючий суддя М.А. Дідиченко

Судді М.А. Руденко

Л.Г. Смірнова