Постанова

від 26.03.2019 по справі 908/2012/18

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.03.2019 року м. Дніпро Справа № 908/2012/18

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Вечірко І.О. (доповідач)

судді Кузнецов В.О., Чус О.В.

секретар: Манчік О.О.

учасники провадження у справі в судове засідання не з'явились, про день, час та місце судового засідання повідомлені належним чином

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну

скаргу Запорізької міської ради

на додаткове

рішення Господарського суду Запорізької області від 04.02.2019 року (повний текст підписано 08.02.2019 року)

за заявою Приватного акціонерного товариства "Запорізький олійноекстракційний завод"

про ухвалення додаткового рішення

у справі № 908/2012/18 (суддя - Дроздова С.С., м. Запоріжжя)

за позовом Приватного акціонерного товариства "Запорізький олійноекстракційний завод", м. Запоріжжя

до Запорізької міської ради, м. Запоріжжя

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Приватне акціонерне товариство "Запорізький оліяжиркомбінат", м. Запоріжжя

про зобов'язання внести зміни до преамбули і реквізитів сторін договорів оренди

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст додаткового рішення.

Додатковим рішенням Господарського суду Запорізької області від 04.02.2019 року у даній справі заяву Приватного акціонерного товариства "Запорізький олійноекстракційний завод" про винесення додаткового рішення у справі № 908/2012/18 задоволено. Стягнуто з Запорізької міської ради на користь Приватного акціонерного товариства "Запорізький олійноекстракційний завод" 20 000, 00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Вказане додаткове рішення мотивовано тим, що факт оплати позивачем професійної правничої допомоги, наданої у даній справі, підтверджується документально, а саме оригіналом платіжного доручення про сплату 20 000,00 грн. В межах даної справи позивач зазнав судових витрат на професійну правничу допомогу, розмір яких становить 20 000,00 грн. З огляду на ступінь складності справи, кількість судових засідань, наявність третьої особи, кількість та обсяг підготовлених процесуальних документів і наданих сторонами доказів - час, витрачений адвокатом ОСОБА_1 та відповідно, загальна вартість професійної правничої допомоги є обґрунтованими та співмірними. Суд дійшов висновку про доведеність вказаних судових витрат та покладення їх на відповідача, чиї заперечення не приймаються судом, що є підставою для задоволення заяви позивача та ухвалення додаткового рішення у даній справі.

2. Підстави, з яких порушено питання про перегляд судового рішення та узагальнені доводи учасників справи.

Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати додаткове рішення та відмовити в задоволенні заяви ПАТ "Запорізький олійноекстракційний завод" про винесення додаткового рішення у справі щодо стягнення з Запорізької міської ради на користь ПАТ "Запорізький олійноекстракційний завод" 20 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу в повному обсязі.

2.1. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі відповідач посилається на те, що додаткове рішення прийнято судом з порушенням норм матеріального права. В пункті 1 акту від 18.01.2019 року адвокатом ОСОБА_1 зазначено які саме ним готувались процесуальні документи та у скількох судових засіданнях він прийняв участь. При цьому, у вказаному акті та договорі про надання правничої допомоги № 7 від 30.09.2018 року відсутні записи щодо кількості витраченого часу адвокатом ОСОБА_1 (погодинний розрахунок), не вказано чіткого розрахунку щодо підготовки процесуальних документів (скільки коштує сформувати той чи інший документ). Крім того, адвокатом ОСОБА_1 було зазначено судові витрати за розгляд справи у інших судових інстанціях, не надаючи чіткого розрахунку. Дана справа є не складною, не резонансною, суспільного інтересу не викликає та предмет спору не є майновим, а тому заявлена сума в розмірі 20 000,00 грн. є неспівмірною.

2.2. Узагальнені доводи позивача, викладені у відзиві на апеляційну скаргу.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач посилається на те, що в договорі про надання правової допомоги № 7 від 20.09.2018 року сторони встановили фіксований розмір гонорару і відповідно акт про надання послуг, який складався у відповідності до умов договору про надання правової допомоги № 7 від 20.09.2018 року не потребував інформації про час, витрачений адвокатом на надання правової допомоги. Міська рада більше двох років не зробила нічого, щоб вирішити спірне питання, тобто не вжила жодних дій щодо досудового вирішення спору. В суді першої інстанції представник Міської ради не дав згоди на врегулювання спору за участю судді. На думку позивача, місцевий господарський суд ухвалив судове рішення з додержанням норм процесуального права.

3. Апеляційне провадження.

3.1. Процедура апеляційного провадження в апеляційному господарському суді.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 25.02.2019 року відкрито апеляційне провадження у справі, розгляд апеляційної скарги призначено в судовому засіданні на 26.03.2019 року.

Учасники провадження у справі наданими їм процесуальними правами не скористались та не забезпечили явку своїх повноважних представників в судове засідання, хоча про день, час та місце судового засідання повідомлені належним чином.

Суд апеляційної інстанції з метою дотримання процесуальних строків розгляду апеляційної скарги на судове рішення, враховуючи, що участь в засіданні суду є правом, а не обов'язком сторони, дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності учасників провадження у справі.

3.2. Обставини справи, встановлені судом апеляційної інстанції.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 17.01.2019 року позовні вимоги задоволено. Зобов'язано Запорізьку міську раду внести зміни до преамбули і реквізитів сторін Договору оренди землі від 07.07.2010 року щодо зміни інформації про орендаря земельної ділянки кадастровий номер 2310100000:07:036:0045 на його правонаступника - Приватне акціонерне товариство "Запорізький олійноекстракційний завод", шляхом підписання відповідної додаткової угоди. Зобов'язано Запорізьку міську раду внести зміни до преамбули і реквізитів сторін Договору оренди землі від 11.08.2010 року щодо зміни інформації про орендаря земельної ділянки кадастровий номер 2310100000:07:036:0096 на його правонаступника - Приватне акціонерне товариство "Запорізький олійноекстракційний завод", шляхом підписання відповідної додаткової угоди. Стягнуто з Запорізької міської ради на користь Приватного акціонерного товариства "Запорізький олійноекстракційний завод" 3 524, 00 грн. витрат по сплаті судового збору.

Як встановлено Господарським судом Запорізької області та підтверджено матеріалами справи, позивач до закінчення судових дебатів господарському суду заявив про стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат на професійну правничу допомогу.

Разом з тим, з відповідною письмовою заявою та доказами понесення судових витрат на професійну правничу допомогу позивач звернувся до Господарського суду Запорізької області 24.01.2019 року.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 25.01.2019 року заяву про ухвалення додаткового рішення прийнято до розгляду та призначено судове засідання на 04.02.2019 року.

Розглянувши заяву позивача про ухвалення додаткового рішення, місцевий господарський суд її задовольнив.

3.3. Оцінка апеляційним господарським судом доводів учасників справи і висновків суду першої інстанції

За приписами статті 124 Господарського процесуального кодексу України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Згідно зі статтею 221 Господарського процесуального кодексу України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 244 Господарського процесуального кодексу України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно з частинами 3, 4, 5 статті 244 Господарського процесуального кодексу України, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Додаткове рішення або ухвала про відмову в прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.

Згідно зі статтею 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатом розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Юридичний аналіз положень частини 8 статті 129 та частин 2, 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України дозволяє зробити висновок про те, що законодавцем передбачено процедуру, яка передбачає можливість розгляду питання про стягнення судових витрат за надання юридичної допомоги стороні спору винести поза межами розгляду справи по суті.

Як вбачається із матеріалів справи, на підтвердження надання адвокатських послуг позивачем надано суду: договір про надання правової допомоги № 7 від 20.09.2018 року, укладений між ПрАТ "Запорізький олійноекстракційний завод" та адвокатом ОСОБА_1; свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю 3 2821 від 20.06.2014 року на підтвердження повноважень адвоката ОСОБА_1; оригінал платіжного доручення № 010023 від 01.02.2019 року про сплату 20 000,00 грн. з призначенням платежу - за надання правової допомоги, згідно договору № 7 від 20.09.2018 року та акту від 18.01.2019 року; акт від 18.01.2019 року про надання послуг за договором про надання правової допомоги № 7 від 20.09.2018 року.

Згідно частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Відповідно до пункту 3.1 договору про надання правової допомоги № 7 від 20.09.2018 року клієнт сплачує адвокату гонорар (винагороду) за представництво в суді першої інстанції у розмірі 5 000,00 грн.

Згідно з пунктом 3.2 договору про надання правової допомоги № 7 від 20.09.2018 року в разі, якщо буде досягнуто мету представництва клієнт додатково сплачує адвокату гонорар в розмірі 15 000,00 грн.

Загальна вартість послуг адвоката складає 20 000,00 грн.

Представник відповідача надав суду першої інстанції письмові пояснення на заяву про винесення додаткового рішення, в яких зазначив про те, що сума витрат на професійну правничу допомогу є надмірно завищеною та не є обґрунтованою.

В додатковій постанові Верховного Суду від 06 березня 2019 року у справі № 922/1163/18 зроблено наступні правові висновки:

"Договір про надання правової допомоги є підставою для надання адвокатських послуг та, зазвичай, укладається в письмовій формі (виключення щодо останнього наведені в частині 2 статті 27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність").

За своєю правовою природою договір про надання правової допомоги є договором про надання послуг, крім цього, на такий договір поширюються загальні норми та принципи договірного права, включаючи, але не обмежуючись главою 52 Цивільного кодексу України.

Як будь-який договір про надання послуг, договір про надання правової допомоги може бути оплатним або безоплатним. Ціна в договорі про надання правової допомоги встановлюється сторонами шляхом зазначення розміру та порядку обчислення адвокатського гонорару.

Адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Адвокатський гонорар (ціна договору про надання правової допомоги) зазначається сторонами як одна із умов договору при його укладенні. Вказане передбачено як приписами цивільного права, так і Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Відсутність в договорі про надання правової допомоги розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару (як погодинної оплати або фіксованого розміру) не дає як суду, так і іншій стороні спору, можливості пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо розміру адвокатського гонорару.

Тобто, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".

У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди, в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково".

Колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано на підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України поклав на відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 20 000,00 грн. враховуючи кількість судових засідань, в яких приймав участь адвокат позивача, кількість підготовлених процесуальних документів і наданих позивачем доказів.

3.3.3. Висновки апеляційного господарського суду за результатами розгляду апеляційної скарги.

На підставі викладеного, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що місцевим господарським судом повно встановлені фактичні обставини справи, яким надана вірна оцінка у відповідності до норм чинного матеріального та процесуального законодавства.

Доводи, наведені в апеляційній скарзі не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених в оскаржуваному додатковому рішенні.

З урахуванням наведеного, апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а додаткове рішення суду першої інстанції має бути залишено без змін.

Керуючись статтями 275-282 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Запорізької міської ради - залишити без задоволення.

Додаткове рішення Господарського суду Запорізької області від 04.02.2019 року у справі № 908/2012/18 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 03.04.2019 року.

Головуючий суддя

---

І.О. Вечірко

Суддя

---

В.О. Кузнецов

Суддя

---

О.В. Чус