Постанова

від 25.03.2019 по справі 910/9393/18

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" березня 2019 р. Справа№ 910/9393/18

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Мартюк А.І.

суддів: Власова Ю.Л.

Калатай Н.Ф.

при секретарі Гуцал О.В.

за участю представників

від позивача: Ігнатенко В.В. - дов. № б/н від 05.03.2019р.

Меньшиков Г.О. дов. № б/н від 05.03.2019р.

від відповідача: Іванов В.А. - дов. № 061/203/1-01/446 від 11.03.2019р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Приватного підприємства АКСА-М-2

на рішення Господарського суду міста Києва від 04.09.2018р.

у справі № 910/9393/18 (суддя Привалов А.І.)

за позовом Територіального медичного об`єднання Психіатрія

у місті Києві

до Приватного підприємства АКСА-М-2

про стягнення 220 032,58 грн.

ВСТАНОВИВ:

Територіальне медичне об'єднання "Психіатрія" у м. Києві звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до приватного підприємства "АКСА-М-2" про стягнення 220 032,58 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань за Договором № 1 про надання послуг з прання білизни від 25.09.2017р., внаслідок чого виникла заборгованість у сумі 189 481,88 грн., за прострочення сплати якої нараховані штраф у сумі 20843,00 грн. та пеня в розмірі 9707,70 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 04.09.2018р. по справі № 910/9393/18 позовні вимоги Приватного підприємства „АКСА-М-2" задоволено частково. Стягнуто солідарно Приватного підприємства „АКСА-М-2" на користь Територіального медичного об`єднання Психіатрія у місті Києві заборгованості в сумі 189 481 грн. 88 коп., пеню в сумі 4 412грн. 59 коп. та витрати по сплаті судового збору в сумі 2 908 грн.42 коп. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням господарського суду першої інстанції, Приватне підприємство АКСА-М-2 звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва у справі № 910/9393/18 від 04.09.2018р. повністю і ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог територіального медичного об`єднання „Психіатрія" до Приватного підприємства АКСА-М-2 про стягнення заборгованості.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, що призвело до прийняття невірного рішення.

Указом Президента України "Про ліквідацію апеляційних господарських судів та утворення апеляційних господарських судів в апеляційних округах" № 454/2017 від 29.12 .2017р. ліквідовано Київський апеляційний господарський суд.

Згідно ч. 6 ст. 147 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" , у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті "Голос України" повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.

03.10.2018р. в газеті "Голос України" № 185(6940) опубліковано повідомлення про початок роботи Північного апеляційного господарського суду з 03.10.2018р.

Частиною 5 ст. 31 ГПК України передбачено, що у разі ліквідації або припинення роботи суду справи, що перебували у його провадженні, невідкладно передаються до суду, визначеного відповідним законом або рішенням про припинення роботи суду, а якщо такий суд не визначено - до суду, що найбільш територіально наближений до суду, який ліквідовано або роботу якого припинено.

Актом прийняття-передачі судових справ від 02.10.2018р. справу № 910/9393/18 передано до Північного апеляційного господарського суду.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.10.2018р. справу № 910/9393/18 передано на розгляд колегії суддів у складі: Мартюк А.І. - головуюча суддя; судді - Калатай Н.Ф., Зубець Л.П.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.10.2018 р. апеляційну скаргу Приватного підприємства АКСА-М-2 на рішення Господарського суду міста Києва від 04.09.2018р. у справі № 910/9393/18 залишено без руху. Приватному підприємству АКСА-М-2 було надано строк 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення недоліків шляхом подання доказів надсилання копії скарги сторонам у справі, а саме додати до апеляційної скарги опис вкладення.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.11.2018р. апеляційну скаргу Приватного підприємства АКСА-М-2 на рішення Господарського суду міста Києва від 04.09.2018 р. у справі № 910/9393/18 з доданими документами повернуто заявнику без розгляду.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням господарського суду першої інстанції, Приватне підприємство АКСА-М-2 повторно звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва у справі № 910/9393/18 від 04.09.2018р. повністю і ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог територіального медичного об`єднання Психіатрія до Приватного підприємства АКСА-М-2 про стягнення заборгованості. Також, до апеляційної скарги додано клопотання про поновлення строків на апеляційне оскарження.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми матеріального права, що призвело до прийняття невірного рішення.

Витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.01.2019р. справу № 910/9393/18 передано на розгляд колегії суддів у складі: Мартюк А.І. - головуюча суддя; судді - Калатай Н.Ф., Зубець Л.П.

25.01.2019р. через управління автоматизованого документообігу суду та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від представника відповідача надійшло клопотання про поновлення строків на апеляційне оскарження.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.01.2019р. задоволено клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 04.09.2018р. по справі № 910/9393/18 та поновлено Приватному підприємству АКСА-М-2 зазначений строк. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного підприємства АКСА-М-2 на рішення Господарського суду міста Києва від 04.09.2018р. по справі № 910/9393/18, розгляд справи призначено на 20.03.2019 р.

18.03.2019 р. через управління автоматизованого документообігу суду та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від представника позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.03.2019 р. оголошено перерву у судовому засіданні по справі № 910/9393/18 до 25.03.2019 р.

Розпорядженням № 09.1-08/707/19 Північного апеляційного господарського суду від 25.03.2019р. у зв`язку з перебуванням судді Зубець Л.П. на лікарняному призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/9393/18.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 25.03.2019 р. апеляційну скаргу у справі № 910/9393/18 передано на розгляд колегії суддів у складі: Мартюк А.І (головуючий суддя (суддя-доповідач)), судді Калатай Н.Ф, Власов Ю.Л.

Відповідно до ч. 2 ст. 281 ГПК України процедурні питання, пов'язані з рухом справи, клопотання та заяви учасників справи, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення провадження у справі, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом апеляційної інстанції шляхом постановлення ухвал в порядку, визначеному цим Кодексом для постановлення ухвал суду першої інстанції.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.03.2019р. справу № 910/9393/18 прийнято до провадження у визначеному автоматизованою системою складі суду.

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав в повному обсязі та просив суд її задовольнити.

Представник позивача в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечував та просив відмовити в її задоволенні.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів встановила наступне.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

03.01.2018р. між Територіальним медичним об'єднання "Психіатрія" у місті Києві (далі - виконавець) та приватним підприємством "АКСА-М-2" (далі - замовник) укладено договір про надання послуг з прання білизни №1 (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1. договору виконавець приймає на себе зобов'язання надати замовнику наступні послуги: Надання послуг з прання білизни з виконанням у повному обсязі вимог, висунутих до якості прання та забезпечити дотримання санітарних норм по виконанню послуг Замовника з дотримання державних стандартів України, а замовник приймає на себе зобов'язання прийняти готову продукцію і провести оплату за наданні послуги в строки та порядку, передбаченим цим договором.

Згідно п. 1.2. договору, найменування послуг: прання білизни; сушіння і прасування наданих виробів.

Відповідно до п. 2.1. договору, розрахунок вартості наданих виконавцем замовнику послуг з прання білизни здійснюється на підставі калькуляції, що є додатком до цього договору, за фактично наданий обсяг послуг.

Замовник здійснює оплату за надані послуги в національній валюті України в безготівковій формі шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок виконавця, на підставі Акту виконаних робіт (п. 2.2. договору).

Розрахунковий період оплати послуг - один календарний місяць (п. 2.2. договору).

За умовами п. 2.3. договору, оплата за надані послуги здійснюється замовником на підставі підписаного сторонами акту виконаних робіт не пізніше 15 числа місяця наступного за розрахунковим.

Відповідно до п. 3.3. договору, термін надання послуг протягом 3 робочих днів від дня отримання виробів, які підлягають пранню.

Згідно п. 3.4. договору, після закінчення робіт виконавець надає замовникові акт виконаних робіт у двох примірниках.

У п. 3.5. договору сторони погодили, що замовник протягом 7 днів від дня одержання акта виконаних робіт зобов'язаний надіслати виконавцеві підписаний акт виконаних робіт або обґрунтовану відмову від приймання робіт.

3а порушення умов оплати замовник сплачує штрафні санкції в розмірі 0,2% від суми договору за кожен прострочений день оплати та пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період за який сплачується пеня за кожен день прострочення, відповідно до Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань (п. 5.2. договору).

Цей договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і дає до або повного його виконання (п. 9.1. договору).

06.06.2018р. позивач направив відповідачу претензію №061/203/1-05/1418 від 05.06.2018. про оплату наданих послуг в сумі 189 481,88 грн., до якої додав Акт №5 від 24.04.2018р. про надання послуг у період з 21.03.2048р. по 20.04.2018р. на суму 189 491,88 грн., що підтверджується описом вкладення у цінний лист та чеком від 06.06.2018р.

Вказана претензія отримана відповідачем 07.06.2018р., про що свідчить залучена до матеріалів справи копія рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, проте залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Відповідач взятих на себе зобов'язань за договором в частині повної та своєчасної оплати наданих послуг не виконав, внаслідок чого у останнього утворилась заборгованість у сумі 189 481,88 грн., за прострочення сплати якої нараховані штраф у сумі 20 843,00 грн. та пеня в розмірі 9 707,70 грн.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов язаний оплатити йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України , зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України , у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). ( ст. 530 ЦК України ).

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України , зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Згідно зі ст.ст. 6 , 627 Цивільного кодексу України , сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Стаття 628 Цивільного кодексу України встановлює, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є не обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Пунктом 3.5. договору встановлено, що замовник протягом 7 днів від дня одержання акта виконаних робіт зобов'язаний надіслати виконавцеві підписаний акт виконаних робіт або обґрунтовану відмову від приймання робіт.

Судом встановлено, що 06.06.2018р. позивач направив відповідачу претензію №061/203/1-05/1418 від 05.06.2018р. про оплату наданих послуг в сумі 189 481,88 грн., що підтверджується описом вкладення у цінний лист та чеком від 06.06.2018р.

До вказаної претензії додано для підписання Акт №5 від 24.04.2018р. про надання послуг у період з 21.03.2018р. по 20.04.2018р. на суму 189 491,88 грн.

Факт отримання претензії №061/203/1-05/1418 від 05.06.2018р. та Акту №5 від 24.04.2018р. про надання послуг відповідачем не заперечується.

Матеріали справи не містять доказів надіслання відповідачем обґрунтованої відмови від приймання робіт в порядку, визначеному п. 3.5. договору.

Порушення відповідачем своїх зобов`язань щодо підписання акта не може бути підставою для звільнення його від обов`язку оплати отриманих ним послуг.

А тому, акт № 5 від 24.04.2018р. про надання послуг вважається підписаним, а послуги - наданими виконавцем та прийнятими замовником на загальну суму 189 491,88 грн. без будь-яких заперечень і зауважень.

Доказів протилежного матеріали справи не містять, як і не спростовує викладеного відсутність відповідного замовлення, актів прийому білизни та вихідних актів повернення білизни, які, як пояснили учасники судового процесу, за попередні періоди також не оформлювались.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що місцевий суд дійшов вірного висновку, що строк виконання відповідачем зобов'язань з оплати наданих послуг за Актом №5 від 24.04.2018р. настав, доказів сплати заборгованості відповідачем не надано, а тому позовні вимоги про стягнення боргу в розмірі 189 491,88 грн. підлягають задоволенню.

Також, позивач просив суд стягнути з відповідача штраф у сумі 20 843,00 грн. та пеню в розмірі 9 707,70 грн.

Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно п. 1 ст. 218 Господарського кодексу України , підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України , штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України , неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного або неналежно виконаного зобов'язання.

Частиною 2 статті 551 Цивільного кодексу України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно п. 5.2. договору за порушення умов оплати замовник сплачує штрафні санкції в розмірі 0,2% від суми договору за кожен прострочений день оплати та пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період за який сплачується пеня за кожен день прострочення, відповідно до Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань .

Передбачений умовами договору штраф за порушення основного зобов'язання в розмірі 0,2% від суми договору за кожен прострочений день оплати за своєю правовою природою є пенею.

Зазначене дає можливість дійти висновку про те, що умовами договору передбачено подвійне стягнення пені за несвоєчасне виконання зобов'язання замовником, що не узгоджується з приписами статті 61 Конституції України , відповідно до якої ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

У зв'язку із викладеним, суд відмовляє в задоволенні позовних вимог про стягнення 20 843,00 грн. штрафу.

Судом встановлено, що розрахунок пені у розмірі 9 707,70 грн. є невірним, оскільки позивачем неправомірно визначено початок прострочення зобов'язання з оплати послуг, починаючи з 16.05.2018р.

За умовами п. 3.1. договору оплата за надані послуги здійснюється замовником на підставі підписаного сторонами акту виконаних робіт не пізніше 15 числа місяця наступного за розрахунковим.

Проте, Акт №5 від 24.04.2018р. позивачем направлено відповідачу тільки 06.06.2018р. та отриманий останнім - 07.06.2018р., а доказів вручення його раніше суду не надано, тому виходячи з положень ст. 530 ЦК України , якими передбачено, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства, відповідач повинен був сплатити заборгованість не пізніше 14.06.2018р., тобто у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги.

Перевіривши розмір пені, колегія суддів вважає, що підлягає до стягненню з відповідача, за період з 15.06.2018р. по 09.07.2018р. (дата визначена позивачем) в розмірі 4 412,59 грн.

Враховуючи викладене колегія суддів вважає, що місцевий суд дійшов вірного висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково в розмірі 189 481,88 грн. основного боргу та 4 412,59 грн. пені.

Відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача.

Згідно зі ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Статтями 76, 77 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставин, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Доводи апелянта, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду першої інстанції.

Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду міста Києва від 04.09.2018р. у справі № 910/9393/18 прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга скаржника задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 270, 275, 276, 281, 282 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства АКСА-М-2 у м. Києві залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 04.09.2018р. у справі № 910/9393/18 - без змін.

2. Матеріали справи № 910/9393/18 повернути до Господарського суду міста Києва.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах в порядку і строки, визначені в ст. 288 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складений 03.04.2019р.

Головуючий суддя А.І. Мартюк

Судді Ю.Л. Власов

Н.Ф. Калатай