Ухвала

від 29.03.2019 по справі 916/2309/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"29" березня 2019 р.м. Одеса Справа № 916/2309/18

Господарський суд Одеської області у складі судді Гута С.Ф.

при секретарі судового засідання Себовій О.О.

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1 - на підставі довіреності;

від відповідача: ОСОБА_2 - на підставі довіреності;

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву розглянувши заяву (за вх. №2-1230/19 від 19.03.2019р.) ОСОБА_3 підприємства «Миколаївський Комунгосп» про відстрочення виконання рішення від 20.12.2018р. до 20.03.2020р.

За позовом Державної екологічної інспекції в Одеській області

до відповідача ОСОБА_3 підприємства «Миколаївський Комунгосп»

про стягнення 48 630,92грн.,

В С Т А Н О В И В:

19 березня 2019р. Комунальне підприємство «Миколаївський Комунгосп» звернулось до господарського суду Одеської області з заявою (за вх. №2-1230/19) про відстрочення виконання рішення від 20.12.2018р. по справі №916/2309/18 до 20.03.2020р.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 22.03.2019р., (за вх. №2-1230/19 від 19.03.2019р.) ОСОБА_3 підприємства «Миколаївський Комунгосп» про відстрочення виконання рішення від 20.12.2018р. призначено до розгляду в судовому засіданні на « 29» березня 2019р. о 11 год. 00 хв.

Дослідивши у відкритому судовому засіданні матеріали справи №916/2309/18 та заяви, суд встановив:

В обґрунтування поданої заяви заявник зазначає, що Комунальне підприємство «Миколаївський Комунгосп» не в змозі погасити суму заборгованості у розмірі 48 630,92грн. одним платежем, оскільки відсутні кошти на забезпечення належної діяльності комунгоспу, оплату використаної електричної енергії для забезпечення роботи водонапірної башти та насосної станції здійснюється безпосередньо сільською радою.

Також заявник зазначає, що основною діяльністю комунгоспу є забезпечення питною водою населення, та у зв'язку із здійсненими діями державного виконавця, унеможливлює роботу комунгоспу та ставить під загрозу водопостачання населення, та вказує на те, що останній робить все можливе для погашення заборгованості перед Державною екологічною інспекцією в Одеській області.

Наведені обставини підтверджуються заявником та наданими доказами, виписками з банку за січень-березень 2019р., з яких вбачається що на рахунках боржника наявні деякі кошти, з яких не можливо погасити заборгованість одним платежем.

З врахуванням вищенаведених обставин, відповідач був змушений звернутись до Господарського суду Одеської області із даною заявою щодо відстрочення виконання рішення господарського суду Одеської області у справі №916/2309/18.

Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, суд дійшов висновку, що заява підлягає частковому задоволенню з наступних підстав:

Статтею124 Конституції України встановлено, що судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України.

Статтею1 Закону України „Про виконавче провадження» встановлено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно ст.3 до Закону України „Про виконавче провадження» , підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України; судові накази; ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом; виконавчих написів нотаріусів; посвідчень комісій по трудових спорах, що видаються на підставі відповідних рішень таких комісій; постанов державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанов державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанов приватних виконавців про стягнення основної винагороди; постанов органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом; рішень інших державних органів та рішень Національного банку України, які законом визнані виконавчими документами; 8) рішень Європейського суду з прав людини з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", а також рішень інших міжнародних юрисдикційних органів у випадках, передбачених міжнародним договором України; рішень (постанов) суб'єктів державного фінансового моніторингу (їх уповноважених посадових осіб), якщо їх виконання за законом покладено на органи та осіб, які здійснюють примусове виконання рішень.

У відповідності до ч.1 ст.5 до Закону України „Про виконавче провадження» , примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону України від 03.10.2017 р. № 2147-VIII, чинній на момент набрання чинності рішенням суду у даній справі) судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Вказані положення кореспондують зі ст. 326 ГПК України.

Як передбачено ст. 327 Господарського процесуального кодексу України, виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012).

За приписами ч. 3, 4 ст. 331 ГПК України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом.

Відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом.

При цьому при вирішенні заяви сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення судом враховується те, що задоволення вказаних заяв можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (ч. 10 постанови Пленуму Верховного суду України № 14 від 26.12.2003 р. „Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» ).

Таким чином, в основу судового акту про надання розстрочки або відстрочки виконання рішення суду має бути покладений обґрунтований висновок про наявність обставин, що ускладнюють чи роблять неможливим його виконання. З цією метою, під час вирішення питання про відстрочку або розстрочку виконання рішення, суди повинні враховувати матеріальні інтереси обох сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

На необхідність встановлення зазначених обставин також вказано в постанові Пленуму Вищого господарського суду України N 9 від 17.10.2012 р. „Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» .

Як передбачено ч. 5 ст. 331 ГПК України, розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Згідно ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Оцінивши обставини, викладені відповідачем у заяві про відстрочення виконання рішення суду, суд доходить до висновку про наявність обставин, які ускладнюють виконання рішення суду у даній справі та унеможливлюють сплату відповідачем заборгованості на користь позивача одним разовим платежем на теперішній час.

З огляду на вказане, враховуючи інтереси позивача, матеріальний стан відповідача та ступінь його вини у виникненні спору, суд вважає за можливе частково задовольнити вказану заяву відповідача та відстрочити виконання рішення суду у даній справі щодо сплати відповідачем стягнутої суми заборгованості в сумі 48 630,92грн. грн. строком на 6 місяців до 20 червня 2019р.

Керуючись ст. 331, ст. 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1.Заяву ОСОБА_3 підприємства «Миколаївський Комунгосп» про відстрочення виконання рішення від 20.12.2018р. до 20.03.2020р. по справі № 916/2309/18 - задовольнити частково.

2.Відстрочити виконання рішення господарського суду Одеської області від 20.12.2018 року у справі № 916/2309/18 за позовом Державної екологічної інспекції в Одеській області до ОСОБА_3 підприємства «Миколаївський Комунгосп» про стягнення 48 630,92грн. строком на 6 місяців до 20 червня 2019р.

3.В решті заяви ОСОБА_3 підприємства «Миколаївський Комунгосп» про відстрочення виконання рішення від 20.12.2018р. - відмовити.

Ухвала набирає законної сили в порядку ст.235 ГПК України та може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її підписання.

Повний текст ухвали складено 03.04.2019р.

Суддя С.Ф. Гут