Ухвала

від 03.04.2019 по справі 915/732/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

УХВАЛА

03 квітня 2019 року Справа № 915/732/16

м.Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Семенчук Н.О., розглянувши матеріали скарги №360 від 29.03.2019 Товариства з обмеженою відповідальністю «ФРОНТА» на бездіяльність державного виконавця та постанову Про повернення виконавчого документа стягувачу від 25.02.2019 у справі

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ФРОНТА» , 54001, м.Миколаїв, вул. Шевченко, 71 к. 406

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛПОРТ» , 03150, м. Київ, вул. Предславинська, буд. 39

про: стягнення 1 820 580,69 грн.

Суб'єкт оскарження: Печерський районний відділ державної виконавчої служби м.Київ Головного територіального управління юстиції у м.Києві, 01011, м.Київ, вул.Різницька, буд.11-Б

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 21.07.2016 у справі №915/732/16 позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛПОРТ» (03150, м. Київ, вул. Предславинська, буд. 39, рахунок № 26007301173801 в АТ «Укрбудінвестбанк» в м. Київ, МФО 380377, код ЄДРПОУ 39019160) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФРОНТА» (54001, м. Миколаїв, вул. Шевченко, 71 к. 406, рахунок 26007398419800 в АТ «УкрСиббанк» в м. Харків, МФО 351005, код ЄДРПОУ 36579053) 1 789 262,44 грн. - заборгованості по оплаті продукції, 28 719,88 грн. - 3% річних та 27 035,62 грн. судового збору.

08.08.2016 на виконання рішення господарського суду Миколаївської області від 21.07.2016 видано відповідний наказ.

29.03.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю «ФРОНТА» звернулось до господарського суду Миколаївської області зі скаргою №360 від 29.03.2019 в якій просить суд:

- визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду зі скаргою на бездіяльність державного виконавця та поновити стяувачу вказаний строк;

- визнати протиправною бездіяльність державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_1 територіального управління юстиції у місті Києві при примусовому виконанні наказу господарського суду Миколаївської області №915/732/16 від 08.08.2016 про стягнення з ТОВ «КАПІТАЛПОРТ» на користь ТОВ «ФРОНТА» 1 789 262,44 грн. - заборгованості по несплаті за поставлену продукцію, 28 719,88 грн. - 3% річних та 27 035,62 грн. судового збору;

- визнати незаконною та скасувати постанову Про повернення виконавчого документа стягувачу , винесену 25.02.2019 у виконавчому провадженні №57853146.

Так, заявник у наданій скарзі на бездіяльність державного виконавця просить суд визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду зі скаргою на бездіяльність державного виконавця та поновити стягувачу вказаний строк. В обґрунтування зазначає, що 19.03.2019 на адресу стягувача надійшла постанова Про повернення виконавчого документу стягувачу від 25.02.2019, винесена головним державним виконавцем Печерського ВДВС ОСОБА_2 у виконавчому провадженні №57853146 з підстав передбачених п.2 ч.1 ст.37 Закону України Про виконавче провадження . Вказує, що під час примусового виконання наказу господарського суду Миколаївської області №915/732/16 від 08.08.2016 державним виконавцем було допущено порушення законодавства, яке регулює порядок примусового виконання рішення, а саме: вимоги ч.7 ст.26 Закону України Про виконавче провадження , ч.2 ст.56 Закону України Про виконавче провадження , ч.8 ст.48 Закону України Про виконавче провадження , ст.18, 48, 52 Закону України Про виконавче провадження , ч.5 ст.52 Закону України Про виконавче провадження . Вказані порушення в сукупності свідчать про неналежне виконання державним виконавцем обов'язків, визначених ст.18 Закону України Про виконавче провадження , допущення ним бездіяльності у виконавчому провадженні №57853146. Зазначає, що 11.01.2019 стягувачем направлено державному виконавцю заяву з проханням надати інформацію про дії, вчинені державним виконавцем у виконавчому провадженні №57853146, повідомити про вжиті заходи щодо звернення стягнення на майно боржника та інформацію про виявлене державним виконавцем майно, направити стягувачу копії процесуальних документів, складених державним виконавцем, під час примусового виконання судового рішення. Відповіді на вказану заяву не надано. Вказує на поважність причин пропуску строку звернення до суду зі скаргою на бездіяльність державного виконавця, при цьому доказів в обґрунтування не зазначає та не надає.

Згідно із ст. 1 Закону України Про виконавче провадження виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.15 Закону України Про виконавче провадження сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов'язок щодо виконання рішення.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст.26 Закону України Про виконавче провадження , виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у ст. 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Відповідно до ч.1 ст.19 Закону України Про виконавче провадження сторони виконавчого провадження та прокурор як учасник виконавчого провадження мають право ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, заявляти відводи у випадках, передбачених цим Законом, мають право доступу до автоматизованої системи виконавчого провадження, право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність виконавця у порядку, встановленому цим Законом, надавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у вчиненні виконавчих дій, надавати усні та письмові пояснення, заперечувати проти клопотань інших учасників виконавчого провадження та користуватися іншими правами, наданими законом.

Частиною 1 ст.18 Закону України Про виконавче провадження , виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Отже, стягувач як заінтересована особа у виконанні судового рішення ухваленого на його користь, наділений можливістю цікавитись виконавчим провадженням та отримувати від державного виконавця інформацію про проведення виконавчих дій у відкритому за його заявою виконавчому провадженні.

Відповідно до ст.339 Господарського процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цьогоКодексу, порушено їхні права.

Згідно пункту "а" ч.1 ст. 341 Господарського процесуального кодексу України скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права.

Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом (ч. 2 ст. 341 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст.74 Закону України Про виконавче провадження , рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Згідно з ч.5 ст.74 Закону України Про виконавче провадження рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів. Рішення виконавця про відкладення проведення виконавчих дій може бути оскаржене протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.

Так, зі змісту заявлених скаржником у скарзі вимог вбачається, що останній оскаржує бездіяльність державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби м.Київ Головного територіального управління юстиції у м.Києві, котра виразилась у неналежному виконанні державним виконавцем обов'язків, визначених ст.18 Закону України Про виконавче провадження .

Відповідно до ст. 113 Господарського процесуального кодексу України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

Положеннями ч. ч. 1, 3, 4, 6 ст. 119 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк. Про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу.

Верховним Судом у постанові від 13.08.2018р. по справі №33/323 було наголошено, що при вирішенні питання про відновлення пропущеного строку подання скарги на бездіяльність органу державної виконавчої служби у вигляді невжиття заходів з примусового виконання судового рішення, поданої більш як через десять днів після закінчення визначеного законом строку здійснення виконавчого провадження, господарський суд має, як правило, виходити з неможливості такого відновлення. Наведене ґрунтується на тому, що стягувач, який подав до відповідного органу заяву про відкриття виконавчого провадження та не отримав у визначений законом строк задоволення своїх вимог, вважається обізнаним про ймовірність порушення його прав у виконавчому провадженні незалежно від того, чи отримав він від державного виконавця певні процесуальні документи та чи ознайомлений він з матеріалами виконавчого провадження.

Як вбачається з постанови головного державного виконавця Печерського районного відділу ДВС м.Київ ГТУЮ виконавче провадження з виконання наказу №915/732/16 від 08.08.2016 відкрито 06.12.2018.

З огляду на викладене та зважаючи на часовий проміжок тривалістю понад три місяці - з часу винесення постанови про відкриття виконавчого провадження (06.12.2018) до часу звернення зі скаргою до суду (29.03.2019), приймаючи до уваги висновки суду щодо обізнаності позивача про порушення його прав, незалежно від отримання від державного виконавця процесуальних документів, господарський суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для поновлення скаржнику строку для звернення до суду із скаргою на бездіяльність державного виконавця.

Крім того, позивачем взагалі не було наведено суду жодного доводу та не надано жодного доказу на підтвердження поважності пропуску строку для звернення до суду із даною скаргою.

Враховуючи викладене, слід відмовити в задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «ФРОНТА» , викладеному у скарзі, про поновлення строку для подачі скарги на бездіяльність державного виконавця.

Згідно зі ст.118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Оскільки, судом відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю «ФРОНТА» в задоволенні клопотання про поновлення строку для подачі скарги на бездіяльність державного виконавця, то скаргу №360 від 29.03.2019 Товариства з обмеженою відповідальністю «ФРОНТА» на бездіяльність державного виконавця та постанову Про повернення виконавчого документа стягувачу від 25.02.2019 слід залишити без розгляду.

Керуючись ст.ст.118, 119, 232, 234, 235, 339, 341, 342 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «ФРОНТА» у

поновлені процесуального строку для подання скарги на бездіяльність державного виконавця.

2. Скаргу №360 від 29.03.2019 Товариства з обмеженою відповідальністю

«ФРОНТА» на бездіяльність державного виконавця та постанову Про повернення виконавчого документа стягувачу від 25.02.2019 - залишити без розгляду.

Ухвала суду, у відповідності до ч.2 ст.235 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Згідно ст.ст.254, 255 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Ухвали суду першої інстанції оскаржуються в апеляційному порядку окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 255 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 255 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається

Згідно ч.ч.1, 2 ст.256 апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повний текст ухвали суду не був вручений у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до пп.17.5) п.17) ч.1 Розділу XI «Перехідні положення» ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Н.О.Семенчук