Постанова

від 28.03.2019 по справі 357/11069/18

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 березня 2019 року м. Київ

Єдиний унікальний номер справи № 357/11069/18

Апеляційне провадження №22-ц/824/4323/2019

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Іванченка М.М.

суддів: Рубан С.М., Желепи О.В.

при секретарі: Ткаченко І.В.

за участю:

представника позивача: ОСОБА_1

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_2 в інтересах товариства з обмеженою відповідальністю Матюші про забезпечення позову товариства з обмеженою відповідальністю Матюші до ОСОБА_3, Державного реєстратора Київської обласної філії Комунального підприємства Реєстрація нерухомості та бізнесу Міхачова Вячеслава Анатолійовича, товариства з додатковою відповідальністю Шамраївський цукровий завод про визнання недійсним правочину

за апеляційною скаргою ОСОБА_2 в інтересах товариства з обмеженою відповідальністю Матюші

на ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області постановленої 22 грудня 2018 року в приміщенні суду в складі судді Орєхова О.І.,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області із позовом до ОСОБА_3, Державного реєстратора Київської обласної філії КП Реєстрація нерухомості та бізнесу Міхачова В.А., ТДВ Шамраївський цукровий завод в якому просив визнати недійсним вчинений ОСОБА_3 односторонній правочин щодо розірвання в односторонньому порядку Договору оренди № б/н від 21 серпня 2014 року, укладеного між ОСОБА_3 та ТОВ Агрофірма Матюші ; скасувати рішення державного реєстратора Київської обласної філії КП Реєстрація нерухомості та бізнесу Міхачова В.А. про державну реєстрацію припинення іншого речового права - права оренди індексний номер 39732107 від 17 лютого 2018 року; визнати недійсним договір оренди землі б/н від 19 лютого 2018 року, укладений між ОСОБА_3 та ТДВ Шамраївський цукровий завод щодо земельної ділянки площею 2,1329 га з кадастровим номером НОМЕР_2; скасувати рішення державного реєстратора Київської обласної філії КП Реєстрація нерухомості та бізнесу Міхачова В.А. про державну реєстрацію іншого речового права - права оренди землі 40005086 від 5 березня 2018 року. А також вирішити питання про розподіл судових витрат.

У грудні 2018 року представник позивача звернувся до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області із заявою про забезпечення позову, в якій просив:

1. Вжити заходи забезпечення позову товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Матюші шляхом накладення арешту на земельну ділянку, площею 2,0901 га з кадастровим номером НОМЕР_2, що розташована у межах Матюшівської сільської ради Білоцерківського району Київської області.

2. Вжити заходи забезпечення позову товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Матюші шляхом заборони Міністерству юстиції України та його територіальним органам, усім суб'єктам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно (виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській, Севастопольській міським, районним, районним у містах Києві та Севастополі державним адміністраціям, акредитованим суб'єктам), усім державним реєстраторам речових прав на нерухоме майно, у тому числі нотаріусам, державним виконавцям, приватним виконавцям, вчиняти будь-які реєстраційні дії, приймати будь-які рішення про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень щодо земельної ділянки, площею 2,0901 га з кадастровим номером НОМЕР_2, що розташована у межах Матюшівської сільської ради Білоцерківського району Київської області.

Заява про забезпечення позову обґрунтована тим, що невжиття заходів забезпечення позову до винесення рішення суду по даній справі може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист порушеного права та поновлення порушених прав та інтересів позивача. Невжиття заходів забезпечення позову може призвести до того, що ухиляючись від майбутнього виконання рішення суду у даній справі, власники спірних земельних ділянок, які першочергово були передані в оренду ТОВ Агрофірма Матюші , мають намір у найближчий час здійснити поділ таких земельних ділянок, внаслідок якого державна реєстрація земельних ділянок та їх кадастрові номери будуть скасовані, а новим земельним ділянкам, сформованим внаслідок поділу, будуть присвоєні нові кадастрові номери, що призведе до затягування розгляду справи та обмеження прав позивача на судовий ефективний судовий захист.

Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 22 грудня 2018 року у задоволенні заяви про забезпечення позову відмовлено.

Не погодившись з ухвалою суду, ОСОБА_2 в інтересах ТОВ Агрофірма Матюші подала апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу скасувати та постановити нову, якою задовольнити заяву про забезпечення позову у повному обсязі, вважаючи, що судом порушено норми процесуального права.

Так, у апеляційній скарзі скаржник зокрема зазначає, що суд першої інстанції не врахував, що існує реальна загроза настання обставин, що можуть унеможливити виконання рішення суду, оскільки в процесі розгляду даного спору позивачу стало відомо про вчинення з боку власників земельних ділянок та ТДВ Шамраївський цукровий завод незаконних дій, спрямованих на здійснення поділу земельної ділянки з метою унеможливлення виконання судового рішення у разі задоволення позову.

Від представника відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_5 до апеляційного суд надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому просить відмовити в задоволенні скарги та залишити без змін оскаржувану ухвалу.

Зазначав, що заходи забезпечення позову, які просить застосувати позивач, порушує право ОСОБА_3 на володіння та розпорядження своїм майном.

Від інших учасників справи відзив на апеляційну скаргу до Київського апеляційного суду не надходив.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити.

Відповідачі у судове засідання не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином. Про причини своєї неявки суду не повідомляли.

З урахуванням викладеного та у відповідності до ч.2 ст.372 ЦПК України, апеляційний суд вважає за можливе розглядати справу у відсутності осіб, що не з'явились.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які приймали участь у справі, з'ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні заяви про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що заявником належним чином не обґрунтовано свої вимоги щодо необхідності забезпечення позову, не надано жодних доказів того, що відповідач ОСОБА_3 вчиняє дії щодо відчуження чи поділу земельної ділянки, а додані до заяви матеріали не стосуються предмету спору та не містять доказів, які стосуються як предмету спору, так і земельної ділянки, яка є предметом договору оренди.

Проте апеляційний суд з таким висновком погодитись не може, з огляду на таке.

У вересні 2018 року ТОВ Агрофірма Матюші звернулась до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області із позовом до ОСОБА_3, Державного реєстратора Київської обласної філії КП Реєстрація нерухомості та бізнесу Міхачова В.А., ТДВ Шамраївський цукровий завод в якому просило визнати недійсним вчинений ОСОБА_3 односторонній правочин щодо розірвання в односторонньому порядку Договору оренди № б/н від 21 серпня 2014 року, укладеного між ОСОБА_3 та ТОВ Агрофірма Матюші ; скасувати рішення державного реєстратора Київської обласної філії КП Реєстрація нерухомості та бізнесу Міхачова В.А. про державну реєстрацію припинення іншого речового права - права оренди індексний номер 39732107 від 17 лютого 2018 року; визнати недійсним договір оренди землі б/н від 19 лютого 2018 року, укладений між ОСОБА_3 та ТДВ Шамраївський цукровий завод щодо земельної ділянки площею 2,1329 га з кадастровим номером НОМЕР_2; скасувати рішення державного реєстратора Київської обласної філії КП Реєстрація нерухомості та бізнесу Міхачова В.А. про державну реєстрацію іншого речового права - права оренди землі №40005086 від 5 березня 2018 року. А також вирішити питання про розподіл судових витрат.

В обґрунтування своїх вимог ТОВ Агрофірма Матюші вказувала, що між сторонами виник спір щодо укладеного між ОСОБА_3 та ТДВ Шамраївський цукровий завод договору оренди земельної ділянки від 19 лютого 2018 року, який укладено та зареєстровано до закінчення строку дії договору оренди землі укладений між ОСОБА_3 та ТОВ Агрофірма Матюші від 21 серпня 2014 року.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Під забезпеченням позову слід розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити.

У відповідності до ч.3 ст.150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами .

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Ці обставини є істотними і необхідними для забезпечення позову.

Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.

Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.

Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.

Цивільний процесуальний закон не зобов'язує при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову.

Згідно з п.п.1,4 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2006 року Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб, чи учасників процесу.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Звертаючись до Білоцерківського міського районного суду Київської області із заявою про забезпечення позову позивач посилалася на те, що підставою для звернення до суду з даним позовом стало порушення прав позивача як законного орендаря земельної ділянки, оскільки підстав для розірвання укладеного з ним договору оренди у ОСОБА_3 не було, строк дії договору не закінчився, а відтак остання не мала права передавати земельну ділянку в оренду іншій особі, а державний реєстратор не мав правових підстав проводити державну реєстрацію припинення права оренди ТОВ Агрофірма Матюші на вказану земельну ділянку та проводити державну реєстрацію права оренди на цю ділянку за ТДВ Шамраївський цукровий завод . Та вказував, що ОСОБА_3 може поділити спірну земельну ділянку, що унеможливить в подальшому виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог. При цьому, зауважував, що аналогічних справах власники земельних ділянок розпочали процедуру поділу таких земельних ділянок, що приводить до того, що поновити відповідний запис про державну реєстрацію права оренди не вдається.

З урахуванням викладеного та враховуючи зміст ст.151 ЦПК України є достатніми для обґрунтованого припущення позивача, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у разі його задоволення, оскільки позивач оспорює правочини щодо оренди земельної ділянки.

Суд першої інстанції, постановляючи оскаржувану ухвалу не врахував, що здійснення поділу спірної земельної ділянки, яка є предметом спору у даній справі та проведення в подальшому будь-яких реєстраційних дій щодо неї унеможливить виконання рішення суду у разі задоволення судом позову у вказаній справі, поновлення порушених прав позивача та дійшов помилкового висновку, що заявником належним чином не обґрунтовано свої вимоги щодо необхідності забезпечення позову та не врахував, що підтвердити за допомогою реально існуючих доказів подію, яка ймовірно настане або може настати в майбутньому, фактично неможливо, а тому наявність чи відсутність підстав для забезпечення позову оцінюються судом в залежності від кожного конкретного випадку, з урахуванням фактичних обставин справи і змісту позовних вимог, у зв'язку з чим необґрунтовано повністю відмовив в задоволенні заяви про забезпечення позову.

За змістом ст.150 ЦПК України одними із видів забезпечення позову є заборона вчиняти певні дії та заборона іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі Пантелеєнко проти України зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

Разом з тим, згідно з ч.3 ст.152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Оскільки, між сторонами виник спір щодо права на оренду спірної земельної ділянки та зважаючи на предмет та підставу спору то апеляційний суд вважає, що невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду, а тому вважає заяву ТОВ Агрофірма Матюші задовольнити частково, а саме вважає за необхідне заборонити Міністерству юстиції України та його територіальним органам, усім суб'єктам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно (виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській, Севастопольській міським, районним, районним у містах Києві та Севастополі державним адміністраціям, акредитованим суб'єктам), усім державним реєстраторам речових прав на нерухоме майно, у тому числі нотаріусам, державним виконавцям, приватним виконавцям, вчиняти будь-які реєстраційні дії, приймати будь-які рішення про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень щодо земельної ділянки, площею 2,0901 га з кадастровим номером НОМЕР_2, що розташована у межах Матюшівської сільської ради Білоцерківського району Київської області.

Крім того, такий вид забезпечення позову, як заборона вчиняти будь-які реєстраційні дії, приймати будь-які рішення про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень щодо земельної ділянки, площею 2,0901 га, що розташована у межах Матюшівської сільської ради Білоцерківського району Київської області, не порушує права ОСОБА_3, як власника земельної ділянки, а ТОВ Шамраївський цукровий завод , як орендаря земельної ділянки, та є співмірним із заявленими позовними вимогами.

В частині вимог заяви позивача про забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірну земельну ділянку задоволенню не підлягає, оскільки застосований судом вид забезпечення позову у вигляді заборони вчиняти дії щодо земельної ділянки є достатнім та співмірним із заявленими позовними вимогами, а відтак немає необхідності у забезпеченні позову шляхом накладення арешту на спірну земельну ділянку .

Суд першої інстанції на вищезазначене уваги не звернув, у зв'язку з чим дійшов невірних висновків з порушенням норм процесуального права, із неповним з'ясуванням всіх обставин справи.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Враховуючи вищевикладене та вимоги ч. 2 ст. 376 ЦПК України ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нової про часткове задоволення заяви про забезпечення позову.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 в інтересах товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Матюші - задовольнити частково.

Ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 22 грудня 2018 року скасувати, постановити нове судове рішення наступного змісту.

Заяву товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Матюші задовольнити частково.

В порядку забезпечення позову заборонити Міністерству юстиції України та його територіальним органам, усім суб'єктам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно (виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській, Севастопольській міським, районним, районним у містах Києві та Севастополі державним адміністраціям, акредитованим суб'єктам), усім державним реєстраторам речових прав на нерухоме майно, у тому числі нотаріусам, державним виконавцям, приватним виконавцям, вчиняти будь-які реєстраційні дії, приймати будь-які рішення про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень щодо земельної ділянки, площею 2,0901га, з кадастровим номером НОМЕР_2, що розташована у межах Матюшівської сільської ради Білоцерківського району Київської області та належить на праві власності ОСОБА_3.

В задоволенні решти вимог заяви про забезпечення позову відмовити.

Строк пред 'явлення ухвали до виконання три роки.

Повне найменування учасників справи:

Позивач (стягувач):

- товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма Матюші (код ЄДРПОУ 03755348, місцезнаходження: 09100, Київська області, м. Біла Церква, вулиця Олеся Гончара, 1/42, оф. 509).

Відповідач (боржник):

- ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1, місце проживання АДРЕСА_1).

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 2 квітня 2019 року.

Головуючий суддя:

Судді: