Постанова

від 26.03.2019 по справі 925/879/18

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" березня 2019 р. Справа№ 925/879/18

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Кравчука Г.А.

суддів: Коробенка Г.П.

Козир Т.П.

при секретарі судового засідання: Бовсунівській Л.О.

за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Виконавчого комітету Золотоніської міської ради, м. Золотоноша

на рішення Господарського суду Черкаської області від 03.12.2018 (повне рішення складено 12.12.2018)

у справі №925/879/18 (суддя Єфіменко В.В.)

за позовом Виконавчого комітету Золотініської міської ради, м. Золотоноша

до Державного навчального закладу "Золотоніський професійний ліцей", м. Золотоноша

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача

1. Черкаська обласна державна адміністрація, м. Черкаси,

2. Міністерство освіти і науки України, м. Київ

про зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст і підстави позовних вимог.

Виконавчий комітет Золотоніської міської ради (далі - Виконком міської ради, Позивач, Скаржник) звернувся до Господарського суду Черкаської області з позовом, в якому просить зобов'язати Державний навчальний заклад "Золотоніський професійний ліцей" (далі - ДНЗ "Золотоніський професійний ліцей", Ліцей, Відповідач) надати нотаріально посвідчену згоду на поділ земельної ділянки площею 5,0132 га, яка знаходиться за адресою м. Золотоноша, вул. Шевченка, 33, та вилучити з користування Відповідача земельну ділянку, яка знаходиться під гуртожитком № 2, з покладенням на останнього судових витрат.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 05.04.2011 за Актом приймання-передачі Відповідач передав у власність Золотоніської міської ради гуртожиток №2, який розміщений на земельній ділянці площею 5,0132га за адресою м.Золотоноша, вул.Шевченка, 33, що перебуває у постійному користуванні ДНЗ "Золотоніський професійний Ліцей" на підставі Державного акта на право постійного користування земельною ділянкою серія ЯЯ №348399 від 11.01.2007. На цій земельній ділянці крім переданого у комунальну власність гуртожитку знаходяться інші будівлі Відповідача, що вимагає поділу вказаної земельної ділянки з метою забезпечення Позивачу права повного розпорядження належною йому власністю.

Позивач листом від 02.12.2016 № 2937 звернувся до Черкаської обласної державної адміністрації про надання дозволу на поділ земельної ділянки площею 5,0132 га, яка знаходиться за адресою м. Золотоноша, вул. Шевченка, 33. У відповідь отримав лист-відмову від 28.12.2016 № 16-10/199.

Оскільки на час звернення з позовом до господарського суду Відповідач нотаріальної згоди на поділ спірної земельної ділянки не надав, чим, на думку Позивача, порушує його право вільного користування нерухомим майном та землею, яка у відповідності до ст.120 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) має знаходитися у користуванні/власності Позивача.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 03.12.2018 у позові відмовлено повністю.

Обґрунтовуючи відмову у позові суд першої інстанції зазначив, що Позивачем не доведено порушення його прав Відповідачем, оскільки не надані належні і достовірні докази дотримання передбаченої Законом України "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності", Положенням про порядок передачі об'єктів права державної власності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.09.1998 №1482, процедури передачі гуртожитку із державної у комунальну власність окремо від цілісного майнового комплексу, зокрема :

- матеріали справи не містять відомостей щодо прийнятого уповноваженим органом (Міністерством) рішення про передачу з балансу Відповідача у комунальну власність територіальної громади м.Золотоноша будівлі гуртожитку №2;

- не надано доказів створення органом, уповноваженим державою, відповідної комісії з питань передачі об'єкта нерухомості належного Відповідачу - гуртожитку №2;

- не подано доказів надання уповноваженим органом згоди про передачу зазначеного об'єкта нерухомості;

- рішенням Черкаської обласної ради від 16.12.2016 №10-30/УІІ надана згода на прийняття з державної власності у спільну власність саме територіальних громад сіл, селищ, міст Черкаської області цілісних майнових комплексів професійно-технічних навчальних закладів, а не окремої будівлі гуртожитку, і не Виконкому Золотоніської міської ради. ДНЗ "Золотоніський професійний ліцей" включений до переліку навчальних закладів, які підлягають передачі до спільної власності територіальних громад.

Крім того, посилаючись на положення ст.141 Земельного кодексу України (підстава припинення права користування земельною ділянкою - набуття іншою особою права власності на будівлю) та ч.7 ст.7 Закону України "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності", суд першої інстанції встановив, що лише передача об'єкта у державну чи комунальну власність є підставою для передачі відповідно у державну чи комунальну власність земельної ділянки, на якій розміщений цей об'єкт. При цьому кадастровий номер та розмір такої земельної ділянки зазначаються у рішенні органу про передачу відповідного об'єкта у державну чи комунальну власність.

Із зазначених підстав суд першої інстанції дійшов переконання, що свідоцтво про право власності САЕ №110692, видане Позивачем 01.07.2011, є нікчемним.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Позивач звернувся до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Черкаської області від 03.12.2018 скасувати та ухвалити нове, яким зобов'язати ДНЗ "Золотоніський професійний ліцей" надати нотаріально посвідчену згоду на поділ земельної ділянки площею 5,0132 га, яка знаходиться за адресою: м. Золотоноша, вул. Шевченка, 33, та вилучити з користування Відповідача земельну ділянку, яка знаходиться під гуртожитком №2.

Обґрунтовуючи підстави скасування оскаржуваного рішення Позивач вказує на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права.

Аргументуючи свою позицію Позивач звертає увагу апеляційного суду на ту обставину, що предметом позову у даній справі є зобов'язання надати дозвіл на поділ земельної ділянки, а не правомірність передачі гуртожитку, що знаходиться на ній. Тим більше, що правомірність такої передачі Відповідачем не оспорюється.

При винесенні рішення суд першої інстанції, за твердженням Позивача, фактично відступив від позовних вимог та, застосувавши нормативні акти, які не були чинними на час передачі гуртожитка №2, досліджував обставини, які не входили до предмету позовних вимог, а саме: дослідження обставин нікчемності свідоцтва на нерухоме майно від 01.07.2011.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу №925/879/18 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Кравчука Г.А. (доповідач у справі), суддів Козир Т.П. та Коробенка Г.П.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.01.2019 апеляційну скаргу Виконавчого комітету міської ради у даній справі залишено без руху на підставі ч.2 ст. 260 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), надано апелянту строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків.

Через відділ документального забезпечення суду апеляційної інстанції на виконання вимог ухвали суду від 28.01.2019 апелянтом усунуто недоліки апеляційної скарги, подано докази сплати судового збору в сумі 2643,00 грн (платіжне доручення №80 від 05.02.2019).

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.02.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Виконавчого комітету Золотоніської міської ради на рішення Господарського суду Черкаської області від 03.12.2018, справу №925/879/18 призначено до розгляду на 26.03.2019.

Явка представників сторін.

У судове засідання 26.03.2019 з'явився представник Позивача, вимоги апеляційної скарги пітримав, просив апеляційний господарський суд рішення Господарського суду Черкаської області від 03.12.2018 скасувати та ухвалити нове, яким зобов'язати ДНЗ "Золотоніський професійний ліцей" надати нотаріально посвідчену згоду на поділ земельної ділянки площею 5,0132 га, яка знаходиться за адресою: м. Золотоноша, вул. Шевченка, 33, та вилучити з користування Відповідача земельну ділянку, яка знаходиться під гуртожитком №2.

Відповідач та треті особи явку повноважних представників у судове засідання 26.03.2019 не забезпечили, про час та місце судового засідання повідомленні належним чином.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Відповідно до Державного акта на право постійного користування серії ЯЯ № 348399 від 11.01.2007 Золотоніському професійному ліцею на підставі рішення Золотоніської міської ради від 30.11.2006 № 9-62/V надано у постійне користування земельну ділянку площею 5,0132га в межах згідно з планом для обслуговування існуючих будівель і споруд, розташовану за адресою: Черкаська область, м. Золотоноша, вул. Шевченка, 33 (т.1, а.с. 51).

Державний акт зареєстровано у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №030777500001.

За даними Витягу із Державного земельного кадастру про земельну ділянку за номером НВ 7107518162018 від 14.09.2018 вказана земельна ділянка, що перебуває у постійному користуванні Золотоніського професійного ліцею, за кадастровим номером 7110400000:05:007:0031 площею 5,0132 га належить до державної форми власності(т.1, а.с. 52).

Як вбачається із змісту Статуту Державного навчального закладу "Золотоніський професійний ліцей", затвердженого Наказом Міністерства освіти і науки України від 16.06.2015 №640, Ліцей є правонаступником Золотоніського професійного ліцею(п.1.7. Статуту), підпорядкований Міністерству, яке є його засновником(п.1.1. Статуту); майно Ліцею є державною власністю, що закріплене Міністерством за Ліцеєм (п.7.10 Статуту) на праві оперативного управління (т. 1, а.с. 33-50).

05.04.2011 комісією, що створена відповідно до розпорядження міського голови № 69, складено та підписано Акт приймання-передачі відомчого гуртожитку №2 Золотоніського професійного ліцею по вул. Шевченка, 33 в м.Золотоноша в комунальну власність м.Золотоноша (т. 1, а.с. 57).

Рішенням Золотоніської міської ради від 28.04.2011 №6-11/VI у відповідності до вимог ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" затверджено вказаний Акт приймання-передачі (т.1, а.с. 21).

Виконавчим комітетом Золотоніської міської ради 01.07.2011 видано власнику комунального майна - Золотоніській міській раді, Свідоцтво про право власності на нерухоме майно серії САЕ № 110692 на гуртожиток, розташований за адресою: Черкаська область, м.Золотоніша, вул. Шевченка, 33а, загальною площею 2938,9кв.м. (т.1, а.с. 22). Підставою видачі Свідоцтва про право власності на гуртожиток, як зазначено в ньому, є рішення від 18.04.2011 за №282.

Право комунальної власності Золотоніської міської ради на вказаний гуртожиток зареєстровано в Реєстрі прав власності на нерухоме майно Золотоніським виробничим відділком Комунального підприємства "Черкаське обласне бюро технічної інвентаризації", реєстраційний номер 34033384, запис 333 в книзі 4, що підтверджується Витягом про державну реєстрацію прав №30478673 від 01.07.2011 (т. 1. а.с. 22).

Як свідчать матеріали справи Відповідачем не заперечуються обставини щодо передачі відомчого гуртожитку №2 із державної до комунальної власності територіальної громади Золотоніської міської ради на підставі Акта приймання-передачі від 05.04.2011, належним чином засвідчену копію якого Відповідач надав до суду першої інстанції для долучення до цієї справи (т.1 а.с. 55-57).

Відповідачем також надано належним чином засвідчену копію листа Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України (далі-МОНмолодьспорт України) від 18.02.2013 №1/11-36/7, адресованого Управлінню освіти і науки Черкаської обласної державної адміністрації, в якому повідомляється про розгляд звернення від 30.11.2012 №3077/06 та прийняття Комісією з майнових питань підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління МОНмолодьспорт України, (протокол 1 від 07.02.2013) рішення щодо надання дозволу на вилучення земельної ділянки площею 0,2067 га (Черкаська обл., м. Золотоноша, вул.Шевченка,33) з постійного користування ДНЗ Золотоніський професійний ліцей за умови дотримання вимог законодавства (т.1, а.с. 59).

02.12.2016 Позивач звернувся до Черкаської обласної державної адміністрації (лист №2937) з проханням надати дозвіл на поділ земельної ділянки площею 5,0132 га, що перебуває у постійному користуванні Відповідача на підставі Державного акта серії ЯЯ № 348399 від 11.01.2007 у зв'язку з передачею у комунальну власність міста об'єкта нерухомого майна - відомчого гуртожитку №2 Золотоніського професійного ліцею, та необхідності оформлення права комунальної власності на земельну ділянку площею 0,2067га, на якій розташована вказана будівля гуртожитку (т.1, а.с. 23).

У відповідь на вказане звернення Черкаська обласна державна адміністрація листом за №16-10/199 від 28.12.2016 повідомила про можливість вирішення питання про надання згоди на поділ земельної ділянки за умови подання клопотання від землекористувача цієї земельної ділянки, ДНЗ "Золотоніський професійний ліцей", та представлення необхідних документів для прийняття обґрунтованого рішення, а саме повного пакету документів, що входять до складу Технічної документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок.

Позивачем надано до суду першої інстанції копію листа №78 від 10.01.2017, адресованого Відповідачу, з проханням погодити поділ спірної земельної ділянки у зв'язку з передачею на баланс міста будівлі гуртожитку №2 з метою оформлення права комунальної власності на земельну ділянку, на якій розташована зазначена будівля (т.1, а.с. 25). Проте належних і допустимих в розумінні ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України (далі-ГПК України) доказів вручення чи надіслання Відповідачу вказаного листа матеріали справи не містять.

У зв'язку з ненаданням Відповідачем нотаріально посвідченої згоди на поділ спірної земельної ділянки Позивач звернувся до місцевого господарського суду з позовом у даній справі, вважаючи що такою бездіяльністю Відповідач порушує його право вільного користування будівлею та земельною ділянкою, яка у відповідності до ст.120 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) має перебувати у користуванні/власності Позивача.

У наданих додаткових поясненнях Відповідач повідомляє господарський суд про те, що ним не вчиняються перешкоди в процесі поділу та передачі земельної ділянки, що знаходиться під гуртожитком №2, за попередньою згодою Міністерства освіти і науки, реорганізованого 28.02.2013, зауваживши, що ДНЗ "Золотоніський професійний ліцей" не наділений повноваженнями розпоряджатися земельною ділянкою, переданою йому в постійне користування.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.

Ст. 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права уразі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Ст.16 ЦК України, положення якої кореспондують положенням ст. 20 Господарського кодексу України (далі - ГК України), встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Отже підставою для звернення до суду є наявність порушеного права, а таке звернення здійснюється особою, якій це право належить, і саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які підтверджували би факт порушення права особи, за захистом якого вона звернулася, є підставою для відмови у задоволенні такого позову.

Предметом позову у даній справі є матеріально - правові вимоги Виконавчого комітеут Золотоніської міської ради до ДНЗ "Золотоніський професійний ліцей" про зобов'язання надати нотаріально посвідчену згоду на поділ земельної ділянки площею 5,0132 га, яка перебуває у постійному користуванні останнього та вилучити з користування ДНЗ "Золотоніський професійний ліцей" земельну ділянку, яка знаходиться під гуртожитком №2.

Наявними в матеріалах справи доказами підтверджується факт передачі відомчого гуртожитку №2 ВНЗ "Золотоніський професійний ліцей", як об'єкта права державної форми власності, у комунальну власність територіальної громади міста Золотоноша. Комісія по прийняттю в комунальну власність міста зазначеного гуртожитку утворена відповідно до вимог ст.6 Закону України "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності" (у редакції чинній на момент прийняття рішення), якою передбачено, що у разі передачі об'єктів у комунальну власність територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах передача об'єктів здійснюється комісією з питань передачі об'єктів, яку утворює та призначає її голову виконавчий орган відповідної сільської, селищної, міської, районної у місті ради.

У відповідності до положень ч.ч. 5, 6 ст. 7 Закону України "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності" передача об'єктів оформляється актом приймання-передачі, який підписується головою і членами комісії; форма акта приймання -передачі затверджується Кабінетом Міністрів України; право власності на об'єкт передачі виникає з дати підписання акта приймання-передачі.

Акт приймання - передачі відомчого гуртожитку №2 Золотоніського професійного ліцею по вул. Шевченка, 33 в м. Золотоноша в комунальну власність м. Золотоноша від 05.04.2011 оформлено та підписано у відповідності до приписів вказаних норм Закону.

На підставі зазначеного Акта приймання - передачі, який затверджено рішенням міської ради, виконавчим комітетом Золотоніської міської ради 01.07.2011 видано Свідоцтво про право власності на нерухоме майно серії САЕ № 110692 - гуртожиток, розташований за адресою: Черкаська область, м. Золотоноша, вул. Шевченка, 33а, загальною площею 2938,9 кв.м. Проведена державна реєстрація права комунальної власності на вказаний об'єкт за Золотоніською міською радою відповідно до приписів Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 №7/5 ( у редакції наказу Міністерства юстиції України від 28.07.2010 № 1692/5) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.02.2002 за №157/6445.

Свідоцтво про право власності на нерухоме майно серії САЕ № 110692 від 01.07.2011, яке є правовстановлюючим документом, свідчить про набуття права власності Позивачем на об'єкт нерухомого майна - гуртожиток, що розташований за адресою: Черкаська область, м.Золотоніша, вул. Шевченка, 33а.

Колегія суддів враховує положення ст. 328 ЦК України, відповідно до яких діє презумпція правомірності набуття права власності на певне майно, яка означає, що право власності на конкретне майно вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

У матеріалах справи відсутні докази оспорювання права комунальної власності на вказаний гуртожиток і визнання недійсними (незаконними) Свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії САЕ № 110692 від 01.07.2011 та рішення і Акта приймання-передачі нерухомого майна, на підставі яких дане свідоцтво видане.

З огляду на встановлені обставини та норми чинного законодавства колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції щодо нікчемності Свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії САЕ № 110692 від 01.07.2011.

У відповідності до приписів ст. 120 ЗК України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Золотоніською міською радою набуто право комунальної власності на об'єкт нерухомого майна (гуртожиток), який розміщений на частині земельної ділянки державної форми власності, яка перебуває у постійному користуванні Відповідача, що вимагає поділу зазначеної земельної ділянки та формування нової земельної ділянки.

Формування земельних ділянок за вимогами ч.1 ст. 79-1 ЗК України полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

Як встановлено ч.ч. 2, 6 ст. 79-1 ЗК України формування земельних ділянок здійснюється також шляхом поділу чи об'єднання раніше сформованих земельних ділянок за Технічною документацією із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок.

Вимоги до змісту Технічної документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок встановлені ст. 56 Закону України "Про землеустрій". Так, положення цієї статті включають нотаріально посвідчену згоду на поділ чи об'єднання земельної ділянки заставодержателів, користувачів земельної ділянки (у разі перебування земельної ділянки в заставі, користуванні).

Проте системний аналіз положень ст.ст. 25, 26, 27, 28 Закону України "Про землеустрій" та приписів ст. 117, 122 ЗК України дає підстави вважати, що Технічна документація із землеустрою щодо поділу земельної ділянки державної форми власності площею 5,0132 га, розташованої за адресою: Черкаська обл., м. Золотоноша, вул. Шевченка, 33, яка перебуває у постійному користуванні Відповідача, має розроблятися на замовлення землекористувача - Відповідача, за наявності згоди власника земельної ділянки на такий поділ - органу виконавчої влади, уповноваженого здійснювати розпорядження земельними ділянками із земель державної власності.

Отже Позивач, який не наділений правом на замовлення Технічної документації із землеустрою щодо поділу вказаної земельної ділянки, не має відповідно і права вимагати у судовому порядку від Відповідача надання йому одного із документів, який входить до складу такої Технічної документації із землеустрою, а саме нотаріально посвідченої згоди на поділ земельної ділянки.

Крім того, Позивачем в обґрунтування заявлених вимог не надано доказів укладення договору на розроблення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки, яким регулюються взаємовідносини замовника і розробника (ч.3 ст.26 Закону України "Про землеустрій").

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ст.ст. 14, 19 Конституції України).

З огляду на викладене колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог в частині зобов'язання Відповідача надати нотаріально посвідчену згоду на поділ земельної ділянки, яка перебуває в постійному користуванні останнього, оскільки Позивачем не доведено наявність у нього права замовляти такий вид документації і відповідно укладати договір на розроблення технічної документації із землеустрою, так і порушення Відповідачем права Позивача, за захистом якого він звернувся до господарського суду.

Стосовно вимоги Позивача про вилучення з користування Відповідача земельної ділянки, яка знаходиться під гуртожитком №2, колегія суддів зазначає таке.

Порядок вилучення земельних ділянок регламентовано ст. 149 ЗК України. Так відповідно до приписів цієї норми земельні ділянки, надані у постійне користування із земель державної власності, можуть вилучатися для суспільних та інших потреб за згодою землекористувачів на підставі рішень Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій відповідно до їх повноважень.

У разі незгоди землекористувача з вилученням земельної ділянки питання вирішується в судовому порядку (ч. 10 ст. 149 ЗК України).

З наведеного вбачається, що діючим земельним законодавством не передбачено примусового вилучення у судовому порядку земельних ділянок державної форми власності, наданих у постійне користування. Таке вилучення можливе лише за рішенням органів державної влади на підставі та у порядку, передбачених Земельним кодексом.

Отже способом захисту порушених прав у такому випадку згідно з вимогами с.152 ЗК України може здійснюватися землекористувачем шляхом визнання недійсним рішення органу виконавчої влади про вилучення відповідної земельної ділянки.

До того ж зазначена вимога заявлена до ДНЗ "Золотоніський професійний ліцей", який не є органом виконавчої влади до повноважень якого належить розпорядження земельними ділянками державної форми власності.

Враховуючи наведене, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що у Позивача відсутні підстави для вилучення земельної ділянки в судовому порядку. Таким чином, колегія суддів апеляційного господарського суду приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову в цій частині .

За таких обставин позовні вимоги до ДНЗ "Золотоніський професійний ліцей" про зобов'язання надати нотаріально посвідчену згоду на поділ земельної ділянки та вилучення з користування Відповідача земельної ділянки, яка знаходиться під гуртожитком, не підлягають задоволенню у даній справі, а рішення суду першої інстанції підлягає зміні шляхом викладення мотивувальної його частини відповідно до даної постанови.

Враховуючи положення ч.1 ст.9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 №475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів №2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Зокрема, Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" у рішенні від 18.07.2006 та у справі "Трофимчук проти України" у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноматність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

З урахуванням усіх фактичних обставин справи, встановлених судом апеляційної інстанції, інші доводи, викладені в апеляційній скарзі не спростовують висновків колегії суддів апеляційного господарського суду щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до ч.1 ст. 277 ГПК України передбачено, що підставою для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

Дослідивши наявні матеріали справи, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що Скаржник не довів обґрунтованість вимог апеляційної скарги, отже підстави для скасування рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги відсутні.

Водночас з огляду на те, що судом першої інстанції було неправильно встановлено обставини, що мають значення для справи, висновки, викладені в рішенні суду, не відповідають фактичним обставинам справи, однак зазначені порушення не призвели до прийняття незаконного рішення, колегія суддів доходить висновку, що рішення Господарського суду Черкаської області від 03.12.2018 у даній справі підлягає зміні в частині мотивувальної частини рішення.

Судові витрати.

У зв'язку з відсутністю підстав для задоволення апеляційної скарги, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у відповідності до ст. 129 ГПК України покладаються апеляційним господарським судом на Скаржника.

Керуючись ст.ст. 74, 129, 269, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Виконавчого комітету Золотоніської міської ради залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Черкаської області від 03.12.2018 у справі №925/879/18 змінити, шляхом викладення його мотивувальної частини в редакції цієї постанови.

3. В решті рішення Господарського суду Черкаської області від 03.12.2018 у справі №925/879/18 залишити без змін.

4. Матеріали справи №925/879/18 повернути до місцевого господарського суду.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту до Верховного суду у порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України.

Повний текст постанови складено 03.04.2019.

Головуючий суддя Г.А. Кравчук

Судді Г.П. Коробенко

Т.П. Козир