Ухвала

від 03.04.2019 по справі 918/62/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Господарський суд Рівненської області

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013

УХВАЛА

"03" квітня 2019 р. Справа №918/62/19

Господарський суд Рівненської області у складі судді Заголдної Я.В., при секретарі судового засідання В'юненко І.І., розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовною заявою Приватного вищого навчального закладу "Рівненський економіко-гуманітарний та інженерний коледж" (у формі товариства з обмеженою відповідальністю) до відповідача Приватного вищого навчального закладу "Міжнародний економіко-гуманітарний університет імені академіка Степана Дем'янчука" про визнання договорів оренди недійсними та стягнення 581 189 грн. 89 коп.,

у засіданні приймали участь:

- від позивача: Тадеєв П.О. (директор);

- від відповідача - Хмара М.В. (адвокат), договір № 01/40 від 04.12.2018 р.

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2019 року Приватний вищий навчальний заклад "Рівненський економіко-гуманітарний та інженерний коледж" (у формі товариства з обмеженою відповідальністю) (далі - позивач, заявник) звернувся до господарського суду Рівненської області із позовною заявою до Приватного вищого навчального закладу "Міжнародний економіко-гуманітарний університет імені академіка Степана Дем'янчука", в якому просив визнати договори оренди № 01-12/16 від 01.12.2016 року, № 01-07/17 від 01.07.2017 року та договір оренди плавдоріжок басейну та спортзалу недійсними та стягнути з відповідача 581 189 грн. 89 коп. незаконно отриманих коштів.

Ухвалою суду від 06.02.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 918/62/19, постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 19.02.2019 року.

Ухвалою суду від 19.02.2019 р. підготовче засідання суду відкладене на 12.03.2019 року з підстав зазначених в останній.

21.02.2019 року на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву з витребуваними судом документами.

05.03.2019 року позивачем подано суду відповідь на відзив та заяву про визнання недійсним рішень зборів засновників Приватного вищого навчального закладу "Рівненський економіко-гуманітарний та інженерний коледж" від 01 березня 2019 року, згідно з якою останній просить суд визнати недійсними рішення зборів засновників Коледжу, оформлені протоколами від 09 жовтня 2016 року № 4 та від 19 жовтня 2015 року № 5, оскільки останні пов'язані з предметом спору та суперечать закону.

Ухвалою суду від 12.03.2019 року закрито підготовче провадження у справі № 918/62/19 та призначено справу до судового розгляду по суті на 19.03.2019 року.

Ухвалою суду від 19.03.2019 року розгляд справи по суті відкладено на 03 квітня 2019 р. на 11:00 год.

03 квітня 2019 року в судовому засіданні представником позивача подано заяву про відвід судді Заголдної Я.В. від розгляду даної справи.

З приводу поданої заяви суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 3 статті 38 ГПК України відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Згідно статті 35 ГПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу.

До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя.

Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу (ч. 4 ст. 35 ГПК України ).

Як вбачається із поданої позивачем заяви про відвід судді, в основу останньої покладено саме незгода із винесеним суддею процесуальним рішенням, зокрема відмовою у задоволенні клопотань позивача від 19.03.2019 року та не прийняття процесульного рішення щодо заяви від 01.03.2019 року.

Проте зі змісту вищенаведених імперативних приписів чинного законодавства, зокрема, пункту 4 частини ст. 35 ГПК України вбачається, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді не може бути підставою для відводу.

Отже, суд вбачає, що позивачем подано завідомо безпідставний відвід, оскільки його безпідставність прямо передбачено законом, зокрема частиною 4 статті 35 ГПК України.

За таких обставин суд дійшов висновку про залишення заяви Приватного вищого навчального закладу "Рівненський економіко-гуманітарний та інженерний коледж" (у формі товариства з обмеженою відповідальністю) від 03.04.2019 р. про відвід судді Заголдній Я.В. у справі № 918/62/19 без розгляду.

Крім того, суд зазначає, що в обгрунтування своїй заяви позивач посилався, зокрема, на не прийняття судом процесульного рішення за результатами розгляду заяви позивача від 01.03.2019 року.

У той же час суд констатує, що за приписами частини 3 статті 38 ГПК України відвід повинен бути заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Проте у матеріалах справи відсутні документи, які свідчать про наявність виняткових обставин, з якими закон пов'язує можливість заявлення відводу судді після спливу строку, встановленого статтею 38 ГПК України, зокрема, десятиденного строку з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі.

Разом з тим статтею 43 ГПК України визначено, що учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема: 1) подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, спрямованих на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення; 2) подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями; 3) подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер; 4) необґрунтоване або штучне об'єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи, або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою; 5) укладення мирової угоди, спрямованої на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі.

Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

Суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.

Суд зазначає, що подання представником позивача завідомо безпідставного відводу є зловживанням наданими ГПК України правами.

Суд вбачає за необхідне залишити заяву позивача про відвід судді без розгляду, покликаючись на частину 3 статті 43 ГПК України, як таку, яка подана із зловживанням процесуальним правом, яка спрямована виключно на затягування судового процесу, подана на процесуальне рішення судді, що заборонено законом.

Згідно частини 4 статті 43 ГПК України суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживання процесуальними правами.

Відповідно до статті 131 ГПК України заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених в суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов'язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства.

Заходи процесуального примусу застосовуються судом шляхом постановлення ухвали.

Згідно статті 132 ГПК України заходами процесуального примусу є: 1) попередження; 2) видалення із залу судового засідання; 3) тимчасове вилучення доказів для дослідження судом; 4) штраф.

Застосування до особи заходів процесуального примусу не звільняє її від виконання обов'язків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до частини 2 статті 135 ГПК України у випадку повторного чи систематичного невиконання процесуальних обов'язків, повторного чи неодноразового зловживання процесуальними правами, повторного чи систематичного неподання витребуваних судом доказів без поважних причин або без їх повідомлення, триваючого невиконання ухвали про забезпечення позову або доказів суд, з урахуванням конкретних обставин, стягує в дохід державного бюджету з відповідного учасника судового процесу або відповідної іншої особи штраф у сумі від п'яти до п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Суд застосовує до директора позивача Тадеэва П.О. захід процесуального примусу у вигляді попередження та закликає останнього належно користуватися правами та обов'язками наданими ГПК України у випадку ж повторного зловживання процесуальними правами, суд вправі винести ухвалу про стягнення штрафу в дохід державного бюджету.

Керуючись ст. ст. 35, 38, 43, 135, 232- 235 ГПК України суд -

УХВАЛИВ:

1. Залишити без розгляду заяву Приватного вищого навчального закладу "Рівненський економіко-гуманітарний та інженерний коледж" (у формі товариства з обмеженою відповідальністю) від 03.04.2019 р. про відвід судді Заголдній Я.В. у справі № 918/62/19.

2. Застосувати до директора позивача Тадеэва П.О. захід процесуального примусу у вигляді попередження, щодо зловживання процесуальними правами.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://rv.arbitr.gov.ua.

Суддя Заголдна Я.В.