Ухвала

від 04.04.2019 по справі 160/2869/19

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

04 квітня 2019 року Справа 160/2869/19

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Тулянцева І.В., перевіривши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма ГСТ до Відповідача-1: Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, Відповідача-2: Управління Державної казначейської служби України у м. Нікополі Дніпропетровської області про визнання бездіяльності протиправною та стягнення пені, -

ВСТАНОВИВ:

29 березня 2019 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма ГСТ до Відповідача-1: Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, Відповідача-2: Управління Державної казначейської служби України у м. Нікополі Дніпропетровської області, в якій просить:

- визнати протиправною бездіяльність Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (53210, м. Нікополь, проспект Трубників, 27, код ЄДРПОУ 39634478), яка виразилась у неподанні Управлінню Державної казначейської служби України у м. Нікополі Дніпропетровської області (53210, м. Нікополь, проспект Трубників, 27, код ЄДРПОУ 38033121) висновку із зазначенням суми податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню з бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма ГСТ (53200, м. Нікополь, вул. Віктора Усова, 22/58, код ЄДРПОУ 25009462) по деклараціям за жовтень 1999 року в розмірі 25 303,02 грн., за листопад 1999 року в розмірі 25 000,00 грн. та за грудень 1999 року в розмірі 60 594,98 грн. у строк, передбачений ст. 200 Податкового кодексу України - до дати надходження коштів (29.04.2015 року) бюджетної заборгованості з податку на додану вартість, з урахуванням висновків Постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 11 вересня 2018 року по справі №2а/0470/7513/12 (враховуючи ч.6 статті 13 Закону України від 02.06.2016 року № 1402-VІІІ);

- визнати протиправною бездіяльність Управління Державної казначейської служби України у місті Нікополі Дніпропетровської області (53210, м. Нікополь, проспект Трубників, 27, код ЄДРПОУ 38033121), яка виразилась у невидачі Товариству з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційній фірмі ГСТ (код ЄДРПОУ 25009462) суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість по деклараціям за жовтень 1999 року в розмірі 25 303,02 грн., за листопад 1999 року в розмірі 25 000,00 грн. та за грудень 1999 року в розмірі 60 594,98 грн. у строк, передбачений ст. 200 Податкового кодексу України - до дати надходження коштів (29.04.2015 року) бюджетної заборгованості з податку на додану вартість, з урахуванням висновків Постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 11 вересня 2018 року по справі №2а/0470/7513/12 (враховуючи ч.6 статті 13 Закону України від 02.06.2016 року № 1402-VІІІ);

- стягнути з Державного бюджету України (53210, місто Нікополь, проспект Трубників, 27, код ЄДРПОУ 38033121) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма ГСТ (код ЄДРПОУ 25009462) на його рахунок №26003013024220 в АТ Сбербанк , МФО 320627, код банку 25959784 пеню, нараховану на суму заборгованості бюджету з відшкодування податку на додану вартість по деклараціям: за жовтень 1999 року за період з 19.02.2000 року по 29.04.2015 року; за листопад 1999 року за період з 16.03.2000 року по 29.04.2015 року; за грудень 1999 року за період з 20.04.2000 року по 29.04.2015 року, на загальну суму 526 393,59 грн., згідно Постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 11 вересня 2018 року по справі №2а/0470/7513/12 (враховуючи ч.5 і ч.6 статті 13 Закону України від 02.06.2016 року № 1402-VІІІ).

За приписами частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Згідно з пунктом 11 частини п'ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, в позовній заяві зазначається власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Судом встановлено, що у матеріалах позовної заяви відсутнє власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, у зв'язку з чим вважає за необхідне запропонувати позивачу надати таке підтвердження.

Відповідно до частини 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно зі статтею 4 Закону України Про судовий збір від 08.07.2011 року № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI), судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. За подання до адміністративного суду позову немайнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою, судовий збір встановлено у розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2019 рік від 23.11.2018 року №2629-VIII встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2019 року у розмірі 1921 грн. 00 коп.

Як передбачено частиною 3 статті 6 Закону № 3674-VI, за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Позивачем заявлено дві вимоги немайнового характеру та одну немайнового характеру, а тому сума несплаченого судового збору складає 11 737,91 грн.

Як вбачається з квитанції №0.0.1291101251.1 від 11.03.2019 року про сплату судового збору у сумі 7 895,90 грн., судовий збір сплачено платником фізичною особою - ОСОБА_1

Суд зазначає, що у відповідності до положень частини 1 статті 1 Закону № 3674-VI судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Згідно зі статтею 2 Закону № 3674-VI платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

При цьому, як вбачається з матеріалів позову, позивачем є Товариство з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма ГСТ , яке виступає як юридична особа, однак судовий збір сплачено від імені фізичної особи - ОСОБА_1

За наведених обставин позивачу - Товариству з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма ГСТ необхідно сплатити судовий збір у розмірі 11 737,91 грн. за наступними реквізитами:

отримувач коштів: УК у Чечел.р.м.Дніпра/Чечел.р/22030101;

код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37989253;

банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);

код банку отримувача (МФО): 899998;

рахунок отримувача: 34316206084014;

код класифікації доходів бюджету: 22030101;

призначення платежу: *;101; 25009462; Судовий збір, за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма ГСТ , Дніпропетровський окружний адміністративний суд.

Згідно з частиною 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до частини 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

За викладених обставин, суд приходить до висновку, що позовну заяву слід залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду:

- власного письмового підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав;

- доказів сплати судового збору юридичною особою - Товариством з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма ГСТ у сумі 11 737,91 грн.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма ГСТ до Відповідача-1: Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, Відповідача-2: Управління Державної казначейської служби України у м. Нікополі Дніпропетровської області про визнання бездіяльності протиправною та стягнення пені - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п'яти днів з дня отримання ухвали суду.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно направити на адресу позивача.

Роз'яснити позивачу, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та в самостійному порядку оскарженню не підлягає.

Суддя І.В. Тулянцева