Рішення

від 27.03.2019 по справі 620/4267/18

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 березня 2019 року                     м. Чернігів                     Справа № 620/4267/18

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Падій В.В.,

за участю секретаря Кондратенко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, за правилами загального позовного провадження, справу за адміністративним позовом Головного управління ДФС у Чернігівській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Валвіт» про стягнення податкового боргу,

У С Т А Н О В И В:

Головне управління ДФС у Чернігівській області (далі – ГУ ДФС у Чернігівській області) звернулось до суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Валвіт» (далі – ТОВ «Валвіт») про стягнення з ТОВ «Валвіт» податкового боргу по пені з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 727751,02 грн. на р/р 31119002025002, код платежу 11020100, отримувач: УК у м. Чернігові/м. Чернігів/11020100, код отримувача – 38054398, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО – 899998 з наступних рахунків ТОВ «Валвіт» у банках: р/р 26060398115001 у Чернігівському РУ ПАТ КБ «Приватбанк», МФО – 353586; р/р 26069398115002 у Чернігівському РУ ПАТ КБ «Приватбанк», МФО – 353586; р/р 26000057002214 у АТ КБ «Приватбанк», МФО – 305299; р/р 26001057004857 у АТ КБ «Приватбанк», МФО – 305299; р/р 26002057001406 у АТ КБ «Приватбанк», МФО – 305299; р/р 26002057001718 у АТ КБ «Приватбанк», МФО – 305299; р/р 26002057001956 у АТ КБ «Приватбанк», МФО – 305299; р/р 26004057004542 у АТ КБ «Приватбанк», МФО – 305299; р/р 26004057006443 у АТ КБ «Приватбанк», МФО – 305299; р/р 26005057002480 у АТ КБ «Приватбанк», МФО – 305299; р/р 26006057001305 у АТ КБ «Приватбанк», МФО – 305299; р/р 26006057001769 у АТ КБ «Приватбанк», МФО – 305299; р/р 26006057004090 у АТ КБ «Приватбанк», МФО – 305299; р/р 26006057004540 у АТ КБ «Приватбанк», МФО – 305299; р/р 26007057002905 у АТ КБ «Приватбанк», МФО – 305299; р/р 26041050000197 у АТ КБ «Приватбанк», МФО – 305299; р/р 26007924422134 у АБ «Укргазбанк», МФО – 320478; р/р 26001001035426 у Першому інвестиційному банку, МФО – 300506.

Обґрунтовуючи вимоги, позивачем зазначено, що відповідач станом на 18.12.2018 має податковий борг по податку на прибуток приватних підприємств (пеня) у сумі 727751,02 грн. Чернігівською ОДПІ ГУ ДФС у Чернігівській області направлено на адресу відповідача податкову вимогу від 17.07.2018 № 5373-17, яка отримана останнім 18.07.2018. Разом з тим, у встановлений законодавством строк відповідачем податковий борг у добровільному порядку не сплачено, з дня надіслання (вручення) останньому податкової вимоги пройшло більше 60 календарних днів, а тому податковий борг підлягає стягненню за рішенням суду з рахунків відповідача у банках.

Ухвалою суду від 27.12.2018 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у даній адміністративній справі за правилами загального позовного провадження та відповідачу встановлено п'ятнадцятиденний строк, з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, для подання відзиву на позовну заяву або заяви про визнання позову.

Відповідачем, в установлений судом строк, подано до суду відзив на позов, в якому останній просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог, посилаючись на їх необґрунтованість та зазначає, що останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання (податку на прибуток на загальну суму 658706,00 грн. за період з 01.01.2014 по 31.12.2014) було 10.03.2015, отже 1095 днів (строк давності) з дня виникнення податкового боргу сплинули 09.03.2018, у зв'язку з чим вважає, що контролюючий орган протиправно нарахував пеню на суму податкового боргу, погашеного платником податку 06.06.2018, тобто після спливу 1095-денного строку з дня його виникнення. Також відповідач звернув увагу на той факт, що позивачем не вірно нараховано пеню за період з 11.03.2015 по 31.05.2018, оскільки останнім не були враховані облікові ставки Національного банку України, які діяли на кожний день нарахування пені, що передбачено Податковим кодексом України.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надіслав до суду заяву про розгляд справи без його участі, у якій зазначив, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, заяви про розгляд справи без його участі не подав.

Судове засідання проводилось у порядку, передбаченому статтею 229 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню повністю з наступних підстав.

Так, судом встановлено, що ТОВ «Валвіт» (код ЄДРПОУ - 31507555) зареєстроване в якості юридичної особи, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 27.03.2019 (а.с.76-83) та взято на податковий облік до ГУ ДФС у Чернігівській області.

Постановою Верховного Суду від 22.05.2018 у справі №825/1468/17 скасовано постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 18.01.2018 у частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 12.06.2017 №0001861400 та прийнята нова постанова у цій частині про відмову у задоволенні позову (а.с.50-52).

Як вбачається з матеріалів справи, 12.06.2018 ГУ ДФС у Чернігівській області, у відповідності до пункту 129.1. статті 129 Податкового кодексу України, нараховано відповідачу пеню у сумі 747135,02 грн., за несвоєчасну сплату податкового боргу згідно з податковим повідомленням-рішенням від 12.06.2017 №0001861400, розмір якої зменшено за рахунок наявної у платника податку переплати у сумі 19384,00 грн., у зв'язку з чим відповідач має податковий борг по податку на прибуток приватних підприємств (пеня) у сумі 727751,02 грн. (а.с.8,45-49).

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд застосовує джерела правового регулювання у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, та зважає на наступне.

При вирішенні спору щодо стягнення з відповідача податкового боргу суд виходить з того, що порядок визначення суми податкових зобов'язань та погашення податкового боргу платників податків регулюється Податковим кодексом України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі - ПК України).

Згідно з підпунктами 16.1.3., 16.1.4. пункту 16.1. статті 16 ПК України платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до підпункту 14.1.175. пункту 14.1. статті 14 ПК України податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Підпунктами 54.3.1. - 54.3.6. пункту 54.3. статті 54 ПК України передбачено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію, а при здійсненні заходів податкового контролю встановлено факти здійснення платником податків діяльності, що призвела до виникнення об'єктів оподаткування, наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу та наявності діючих (у тому числі призупинених) ліцензій на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством; дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках; згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган; дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом; результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження або завищення податкових зобов'язань, визначених платником податків у митних деклараціях.

Якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов'язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом (пункт 54.5. статті 54 ПК України).

Згідно з пунктом 57.3. статті 57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Відповідно до підпункту 59.1. статті 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Пунктом 59.3. статті 59 ПК України передбачено, що податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Згідно з пунктом 59.5. статті 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Відповідно до пункту 129.1. статті 129 ПК України нарахування пені розпочинається: при нарахуванні суми грошового зобов'язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов'язання, визначеного цим Кодексом (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження); при нарахуванні суми податкового зобов'язання, визначеного контролюючим органом у випадках, не пов'язаних з проведенням податкових перевірок, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження); при нарахуванні суми податкового зобов'язання, визначеного платником податків або податковим агентом, - після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання.

Пунктом 129.2. статті 129 ПК України визначено, що у разі скасування нарахованого контролюючим органом грошового зобов'язання (його частини) у порядку адміністративного та/або судового оскарження пеня за період заниження такого грошового зобов'язання (його частини) скасовується.

Як встановлено судом, податкове повідомлення-рішення від 12.06.2017 №0001861400, за несвоєчасну сплату податкового боргу по якому відповідачу нараховано пеню, оскаржувалось останнім до суду та постановою Верховного Суду від 22.05.2018 у справі №825/1468/17 скасовано постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 18.01.2018 у частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 12.06.2017 №0001861400 та прийнята нова постанова у цій частині про відмову у задоволенні позову (а.с.50-52).

Згідно з пунктом 129.3. статті 129 ПК України нарахування пені закінчується: у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов'язань; у день проведення взаєморозрахунків непогашених зустрічних грошових зобов'язань відповідного бюджету перед таким платником податків; у день запровадження мораторію на задоволення вимог кредиторів (при винесенні відповідної ухвали суду у справі про банкрутство або прийнятті відповідного рішення Національним банком України); при прийнятті рішення щодо скасування або списання суми податкового боргу (його частини). У разі часткового погашення податкового боргу сума такої частки визначається з урахуванням пені, нарахованої на таку частку.

На суми грошового зобов'язання, визначеного підпунктами 129.1.1 та 129.1.2 пункту 129.1 цієї статті (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), та в інших випадках визначення пені відповідно до вимог цього Кодексу, коли її розмір не встановлений, нараховується пеня за кожний календарний день прострочення сплати грошового зобов'язання, включаючи день погашення, з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день. На суми грошового зобов'язання, визначеного підпунктом 129.1.3 пункту 129.1 цієї статті (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), нараховується пеня за кожний календарний день прострочення у його сплаті, включаючи день погашення, із розрахунку 100 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день (пункт 129.4. статті 129 ПК України).

При цьому, у відповідності до пунктів 95.1-95.3 статті 95 ПК України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Так, з метою погашення податкового боргу податковим органом винесено податкову вимогу форми «Ю» від 17.07.2018 № 5373-17, яка отримана позивачем 18.08.2018 (а.с.16).

При цьому передбачені ПК України заходи не призвели до погашення відповідачем податкового боргу, на час розгляду справи та ухвалення рішення по суті заявлених позовних вимог доказів погашення податкового боргу, за визначеними податковими зобов'язаннями, відповідачем до суду не надано.

Суд відхиляє посилання відповідача у відзиві на протиправність нарахованої пені після спливу 1095-денного строку та не врахування облікових ставок Національного банку України, які діяли на кожний день нарахування пені, оскільки відповідачем не надано до суду доказів оскарження податкової вимоги форми «Ю» від 17.07.2018 № 5373-17, отже остання не скасована і є чинною на час ухвалення рішення у справі.

Відповідно до підпункту 20.1.34. пункту 20.1. статті 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

За таких обставин суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення з ТОВ «Валвіт» податкового боргу по пені з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 727751,02 грн. і задоволення позовних вимог ГУ ДФС у Чернігівській області.

При цьому, у відповідності до частини 2статті 139 КАС України, при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки під час розгляду даної справи свідки судом не залучались та судові експертизи не призначались, суд вважає за необхідне зазначити, що судові витрати, понесені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями227,241-243,246,250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Головного управління ДФС у Чернігівській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Валвіт» про стягнення податкового боргу -задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Валвіт» податковий борг по пені з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 727751 (сімсот двадцять сім тисяч сімсот п'ятдесят одна) грн. 02 коп. на р/р 31119002025002, код платежу 11020100, отримувач: УК у м. Чернігові/м. Чернігів/11020100, код отримувача – 38054398, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО – 899998 з наступних рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю «Валвіт» у банках: р/р 26060398115001 у Чернігівському РУ ПАТ КБ «Приватбанк», МФО – 353586; р/р 26069398115002 у Чернігівському РУ ПАТ КБ «Приватбанк», МФО – 353586; р/р 26000057002214 у АТ КБ «Приватбанк», МФО – 305299; р/р 26001057004857 у АТ КБ «Приватбанк», МФО – 305299; р/р 26002057001406 у АТ КБ «Приватбанк», МФО – 305299; р/р 26002057001718 у АТ КБ «Приватбанк», МФО – 305299; р/р 26002057001956 у АТ КБ «Приватбанк», МФО – 305299; р/р 26004057004542 у АТ КБ «Приватбанк», МФО – 305299; р/р 26004057006443 у АТ КБ «Приватбанк», МФО – 305299; р/р 26005057002480 у АТ КБ «Приватбанк», МФО – 305299; р/р 26006057001305 у АТ КБ «Приватбанк», МФО – 305299; р/р 26006057001769 у АТ КБ «Приватбанк», МФО – 305299; р/р 26006057004090 у АТ КБ «Приватбанк», МФО – 305299; р/р 26006057004540 у АТ КБ «Приватбанк», МФО – 305299; р/р 26007057002905 у АТ КБ «Приватбанк», МФО – 305299; р/р 26041050000197 у АТ КБ «Приватбанк», МФО – 305299; р/р 26007924422134 у АБ «Укргазбанк», МФО – 320478; р/р 26001001035426 у Першому інвестиційному банку, МФО – 300506.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбаченістаттею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями293,295 - 297та підпунктом 15.5 пункту 15РозділуVII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, через Чернігівський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду у повному обсязі виготовлено 03.04.2019.

Позивач: Головне управління ДФС у Чернігівській області, вул. Реміснича, 11, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ – 39392183.

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Валвіт», вул. Любецька, 28, м. Чернігів, 14021, код ЄДРПОУ – 31507555.

Суддя В.В. Падій