Постанова

від 12.06.2019 по справі 620/4267/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 620/4267/18 Прізвище судді (суддів) першої інстанції:

Падій В.В.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 червня 2019 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Костюк Л.О.;

суддів: Бужак Н.П., Пилипенко О.Є.;

за участю секретаря: Горяінової Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду (без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу) апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ВАЛВІТ на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 27 березня 2019 року (розглянута у відкритому судовому засіданні, м. Чернігів, дата складання повного тексту рішення - 15 лютого 2019 року) у справі за адміністративним позовом Головного управління ДФС у Чернігівській області до Товариства з обмеженою відповідальністю ВАЛВІТ про стягнення податкового боргу, -

В С Т А Н О В И Л А:

У грудні 2018 року, Головне управління ДФС у Чернігівській області (далі - позивач, ГУ ДФС у Чернігівській області) звернулось до Чернігівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю ВАЛВІТ (далі - відповідач, ТОВ ВАЛВІТ ) про стягнення з ТОВ ВАЛВІТ податкового боргу по пені з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 727751,02 грн. на р/р 31119002025002, код платежу 11020100, отримувач: УК у м. Чернігові/м. Чернігів/11020100, код отримувача - 38054398, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО - 899998 з наступних рахунків ТОВ ВАЛВІТ у банках: р/р НОМЕР_1 у Чернігівському РУ ПАТ КБ Приватбанк , МФО - 353586; р/р НОМЕР_2 у Чернігівському РУ ПАТ КБ Приватбанк , МФО - 353586; р/р НОМЕР_3 у АТ КБ Приватбанк , МФО - 305299; р/р НОМЕР_4 у АТ КБ Приватбанк , МФО - 305299; р/р НОМЕР_5 у АТ КБ Приватбанк , МФО - 305299; р/р НОМЕР_6 у АТ КБ Приватбанк , МФО - 305299; р/р НОМЕР_7 у АТ КБ Приватбанк , МФО - 305299; р/р НОМЕР_8 у АТ КБ Приватбанк , МФО - 305299; р/р НОМЕР_9 у АТ КБ Приватбанк , МФО - 305299; р/р НОМЕР_10 у АТ КБ Приватбанк , МФО - 305299; р/р НОМЕР_11 у АТ КБ Приватбанк , МФО - 305299; р/р НОМЕР_12 у АТ КБ Приватбанк , МФО - 305299; р/р НОМЕР_13 у АТ КБ Приватбанк , МФО - 305299; р/р НОМЕР_14 у АТ КБ Приватбанк , МФО - 305299; р/р НОМЕР_15 у АТ КБ Приватбанк , МФО - 305299; р/р НОМЕР_16 у АТ КБ Приватбанк , МФО - 305299; р/р НОМЕР_17 у АБ Укргазбанк , МФО - 320478; р/р НОМЕР_18 у Першому інвестиційному банку, МФО - 300506.

Обґрунтовуючи вимоги, позивачем зазначено, що відповідач станом на 18.12.2018 має податковий борг по податку на прибуток приватних підприємств (пеня) у сумі 727751,02 грн. Чернігівською ОДПІ ГУ ДФС у Чернігівській області направлено на адресу відповідача податкову вимогу від 17.07.2018 № 5373-17, яка отримана останнім 18.07.2018. Разом з тим, у встановлений законодавством строк відповідачем податковий борг у добровільному порядку не сплачено, з дня надіслання (вручення) останньому податкової вимоги пройшло більше 60 календарних днів, а тому податковий борг підлягає стягненню за рішенням суду з рахунків відповідача у банках.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 27 березня 2019 року адміністративний позов задоволено повністю.

Стягнута з Товариства з обмеженою відповідальністю ВАЛВІТ податковий борг по пені з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 727751 (сімсот двадцять сім тисяч сімсот п`ятдесят одна) грн. 02 коп. на р/р 31119002025002, код платежу 11020100, отримувач: УК у м. Чернігові/м. Чернігів/11020100, код отримувача - 38054398, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО - 899998 з наступних рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю ВАЛВІТ у банках: р/р НОМЕР_1 у Чернігівському РУ ПАТ КБ Приватбанк , МФО - 353586; р/р НОМЕР_2 у Чернігівському РУ ПАТ КБ Приватбанк , МФО - 353586; р/р НОМЕР_3 у АТ КБ Приватбанк , МФО - 305299; р/р НОМЕР_4 у АТ КБ Приватбанк , МФО - 305299; р/р НОМЕР_5 у АТ КБ Приватбанк , МФО - 305299; р/р НОМЕР_6 у АТ КБ Приватбанк , МФО - 305299; р/р НОМЕР_7 у АТ КБ Приватбанк , МФО - 305299; р/р НОМЕР_8 у АТ КБ Приватбанк , МФО - 305299; р/р НОМЕР_9 у АТ КБ Приватбанк , МФО - 305299; р/р НОМЕР_10 у АТ КБ Приватбанк , МФО - 305299; р/р НОМЕР_11 у АТ КБ Приватбанк , МФО - 305299; р/р НОМЕР_12 у АТ КБ Приватбанк , МФО - 305299; р/р НОМЕР_13 у АТ КБ Приватбанк , МФО - 305299; р/р НОМЕР_14 у АТ КБ Приватбанк , МФО - 305299; р/р НОМЕР_15 у АТ КБ Приватбанк , МФО - 305299; р/р НОМЕР_16 у АТ КБ Приватбанк , МФО - 305299; р/р НОМЕР_17 у АБ Укргазбанк , МФО - 320478; р/р НОМЕР_18 у Першому інвестиційному банку, МФО - 300506.

Не погоджуючись з вказаною постановою, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати рішення з мотивів неповного з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків суду першої інстанції обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідно до п.13 ст.10 КАС України, суд під час розгляду справи в судовому засіданні здійснює повне фіксування його перебігу за допомогою відео- та (або) звукозаписувального технічного засобу, крім випадків, визначених цим Кодексом. Порядок такого фіксування встановлюється цим Кодексом.

Згідно ч.1 ст.229 КАС України, суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою відео- та (або) звукозаписувального технічного засобу в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.

За наявності заперечень з боку будь-кого з учасників судового процесу проти здійснення повного фіксування судового засідання за допомогою відеозаписувального технічного засобу таке фіксування здійснюється лише за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні не обов`язкова, колегія суддів відповідно ч.2 ст.313 КАС України визнала можливим проводити розгляд апеляційної скарги за відсутності сторін та їх представників.

Згідно ст.229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

10 червня 2019 року на поштову адресу Шостого апеляційного адміністративного суду від Товариства з обмеженою відповідальністю ВАЛВІТ в особі директора Кудрі В.Ф. надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Подане клопотання обґрунтоване неможливістю прибути в назначене судове засідання.

Перевіривши матеріали справи та подане клопотання, колегія суддів вважає, що подане клопотання не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Порядок відкладення розгляду справи або оголошення перерви в її розгляді передбачено ст. 223 КАС України.

При цьому даною статтею передбачено підстави для відкладення розгляду справи або перерви в судовому засіданні.

Зокрема, відповідно до ч.1 ст. 223 КАС України, суд відкладає розгляд справи у випадках, встановлених частиною другою статті 205 цього Кодексу.

Відповідно до п.2 ст. 223 КАС України, суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з підстав першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

Колегія суддів зазначає, що подане клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з неможливістю прибути у дане судове засідання, не обґрунтоване та не підтверджене доказами, тому суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що зазначені вище посилання про відкладення розгляду справи є неповажними.

З огляду на те, що розгляд зазначеної в клопотанні справи не перешкоджає подальшому перегляду в апеляційному порядку даної адміністративної справи та виходячи з правил ч. 1 ст. 223, ч.2 ст.205 КАС України колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для відкладення розгляду справи або перерви в судовому засіданні.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2019 року відкрито та призначено справу до апеляційного розгляду у відкритому судовому засіданні на 12 червня 2019 року об 09 год. 30 хв.

Колегія суддів також звертає увагу на те, що повістка повідомлення про день, час та місце судового засідання від 21 травня 2019 року у справі, відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, була вручена особисто позивачем 27 травня 2019 року

Тобто, повістку повідомлення про призначення до розгляду апеляційної скарги у справі, на 09 год. 30 хв. 12 червня 2019 року, вручено апелянту 27 травня 2019 року.

Відповідно до ч.1 ст.309 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції має бути розглянута протягом шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження, а апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції - протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження.

З огляду на викладене вище, колегія суддів дійшла висновку, що клопотання про відкладення розгляду справи задоволенню не підлягає.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню та погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції, що ТОВ ВАЛВІТ (код ЄДРПОУ - 31507555) зареєстроване в якості юридичної особи, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 27.03.2019 та взято на податковий облік до ГУ ДФС у Чернігівській області.

Постановою Верховного Суду від 22.05.2018 у справі №825/1468/17 скасовано постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 18.01.2018 у частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 12.06.2017 №0001861400 та прийнята нова постанова у цій частині про відмову у задоволенні позову (а.с.50-52).

Як вбачається з матеріалів справи, 12.06.2018 ГУ ДФС у Чернігівській області, у відповідності до пункту 129.1. статті 129 Податкового кодексу України, нараховано відповідачу пеню у сумі 747135,02 грн., за несвоєчасну сплату податкового боргу згідно з податковим повідомленням-рішенням від 12.06.2017 №0001861400, розмір якої зменшено за рахунок наявної у платника податку переплати у сумі 19384,00 грн., у зв`язку з чим відповідач має податковий борг по податку на прибуток приватних підприємств (пеня) у сумі 727 751,02 грн.

Надаючи правову оцінку матеріалам та обставинам справи, а також наданим додатковим поясненням та запереченням сторін, колегія суддів зазначає наступне.

Щодо вимоги про стягнення з відповідача податкового боргу, колегія суддів зазначає наступне.

Так, порядок визначення суми податкових зобов`язань та погашення податкового боргу платників податків регулюється Податковим кодексом України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі - ПК України).

Згідно з підпунктами 16.1.3., 16.1.4 . пункту 16.1. статті 16 ПК України платник податків зобов`язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до підпункту 14.1.175. пункту 14.1. статті 14 ПК України податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Підпунктами 54.3.1. - 54.3.6. пункту 54.3. статті 54 ПК України передбачено, що контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію, а при здійсненні заходів податкового контролю встановлено факти здійснення платником податків діяльності, що призвела до виникнення об`єктів оподаткування, наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу та наявності діючих (у тому числі призупинених) ліцензій на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством; дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов`язань, суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках; згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган; дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом; результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження або завищення податкових зобов`язань, визначених платником податків у митних деклараціях.

Якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов`язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов`язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом (пункт 54.5. статті 54 ПК України).

Згідно з пунктом 57.3. статті 57 ПК України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Відповідно до підпункту 59.1. статті 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Пунктом 59.3. статті 59 ПК України передбачено, що податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання.

Згідно з пунктом 59.5. статті 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Відповідно до пункту 129.1. статті 129 ПК України нарахування пені розпочинається: при нарахуванні суми грошового зобов`язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов`язання, визначеного цим Кодексом (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження); при нарахуванні суми податкового зобов`язання, визначеного контролюючим органом у випадках, не пов`язаних з проведенням податкових перевірок, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов`язання (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження); при нарахуванні суми податкового зобов`язання, визначеного платником податків або податковим агентом, - після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов`язання.

Пунктом 129.2. статті 129 ПК України визначено, що у разі скасування нарахованого контролюючим органом грошового зобов`язання (його частини) у порядку адміністративного та/або судового оскарження пеня за період заниження такого грошового зобов`язання (його частини) скасовується.

Колегія суддів звертає увагу на те, що податкове повідомлення-рішення від 12.06.2017 №0001861400, за несвоєчасну сплату податкового боргу по якому відповідачу нараховано пеню, оскаржувалось останнім до суду та постановою Верховного Суду від 22.05.2018 у справі №825/1468/17 скасовано постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 18.01.2018 у частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 12.06.2017 №0001861400 та прийнята нова постанова у цій частині про відмову у задоволенні позову.

Згідно з пунктом 129.3. статті 129 ПК України нарахування пені закінчується: у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов`язань; у день проведення взаєморозрахунків непогашених зустрічних грошових зобов`язань відповідного бюджету перед таким платником податків; у день запровадження мораторію на задоволення вимог кредиторів (при винесенні відповідної ухвали суду у справі про банкрутство або прийнятті відповідного рішення Національним банком України); при прийнятті рішення щодо скасування або списання суми податкового боргу (його частини). У разі часткового погашення податкового боргу сума такої частки визначається з урахуванням пені, нарахованої на таку частку.

На суми грошового зобов`язання, визначеного підпунктами 129.1.1 та 129.1.2 пункту 129.1 цієї статті (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), та в інших випадках визначення пені відповідно до вимог цього Кодексу, коли її розмір не встановлений, нараховується пеня за кожний календарний день прострочення сплати грошового зобов`язання, включаючи день погашення, з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день. На суми грошового зобов`язання, визначеного підпунктом 129.1.3 пункту 129.1 цієї статті (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), нараховується пеня за кожний календарний день прострочення у його сплаті, включаючи день погашення, із розрахунку 100 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день (пункт 129.4. статті 129 ПК України).

Окрім зазначеного вище, звертає увагу на те, що у відповідності до пунктів 95.1-95.3 статті 95 ПК України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Так, з метою погашення податкового боргу податковим органом винесено податкову вимогу форми Ю від 17.07.2018 № 5373-17, яка отримана позивачем 18.08.2018.

При цьому передбачені ПК України заходи не призвели до погашення відповідачем податкового боргу, на час розгляду справи та ухвалення рішення по суті заявлених позовних вимог доказів погашення податкового боргу, за визначеними податковими зобов`язаннями, відповідачем до суду не надано.

Щодо посилання відповідача на протиправність нарахованої пені після спливу 1095-денного строку та не врахування облікових ставок Національного банку України, які діяли на кожний день нарахування пені, колегія суддів зазначає наступне.

Так, суд апеляційної інстанції відхиляє зазначені вище посилання, оскільки відповідачем не надано до суду доказів оскарження податкової вимоги форми Ю від 17.07.2018 № 5373-17, отже остання не скасована і є чинною на час ухвалення рішення у справі.

Відповідно до підпункту 20.1.34. пункту 20.1. статті 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції в повній мірі досліджено обставини справи на підставі яких суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про наявність правових підстав для стягнення з ТОВ ВАЛВІТ податкового боргу по пені з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 727751,02 грн. і задоволення позовних вимог ГУ ДФС у Чернігівській області.

Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідач по справі, як суб`єкт владних повноважень, не виконав покладений на нього обов`язок щодо доказування правомірності вчинених ним дій та прийняття оскаржуваного рішення.

Натомість, позивачем надано достатньо доказів в підтвердження обставин, якими обґрунтовує позовні вимоги.

Зі змісту частин 1-4 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Згідно з п.1 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням вище викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 2, 10, 11, 229, 241, 242, 243, 250, 251, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 328, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ВАЛВІТ - залишити без задоволення, а рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 27 березня 2019 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у строк визначений ст. 329 КАС України.

(Повний текст виготовлено - 12 червня 2019 року).

Головуючий суддя: Л.О. Костюк

Судді: Н.П. Бужак,

О.Є. Пилипенко