Постанова

від 26.03.2019 по справі 0840/3751/18

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

26 березня 2019 року м. Дніпросправа № 0840/3751/18

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Юрко І.В., суддів: Чабаненко С.В., Чумака С.Ю.,

секретарі судового засіданні Сколишеві О.О.,

за участі представника позивача Пекареніна А.А.,

представника відповідача Дяченко Ю.Т.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Відраднінське на рішення Запорізького окружного адміністративного суду 06 грудня 2018 року в адміністративній справі №0840/3751/18 (головуючий суддя 1-ї інстанції Татарінов Д.В., повне рішення складено 17.12.2018 року) за позовом за позовом Публічного акціонерного товариства Відраднінське до Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач 10.09.2018 року звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення від 21.05.2018 року:

- №0007071409, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств в розмірі 341957,50 грн. з них за основним платежем в сумі 273566 грн., за штрафними (фінансовими) санкція в сумі 68391,50 грн.;

- №0007091409, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 441178,50 грн. з них за основним платежем в сумі 294119 грн., за штрафними (фінансовими) санкція в сумі 147059,50 грн.;

- №0007081409, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 99942 грн..

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 06 грудня 2018 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Відповідач подав до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просив залишити скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Представник позивача в судовому засіданні апеляційної інстанції вимоги апеляційної скарги підтримав, просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти вимог апеляційної скарги заперечував, просив залишити їх без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Відповідно до частин першої та другої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на апеляційну скаргу, встановила наступне.

Позивач - Публічне акціонерне товариство Відраднінське є юридичною особою (код ЄДРПОУ 00852186), перебуває на податковому обліку з 16.03.1992 року.

Відповідач - Головне управління ДФС у Запорізькій області є суб'єктом владних повноважень, який в даних правовідносинах реалізує надані йому Податковим кодексом України повноваження.

В період з 16 квітня 2018 року по 20 квітня 2018 року податковим органом проведено позапланову документальну виїзну перевірку Публічного акціонерного товариства Відраднінське з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з контрагентом - постачальником TOB AГPO - ХОРСА (код ЄДРПОУ 32882969) за період листопад, грудень 2016 року, січень, лютий 2017 та з податку на прибуток при здійсненні фінансово - господарських взаємовідносин з контрагентом - постачальником TOB АГРО - ХОРСА за період 2017 рік, за результатами якої 27 квітня 2018 року складено акт №25/08-01-14-09/0085286 (а.с.10-26 т.1).

Висновками вказаного акту перевірки контролюючим органом встановлено порушення позивачем:

- підпункту 134.1.1, пункту 134.1, статті 134, пункту 135.5 статті 135, з врахуванням пункту 44.1, пункту 44.2 статті 44 ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток, що перевірявся, на загальну суму 273566 грн., у т. ч.: за 2017 рік 273566 грн.;

- пункту 198.1, пункту 198.3, пункту 198.6 статті 198, пункту 201.4., пункту 201.10 статті

201 ПК України в результаті чого:

- занижено податок на додану вартість, що сплачується до державного бюджету (р.18.1 декларації) у загальній сумі 276698 грн., в т. ч. по періодах: за грудень 2016 року - 17421 грн.; за січень 2017 року -118513 грн.; за лютий 2017 року - 140764 грн.

-занижено податок на додану вартість, що спрямовується на спеціальний рахунок спеціального режиму оподаткування (р. 18.2 декларації) у загальній сумі 17421 грн., в т.ч. по періодах: за грудень 2016 року - 17421 грн. реквізити спеціальних рахунків (декларація 0121): №26048055701483 Запорізьке РУ ПАТ КБ Приватбанк м. Запоріжжя код ЄДРПОУ 14360570 МФО 313399 №26042962489788 ПАТ ПУМБ код ЄДРПОУ 14282829 МФО 334851.

- завищено від'ємне значення податку на додану вартість, яке зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (р.21 декларації) всього у сумі 99942 грн., в т. ч. по періодах: за листопад 2016 року на суму 54791 грн.; за грудень 2016 року на суму 466 грн.; за лютий 2017 року на суму 44685 грн..

На підставі висновків перевірки податковим органом 21 травня 2018 року стосовно позивача складено податкові повідомлення-рішення:

- №0007071409, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств в розмірі 341957,50 грн. з них за основним платежем в сумі 273566 грн., за штрафними (фінансовими) санкція в сумі 68391,50 грн. (а.с.8 т.1);

- №0007091409, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 441178,50 грн. з них за основним платежем в сумі 294119 грн., за штрафними (фінансовими) санкція в сумі 147059,50 грн. (а.с.9 т.1);

- №0007081409, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість в сумі 99942 грн. (а.с.7 т.1).

Підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень стали висновки контролюючого органу про заниження до сплати податкових зобов'язань з податку на прибуток за період 2017 рік та заниження до сплати податкових зобов'язань з податку на додану вартість, а також завищено від'ємне значення податку на додану вартість по господарських операціях за період листопад, грудень 2016 року, січень, лютий 2017 року та з податку на прибуток при здійсненні фінансово - господарських взаємовідносин з контрагентом - постачальником TOB АГРО - ХОРСА .

Не погодившись з такими рішеннями контролюючого органу, позивач оскаржив їх до суду.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції зазначив, що спірні господарські операції не підтверджені належними первинними документами, що в сукупності з виявленими ДФС фактами щодо фіктивної діяльності контрагентів позивача свідчить про безтоварність господарських операцій, що виключає правомірність їх відображення у податковому обліку цього товариства.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Спірні правовідносини регулюються Податковим кодексом України, Законом України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16 липня 1999 року №996-XIV (далі по тексту - Закон №996).

Підпунктом 14.1.36 ПК України визначено, що господарська діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України не включаються до складу витрат, що не враховуються при визначенні оподатковуваного прибутку витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно із статтею 198 ПК України підстави, за яких у платника ПДВ виникає право на податковий кредит; визначено умови, дату, час та порядок його формування; визначено права і обов'язки платників податку в цій сфері податкових правовідносин; підстави, що унеможливлюють віднесення сплаченого (нарахованого) податку до податкового кредиту.

Підпунктом а пункту 198.1 статті 198 ПК встановлено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

За змістом пункту 198.6 статті 198 ПК не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11статті 201 цього Кодексу.

Аналіз наведених норм свідчить, що господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Виникнення у покупця права на формування податкових вигод виникають за наявності сукупності обставин та підстав, однією із яких є наявність ділової мети.

Відповідно до підпункту 14.1.231 пункту 14.1 статті 14 ПК розумна економічна причина (ділова мета) причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Згідно із статтею 1 Закону №996 господарська операція це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.

Відповідно до статті 1 Закону №996 первинний документ це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Аналіз цієї норми дає підстави вважати, що первинний документ згідно з цим визначенням містить дві обов'язкові ознаки: він має містити відомості про господарську операцію і підтверджувати її реальне (фактичне) здійснення.

Згідно із частинами 1 та 2 статті 9 Закону №996 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обовязкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п.2.1, п.2.2. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Так, судом апеляційної інстанції встановлено, що 08.11.2016 року між ПАТ Відрадненське як покупцем та ТОВ Агро-Хорса як постачальником укладений договір поставки №48, за умовами якого постачальник зобов'язувався передати у власність покупця товар (макуху соняшника) в певній кількості, відповідної якості і за узгодженою ціною, а покупець належним чином прийняти і оплатити цей товар. Умови поставки: місцем поставки товару є склад продавця, доставка товару здійснюється транспортом постачальника (а.с.41-42 т.1).

На підтвердження виконання вказаного договору позивачем надані суду специфікації, податкові накладні, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, акти списання в переробку, карти ТМЦ, платіжні доручення, виписки банку (а.с.43-139 т.1).

Колегія суддів зазначає, що наявні в матеріалах справи та зазначені вище договір поставки, специфікації, податкові накладні, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні містять підписи директора ТОВ Агро-Хорса - ОСОБА_4.

Суд апеляційної інстанції вважає, що вищевказані первинні документи не можуть бути прийняті судом до уваги на підтвердження реальності здійснення поставки товару контрагентом позивача з огляду на наступне.

В акті перевірки контролюючим органом зазначено, що виписані від імені ТОВ Агро-Хорса первинні документи не можна вважати належно оформленими та підписаними повноважною особою звітні документи, які посвідчують факт придбання позивачем товарів, послуг, робіт, оскільки підписи на цих документах, належать особі, яка не має жодного відношення до здійснення фінансово-господарської діяльності зазначеного підприємства.

Вказані обставини підтверджуються і висновками, викладеними у вироку Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 27 квітня 2017 року у справі №201/4747/17 (провадження №1кп/201/267/2017) за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчинені злочинів, передбачених ч.2 ст.28, ч.1 ст.205 КК України. Вказаний вирок набрав чинності 30.05.2017 року (а.с.2-3 т.2).

Зазначеним вироком встановлені наступні обставини:

…Черненко О В. виконав свою частину досягнутої з невстановленою особою злочинної змови та передав невстановленій слідством особі за обіцяну матеріальну винагороду, без мети ведення фінансово- господарської діяльності, підписаний ним протокол загальних зборів учасників ТОВ Агро-Хорса , а також підписаний ним та нотаріально засвідчений статут ТОВ Агро-Хорса .

Таким чином, ОСОБА_4, діючи умисно, знаходячись на вул.Гоголя в Жовтневому (Соборному) районі м.Дніпро за матеріальну винагороду, без мети ведення фінансово-господарської діяльності, підписавши протокол загальних зборів учасників ТОВ Агро-Хорса та нотаріально завірений статут ТОВ Агро-Хорса (ЄДРПОУ 32882969), на підставі якого створюється юридична особа.....зареєструвавши на своє ім'я підприємство ТОВ Агро-Хорса (ЄДРПОУ 32882969) та передавши установчі документи вказаного підприємства невстановленому співучаснику злочину, для внесення змін в реєстраційні документи підприємства, після проведення перереєстрації вказаного Товариства, отримав суб'єкт підприємницької діяльності (юридичну особу), з метою прикриття незаконної діяльності за попередньою змовою групою осіб.

В подальшому, протягом 2015-2016 років підприємство ТОВ Агро-Хорса використовувалось невстановленою в ході досудового розслідування особою, для ведення незаконної діяльності, пов'язаної із наданням юридичним особам послуг з мінімізації податкових зобов'язань, з метою ухилення від сплати податків.

Вказаними діями ОСОБА_4 вчинив злочин, відповідальність за який передбачена частиною 2 статті 28, частиною 1 статті 205 КК України, а саме, фіктивне підприємництво, тобто придбання суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності, вчиненого за попередньою змовою групою осіб.

28 березня 2017 року між прокурором відділу прокуратури Дніпропетровської області радника юстиції та громадянином ОСОБА_4 укладено угоду про визнання винуватості, у відповідності до вимог статті 472 КПК України.

Згідно даної угоди прокурор та обвинувачений дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого за частиною 2 статті28 частиною 1 статті 205 КК України, істотних для даного кримінального провадження обставин, обвинувачений беззастережно визнав свою винуватість у зазначеному діянні. Також вказаною угодою визначено покарання, яке повинен понести обвинувачений, а саме: за частиною 2 статті 28 частиною 1 статті 205 КК України у виді штрафу в розмірі п'ятисот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 8500 гривень... .

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що надані позивачем договір поставки, специфікації, податкові накладні, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, які підписані директором ТОВ Агро-Хорса ОСОБА_4, не можуть підтверджувати реальність здійснення поставки товару на адресу позивача від вказаного контрагента.

За правилами частини 6 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Отже, надані ПАТ Відраднінське під час перевірки та до матеріалів справи первинні документи бухгалтерського та податкового обліку не є достатніми доказами фактичного виконання операцій.

Спірні господарські операції не підтверджені належними первинними документами, що в сукупності з виявленими ДФС фактами щодо фіктивної діяльності контрагента позивача свідчить про безтоварність господарських операцій, що виключає правомірність їх відображення у податковому обліку цього товариства.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що господарська діяльність ТОВ Агро-Хорса знаходиться поза межами контролю формального (номінального) директора, а від імені контрагента невідомі особи лише оформляли відповідні документи.

Колегія суддів не приймає до уваги посилання апелянта на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 15.11.2018 року у справі №904/3156/18, яким ПАТ Відраднінське відмовлено в задоволенні позову до ТОВ Агро-Хорса про визнання недійсним договору поставки №48 від 08.11.2016 року (а.с.36-39 т.2), оскільки вказане рішення не спростовує обставин, встановлених вищенаведеним вироком Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 27 квітня 2017 року у справі №201/4747/17.

Колегія суддів зазначає, що статус фіктивного, нелегального підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю. Господарські операції таких підприємств не можуть бути леганізовані навіть за формального підтвердження документами бухгалтерського обліку, оскільки подані суб'єктом господарювання первинні документи бухгалтерського та податкового обліку (податкові накладні, акти приймання-передічі виконаних робіт (надання послуг) тощо) не є достатніми доказами фактичного виконання операцій; спірні господарські операції не підтверджені належними первинними документами, що в сукупності з виявленими податковим органом фактами щодо фіктивної діяльності контрагента свідчить про безтоварність гоподарських операцій, що виключає правомірність їх відображення у податковому обліку цього товариства.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 16.01.2018 року у справі №2а-7075/12/2670.

Оцінка документів, як письмових доказів, здійснюється відповідно до положень процесуального принципу допустимості доказів, закріпленого на час вирішення спору статтею 74 Кодексу адміністративного судочинства України, частиною другою якої передбачено, що обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, доведено правомірність податкових повідомлень-рішень від 21.05.2018 року №0007071409, №0007091409, №0007081409.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні адміністративного позову.

Згідно частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду відсутні.

Керуючись статтями 12, 77, 243, 250, 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Відраднінське на рішення Запорізького окружного адміністративного суду 06 грудня 2018 року в адміністративній справі №0840/3751/18 залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду 06 грудня 2018 року в адміністративній справі №0840/3751/18 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 02 квітня 2019 року.

Головуючий - суддя І.В. Юрко

суддя С.В. Чабаненко

суддя С.Ю. Чумак