Постанова від 03.04.2019 по справі 640/20584/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/20584/18 Прізвище судді (суддів) першої інстанції: Качур І.А.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 квітня 2019 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Костюк Л.О.;

суддів: Мельничука В.П., Пилипенко О.Є.;

за участю секретаря: Горяінової Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 січня 2019 року (прийнята в порядку письмового провадження, м. Київ, дата складання повного тексту рішення - відсутня) у справі за розглядом заяви ОСОБА_2 про забезпечення позову в справі за позовом ОСОБА_2 до Кваліфікаційно - дисциплінарної комісії адвокатури Чернігівської області про визнання протиправним та скасування акту індивідуальної дії, -

В С Т А Н О В И Л А:

У грудні 2018 року, ОСОБА_2 (далі - позивач, ОСОБА_2.) звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Кваліфікаційно - дисциплінарної комісії адвокатури Чернігівської області (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування акту індивідуальної дії.

17 січня 2019 року позивачем, через відділ документального обігу, контролю та забезпечення розгляду звернень громадян, подано заяву про забезпечення позову по справі у якому просить постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення позову у спосіб зупинення дії рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно - дисциплінарної комісії адвокатури Чернігівської області від 08.11.2018 № 11-5/18, відповідно до якого позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності і застосовано до нього дисциплінарне стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю, до набрання рішенням по справі законної сили.

В обґрунтування клопотання позивач покликався на те, що до набрання рішенням суду законної сили у даній справі існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача.

А саме, наразі позивач не може надавати професійну правничу допомогу в кримінальному процесі, а також представляти інтереси клієнтів в адміністративних, цивільних справах у судах, що може призвести до позбавлення його будь-яких засобів до існування, а його клієнтів права на правову допомогу, у зв'язку з чим невжиття заходів забезпечення адміністративного позову істотно ускладнить поновлення порушених прав позивача.

Тому, якщо позов не буде забезпечено, результати розгляду справи по суті, не матимуть ніякого сенсу і права позивача не будуть захищені.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 січня 2019 року відмовлено у задоволенні заяви про забезпечення адміністративного позову.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції, як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права та постановити нову, якою клопотання про забезпечення позову задоволити.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню та погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Відмовляючи у задоволенні клопотання про забезпечення позову суд першої інстанції виходив з того, що відсутні об'єктивні докази, які б свідчили про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, неможливості захисту цих прав, свобод та інтересів без вжиття таких заходів.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 154 КАС України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Так, згідно ч. ч. 1, 2 ст. 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

При цьому, позов, згідно з ч. 1 ст. 151 КАС України, може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Таким чином, суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Розглядаючи та вирішуючи заяву позивача про забезпечення позову, суд зазначає, що вжиття заходів забезпечення позову допускається, якщо невжиття таких заходів може ускладнити або призвести до неможливості виконання судового рішення.

Забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до прийняття у справі судового рішення по суті заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому постанови суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.

У вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову суд повинен здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності їх вжиття з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову та його предметом; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову; запобігання порушенню охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу, у разі вжиття заходів забезпечення позову.

Колегія суддів зазначає, що наявність очевидних ознак протиправності оскаржуваних рішення, дій та/або бездіяльності може бути виявлена судом тільки на підставі з'ясування фактичних обставин справи, а також оцінки належності, допустимості та достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв'язку наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності.

Однак, позивачем не доведені та документально не підтверджені обставини, які б вказували на очевидну небезпеку заподіянню шкоди правам, свободам та інтересам позивача, які б унеможливили захист його прав, свобод та інтересів без вжиття відповідних заходів.

Окрім того, в матеріалах справи відсутні докази та підтвердження того, що невжиття заходів до забезпечення позову якимось чином може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Колегія суддів, звертає увагу на надані пояснення позивачки, а саме на те, що відповідно до п.60 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 30.08.2014 року №120 (із змінами та доповненнями), винесене дисциплінарною палатою кваліфікаційно - дисциплінарної комісії адвокатури рішення у дисциплінарній справі за результатами розгляду заяви (скарги) може бути оскаржене до Вищої кваліфікаційно - дисциплінарної комісії адвокатури або до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття лише адвокатом, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, або особою, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, чи їхніми представниками, з дотриманням вимог, визначених пунктами 36.1., 36.2., 36.3., 36.4., 36.5. цього Положення. Оскарження такого рішення не зупиняє його дії.

А також вказує про те, що зазначене вище рішення невідкладно вноситься до реєстру.

На підставі вище зазначеного, колегія суддів приходить до висновку, що позивачем не надано достатніх доказів в обґрунтування заяви та належних доказів наявності очевидної небезпеки заподіяння шкоди його правам, свободам та інтересам до ухвалення рішення в адміністративній справі та неможливості захисту прав, свобод та інтересів без вжиття заходів забезпечення позову, а відтак суд не вбачає підстав для задоволення клопотання позивача про вжиття заходів забезпечення позову.

Ознаки протиправності оскаржуваного рішення та дій підлягають встановленню при вирішенні справи по суті.

Таким чином, колегія суддів всебічно дослідивши та надавши оцінку наявним у матеріалах справи письмовим доказам за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на безпосередньому, всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, приходить до висновку та погоджується з висновками суду першої інстанції, а саме з тим, що позивачем не доведені та документально не підтверджені обставини, які б вказували на очевидну небезпеку заподіянню шкоди правам, свободам та інтересам позивача, які б унеможливили захист його прав, свобод та інтересів без вжиття відповідних заходів.

При цьому, протиправність оскаржуваного рішень підлягає встановленню судом при вирішенні справи по суті.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов до правильного висновку про необґрунтованість заяви та про відсутність підстав для її задоволення.

Доводи апеляційної скарги спростовуються вищевикладеним та є таким, що не відповідають обставинам справи.

Зі змісту частин 1-4 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

За правилами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням вище викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції ухвалено судове рішення з додержання норм процесуального та матеріального права, в зв'язку з чим вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2, 10, 11, 241, 242, 243, 250, 251, 308, 310, 312, 316, 321, 322, 328, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення, а ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 січня 2019 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, проте на неї може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду в порядку та строки, передбачені ст. 329 КАС України.

(Повний текст виготовлено - 03 квітня 2019 року).

Головуючий суддя: Л.О. Костюк

Судді: В.П. Мельничук,

О.Є. Пилипенко