Постанова

від 04.04.2019 по справі 0870/9822/12

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

04 квітня 2019 року

Київ

справа №0870/9822/12

адміністративне провадження №К/9901/3850/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гончарової І.А., суддів - Ханової Р.Ф., Олендера І.Я.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 11 грудня 2012 року (суддя Богомаз Г.А.)

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14 квітня 2014 року (колегія суддів: головуючий суддя - Поплавський В.Ю., судді - Сафронова С.В., Чепурнов Д.В.)

у справі № 0870/9822/12

за позовом приватного підприємства Виробниче об'єднання Азовагроснаб

до Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області Державної податкової служби

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2012 року приватне підприємство Виробниче об'єднання Азовагроснаб (далі - Підприємство) звернулося до суду з позовом до Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області Державної податкової служби, правонаступником якої є Бердянська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Запорізькій області (далі - Бердянська ОДПІ) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 28 вересня 2012 року № 0000692211та № 0000702211.

В обґрунтування позову Підприємство зазначило, що за наслідками проведеної перевірки Бердянська ОДПІ дійшла помилкового висновку про те, що господарські операції позивача з його контрагентами не мали реального характеру, тому відповідач не мав підстав для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішення щодо збільшення Підприємству розміру грошового зобов'язання з податку на прибуток та податку на додану вартість, а також застосування штрафних санкцій.

Запорізький окружний адміністративний суд постановою від 11 грудня 2012 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14 квітня 2014 року, позов задовольнив: визнав протиправними та скасував податкові повідомлення-рішення Бердянської ОДПІ від 28 вересня 2012 року № 0000692211 та № 0000702211.

Не погодившись із судовими рішеннями, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просив їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову. При цьому скаржник зазначив, що суди дійшли помилкового висновку про обґрунтованість заявленого адміністративного позову, невірно оцінивши при цьому докази, що містяться у матеріалах справи.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 16 червня 2014 року відрив касаційне провадження.

Підприємство у своїх запереченнях на касаційну скаргу вважає судові рішення законними та обґрунтованими, тому касаційну скаргу просило залишити без задоволення.

12 січня 2018 року справу в порядку, передбаченому Розділом VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, яка діє з 15 грудня 2017 року), передано до Верховного Суду.

Касаційний розгляд справи проведено в попередньому судовому засіданні відповідно до статті 343 Кодексу адміністратвиного судочинства України.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Суди попередніх інстанцій встановили, що за наслідками документальної позапланової перевірки Підприємства з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 жовтня 2010 року по 30 червня 2012 року складено акт від 10 вересня 2012 року.

В акті викладено висновки контролюючого органу про наявність в діяльності позивача порушень вимог Законів України Про оподаткування прибутку підприємств , Про податок на додану вартість та Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток та завищення податкового кредиту.

На цій підставі 28 вересня 2012 року відповідач прийняв податкові повідомлення-рішення:

- № 0000692211, яким Підприємству збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 1 451 189 грн;

- № 0000702211, яким Підприємству збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 1 204 871 грн.

Свої дії щодо прийняття оскаржуваних податкових повідомлень рішень Бердянська ОДПІ мотивує тим, що господарські операції Підприємства з товариствами з обмеженою відповідальністю Мега Траст Холдінг та ТОВ ДонбасІнвестГарант , Центром торгівельних зв'язків мали безтоварних характер та фактично не виконувались, а контрагенти позивача не мали можливості виконати умови укладених з позивачем договорів поставок.

Спірні правовідносини внормовано приписами Податкового кодексу України, Законами України Про оподаткування прибутку підприємств , Про податок на додану вартість , Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні та нормативними актами, прийнятими на їх виконання, в редакціях, що діяли на час їх виникнення.

З огляду на приписи статті 5 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств , статті 7 Закону України Про податок на додану вартість , статей 14, 44, 198, 200, 201 Податкового кодексу України господарські операції для визначення податкових зобов'язань мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Довести правомірність своїх дій чи бездіяльності в адміністративному судочинстві зобов'язаний суб'єкт владних повноважень, водночас суб'єкт господарювання має спростувати доводи суб'єкта владних повноважень, якщо їх обґрунтованість заперечує.

Здійснивши системний аналіз залучених до справи доказів та правильно застосувавши під час розгляду справи норми матеріального та процесуального права, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку щодо обґрунтованості заявленого адміністративного позову, оскільки висновки Бердянської ОДПІ щодо порушення Підприємством вимог податкового законодавства та Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні спростовано під час розгляду справи.

Так, залученими до матеріалів справи доказами належним чином підтверджено реальність виконання укладених між позивачем та товариствами з обмеженою відповідальністю Мега Траст Холдінг та ТОВ ДонбасІнвестГарант , Центром торгівельних зв'язків договорів поставки фактичне отримання позивачем обумовлених вказаними договорами товарів та використання отриманого товару у господарській діяльності Підприємства.

Суди попередніх інстанцій надали належну оцінку всім доводам та запереченням сторін та обґрунтовано зауважили про відсутність належних та допустимих доказів, які підтверджують правильність викладеного в акті перевірки від 10 вересня 2012 року про нереальність та фіктивність укладених між позивачем та його контрагентами договорів поставки.

Судами, окрім іншого, досліджені обставини перевезення автомобільним транспортом обумовлених договорами поставок товарів від продавців до позивача.

Натомість на порушення приписів частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, що діяла до 15 грудня 2017 року) відповідач не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами протилежне.

Доводи касаційної скарги фактично зводяться до того, що у контролюючих органів виникли зауваження до перелічених в акті перевірки контрагентів позивача щодо їх податкової звітності. При цьому відповідачем не надано жодного доказу на підтвердження висновків, викладених в акті перевірки щодо того, що фактичне виконання укладених господарських договорів не відбулось, а самі висновки з цього приводу ґрунтуються на припущеннях, непідтверджених належними та допустимими доказами.

Крім того, відповідачем не надано також і доказів притягнення контрагентів позивача до встановленої чинним законодавством відповідальності за порушення податкового законодавства чи вчинення кримінальних правопорушень у сфері господарських правовідносин.

Таким чином, касаційна скарга Бердянської ОДПІ не спростовує правильність доводів, якими мотивовані судові рішення, зводиться по суті до переоцінки належним чином проаналізованих судами доказів та не дає підстав вважати висновки судів першої та апеляційної інстанцій помилковими, а застосування судами норм матеріального та процесуального права - неправильним.

Відповідно до частини третьої статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції, здійснивши попередній розгляд справи, залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Згідно з частиною першою статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 343, 349, 350, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області залишити без задоволення, постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 11 грудня 2012 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14 квітня 2014 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І.А. Гончарова

Судді І.Я. Олендер

Р.Ф. Ханова