Постанова

від 04.04.2019 по справі 812/797/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

04 квітня 2019 року

Київ

справа №812/797/17

адміністративне провадження №К/9901/35390/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Юрченко В.П., суддів - Васильєвої І.А., Пасічник С.С., розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргуГоловного управління Державної фіскальної служби у Луганській області на постановуЛуганського окружного адміністративного суду від 15.08.2017 (суддя - Н.М. Басова) та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 26.09.2017 (колегія у складі суддів: Л.В. Ястребова, Т.Г. Гаврищук, І.Д. Компанієць) у справі № 812/797/17 за позовомФермерського господарства Криничне доГоловного управління Державної фіскальної служби у Луганській області провизнання незаконним та скасування наказу про проведення позапланової невиїзної документальної перевірки, визнання протиправними дій з призначення перевірки,

ВСТАНОВИВ:

Фермерське господарство Криничне (надалі - Господарство) звернулось до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області (надалі - ГУ ДФС) про визнання незаконним та скасування наказу № 323 від 26.05.2017 про проведення документальної перевірки, та визнання протиправними дій відповідача, пов'язані з призначенням позапланової невиїзної документальної перевірки.

Позов обґрунтований тим, що спірний наказ винесений не у спосіб передбачений Податковим кодексом України (далі - ПК України), з огляду на неспроможність запитів, які йому нібито надсилались.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 15.08.2017, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 26.09.2017 позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано наказ ГУ ДФС №323 від 26.05.2017 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки відносно Господарства. Визнано протиправними дії ГУ ДФС, пов'язані з призначенням документальної позапланової невиїзної перевірки відносно Господарства.

Рішення судів мотивовані тим, що запитувана відповідачем інформація у запитах, не надання відповіді на яких стала підставою для винесення спірного у справі наказу, не відповідає ознакам податкової інформації, у зв'язку із чим у контролюючого органу не було права вживати дії по проведенню податкової перевірки відносно позивача.

Не погоджуючись з рішеннями судами попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати і відмовити у задоволені позову. Вказується на те, що судами попередніх інстанцій не було взято до уваги обставини правомірності сформованих запитів, які надсилались на адресу позивача, не отримання відповіді на які, стали підставою для прийняття спірного у даній справі наказу.

В письмових запереченнях на вказану касаційну скаргу, які надійшли ще до Вищого адміністративного суду України поставлено питання про залишення її без задоволення, а оскаржуваних рішень - без змін.

Переглянувши рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 23.05.2017 ГУ ДФС винесено наказ № 323 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки Господарства з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість за період з 01.10.2015 року по 31.12.2015 по взаємовідносинам з ТОВ МДМ КОД та щодо повноти сплати податку з доходів фізичних осіб та військового збору за період з 01.10.2015 року по 31.03.2016 року по взаємовідносинам з ФОП ОСОБА_3 Підставою для проведення відповідної перевірки стала податкова інформація, що свідчить про порушення ФГ Криничне податкового законодавства, яке міститься в матеріалах кримінального провадження, що внесено до реєстру досудових розслідувань за № 32016130000000006 від 29.02.2016 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною п'ятою статті 27, частинами 1,2 статті 212 КК України, а також те, що позивачем не надано інформації (пояснень та їх документальних підтверджень) на запити відповідача від 13.02.2017 № 99/10/12-32-14-03-09 та від 28.02.2017 № 234/10/12-32-14-03-09.

Не погоджуючись із діями ГУ ДФС щодо призначення перевірки та наказу про її призначення позивач звернувся до суду із позовом.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених Кодексом.

Згідно із абзацом четвертим підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених Кодексом.

Перелік обставин, за наявності яких контролюючий орган може призначити документальну позапланову перевірку, передбачено пунктом 78.1 статті 78 Податкового кодексу України.

Законом України від 21.12.2016 № 1797-VIII Про внесення змін до Податкового кодексу щодо покращення інвестиційного клімату в Україні (далі по тексту - Закон № 1797), який набрав чинності з 01.01.2017 року (за виключенням окремих статей), до ПК України вносяться зміни, що стосуються контрольно-перевірочної роботи.

Законом №1797 уточнено підстави для проведення позапланових документальних перевірок. Зокрема, підпункт 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України доповнено змістом, що надає можливість проведення позапланової перевірки також у разі отримання інформації, яка свідчить про порушення вимог податкового законодавства.

При цьому підпунктом 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України встановлено термін для надання платниками податків пояснень на запит контролюючого органу - 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту, та вимоги до його змісту.

Отримання податкової інформації, її зміст та направлення запитів контролюючими органами регламентовано статтею 73 ПК України та постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 №1245 Про затвердження Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом (далі - Порядок). Зокрема, чітко визначено перелік підстав для направлення суб'єкту господарювання запиту про подання інформації, вимоги до його оформлення, а також поняття податкової інформації.

Згідно із абз. 2 пункту 1 Порядку податкова інформація - сукупність відомостей і даних, що створені або отримані суб'єктами інформаційних відносин у процесі діяльності і необхідні для реалізації покладених на органи державної податкової служби завдань і функцій. Податкова інформація надається органам державної податкової служби періодично або за окремим письмовим запитом таких органів у безоплатному порядку (пункт 2 Порядку).

Так, відповідно до пункту 73.3 статті 73 ПК України контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

За змістом пункту 10 Порядку встановлено, що запит щодо отримання податкової інформації від платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин оформляється на бланку органу державної податкової служби та підписується керівником (заступником керівника) зазначеного органу. У запиті зазначаються: посилання на норми закону, відповідно до яких орган державної податкової служби має право на отримання такої інформації; підстави для надіслання запиту; опис інформації, що запитується, та в разі потреби перелік документів, що її підтверджують.

У разі, коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому пункту 73.3 статті 73 Кодексу, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.

Верховний Суд зазначає, що вимоги, які висуваються до змісту запиту є нормативно визначеними і поширювальному тлумаченню не підлягають.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що підставою для надіслання запитів податкового органу стала інформація, яку він отримав від слідчого (орієнтовно - в усному порядку), який допитував свідка по кримінальному провадженню за № 32016130000000006 від 29.02.2016, що не відповідає ознакам податкової інформації.

Отже, Верховний Суд погоджується із висновками судів попередніх інстанцій, зробленими за результатами розгляду даної справи, що надіслані запити сформовані з порушенням вимог статті 73 ПК України та Порядку, а тому не зумовлюють обов'язку у платника на надання них відповіді, і як наслідок, такі обставини не можуть надавати контролюючому органу повноважень вчиняти дії по організації проведенню податкової перевірки стосовно платника.

Враховуючи вищенаведене, суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, не спростованими доводами касаційної скарги, про наявність законних підстав для задоволення позову.

Суд касаційної інстанції визнає, що суди попередніх інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального та процесуального права при вирішенні даної справи та вважає, що суди повно встановили обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, та надали їм правову оцінку на підставі норм закону, що підлягали застосуванню до даних правовідносин.

Відповідно до частини третьої статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області залишити без задоволення, а постанову Луганського окружного адміністративного суду від 15.08.2017 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 26.09.2017 - без змін.

2. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

........................

........................

........................

В.П.Юрченко І.А.Васильєва С.С.Пасічник Судді Верховного Суду