Рішення

від 29.03.2019 по справі 387/91/19

ДОБРОВЕЛИЧКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЄУН 387/91/19

Номер провадження по справі 2/387/90/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 березня 2019 року смт.Добровеличківка

Добровеличківський районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді Цоток В. В.

при секретарі Придатченко О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Добровеличківського районного суду Кіровоградської області цивільну справу за позовом представника позивача ОСОБА_1 в інтересах позивача ОСОБА_2 до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області про визнання договору оренди землі поновленим та визнання укладеною додаткову угоду до договору оренди землі, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про визнання договору оренди земельної ділянки поновленим та визнання укладеною додаткову угоду до договору оренди землі, в якому зазначив, що 18.12.2008 укладено договір оренди землі (далі Договір) між Добровеличківською районною державною адміністрацією та громадянином ОСОБА_2, відповідно до якого перший надав останньому в строкове, платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території Липнязької сільської ради Добровеличківського району Кіровоградської області. Пунктом 2 Договору передбачено, що в оренду ОСОБА_3 передається земельна ділянка загальною площею 72,97 га. У пункті 8 Договору, сторони погодили, що Договір укладено на десять років. Після закінчення строку Договору, орендар має переважне право на поновлення його на новий строк. Договір підписаний орендодавцем та орендарем і зареєстрований у відділі Держкомзему в Добровеличківському районі, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 24.12.2008 № 040836900123. Відповідно до акту приймання-передачі, орендареві передано відповідну земельну ділянку з кадастровим номером 3521782700:02:000:9013. Протягом строку дії Договору позивач неодноразово звертався до відповідача з листами-повідомленнями та проектами додаткової угоди про поновлення договору оренди землі, а саме: 19.02.2018, 12.04.2018, 21.05.2018 та 13.06.2018. Однак, у місячний термін після отримання вказаних листів відповідач жодного листа про прийняте рішення на адресу позивача не направляв. В свою чергу позивач свої зобов'язання за Договором виконував належним чином, орендна плата сплачувалася своєчасно та у повному обсязі. Отже, відповідач, який зволікав з укладенням додаткової угоди, порушив право позивача, яке підлягає захисту.

Позивач та представники позивача в судове засідання не з'явилися, надали клопотання про розгляд справи за їх відсутності.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи по суті повідомлений вчасно, належним чином, доказів про наявність поважних причин своєї неявки до суду не подав.

Від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що 09.07.2018 Головне управління Держгеокадастру Кіровоградської області листом № М - 8260/0-4596/0/17-18 пропонувало звернутися у встановлений строк визначений договором оренди землі від 24 грудня 2008 року за №040836900123 та Законом України Про оренду землі , та подати документи відповідно до вимог законів. Отже, відповідач вважає, що сторони не досягли домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору. Переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припинилося і правові підстави для продовження строку дії договору оренди відсутні. Відповідач не відмовляв та не зволікав в укладені додаткової угоди та пропонував вжити відповідних заходів щодо викладених умов для поновлення договору оренди. Наявність заперечень орендодавця проти укладення договору протягом місячного строку не є підставою для автоматичного продовження цього договору. Отже відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

У відповіді на відзив сторона позивача зазначила, що у цих правовідносинах, зокрема щодо поновлення договору оренди землі на підставі статті 33 Закону України Про оренду землі , добросовісність орендодавця по суті становить гарантію дотримання прав менш захищеної сторони, якою у спірних правовідносинах є орендар. У разі встановлення обставин дотримання орендарем процедури і строків звернення до орендодавця із повідомленням про намір поновити договір оренди землі та невиконання орендодавцем установленого частиною 5 статті 33 Закону України "Про оренду землі" обов'язку у місячний термін розглянути надісланий орендарем лист-повідомлення, така поведінка орендодавця не є добросовісною. Позивач завчасно звертався до відповідача із листами-повідомленнями про поновлення Договору, додавши проекти додаткової угоди. Відповідач запропоновані проекти додаткових угод до Договору залишив без належного реагування, жодного заперечення відповідач на запропоновані позивачем умови у місячний строк, передбачений частиною 5 статті 33 Закону для розгляду звернення позивача як орендаря щодо поновлення договору оренди землі не надав, інші умови не запропонував. Матеріали справи не містять доказів направлення на адресу позивача листа від 09.07.2018 (а.с. 56), як і не містять доказів вручення вказаного листа. Разом з тим, зі змісту вказаного листа вбачається, що відповідач взагалі самоусунувся від процедури узгодження істотних умов договору. Незрозуміле також посилання відповідача у листі від 09.07.2018 на пропозицію завчасного звернення для поновлення договору, оскільки лист- повідомлення позивача направлений не пізніше як за 90 днів до закінчення строку дії договору, тобто у строк, визначений пунктом 8 договору. При цьому у відзиві на позов відповідач взагалі не надав доказів розгляду листів-повідомлень позивача від 19.02.2018, 12.04.2018 та 21.05.2018.

Отже орендодавець порушив право позивача на встановлений законом порядок розгляду питання про поновлення договору оренди на новий строк, а отже і на укладення додаткової угоди до договору. Також реалізація переважного права на поновлення договору оренди, яка передбачена положеннями статті 33 Закону України Про оренду землі , можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури і строків. Крім того відповідач посилається на наказ від 09.01.2019 (а.с. 58) як на підставу своїх заперечень на доводи позовної заяви. Вказаний наказ на думку позивача, не є належним та допустимим доказом для підтвердження обставин заперечення відповідачем у поновленні Договору на підставі ч. 6 ст. 33 Закону України Про оренду землі . Відповідач самостійно і на власний розсуд прийняв рішення про припинення права оренди земельної ділянки за спірним Договором, при цьому не зазначивши підстав прийняття такого рішення. Зазначений наказ також не містить будь-яких рішень з приводу припинення правовідносин сторін за Договором.

Дослідивши заяви по суті спору та письмові докази, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд доходить до таких висновків.

Положеннями частини 1 статті 2 Закону України Про оренду землі передбачено, що відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України , Цивільним кодексом України , цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Частиною 1 статті 93 Земельного кодексу України встановлено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Стаття 13 Закону України Про оренду землі закріплює норму, згідно якої договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно вимог частини 1 статті 210 Цивільного кодексу України , статті 125 Земельного кодексу України , право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права.

Судом з'ясовано, що ОСОБА_2 уклав з Добровеличківською районною державною адміністрацією Кіровоградської області договір оренди землі від 18 грудня 2008 року, який зареєстрований у відділі Держкомзему у Добровеличківському районі 24.12.2008 за № 040836900123.

Об'єктом оренди є земельна ділянка загальною площею 72,97 га, яка знаходиться на території Липнязької сільської ради Добровеличківського району Кіровоградської області. Відповідно до п.8 договору, вказаний правочин укладено на 10 років. Також, у вказаному пункті договору сторони передбачили обов'язок орендаря письмово повідомляти орендодавця не пізніше ніж за 90 днів до закінчення строку дії договору про намір продовжити його дію.(а.с. 9-11).

Термін дії договору закінчився 24 грудня 2018 року.

Відповідно до довідок Липнязької сільської ради Добровеличківського району Кіровоградської області №01-22-162/1 від 20.04.2018, №01-22-18/1 від 17.01.2019 та №01-22-19/1 від 17.01.2019 з'ясовано, що сільська рада не заперечує у продовженні зазначеного вище договору оренди землі . Упродовж дії вказаного договору оренди землі ОСОБА_2 свої зобов'язання виконував належним чином, орендна плата сплачувалася своєчасно та у повному обсязі. (а.с.24, 31,32)

Відповідно до довідки та актів Голованівського ОДПІ ГУ ДФС №464-11 від 20.04.2018, №258-50 від 17.01.2019, квитанцій №0.0.1239815863.6, №0.0.1239822166.1, - заборгованість по орендній платі у ОСОБА_2 відсутня. (а.с.25, 30, 33, 34,35) Отже суд з'ясував про відсутність заборгованості з орендної плати у позивача.

Відповідно до листів-повідомлень від 12.04.2018, 21.05.2018, 13.06.2018, 25.01.2019, ОСОБА_2 неодноразово звертався до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області з проханням підписати додаткову угоду із долученням проекту додаткової угоди. Також в матеріалах справи наявні копії поштових повідомлень про вручення із описом вкладеного на підтвердження отримання Головним управлінням Держгеокадастру у Кіровоградській області зазначених документів.

Водночас відповідачем надано лист Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області від 09.07.2018 , яким за результатами розгляду заяви про поновлення договору оренди землі зареєстрованого від 24.12.2008 за №040836900123 повідомлено, що орендар повинен не пізніше ніж за 90 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію, а тому запропоновано звернутися у встановлений строк визначений договором оренди землі та подати документи відповідно до вимог законів та прийнятих до них нормативно-правових актів.

Судом з'ясовано, що наказом Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області від 09.01.2019 №11-39/14-19-СГ, прийнято рішення про припинення права оренди земельної ділянки. Відповідно до Листа-повідомлення від 10.01.2019 №31-11-0.63-224/2-19, Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області заперечує ОСОБА_2 у поновленні договору оренди землі від 24.12.2008 за №040836900123. Зазначений лист із актом приймання-передачі направлявся відповідачем поштовим зв'язком за адресою місця проживання ОСОБА_2, що підтверджується поштовою накладною №2500100534673 та описом вкладення до цінного листа.

Частиною четвертою статті 124 ЗК України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Згідно із частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України ).

Відповідно до вимог частини другої статті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема ЗК України , Законом України Про оренду землі .

Правові підстави поновлення договору оренди землі визначаються статтею 33 Закону України Про оренду землі , яка фактично об'єднує два випадки пролонгації договору оренди землі.

Так, відповідно до частин першої - п'ятої статті 33 цього Закону (у редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин) по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, установлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди. При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Частинами восьмою та дев'ятою статті 33 Закону України Про оренду землі передбачено, що додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку. Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди можуть бути оскаржені в суді. Ці положення узгоджуються із загальною нормою частини першої статті 777 ЦК України .

Тобто реалізація переважного права на поновлення договору оренди, яка передбачена частиною першою статті 33 Закону України Про оренду землі , можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури і строків.

Отже, для застосування частини першої статті 33 Закону України Про оренду землі та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди згідно частинами 2-5 цього закону необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належно виконує свої обов'язки за договором; орендар до закінчення строку дії договору повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень на поновлення договору оренди землі.

Частиною шостою статті 33 Закону України Про оренду землі передбачено іншу підставу поновлення договору оренди землі: у разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Таким чином, для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною шостою статті 33 Закону України Про оренду землі , необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує свої обов'язки за договором оренди; до закінчення строку дії договору він повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди, продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою; орендодавець письмово не повідомив орендаря про відмову в поновленні договору оренди.

Такий висновок викладений у постанові ОСОБА_4 Верховного Суду від 10 квітня 2018 року у справі № 594/376/17-ц (провадження № 14-65цс18).

Суд зазначає, що законодавець у частині 5 статті 33 Закону України Про оренду землі визначив алгоритм дій, який зобов'язує орендодавця після отримання листа-повідомлення орендаря: 1) розглянути лист-повідомлення на відповідність вимогам закону; 2) узгодити з орендарем (за необхідності) істотні умови договору; 3) за відсутності заперечень прийняти рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності); 4) укласти з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. Отже заперечення орендодавця повинні відповідати вимогам закону мають бути обґрунтованими і містити конкретні посилання на порушення закону, зазначені у листі-повідомленні або проекті додаткової угоди, або містити конкретні істотні умови договору щодо яких орендодавець пропонує зміни.

Такий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 06 лютого 2019 року № 920/742/17.

Водночас судом установлено, що після закінчення строку дії Договору, Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області видали наказ про припинення права оренди земельної ділянки від 09.01.2019 №11-39/14-19-СГ та надали лист-повідомлення від 10.01.2019 №31-11-0.63-224/2-19 про заперечення у поновленні договору оренди землі. Докази про отримання ОСОБА_2 вказаного листа-повідомлення відповідач суду не надав крім документів про поштове відправлення. Разом з тим, суд зазначає, що на неодноразові листи-повідомлення ОСОБА_2 про підписання додаткової угоди в порядку частини першої статті 33 Закону України Про оренду землі від 12.04.2018, 21.05.2018, 13.06.2018, 25.01.2019, відповідач відповіді у місячний термін як передбачає ч.2-3 статті 33 Закону України Про оренду землі не надав. Крім того не дотримуючись вимог ч. 4 статті 33 Закону України Про оренду землі , відповідач жодним чином не реагував на звернення Позивача, який своєчасно бажав реалізувати своє переважне право на укладення договору оренди землі та жодних умов для досягнення домовленостей у терміни встановлені законом не висував.

Посилання відповідача на лист Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області від 09.07.2018 є неналежним та безпідставним, так як зміст листа не містить будь-яких заперечень з приводу укладення додаткової угоди та заперечень по істотним умовам договору, а також будь-яких законних обґрунтувань щодо порушення позивачем строків звернення з огляду на умови Договору та вимоги Закону України Про оренду землі .

Також суд вважає неналежним та безпідставним лист-повідомлення від 10.01.2019 №31-11-0.63-224/2-19 про заперечення у поновленні договору оренди землі, який не містить будь-яких підстав та обґрунтувань з приводу заперечень у поновлені договору оренди землі. Крім того зазначений лист направлений відповідачем із порушенням встановлених законодавством термінів надання відповіді на звернення ОСОБА_2 із проектами додаткових угод.

Отже суд доходить висновку, що орендарем дотримано процедури і строків звернення до орендодавця із повідомленням про намір поновити договір оренди землі та орендодавцем не виконано установленого частиною 5 статті 33 Закону України "Про оренду землі" обов'язку належним чином у місячний термін розглянути надіслані орендарем листи-повідомлення, а тому поведінку орендодавця не можна визнати добросовісною.

Відповідно до статті 3 ЦК України принципи справедливості, добросовісності та розумності є однією із фундаментальних засад цивільного права, спрямованою, у тому числі, на утвердження у правовій системі України принципу верховенства права. При цьому добросовісність означає прагнення особи сумлінно використовувати цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов'язків, що зокрема підтверджується змістом частини 3 статті 509 цього Кодексу . Отже, законодавець, навівши у тексті ЦК України зазначений принцип, установив у такий спосіб певну межу поведінки учасників цивільних правовідносин, тому кожен із них зобов'язаний сумлінно здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов'язки, у тому числі передбачати можливість завдання своїми діями (бездіяльністю) шкоди правам та інтересам інших осіб. Цей принцип не є суто формальним, оскільки його недотримання призводить до порушення прав та інтересів учасників цивільного обороту. Саме тому у конкретних правовідносинах, зокрема щодо поновлення договору оренди землі на підставі статті 33 Закону України "Про оренду землі" , добросовісність орендодавця по суті становить гарантію дотримання прав менш захищеної сторони, якою у спірних правовідносинах є орендар.

Так, за умов належного виконання орендарем обов'язків за договором, своєчасного звернення до орендодавця із листом-повідомленням про поновлення договору з наданням проекту додаткової угоди орендодавець порушив право позивача на встановлений законом порядок розгляду питання про поновлення договору оренди на новий строк, а, отже, і на укладення додаткової угоди до договору.

Відповідно до частини 2 статті 14 ЦК України особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї.

Позивач належним чином виконує договірні зобов'язання орендаря та не має заборгованості зі сплати орендної плати за землю. Будь-які докази, які свідчать про те, що ОСОБА_2 неналежно виконував обов'язки за договором, відсутні.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 24.06.03 у справі "Стретч проти Об'єднаного Королівства Великобританії та Північної Ірландії" встановлено, що особа (орендар) мала принаймні законне сподівання на реалізацію передбаченого договором права на продовження договору оренди і в цілях ст.1 Першого протоколу таке сподівання можна вважати додатковою частиною майнових прав, наданих їй муніципалітетом за орендним договором, та зазначено, що наявність порушень з боку органу публічної влади при укладенні договору щодо майна не може бути підставою для позбавлення цього майна іншої особи, яка жодних порушень не вчинила.

У рішенні Європейського суду з прав людини по справі "Девелопмент ЛТД" та інші проти Ірландії" в якій він постановив, що ст.1 Першого протоколу Конвенції можна застосувати до захисту "правомірних очікувань" щодо певного стану речей (у майбутньому), оскільки їх можна вважати складовою частиною власності. "Правомірні очікування" виникають у особи, якщо нею було дотримано всіх вимог законодавства для отримання відповідного рішення уповноваженого органу, а тому вона мала усі підстави вважати, що таке рішення є дійсним та розраховувати на певний стан речей.

З наведеного слідує висновок про те, що по-перше, особа, якій відповідним рішенням надано право користування земельною ділянкою, набуває права на майно у вигляді правомірних очікувань щодо набуття у майбутньому права володіння майном (право оренди) ще до укладення відповідного договору оренди на виконання даного рішення, по-друге, після укладення відповідного договору оренди у особи виникає право мирно володіти майном, яким є майнові права (право оренди) протягом певного строку. При цьому, право власності на майно у вигляді як правомірних очікувань, так і майнового права (права оренди), є об'єктом правового захисту згідно зі ст.1 Першого протоколу до Конвенції та національного законодавства України.

Враховуючи зазначені обставини, позивач, який належним чином виконував умови договору оренди землі та у визначений ч. 1-4 ст. 33 Закону України Про оренду землі спосіб виконав всі необхідні умови для реалізації свого переважного права на поновлення цього договору на новий строк, не отримавши заперечень щодо інших, запропонованих ним змін та доповнень до цього договору, мав право очікувати на поновлення договору оренди землі на запропонованих умовах.

Разом з тим суд зазначає, що реалізуючи дискрецію при визначенні предметної та/або суб'єктної юрисдикції справ, суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Виходячи із змісту позовної вимоги, в якій відображений зміст проекту додаткової угоди, суд зазначає про неможливість задоволення позовних вимог у такому вигляді, так як суд не є стороною в договірних правовідносинах, а також наголошує на дискреційності повноважень позивача та відповідача щодо укладення додаткової угоди.

У рішенні по справі ОСОБА_5 проти України Європейський суд з прав людини, зазначив, що закон має з достатньою чіткістю визначати межі такої дискреції, наданої компетентним органам, і порядок її здійснення, з урахуванням законної мети даного заходу, щоб забезпечити особі належний захист від свавільного втручання .

Отже суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні позовних вимог позивачу в частині відображення у резолютивній частині судового рішення змісту додаткової угоди між позивачем та відповідачем.

Відповідно до частини 11 статті 33 Закону України "Про оренду землі" відмова в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі (про поновлення його дії) може бути оскаржена в суді, а тому з урахуванням положень статей 3 , 16 Цивільного кодексу України , звернення позивача із вимогами у цій справі про визнання укладеними додаткових угод про поновлення терміну дії договорів оренди землі не суперечить законодавчо встановленому способу захисту порушеного права позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3 , 13 , 14 , 16 , 215 , 626 , 627 , 638 , 792 ЦК України , ст. 124 Земельного кодексу України , ст. 33 Закону України Про оренду землі ст.ст.12-13,76-82, 89, 133, 141, 211, 263-265, 268, 272, 273, 354, суд ,-

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити частково .

Визнати поновленим договір оренди землі укладений між ОСОБА_2 та Добровеличківською районною державною адміністрацією Кіровоградської області, зареєстрований у Добровеличківському відділі КРФ ДП Центр ДЗК при Держкомземі України , про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 24.12.2008 №040836900123.

Визнати укладеною додаткову угоду до договору оренди землі, укладеного між ОСОБА_2 та Добровеличківською районною державною адміністрацією Кіровоградської області, зареєстрованого у Добровеличківському відділі КРФ ДП Центр ДЗК при Держкомземі України , про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 24.12.2008 №040836900123, щодо земельної ділянки площею 72,9741 га, кадастровий номер 3521782700:02:000:9013, яка розташована на території Липнязької сільської ради Добровеличківського району Кіровоградської області, на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області на користь ОСОБА_2 судові витрати в сумі 1536 ( одна тисяча п'ятсот тридцять шість ) гривень 80 копійок .

В порядку п.4. ч.5 ст.265 ЦПК України зазначаються наступні реквізити сторін та інших учасників справи:

позивач - ОСОБА_2, і.н. НОМЕР_1, який проживає в ІНФОРМАЦІЯ_1;

відповідач - Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, і.к. 39767636, адреса: вул. Академіка Корольова, 26, м. Кропивницький, 25030.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Добровеличківський районний суд Кіровоградської області.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення буде складений до 08 квітня 2019 року.

Суддя

Добровеличківського районного суду

Кіровоградської області ОСОБА_5.