Вирок

від 04.04.2019 по справі 387/864/18

НОВОУКРАЇНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 387/864/18

Провадження № 1-кп/396/33/19

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.04.2019 року Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Новоукраїнка кримінальне провадження внесене до ЄРДР за №12018120140000246 від 21.04.2018 року, відносно

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця с. Дружелюбівка, Добровеличківського району Кіровоградської області, зареєстрованого та проживає АДРЕСА_1 , офіційно не працює, маючого середню спеціальну освіту, проживає в цивільному шлюбі, має на утриманні малолітню дитину 2016 року народження, раніше не судимий,

у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 286, ч. 1 ст. 135 КК України,-

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_6 ,

потерпілого ОСОБА_7 ,

представника потерпілого ОСОБА_8 ,

ВСТАНОВИВ:

Обвинувачений ОСОБА_3 вчинив порушення правил безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили тяжкі тілесні ушкодження потерпілому та завідомо залишив без допомоги особу, яка перебуває в небезпечному для життя стані і позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження, хоч і мав можливість надати таку допомогу, коли він сам поставив потерпілого в небезпечний для життя стан.

Кримінальні правопорушення було вчинено за наступних обставинах.

Суд встановив, що 20.04.2018 року обвинувачений ОСОБА_3 перед початком експлуатації та керуванням автомобілем «М-408 УЕ», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_9 та перебуває в користуванні у ОСОБА_3 , в порушення вимог п.2.3(а)Правил дорожньогоруху України(далі-ПДРУкраїни) (п.2.3Для забезпеченнябезпеки дорожньогоруху водійзобов 'язаний:а)перед виїздомперевірити ізабезпечити технічносправний стантранспортного засобу,не забезпечивналежну перевіркута технічнусправність вказаноготранспортного засобу.Так,при наявностівидимої тазавчасно відомоїтехнічної несправностітранспортного засобуза якої,відповідно довимог п.п. 31.1, 31.4, 31.1.5 (г) ПДР (п. 31.1 Технічний стан транспортних засобів та їх обладнання повинні відповідати вимогам стандартів, що стосуються безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища, а також правил технічної експлуатації, інструкцій підприємств-виробників та іншої нормативно- технічної документації; п. 31.4 Забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідності таким вимогам; п. 31.4.5 (г) колеса і шини г) на одну вісь транспортного засобу встановлено діагональні шини разом з радіальними, ошиповані і неошиповані, морозостійкі і неморозостійкі, шини різних розмірів чи конструкцій, а також шини різних моделей з різними малюнками протектора для легкових автомобілів...) його експлуатація заборонена, а саме ходова частина має технічну несправність у вигляді встановлення на передню вісь автомобіля шин різних моделей з різними малюнками протектора, здійснював користування даним автомобілем.

Обвинувачений ОСОБА_3 ,заздалегідь знаючипро технічнінесправності транспортногозасобу,за якихвідповідно довимог п.п.п.п.31.1,31.4,31.1.5 (г) ПДР України забороненаексплуатація транспортногозасобу,порушуючи вимоги п.п.2.1(а),2.3(а),2.10(а),(в)і (г) ПДР України (п. 2.1 (а) Водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі :а)посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії; п. 2.3 а) перед виїздом перевірити і забезпечити технічно справний стан і комплектність транспортного засобу), не маючи посвідчення водія на право керування транспортними засобами відповідної категорії 20.04.2018 близько 22 години 45 хвилин, здійснював рух на автомобілі «М-408 УЕ», реєстраційний номер НОМЕР_2 по вул. Центральній в с. Олександро-Завадське Добровеличківського району Кіровоградської області. Під час руху по вказаній вулиці в с. Олександро-Завадське Добровеличківського району обвинувачений ОСОБА_3 , грубо порушуючи вимоги п.п. 1.10, 12.3 ПДР України (п. 1.10 небезпека для руху - зміна дорожньої обстановки (у тому числі поява рухомого об`єкта, який наближається до смуги руху транспортного засобу чи перетинає її); п. 12.3. У разі виникнення небезпеки для руху..., яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди) при виникненні небезпеки для руху, яка полягала у наявності велосипедиста, який здійснював переїзд проїзної частини з права-наліво, щодо напрямку руху керованого ним транспортного засобу, невірно відреагував на зміну дорожньої обстановки, не застосував екстренне гальмування, не змінюючи напрямку свого руху по проїзній частині, а навпаки невірно відреагував на небезпеку для руху, змінив напрямок руху керованого ним транспортного засобу, тим самим виїхав на зустрічну смугу руху, де навпроти будинку АДРЕСА_1 допустив зіткнення з велосипедистом -потерпілим ОСОБА_7 .

У результатізіткнення автомобіля«М-408 УЕ» реєстраційнийномер НОМЕР_1 підкеруванням обвинуваченого ОСОБА_3 з велосипедистом,потерпілий ОСОБА_7 отримав тілесніушкодження,підтвердженні висновкомсудово-медичноїекспертизи №555від 19.09.2018року,у вигляді:відкритого переломунижньої третинилівої гомілки,закритого переломуправої плечовоїкістки зізміщенням;закритої черепно-мозковоїтравми:забою головногомозку,рани потиличноїділянки голови,в лівійскроневій ділянці,підборіддя,рани повнутрішній поверхнілівого стегназ гематомою,ран вділянці сідницізліва (2),лівої здухвинно-крижовоїділянки;садин вділянці обличчя,правому колінномусуглобі,обох долонях,вказані тілесніушкодження несутьознаки тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент спричинення.

Судом встановлено, що саме в результаті неправомірних дій водія автомобіля під керуванням ОСОБА_3 настали відповідні наслідки.

Незважаючи на вказані обставини та наслідки, водій автомобіля-обвинувачений ОСОБА_3 не вжив необхідних та можливих заходів для надання першої медичної допомоги потерпілому, не викликав карету швидкої медичної допомоги, а навпаки відвіз потерпілого, який не міг самостійно рухатись до території домоволодіння по АДРЕСА_2 , де залишив його в нічний час після 23 години 00 хвилин 20.04.2018 р. біля паркану, за місцем проживання рідних потерпілого, розуміючи що внаслідок отриманих тілесних ушкоджень потерпілий не може самостійно рухатись, завідомо залишив його без допомоги, коли той перебував в небезпечному для життя стані, після чого про ДТП правоохоронні органи не повідомив та не повернувся до місця події, чим грубо порушив вимоги п. 2.10 (а, б, в, г, ґ, д, е) ПДР України (п. 2.10. У разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний:

а) негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди;

б) увімкнути аварійнусигналізацію івстановити знакаварійної зупинкивідповідно довимог пункту9.10цих Правил;в)не переміщатитранспортний засібі предмети,що маютьпричетність допригоди;г)вжити можливихзаходів длянадання першоїмедичної допомогипотерпілим,викликати каретушвидкої медичноїдопомоги,а якщоце неможливо,звернутися задопомогою доприсутніх івідправити потерпілихдо лікувальногозакладу; ґ) у разі неможливості виконати дії, перелічені в підпункті "г" пункту 2.10 цих Правил, відвезти потерпілого до найближчого лікувального закладу своїм транспортним засобом, попередньо зафіксувавши розташування слідів пригоди, а також положення транспортного засобу після його зупинки; у лікувальному закладі повідомити своє прізвище та номерний знак транспортного засобу (з пред 'явленням посвідчення водія або іншого документа, який посвідчує особу, реєстраційного документа на транспортний засіб) і повернутися на місце пригоди; д) повідомити про дорожньо- транспортну пригоду орган чи підрозділ поліції, записати прізвища та адреси очевидців, чекати прибуття працівників поліції; е) вжити всіх можливих заходів для збереження слідів пригоди, огородження їх та організувати об`їзд місця пригоди).

Таким чином, обвинувачений ОСОБА_3 достовірно знаючи, що своїми діями, пов`язаними з порушенням Правил дорожнього руху, у результаті яких відбулося зіткнення з велосипедистом, з наступним його падінням і контактуванням з дорожнім покриттям, та як наслідок перебуванням його в безпорадному стані через ушкодження ніг, не вжив можливих заходів для надання першої допомоги потерпілому ОСОБА_7 , якого своїми діями поставив в небезпечний для життя стан, чим завідомо залишив без допомоги вказану особу.

Вказаними діями обвинувачений ОСОБА_3 завдав шкоду Добровеличківській центральній районній лікарні, у вигляді витрат понесених на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_7 на суму 2288 гривень 26 копійок.

Допитаний усудовому засіданніобвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав, пояснивши, що в липні 2017 року він купив автомобіль Москвич «М-408 УЕ», але офіційно його не перереєстрував на своє ім`я. 20.04.2018 року близько 23.00 години вечора рухався по вул.Центральній вс.Олександро-ЗавадськеДобровеличківського районуКіровоградської області раптово з правої сторони, на середину дороги виїхав велосипедист, намагаючись уникнути зіткнення він різко загальмував, але зіткнення відбулося. Як пояснив, іншх варіантів уникнути зіткнення не було. Відразу вийшов з автомобіля до велосипедиста, останній був в стані алкогольного сп`яніння, разом з випадковим перехожим ОСОБА_10 він завіз потерпілого додому, адресу показав перехожий ОСОБА_11 . Не викликав відразу швидку, так як перебував в шоковому стані, розгубився і поряд не було мобільного. Потерпілий був з ушкодженнями, але міг сам рухатися, вони з ОСОБА_11 висадили його біля воріт будинку. Протягом 10-15 хв. перебували біля нього, останній не розмовляв, не стогнав. Під час руху на автомобілі було увімкнене світлом фар дальнього виду. Погода того для була гарна, ні дощу ні туману не було. На велосипеді жодних розпізнавальних знаків та приладів не було. Повернувшись додому, через 5 хвилин до нього приїхали працівники поліції. В автомобілі було пошкоджене лобове скло та кришка капоту, також зникло світло фар, працювали лише габарити. Має посвідчення водія лише категорії "С" керування вантажним автомобілем. Алкогольні напої того дня не вживав.

В схемі відображено місце зіткнення, велосипедист знаходився на тому ж місці на якому сталося ДТП. На асфальті були наявні сліди крові.

До пояснень додав, що оплачував лікування потерпілого в Добровеличківській ЦРЛ, також дорогу транспортуванняпотерпілого до м. Миколаєва та частково лікування в м. Миколаєві, розмір витрат, які відшкодовано складає 13.328.21 грн., має розписку від доньки потерпілого на суму 10000.00 грн. за тран6спортування потерпілого та чек згідно якого перерахував на картку доньки потерпілого 2000.00 грн, а також квитанції з підписом доньки потерпілого, про отримання ліків згідно призначень лікарів Добровеличківської ЦРЛ, що свідчить про відшкодування коштів на лікування за час перебування в Добровеличківській ЦРЛ.

Цивільний позов потерпілого визнає частково. Цивільний позов прокурора визнає повністю. Запевнив, що не бажав настання таких наслідків, щиро розкаявся у скоєному та просив суворо не карати, не позбавляти волі, дати шанс на виправлення, принісши вибачення потерпілому.

Захисник обвинуваченого додав, що обвинувачений також заперечує, щодо заявлених чеків про придбання комплектів фіксаторів на суму 17270.00 грн. та 14720.00 грн., оскільки вони не містять відмітки про отримання товару.

Потерпілий ОСОБА_7 , допитаний в режимі ВКЗ в судовому засіданні пояснив, що точної дати він не пам`ятає, весною 20 чи 21 квітня 2018 року, часу також не пам`ятає, була темна пора доби. Їхав на велосипеді з ринку смт. Добровеличківка, додому. Дорогою заїхав до брата в гості, тому повертався додому вже підвечір. Рухаючись в с. Олександро-Завадське, по вул. Центральній, по правій стороні дороги позаду себе, в попутному напрямку, побачив світло фар, раптово відчув удар і далі нічого не пам`ятає. Отямився вже в лікарні. Місце ДТП та всіх обставин не пам`ятає. Додав, що даному селі не має освітлення вулиць. В результаті ДТП отримав тяжкі тілесні ушкодження, 4 дні лікувався в Добровеличківській ЦРЛ, а потім дочка забрала до м. Миколаєва. Коли приїхала донька забирати його до м. Миколаєва ОСОБА_12 дав їй кошти, але яку суму не знає. На лікування, яке триває і на даний час витратили значні кошти, докази про витрати надано до матеріалів справи. Просить покарати ОСОБА_13 та призначити у вигляді позбавлення волі та стягнути матеріальні збитки і компенсувати моральну шкоду, так як він зазнав значних тілесних ушкоджень, що негативно відобразилось на його здоров`ї, став тягарем для доньки і сина, порушено його нормальний спосіб життя. Цивільний позов підтримує у повному обсязі.

20.03.2019 року надіслав до суду уточнену позовну заяву в якій зазначив, про подальший розгляд справи у його відсутність, не має змоги з`явитися в судове засідання через незадовільний стан здоров`я. Позовні вимоги просить задовольнити. Покарання призначити обвинувченому просить з позбавленням волі на 4 роки.

Представник потерпілого ОСОБА_8 підтримав позиції потерпілого, як в частині цивільного позову так і призначення міри покарання.

За згодою учасників судового провадження, з врахуванням свідчень обвинуваченого, який визнав обставини викладені в обвинувальному акті, сторони обвинувачення та захисту відмовилися від допиту свідків та на заявляли клопотання про виклик свідків.

Вина обвинуваченого ОСОБА_3 у скоєному кримінальному правопорушенні, крім його показів та щирого каяття, підтверджується іншими перевіреними в судовому засіданні доказами, які суд визнає правдивими, достовірними і ні одна сторона не поставила їх у сумнів під час судового розгляду, тому і у суду немає жодної підстави, ставити їх під сумнів, зокрема, на підтвердження вини обвинуваченого:

- протоколом огляду місця події від 21.04.2018 року, з схемою, відповідно до якого місцем огляду являється територія проїзної частини навпроти домоволодіння АДРЕСА_3 , врезультаті огляду встановлено, що проїзна частина має асфальтне покриття без вибоїн, оглядовість дороги вліво 400 м. вправо 350 м.. вулиця не освітлюється. На узбіччі дороги 16 м. від електроопори №92 виявлено велосипед "Україна", на рамі якого було виявлено механічні пошкодження у вигляді вмятин та подряпин, на багажнику зліва було пошкодження від фарби зеленого кольору, на відстані 1. м. від перепендикулярної прямою від електроопори №92 виявлено осипання скла та пластмасові частини кузова автомобіля, далі на відстані 15 метрів від електроопори №92 виявлено автомобіль Москвич зеленого кольору, д/н НОМЕР_1 , з механічними пошкодженнями на передній частині кузова капота, криші. Автомобіль розташований по ліву сторону проїзної частини лівою половиною кузова, на лівому узбіччі позаду автомобіля виявлено два сліди від гальмування колес автомобіля: від переднього праового 8.2 м. та від лівого 19.8 м. Проведено відповідні заміри та складено план схеми місця ДТП (а.п. 134-139);

- актом судово-медичного дослідження (обстеження) №1530 від 02.05.2018 року, відповідно до якого на підставі результатів судово-медичного дослідження крові гр. ОСОБА_7 порядковий номер проби №8, в крові виявлений етиловий спирт в кількості -1,72 г/дм3 та невиявлені: метиловий, ізопропіловий, пропіловий, ізобутиловий, бутиловий, ізоаміловий та аміловий спирт (а.с.154);

-протоколом допитупотерпілого від 06.09.2018року,відповідно доякого ОСОБА_7 пояснив,що 20.04.2018року о22.00год.,він рухавсяна велосипедізеленого кольорупо вул.Центральній в с. Олександро-Завадське по правому краю дороги, побачив світло фар та втратив свідоміть, нічого не пам`ятає (а.п. 158), аналогічні покази дав і в судовому засіданні;

- протоколом проведення слідчого експеременту від 05.09.2018 року, з схемою та СД диском до протоколу проведення слідчого експеременту, відповідно до якого ОСОБА_3 розповів та показав обставини ДТП (а.п. 164-167);

- постановою про визнання та приєднання до матеріалів кримінального провадження речових доказів від 21.04.2018 року, відповідно до якого визнано та приєднано в якості речових доказів: автомобіль «М-408УЕ»,реєстраційний номер НОМЕР_1 , велосипед, частинки скла та черевик чоловічий, які знаходиться на зберігані на території Добровеличківського ВП ГУНП в Кіровоградській області (а.п. 168);

- висновком експерта №254 від 25.09.2018 року, з фототаблицями, відповідно до якого на момент огляду рульове керування та робоча гальмова система автомобіля "М-408УЕ" знаходяться в працездатному стані. Ходова частина автомобіля на момент настання події знаходться в технічно-несправному, але працездатному стані. Технічно несправний стан полягає у встановлені на передню вісь автомобіля шин різних моделей з різними малюнками протектора, що забороняє експлуатацію транспортого засобу. Шини з різними розмірами та типами малюнка протектора і різних конструкцій мають різні властивості та різну ефективність під час гальмування та маневру транспортного засобу. Установлення на одну вісь шин діагональної (нитки корду перетинаються між собою) і радіальної (нитки корду розташовані по колу профілю шини) конструкцій може призвести до заносу транспортного засобу або втрати його стійкості.

Не допускається встановлення на одну вісь легкових автомобілів діагональні шини разом з радіальними, ошиповані і неошиповані, морозостійкі і неморозостійкі, шини різних розмірів чи конструкцій, а також шини різних моделей з різними малюнками протектора (а. п. 172-178);

- висновком експерта №251 від 25.09.2018 року, з фототаблицями, відповідно до якого кут між поздовжніми вісями автомобіля М-408УЕ та велосипеда, знаходиться в межах 90 градусів. В умовах розглянутої події автомобіль М-408УЕ, реєстраційний номер НОМЕР_1 , первинно контактував передньою частиною з лівою боковою частиною велосипеда (а.п. 182-190);

- висновком судово-медичної експертизи № 555 від 19.09.2018 року, відповідно до якого потерпілий ОСОБА_14 , отримав тілесніушкодження увигляді:відкритого переломунижньої третинилівої гомілки,закритого переломуправої плечовоїкістки зізміщенням;закритої черепно-мозковоїтравми:забою головногомозку,рани потиличноїділянки голови,в лівійскроневій ділянці,підборіддя,рани повнутрішній поверхнілівого стегназ гематомою,ран вділянці сідницізліва (2),лівої здухвинно-крижовоїділянки;садин вділянці обличчя,правому колінномусуглобі,обох долонях,вказані тілесніушкодження несутьознаки тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент спричинення (п.а. 192-194);

- висновком експерта за результатами проведення інженерно-транспортної експертизи №3735/3736/18-27 від 21.01.2018 року, відповідно до якого: в розглянутій дорожній обстановці водію автомобіля М-408 УЕ ОСОБА_3 , при виявленні тієї обставини, що попутній велосипедист здійснює маневр вліво, регламентовано відповідно до вимог п.1.10 ПДР визначити дану ситуацію, як небезпечну для подальшого руху, у зв`язку з чим, відповідно до вимог п.12.3 ПДР одразу ужити заходів до гальмування керованого ним транспортного засобу, без застосування маневру вліво. В даній дорожній обстановці своєчасно виконавши вимоги п. 12.3 ПДР (тобто застосувавши екстрене гальмування з моменту виникнення небезпечної ситуації), водій автомобіля М-408 УЕ ОСОБА_3 , мав технічну можливість зупинити керований ним автомобіль до лінії руху велосипедиста (до місця зіткнення) і тим самим мав можливість уникнути даної ДТП. Оскільки автомобіль М-408 УЕ наближався до велосипедиста позаду, та до того ж велосипедист, виконуючи маневр вліво, звільнив смугу руху автомобіля, то дії велосипедист ОСОБА_7 , що мали бути спрямовані на можливість уникнення ДТП, вимогами ПДР не регламентувались. В даній дорожній обстановці водій велосипеда ОСОБА_7 не мав можливості уникнути ДТП своїми односторонніми діями. В розглянутій дорожній обстановці обстановці невідповідні вимогам п. 12.3 ПДР дії автомобіля М-408 УЕ ОСОБА_3 (несвоєчасне застосування гальмування та маневр на смугу зустрічного руху) знаходяться в причинному зв`язку з ДТП, що сталася (а.п. 196-201);

- постановою від 27.09.2018 року про об`єднання кримінальних проваджень №12018120140000246 та №12018120000000290 в одне (а.п. 207-208).

Не є документами в розумінні ст.99 КПК України, на які посилався прокурор під час судового розгляду та доказами у справі відповідно до положень ст. 84 КПК України: витяги з ЄРДР (а.п. 133, 203);

- лист Начальника Добровеличківського ВП Новоукраїнського ВП ГУПН в Кіровоградській області від 12.09.2018 року, відповідно до якого в результаті проведеної звірки записів журналу Добровеличківської ЦРЛ на факт освідування осіб на стан алкогольного сп`яніння, звірки записів відносно ОСОБА_3 у період часу з 20.04. по 21.04.2018 року виявлено не було (а.п.143);

- лист головного лікаря Добровеличківської ЦРЛ від 14.08.2018 року відповідно до якого, медичний огляд з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного сп`яніння, та іншого, що знижують увагу та швидкість реакції 20-21.04.2018 року ОСОБА_3 не проходив (а.п. 145);.

Докази, покладені судом в обгрунтування вироку, отримані у відповідності до діючих процесуальних правил.

Приймаючи до уваги, що обвинувачений повністю визнав себе винуватим у скоєнні інкримінованого йому кримінальному правопорушенні, суд вважає, що дії обвинуваченого ОСОБА_3 , в межах пред`явленого обвинувачення, правильно кваліфіковано за ч. 2 ст. 286 КК України та ч. 1 ст. 135 КК України, так як своїми протиправними діями обвинувачений вчинив порушення правил безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили тяжкі тілесні ушкодження потерпілому та завідомо залишив без допомоги особу, яка перебуває в небезпечному для життя стані і позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження, хоч і мав можливість надати таку допомогу, коли він сам поставив потерпілого в небезпечний для життя стан.

При визначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, враховує характер та ступінь тяжкості вчинених ним кримінальних правопорушень, яке, згідно із ст. 12 КК України, є тяжким злочином, та злочином невеликої тяжкості, обставини вчинення, мету та мотив вчинення злочину, наслідки, які настали, дані, що характеризують особу обвинуваченого, стан здоров`я, умови життя та ставлення обвинуваченого до вчиненого ним діяння, а також пом`якшуючі та обтяжуючі покарання обставини.

Обставинами, що пом`якшують відповідальність обвинуваченому ОСОБА_3 , суд визнає його щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, часткове відшкодування завданої матеріальної шкоди потерпілому.

Обставини, що обтяжують відповідальність обвинуваченого ОСОБА_3 вчинення злочину щодо особи похилого віку.

Особу винного - обвинувачений ОСОБА_3 за місцем проживання характеризується позитивно, раніше не судимий, офіційно не одружений, перебуває в цивільному шлюбі, має на утриманні малолітнього сина 2016 року народження, працює не офіційно, під час останнього слова зазначив що офіційно працевлаштувався, не повідомивши місце роботи, на «Д» обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, раніше не судимий.

Згідно досудової доповіді Добровеличківського РС філії ДУ «Центр пробації», щодо вчинення правопорушень обвинуваченим ОСОБА_3 , вбачається, що його виправлення без позбавлення волі на певний строк або обмеження волі становить високу небезпеку для суспільства. На думку органу пробації, виконання покарання у громаді можливе у виняткових випадках за умови здійснення з боку органу пробації інтенсивного нагляду та застосування соціально-виховних заходів, що необхідні для впливу на поведінку обвинуваченого з метою виправлення та запобігання вчиненню повторних кримінальних правопорушень (а.п. 95).

Ризик вчинення повторного кримінального правопорушення оцінюється як середній. Ризик небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб, оцінюється як високий.

Відповідно до абзацу 17 ч. 1 ст. 368 КПК України, ухвалюючи вирок суд приймає до відома досудову доповідь з інформацією про соціально-психологічну характеристику обвинуваченого.

Зважаючи на вимоги ст. 50 КК України, покарання є заходом примусу та полягає в передбаченому законом обмеженні права та свобод засудженого та у відповідності до ч. 2 ст. 50 КК України має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, запобіганню вчинення нових кримінальних правопорушень.

Згідно ч. 1 ст. 70 КК України при сукупності злочинів, суд призначивши покарання за кожний злочин окремо, визначає остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань.

Пленум Верховного суду України у п. 21 Постанови №7 від 24.10.2003 року "Про практику призначення судами кримінального покарання»" (з наступними змінами) роз`яснив, що при вирішенні питання про те, який із передбаченихст.70 КК принципів необхідно застосувати при призначенні покарання за сукупністю злочинів (поглинання менш суворого покарання більш суворим або повного чи часткового складання покарань, призначених за окремі злочини), суд повинен врахувати крім даних про особу винного й обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання, також кількість злочинів, що входять до сукупності, форму вини й мотиви вчинення кожного з них, тяжкість їх наслідків, вид сукупності (реальна чи ідеальна) тощо.

Враховуючи наслідки, які настали в результаті вчиненого правопорушення, позицію потерпілого, який перебував в стані алкогольного сп`яніння (а.п.154) та має до обвинуваченого претензії матеріального та морального характеру і просить суд призначити покарання у вигляді позбавлення волі, зважаючи на відношення обвинуваченого до вчиненого, який щиро розкаявся у скоєному, активно сприяв розкритті кримінального правопорушення,та частково відшкодував майнову шкоду потерпілому в розмірі 13 328.21 грн., особи обвинуваченого, який за місцем проживання характеризується позитивно та раніше не судимий, враховуючи принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, враховуючи думку сторони захисту, яка просить призначити покарання у виді 4 років позбавлення волі, сторони публічного обвинувачення, яка вважає за необхідне призначити покарання із звільненням від відбуття покарання.

З урахуванням встановлених обставин справи, тяжкості вчиненого злочину, та практику Європейського суду з прав людини щодо призначення покарання, а також врахувавши дані про особу винуватого і те, що покарання є формою реалізації кримінальної відповідальності, а також другорядну роль кари як мети покарання, поведінку засудженого за період кримінально-процесуального провадження, чим фактично досягнута мета покарання, суд приходить до переконання та висновку про доцільність та можливість призначення ОСОБА_3 міри покарання, яке просить сторона публічного обвинувачення, не пов`язаного з ізоляцією від суспільства, у межах санкцій ч. 2 ст. 286 та ч.1 ст. 135 КК України у виді позбавлення волі, з позбавленням права керувати транспортним засобом строком на 1 (один) рік, але в умовах здійснення контролю за його поведінкою під час звільнення від відбування покарання з випробуванням, яке є достатнім для того, щоб засуджений довів своє виправлення, тобто, на підставі ст. 75 КК України звільнити від відбування призначеного основного покарання із випробуванням, встановивши іспитовий строк, із покладенням на нього обов`язків, згідно ст. 76 КК України, а саме періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Таке покарання, на думку суду, є справедливим, а також необхідним та достатнім для його виправлення та попередження вчинення обвинуваченим нових кримінальних правопорушень.

Прокурором у кримінальному провадженні ОСОБА_4 в інтересах держави в особі Добровеличківської центральної районної лікарні заявлено цивільний позов про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_3 витрат понесених на лікування потерпілого ОСОБА_7 в розмірі 2288 грн. 26 коп.

На підставі ч.1 ст. 1206 ЦК України, особа, яка вчинила злочин, зобов`язана відшкодувати витрати закладів охорони здоров`я на лікування потерпілого від цього злочину.

Вирішуючи питання цивільного позову щодо стягнення витрат понесених Добровеличківською ЦРЛ на лікування потерпілого ОСОБА_7 згідно довідки розшифровки вартості одного ліжко-дня лікування у відділенні анестезіології 2288.26 грн. терміном (5 днів) становить 2288.26 грн, з яких вартість оплата праці 1698.15 грн., нарахування на заробітну плату 367.90 грн., дезинфікуючі засоби 28.85 грн., медикаменти харчування 34.00 грн., водопостачання та водовідведення 57.75 грн. електроенергія 82.00 грн, опалення 19.55 грн. Всього на лікуванні в Добровеличківській ЦРЛ потерпілий ОСОБА_7 перебував 5 днів.

В судовому засіданні повністю доведено вину ОСОБА_3 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 286 та ч. 1 ст. 135 КК України, тому з врахуванням вимог ст. 1166, ч.1 ст. 1206 ЦК України, обвинувачений ОСОБА_3 зобов`язаний відшкодувати витрати Добровеличківській ЦРЛ понесені на лікування потерпілого від злочину ОСОБА_7 , про що і сам ОСОБА_3 не заперечив, визнавши цивільний позов прокурора, тому суд приходить до висновку, що цивільний позов прокурора підлягає задоволенню повністю, в розмірі 2288.26 грн.

Потерпілим ОСОБА_7 було заявлено цивільний позов на суму 157 528 грн.71 коп., з яких матеріальна шкода 57 528 грн. 71 коп, та моральна шкода 100000.00 гривень. В подальшому 20.03.2019 року потерпілий ОСОБА_7 надіслав до суду уточнену позовну заяву згідно якої присить суд стягнути з обвинуваченого ОСОБА_3 на його користь 44528.71 грн. матеріальної шкоди та 100000.00 грн. компенсацію моральної шкоди, зазначивши, що в результаті дій обвинуваченого ОСОБА_3 він отримав значні травми та оскільки є особою похолого віку його здоров`я вже не відновиться. Також, що в результаті отриманих травм зазнав значного фізичного та морального болю. На даний час не може без сторонньої допомоги, тому почуває себе безпорадним та тягарем для близьких людей, що також завдає йому значних страждань.

Згідно вимогам ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдану майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно ч.1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою яка її завдала, за наявності її вини.

Враховуючи, що в судовому засіданні доведено вину обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, суд вважає, що вчиненням даного кримінального правопорушенння обвинуваченим беззаперечно спричинено матеріальну та моральну шкоду потерпілому.

Суд вважає, що цивільний позов в частині відшкодування матеріальної шкоди в сумі 44528.71 грн. підлягає задоволенню.

Потерпілим ОСОБА_7 до матеріалів справи на підтвердження цивільного позову надано докази понесених матеріальних витрат, на лікування, зокрема надано виписки з медичної карти стаціонарного хворого №1738, виписку з історії хвороби №3799/506, акт надання послуг №196 та рахунок на оплату №197 (про транспортування на санітарному транспорті із медичною бригадою з смт.Добровеличківка до м. Миколаїв), рахунок фактура та видаткова накладна, та квитанції оплати ліків (а.п. 60-67, 72-74, 81-83).

Стороною захисту надано розписку від 26.04.2018 року ОСОБА_15 , доньки потерпілого ОСОБА_7 про те, що вона отримала від ОСОБА_3 кошти на лікування батька в сумі 10000 грн. (а.п. 126) та квитанції (а.п. 124-125) на загальну суму 8249.26грн. (150.00+150.00+214.55+33.75+561.95+1842.21+2662.60+2271.48+263.20+99.52) на яких також наявний із зворотньої сторони чеку підпис доньки ОСОБА_7 , що свідчить про часткове відшкодування шкоди обвинуваченим потерпілому ОСОБА_7 .

Також до позову надано квитанції та чеки за придбаня ліків та засобів для перев`язок на загальну суму 31791.51 грн. (а.п. 81-83); надано рахунок на оплату №197 від 25.04.2018 року за транспортування на стаціонарному транспорті з медичної бригадою із смт. Добровеличківка до м. Миколаїв ОСОБА_7 на суму 8500.00 грн., дані кошти було сплачено, про що свідчить акт про надання послуг 26.04.2018 року. В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 пояснив, що кошти в розмірі 10000.00 грн. згідно розписки він надав донькі потерпілого ОСОБА_7 саме для оплати даного транспортуваня, дані обставини не заперечив представник потерілого, суд оглянувши розписку та акт виконаних робіт встановив, що акт та розписка датовані однією датою, тому дані кошти до стягнення не підлягають.

Незважаючи на заперечення сторони захисту, суд вважає обгрунтованими та такими, що підлягають до стягнення кошти в розмірі 14720.00 грн. та 17270.00 грн. (31990.00 грн.) які було витрачено потерпілим для придбання комплекту фіксаторів для остеосинтезу великогомілкової кістки та комплекту фіксаторів для остеосинтезу плечевої кістки, так як вматеріалах справи мається виписка з історії хвороби №3799/500 хворого ОСОБА_7 (а.п. 62), в якій значиться, що потерпілого ОСОБА_7 проведено 2 операції: 27.04.2018 року відкрита репозиція МОС с/3 правого плеча та 03.05.2018 року відкрита репозиція МОС н/3 лівої голені. Представник потерпілого посилався на відкритість інформації, щодо фіксаторів в мережі інтернет під час судового розгляду, суд перевіривши обгрунтованість позовних вимог, встановив, що під час проведення операції відкритої репозиції переломів кісток голені або ж плеча використовуються апарати зовнішньої фіксації та пластини металофіксатори, спиці, тобто фіксатори є обов`язковими та складовими елементами даної операції. Операції відритої репозиції проводяться саме за наявності фіксаторів. Факт придбання даних фіксаторів підтверджується рахунками фактурати, видатковими накдадними та товарними чеками на яких мається відмітка в графі відпустив та печатка ФОП ОСОБА_16 , тобто товар було видано, а на рахунках фактурах та видаткових накладних зазначено одержувачем та платником ОСОБА_7 (а.п. 65-67, 72-74). Право на реалізацію даного товару ФОП ОСОБА_16 також підтверджено (а.п. 68-71). Тобто факт придбання фіксаторів для проведених операцій суд вважає доведеним, а тому кошти в розмірі 31990.00 грн. підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_3 .

Також, дослідивши чеки та квитанції (а.п. 81, 82, 83, 118) надані як стороною обвинувачення так і стороною захисту, суд вважає, що не підлягають до стягнення суми, які зазначено в квитанціях та чеках з нерозбірливим текстом та які містяь назви ліків, що відсутні в призначенні лікаря, всього на суму 5409.59 грн., а саме: 2919.78 грн, 29.75 грн., 82,05 грн., 462.42, грн, 58.96 грн., 19.50 грн., 104.50 грн., 128.92 грн. (а.п. 81), 33.60 грн., 52.25 грн., 516.46 грн., 16.35 грн., 182.97 грн., 322.58 грн., 54.00 грн. (а.п. 82), 127.50 грн. (а.п. 83). Суд вважає доведеними та такими, що підтверджено доказами (квитанціями та чеками) суми коштів витрачені на лікування потерпілого ОСОБА_7 та які підлягають стягненню кошти в розмірі 16362.60 грн., (а.п. 81, 82, 118), а саме: 1398.53 грн., 1655.53 грн., 1552.00, 1182.00 грн., 1557.53 грн., 366.61 грн., 1535.84 грн., 64.35 грн., 35.20 грн., 70.38 грн., 43.60 грн., 150.00 грн., 218.35 грн., 560.00 грн., 516.46 грн., 31.05 грн., 35.50 грн. (а.п. 81), 150.00 грн. (а.п.82), 75.00 грн., 117.03 грн., 146.20 грн., 2450.72 грн., 2450.72 грн. (а.п. 118). Зазначивши, що чек №32425 на суму 516.46 грн. (а.п. 81) та чек №562595 на суму 516.46 грн. (а.п. 82) ідентичні, перший має перелік ліків та зазначено про безготівковий розрахунок, а другий являється чеком терміналу, згідно якого проведено безготівкову оплату товару через термінал (дата та час ідентичні). Також чек №32426 на суму 462.42 грн. (а.п. 81) та чек №562597 на суму 562.42 грн. (а.п. 83) ідентичні, перший має перелік ліків та в чеку зазначено про безготівковий розрахунок, а другий являється чеком терміналу, згідно якого проведено безготівкову оплату товару через термінал (дата та час ідентичні).

Також, не підлягає врахуванню до суми відшкодованої шкоди, сума коштів в розмірі 2000.00 грн. згідно чеку від 30.04.2018 року (а.п. 118), яку як вкзав обвинувачений ОСОБА_3 перерахував для лікування потерпілого ОСОБА_7 , оскільки з даного чеку неможливо встановити кому саме було перераховано кошти, відсутні будь-які його реквізити. При цьому представник потерпілого стверджував, що в розмір матеріальної шкоди заявленої до стягнення не враховано суму коштів, яку було відшкодовано обвинуваченим на стадії досудового слідства, тобто дана сума заявлена за вирахуванням відшкодованих сум обвинуваченим.

Отже, суд вважає, що на підтвердження понесених та таких, що залишились невідшкодованими, матеріальних витрат на лікування потерпілого ОСОБА_7 до цивільного позову надано докази на суму в розмірі 46852.60 грн., оскільки (16362.60 грн. + 14720 грн. + 17270.00 грн. =48352.60 грн.) та за мінусом 1500.00 грн., які залишились від 10000.00 грн. згідно розписки (1000.00-8500.00=1500.00 грн.) маємо 48352.60 грн.-1500.00 грн= 46852.60 грн., але враховуючи, що позивач ОСОБА_7 просить стягнути з обвинуваченого ОСОБА_3 матеріальну шкоду в розмірі 44528.71 грн., суд не виходячи за межі позовних вимог, приходить до висновку, що цивільний позов підлягає задоволенню в повному обсязі, в межах суми завлених позовних вимог 44528.71 грн.

На підставі статтей 23, 1168, ЦК України, моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї або інших негативних явищ, заподіяних особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

При вирішенні позову щодо заподіяння потерпілому ОСОБА_7 , моральної шкоди суд враховує характер вчиненого діяння, ступінь вини обвинуваченого, стан потерпілого на час ДТП та вважає, що діями обвинуваченого потерпілому спричинено моральну шкоду, яка полягає у душевних стражданнях та фізичному болю, порушенням звичного способу життя пов`язаного з отриманими травмами, тобто діями обвинуваченого беззаперечно спричинено моральну шкоду потерпілому, але суд також враховує, що на момент ДТП потерпілий перебував у стані алкогольного сп`яніння (а.п.154).

Разом з тим, суд вважає, що заявлений потерпілим розмір моральної шкоди в сумі 100000.00 грн. є надмірним та підлягає задоволенню частково. Оскільки цивільним позивачем не доведено та не надано доказів на заподіяння моральної шкоди саме в розмірі заявленого позову.

Враховуючи викладене вище, керуючись принципом розумності та справедливості, суд вважає за необхідне стягнути з обвинуваченого на користь потерпілого моральну шкоду в розмірі 20000.00 грн., оскільки саме у такій сумі вона у сукупності відповідатиме характеру і обсягу спричинених страждань та іншим негативним наслідкам, що настали і не призведе до безпідставного збагачення, а тільки компенсує завдану потерпілому моральну шкоду.

В іншій частині цивільного позову, стягнення моральної шкоди в розмірі 80000,00 грн. необхідно відмовити за необгрунтованістю.

Процесуальні витрати на залучення експертів відповідно до ст.124КПК України необхідно стягнути з обвинуваченого на користь держави, а долю речових доказів вирішити відповідно до ст.100 КПК України.

Речові докази, після набранням вироком законної сили:

- автомобіль «М-408УЕ»,реєстраційний номер НОМЕР_1 , який знаходиться на зберігані на території Добровеличківського ВП ГУНП в Кіровоградській області, повернути користувачу -обвинуваченому ОСОБА_3 .

- велосипед "Україна" - який знаходиться на зберігані на території Добровеличківського ВП ГУНП в Кіровоградській області, повернути власнику ОСОБА_7

- частинки скла та черевик чоловічий, які знаходиться на зберігані в камері речових доказів Добровеличківського ВП ГУНП в Кіровоградській області - знищити, так як не представляють цінності.

Процесуальні витрати по справі за проведення експертиз в розмірі 3718 (три тисячі сімсот вісімнадцять) гривень 00 копійок, підлягають стягненню в дохід держави.

Захід забезпечення кримінального провадження, відносно обвинуваченого не обирався, підстав для його обрання до набрання вироком законної сили, суд не вбачає, так як останній своєчасно являвся на всі виклики суду.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 371, 373, 374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 286 КК України та ч. 1 ст. 135 КК України та призначити йому покарання:

- за ч.2 ст. 286 КК України у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки з позбавленням права керувати транспортним засобом строком на 1 (один) рік;

- за ч.1 ст. 135 КК України у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки;

На підставі ч.1 ст. 70 КК України, призначити ОСОБА_3 остаточне покарання, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим у виді 4(чотирьох) роківпозбавлення волі з позбавленням права керувати транспортним засобом строком на 1 (один) рік.

В силуст. 75 КК Українизвільнити ОСОБА_3 від відбуття покарання з випробовуванням і встановити іспитовий строк тривалістю2 (два) роки.

На підставі ч.1 п.1,2 ст. 76 КК України, покласти на ОСОБА_3 наступні обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Стягнутиз ОСОБА_3 на користь Добровеличківської центральної районної лікарні (ЄДРПО37287143, р/р31413544700136, МФО823016) витрати понесені на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_7 в розмірі 2288 (дві тисячі двісті вісімдесят вісім) гривень 26 копійок.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_7 матеріальну шкоду в розмірі 44528 (сорок чотири тисячі п`ятсот двадцять вісім) грн. 71 грн. та моральну шкоду в розмірі 20000 (двадцять тисяч) грн. 00 коп., всього 64528 (шістдесят чотири тисячі п`ятсот двадцять вісім) грн. 71 коп.

В іншій частині цивільного позову про стягнення моральної шкоди в розмірі 80000 (вісімдесят тисяч) грн. 00 коп. - відмовити за необгрунтованістю та безпідставністю заявлених позовних вимог.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави витрати на залучення експерта у зв`язку з проведенням судових експертиз в сумі 3718 (три тисячі сімсот вісімнадцять) гривень 00 копійок.

Речові докази, після набранням вироком законної сили:

- автомобіль «М-408УЕ»,реєстраційний номер НОМЕР_1 , який знаходиться на зберігані на території Добровеличківського ВП ГУНП в Кіровоградській області, повернути ОСОБА_3

- велосипед "Україна" - який знаходиться на зберігані на території Добровеличківського ВП ГУНП в Кіровоградській області, повернути власнику ОСОБА_7

- частинки скла та черевик чоловічий, які знаходиться на зберігані в камері речових доказів Добровеличківського ВП ГУНП в Кіровоградській області - знищити.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Кропивницького апеляційного суду шляхом подачі апеляції через Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області протягом тридцяти діб з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутній в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Головуючий: ОСОБА_1