Ухвала

від 03.04.2019 по справі 331/178/18

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

Провадження № 1-кс/331/1514/2019

Справа № 331/178/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 квітня 2019 року місто Запоріжжя

Слідчий суддя Жовтневого районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_1 , за участю: секретаря ОСОБА_2 , розглянувши клопотання старшого слідчого 1-го відділення СВ УСБУ в Запорізькій області ОСОБА_3 , про арешт майна по кримінальному провадженню № 22013080000000069, внесеному доЄдиного реєструдосудових розслідувань29.04.2013року,за ознакамикримінального правопорушення,передбаченого ч.2ст.15, ч.5 ст. ст.191 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Старший слідчий 1-го відділення слідчого відділу Управління СБ України в Запорізькій області ОСОБА_3 за погодженням з прокурором відділу прокуратури Запорізької області ОСОБА_4 , звернувся з клопотанням до слідчого судді про арешт майна по кримінальному провадженню № 22013080000000069, внесеному доЄдиного реєструдосудових розслідувань29.04.2013року,за ознакамикримінального правопорушення,передбаченого ч.2ст.15, ч.5 ст. ст.191 КК України.

В обґрунтування заявленого клопотання зазначено, що СВ УСБУ в Запорізькій області проводиться досудове розслідування кримінального провадження № 22013080000000069, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 29.04.2013 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч.5 ст. ст.191 КК України.

26.06.2013 ОСОБА_5 поштовою адресою, за місцем останнього проживання: АДРЕСА_1 , направлено повідомлення про підозру у скоєні кримінального правопорушення передбаченого ст.2 ст.15, ч.5 ст. 191 КК України.

Відповідно до матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_5 за місцем своєї реєстрації не проживає, з близькими родичами не спілкується та де він перебуває не відомо, у зв`язку з чим 26.06.2013 року його оголошено у розшук.

29.03.2019 ОСОБА_5 було затриманона підставіухвали слідчогосудді Жовтневогорайонного судум.Запоріжжявід 22.12.2018(ЄУН331/178/18провадження №1-кс/331/5671/2018) з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Так при затриманні під час здійснення особистого обшуку особи виявлено та вилучено: мобільний телефон FLY модель DS130, IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 , разом з сім-картками оператора ПрАТ «Київстар» та ПрАТ «ВФ Україна».

Відповідно до вимог ст.ст. 167-168 КПК України вказані речі є тимчасово вилученим майном.

Враховуючи те, що підозрюваний у скоєнні особливо тяжкого злочину довгий час знаходився у розшуку, вказані речі містять відомості, що мають значення досудового розслідування, в тому числі дані щодо його можливих співучасників та осіб, які надавали йому сприяння у переховуванні від органу досудового розслідування, та інші відомості, які підтверджують факт вчинення ним вказаного злочину.

Зазначені вище речі та документи мають вагоме значення для досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні та відповідно до критеріїв ст. 84 та ст. 100 КПК України можуть бути використані як доказ протиправної діяльності підозрюваного та його переховування від органів досудового розслідування.

На підставі викладеного слідчий просить суд накласти арешт на тимчасово вилучене майно при затриманні ОСОБА_5 під час особистого обшуку, а саме: мобільний телефон FLY модель DS130, IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 , разом з сім-картками оператора ПрАТ «Київстар» та ПрАТ «ВФ Україна» із забороною їх користування, відчуження та розпорядження.

Слідчий ОСОБА_3 надав суду заяву про розгляд клопотання за його відсутності, зазначивши, що на задоволенні клопотання наполягає.

Прокурор ОСОБА_4 в судове засідання не з`явився, засобами телефонного звязку повідомив, що не може прибути у судове засідання у зв"язку з вироничею зайнятістю, зазначивши, що клопотання підтримує та просить його задовольнити.

Слідчий суддя, перевіривши матеріали справи, взявши до уваги письмову заяву слідчого, прийшов до наступного.

Згідно ч.1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арештумайна є - запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Метою арешту майна є - збереження речових доказів,спеціальної конфіскації, конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. ( ч.2 ст. 170 КПК).

Згідно ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98цього Кодексу.

Матеріалами справи встановлено, що СВ УСБУ в Запорізькій області проводиться досудове розслідування кримінального провадження № 22013080000000069, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 29.04.2013 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч.5 ст. ст.191 КК України.

Під час досудового розслідування встановлено, що 01.07.2007 згідно наказу №1 товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «ТД «Укрметпром» ЄДРПОУ 35163553, зареєстрованого за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Петровського, 17, ОСОБА_5 призначено на посаду директора ТОВ «ТД Укрметпром».

Таким чином, ОСОБА_5 у відповідності до п.1 примітки до ст.364 КК України, є службовою особою, яка постійно обіймає на підприємстві, не залежно від форми власності посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов`язків.

Так, в липні 2007 року, ОСОБА_5 , маючи злочинний намір на відшкодування податку на додану вартість (далі - ПДВ) та переслідуючи мету власного збагачення, спланував схему заволодіння бюджетними коштами в особливо великих розмірах, шляхом незаконним відшкодуванням ПДВ за вересень-жовтень 2007 року, шляхом укладення уявних (умовних) операцій з суб`єктами господарювання через податкові та казначейські органи України.

06.08.2007, ОСОБА_5 перебуваючи у м. Дніпропетровськ, з метою штучного віднесення грошових коштів до податкового кредиту та отримання незаконного прибутку виключно за рахунок відшкодування ПДВ, діючи як директор ТОВ «ТД Укрметпром» підписав договір купівлі-продажу № 08/08-З, з ТОВ «ТД «Укренергомаш» (м. Запоріжжя).

Згідно умов договору ТОВ «ТД «Укренергомаш» (м. Запоріжжя) умовно придбало у ТОВ «ТД «Укрметпром» товар щебнево-піщану суміш із шлаків від виробництва марганцевих феросплавів, на загальну суму 182 754 000,00 гривень, в тому числі ПДВ на суму 30 459 000,00 гривень.

Відповідно до договору, ТОВ «ТД «Укрметпром» забов`язано було поставити та передати у власність ТОВ «ТД «Укренергомаш» товар щебнево-піщану суміш у кількості та строки, передбачені договором.

Далі, 20.08.2007 ОСОБА_5 , з метою приховання безтоварної угоди згідно раніше підписаного договору купівлі-продажу, достовірно усвідомлюючи відсутність товару, зловживаючи своїм службовим становищем, підготував та надав для підписання директору ТОВ «ТД Укренергомаш» ОСОБА_6 рахунки, видаткові та податкові накладні, договір складського зберігання № 08\08-З-1, акт прийому-передачі товару та акт прийому-передачі товару на відповідальне зберігання, відповідно до яких придбаний останнім товар він, як директор ТОВ «ТД «Укрметпром» приймав на відповідальне зберігання.

В подальшому ОСОБА_5 , завершуючи виконання злочинного наміру, направленого на заволодіння бюджетними грошовими коштами відшкодуванням ПДВ, організував підготовку директора ТОВ «ТД Укренергомаш» ОСОБА_6 , який не перебував з ним в злочинній змові, підготувати податкові декларації з ПДВ, розрахунки сум бюджетного відшкодування та заяву про повернення сум бюджетного відшкодування, в які були внесені відомості про від`ємне значення по ПДВ за вересень-жовтень 2007 року.

Вказані документи директором ТОВ «ТД Укренергомаш» ОСОБА_6 були підписані та надані до ДПІ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя як підстава для відшкодування ПВД за вересень-жовтень 2007 року, згідно Законом України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.1997.

Однак, ОСОБА_5 не довів свого злочинного наміру, направленого на незаконне відшкодування ПДВ оскільки ДПІ в Орджонікідзевському районі

м. Запоріжжя проведено перевірку додержання податкового законодавства, згідно з якою ТОВ «ТД «Укренергомаш» безпідставно були враховані результати уточнюючого розрахунку за вересень 2007 року, який було подано 25.10.2007 року, у той час як результати уточнюючого розрахунку повинні були бути враховані в декларації з ПДВ наступного періоду, тобто за листопад 2007 року. Вказане порушення призвело до завищенню суми бюджетного відшкодування за жовтень 2007 року на 14 768 000 грн. Крім того, відповідно до акту перевірки № 245/23-522/33921139 від 14.12.2007 року правомірності відшкодування із державного бюджету України ПДВ підприємству ТОВ «ТД «Укренергомаш» в сумі 15 229 500 грн., ДПІ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя були встановлені порушення п.1.8 ст.1 п.п. 7.4.1. п.п. 7.4.5. п. 7.4 п.п. 7.7.1 п.7.7 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість», в результаті чого було завищено ПДВ в сумі 15 229 500 грн.

Крім того, 07 серпня 2007 року, ОСОБА_5 продовжуючи свій злочинний намір, направлений на незаконне відшкодування ПДВ, з метою штучного віднесення грошових коштів до податкового кредиту та отримання незаконного прибутку виключно за рахунок відшкодування ПДВ, діючи як директор ТОВ «ТД Укрметпром» підписав договір купівлі-продажу № 12/08-З, з ТОВ «Експертконсалтінг» (м. Запоріжжя).

Згідно умов договору ТОВ «Експертконсалтінг» (м. Запоріжжя) умовно придбало у ТОВ «ТД «Укрметпром» товар щебнево-піщану суміш із шлаків від виробництва марганцевих феросплавів, на загальну суму у розмірі 182 754 000,00 гривень, в тому числі ПДВ на суму 30 459 000,00 гривень.

Відповідно до договору ТОВ «ТД «Укрметпром» забов`язано було поставити та передати у власність ТОВ «Експертконсалтінг» товар щебнево-піщану суміш у кількості та строки, передбачені договором.

Далі ОСОБА_5 21.08.2007, з метою приховування безтоварної угоди по договору купівлі-продажу, діючи як директор ТОВ «ТД «Укрметпром», діючи умисно, з корисних мотивів, усвідомлюючи відсутність товару, шляхом зловживання своїм службовим становищем, підготував та надав для підписання директору ТОВ «Експертконсалтінг» ОСОБА_7 , не перебуваючи з останнім у змові, рахунки, видаткові та податкові накладні, договір складського зберігання № 09\08-З-1, акт прийому-передачі товару та акт прийому-передачі товару на відповідальне зберігання, відповідно до яких придбаний останнім товар, він приймав на відповідальне зберігання, як директор ТОВ «ТД «Укрметпром».

В подальшому ОСОБА_5 , завершуючи виконання злочинного наміру, направленого на заволодіння бюджетними грошовими коштами відшкодуванням ПДВ, організував підготовку директору ТОВ «Експертконсалтінг» ОСОБА_7 , який не перебував з ним в злочинній змові, підготувати податкові декларації з ПДВ, розрахунки сум бюджетного відшкодування та заяву про повернення сум бюджетного відшкодування, в які були внесені відомості про від`ємне значення по ПДВ за вересень-жовтень 2007 року.

Вказані документи директором ТОВ «Експертконсалтінг» ОСОБА_7 були підписані та надані до ДПІ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя як підстава для незаконного відшкодування ПВД за вересень-жовтень 2007 року.

Однак, ОСОБА_5 не довів свого злочинного наміру, направленого на незаконне відшкодування ПДВ, оскільки ДПІ в Жовтеного районі м. Запоріжжя проведено перевірку додержання податкового законодавства, з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ за жовтень 2007 року з урахуванням розрахунку суми бюджетного відшкодування, та встановлено завищення суми бюджетного відшкодування за жовтень 2007 року у розмір 29 710 912 грн.

09 серпня 2007 року ОСОБА_5 , продовжуючи свій злочинний намір, направлений на незаконне відшкодування ПДВ, з метою штучного віднесення грошових коштів до податкового кредиту та отримання незаконного прибутку виключно за рахунок відшкодування ПДВ, діючи як директор ТОВ «ТД Укрметпром» підписав договір купівлі-продажу № 12/08-З, з ТОВ «Колос» (м. Енергодар).

Згідно умов договору ТОВ «Колос» (м. Енергодар) умовно придбало у ТОВ «ТД «Укрметпром» товар щебнево-піщану суміш із шлаків від виробництва марганцевих феросплавів, на загальну суму у розмірі 182 754 000,00 гривень, в тому числі ПДВ на суму 30 459 000,00 гривень.

Відповідно до умов договору, ТОВ «ТД «Укрметпром» забов`язано було поставити та передати у власність ТОВ «Колос» товар щебнево-піщану суміш у кількості та строки, передбачені договором.

Далі, ОСОБА_5 23.08.2007, з метою приховування безтоварної угоди по договору купівлі-продажу, діючи як директор ТОВ «ТД «Укрметпром», діючи умисно, з корисних мотивів, усвідомлюючи відсутність товару, шляхом зловживання своїм службовим становищем, підготував та надав для підписання директору ТОВ «Колос» ОСОБА_8 , не перебуваючи з останнім у змові, рахунки, видаткові та податкові накладні, договір складського зберігання № 12\08-З-1 акт прийому-передачі товару та акт прийому-передачі товару на відповідальне зберігання, відповідно до яких придбаний останнім товар, він приймав на відповідальне зберігання, як директор ТОВ «ТД «Укрметпром».

В подальшому ОСОБА_5 завершуючи виконання злочинного наміру, направленого на заволодіння бюджетними грошовими коштами відшкодуванням ПДВ, організував підготовку директору ТОВ «Колос» ОСОБА_8 , який не перебував з ним в злочинній змові, підготувати податкові декларації з ПДВ, розрахунки сум бюджетного відшкодування та заяву про повернення сум бюджетного відшкодування, в які були внесені відомості про від`ємне значення по ПДВ за вересень-жовтень 2007 року.

Вказані документи директором ТОВ «Колос» ОСОБА_8 були підписані та надані до ДПІ в м.Енергодарі Запорізької області як підстава для незаконного відшкодування ПВД за вересень-жовтень 2007 року.

Однак, ОСОБА_5 не довів свого злочинного наміру, направленого на незаконне відшкодування ПДВ оскільки ДПІ в у м. Енергодар Запорізької області, проведено перевірку додержання податкового законодавства, з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок за жовтень 2007 року, де встановлено завищення ТОВ «Колос» суми бюджетного відшкодування за жовтень 2007 року на суму 30 182 000 грн.

В результаті вказаних дій ОСОБА_5 як директора ТОВ «ТД «Укрметпром», вчинив закінчений замах на незаконне відшкодування ПДВ у розмірі 89 890 412 грн., що є особливо великим розміром, оскільки на момент вчинення злочину перевищувало більше ніж у шістсот разів неоподаткований мінімум доходів громадян.

26.06.2013 ОСОБА_5 поштовою адресою, за місцем останнього проживання: АДРЕСА_1 , направлено повідомлення про підозру у скоєні кримінального правопорушення передбаченого ст.2 ст.15, ч.5 ст. 191 КК України.

Відповідно до матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_5 за місцем своєї реєстрації не проживає, з близькими родичами не спілкується та де він перебуває не відомо, у зв`язку з чим 26.06.2013 року його оголошено у розшук.

29.03.2019 ОСОБА_5 було затриманона підставіухвали слідчогосудді Жовтневогорайонного судум.Запоріжжявід 22.12.2018(ЄУН331/178/18провадження №1-кс/331/5671/2018) з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Так, при затриманні під час здійснення особистого обшуку особи виявлено та вилучено: мобільний телефон FLY модель DS130, IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 , разом з сім-картками оператора ПрАТ «Київстар» та ПрАТ «ВФ Україна».

Відповідно до вимог ст.ст. 167-168 КПК України вказані речі є тимчасово вилученим майном.

Враховуючи те, що підозрюваний у скоєнні особливо тяжкого злочину довгий час знаходився у розшуку, вказані речі містять відомості, що мають значення досудового розслідування, в тому числі дані щодо його можливих співучасників та осіб, які надавали йому сприяння у переховуванні від органу досудового розслідування, та інші відомості, які підтверджують факт вчинення ним вказаного злочину.

Зазначені вище речі та документи мають вагоме значення для досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні та відповідно до критеріїв ст. 84 та ст. 100 КПК України можуть бути використані як доказ протиправної діяльності підозрюваного та його переховування від органів досудового розслідування.

Відповідно до ст.84 КПК України, доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами, серед іншого, є речові докази, документи.

Збирання доказів здійснюється сторонами кримінального провадження, потерпілим у порядку, передбаченому цим Кодексом. Сторонам обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, шляхом витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 92 КПК України обов`язок доказування обставин, передбачених ст. 91 КПК України, покладається на слідчого, прокурора.

Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Враховуючи, що по відношенню зазначеного майна, існує сукупність правових підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, подальше проведення слідчих дій з ним не виявляється за можливе без застосування тимчасового позбавлення права на відчуження, розпорядження та/або користування майном тобто арешту, як це передбачено ст.170 КПК України.

На підставі пояснень слідчого та матеріалів, доданих до клопотання, слідчий суддя вважає, що клопотання про накладення арештуна мобільний телефон FLY модель DS130, IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 , разом з сім-картками оператора ПрАТ «Київстар» та ПрАТ «ВФ Україна», є обґрунтованим, оскільки мета та підстави арешту в рамках зазначеного кримінального провадження, узгоджуються з положеннями частин 1, 3 ст. 170 КПК України.

Накладення арешту на вказане майно не несе негативних наслідків для їх володільця, оскільки не несе інформації та не є річчю, які б унеможливлювали життєдіяльність їх володільця.

Обмеження права власності володільця на вказане майно є розумними та співрозмірними із завданнями кримінального провадження.

Відповідно до ст. 2 КПК України «завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до положень ст.7 КПК України зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати засадам кримінального провадження, до яких у тому числі відноситься верховенство права, законність, рівність перед законом і судом та інші.

Відповідно до ч.6 ст. 9 КПК України, у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу».

У відповідності дост. 41 Конституції Україникожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Ст. 1 Протоколу № 1 доЄвропейської Конвенції з прав людинивстановлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

При здійсненні судочинства суди застосовуютьКонвенцію про захист прав людини і основоположних свободвід 04 листопада 1950 року № ETS N 005 (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"). У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі"Пантелеєнко проти України"зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі"Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. При чому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Таким чином, Держава Україна несе обов`язок перед зацікавленими особами забезпечити ефективний засіб захисту порушених прав, зокрема - через належний спосіб захисту та відновлення порушеного права. Причому обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.

На це вказується, зокрема, і у пункті 4 мотивувальної частинирішення КонституційногоСуду України від 2 листопада 2004 року №15-рп/2004у справі №1-33/2004, де зазначено, що верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, яка здійснюється, зокрема і судом як основним засобом захисту прав, свобод та інтересів у державі.

Крім того, Конституційний Суд України у п. 9 мотивувальної частини рішеннявід 30 січня 2003 року №3-рп/2003 у справі № 1-12/2003 наголошує на тому, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Таким чином, суд приходить до висновку, що вжиття судом заходу забезпечення кримінального провадження, шляхом накладення арешту на зазначене майно є запобіжним заходом проти порушення прав та законних інтересів сторін кримінального провадження, оскільки у випадку його приховування, пошкодження чи розпорядження ним, можуть настати вкрай негативні наслідки.

Керуючись ст. ст. 2, 7, 9, 117, 170-173 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В:

Клопотання старшого слідчого 1-го відділення СВ УСБУ в Запорізькій області ОСОБА_3 про арешт майна по кримінальному провадженню № 22013080000000069, внесеному доЄдиного реєструдосудових розслідувань29.04.2013року,за ознакамикримінального правопорушення,передбаченого ч.2ст.15, ч.5 ст. ст.191 КК України, задовольнити.

Накласти арешт на тимчасово вилучене майно при затриманні ОСОБА_5 під час особистого обшуку, а саме: мобільний телефон FLY модель DS130, IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 , разом з сім-картками оператора ПрАТ «Київстар» та ПрАТ «ВФ Україна» із забороною їх користування, відчуження та розпорядження.

Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя: ОСОБА_1

03.04.2019