Рішення

від 26.03.2019 по справі 686/23948/17

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 686/23948/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(повторне заочне)

26 березня 2019 року м. Хмельницький

Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області в складі: головуючого судді - Продана Б.Г.,

за участю секретаря судового засідання - Боднар А.П.,

позивача - ОСОБА_1,

представника позивача - ОСОБА_2,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в місті Хмельницькому цивільну справу № 686/23948/17 за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю Кобулетурі-Україна про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, компенсації за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИВ:

01 грудня 2017 року позивач звернувся до суду з позовом про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, компенсації за час вимушеного прогулу, посилаючись на те, що з 01.08.2016 року він працював у відповідача на посаді начальника відділу продажу. Заробітна плата складала 6000 грн., яку ОСОБА_1 отримував до 01.05.2017 року. З 1 травня 2017 року підприємство аванси та заробітну плату не виплачувало і в кінці липня 2017 року позивачем була подана заява на звільнення відповідно до ст. 38 КзПП України, за власним бажанням, через порушення роботодавцем умов трудового договору. З 01 серпня 2017 року до дня звернення позивачем до суду ОСОБА_1 не звільнено, трудову книжку не повернуто, заборгованість по авансам та заробітної плати, компенсацію за невикористану відпустку, компенсацію за невчасну виплату заробітної плати - не нараховані та не здійснені. В подальшому позивач уточнив позовні вимоги, так як відповідач в судові засідання не з'являвся і документи відповідно до яких відбувались нарахування заробітної плати та відпускних не надав. Позивач просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість за період з 01.08.2017 року по 01.05.2018 року в сумі 76 049,78 грн. з яких: 38 868, 93 - заборгованість у вигляді невиплаченої заробітної плати станом на 01.05.2018 р., 30 297,67 грн. компенсація заробітної плати за час вимушеного прогулу станом на 01.05.201р., 6 883, 18 грн. - відпускні з розрахунку 33 календарних дні, також стягнути з відповідача 30 000 грн. моральної шкоди та судові витрати, визнати незаконними дії ТОВ Кобулетурі-Україна , щодо відмови звільнення ОСОБА_1 та у неповерненні трудової книжки.

В судовому засіданні позивач та його представник позовну заяву підтримали і просять її задоволити, з підстав, зазначених у позові, не заперечують щодо винесення повторного заочного рішення.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про день та час слухання справи повідомлений належним чином, надіслав заяву про відкладення розгляду справи, у зв'язку із зайнятістю в іншій справі.

Позивач та його представник заперечують проти відкладення розгляду справи, оскільки представником відповідача не надано жодних доказів, на підтвердження зазначених обставин, вважають за можливе розглянути справу на підставі наявних доказів та прийняти повторне заочне рішення.

Враховуючи вимоги ст. 280 ЦПК України, а також беручи до уваги згоду представника позивача по справі, суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи на підставі тих доказів, які є в матеріалах справи.

Заслухавши пояснення позивача та представника, вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач працював у ТОВ Кобулетурі-Україна , що підтверджується індивідуальними відомостями про застраховану особу (форма ОК-5, форма ОК-7). Заробітна плата складала 6000 грн., яку ОСОБА_1 отримував до 01.05.2017 року. В кінці липня 2017 року позивачем була подана заява на звільнення відповідно до ст. 38 КзПП України, за власним бажанням, через порушення роботодавцем умов трудового договору. З 01 серпня 2017 року до дня звернення позивачем до суду ОСОБА_1 не звільнено, трудову книжку не повернуто, заборгованість по авансам та заробітної плати, компенсацію за невикористану відпустку, компенсацію за невчасну виплату заробітної плати - не нараховані та не здійснені.

Відповідно до ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строк, визначені в статті 116 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ст. 116 ч. 1 КЗпПУ при звільненні працівника виплата всіх сум, що належить йому від підприємства, установи, організації провадиться в день звільнення працівника. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимог про розрахунок.

Відповідно до ч.1 ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Відповідно до абз. 3 п. 2 розділу II Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 08.02.95 р., середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.

Відповідно до п. 8 розділу IV Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 08.02.95 р., нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що мала місце несвоєчасна виплата заробітної плати позивачу і на користь ОСОБА_1 з відповідача слід стягнути заборгованість у вигляді невиплаченої заробітної плати станом на 01.05.2018 року в сумі 38 868,39 грн., компенсацію заробітної плати за час вимушеного прогулу в розмірі 30 297,67 грн. та відпускні в розмірі 6 883,18 грн.

Щодо стягнення на користь Держави податків, зборів та відрахувань до цільових фондів, то суд вважає, що в цій частині позов не підлягає задоволенню, оскільки позивач не наділений повноваженнями представляти інтереси Держави в судовому засіданні та стягувати в державний бюджет кошти.

Позивачем також заявлено вимогу про стягнення з відповідача моральної шкоди в розмірі 30 000 грн.

Відповідно до ч. 4 ст. 23 ЦКУ моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню та не пов'язана з розміром цього відшкодування.

Згідно абз. 1 п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди №4 від 31.03.1995 року у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.

Згідно ст. 237-1 КзпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до маральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків та вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Відповідно до ст. 1167 ЦК України, моральна шкода завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

В судовому засіданні позивач надав пояснення щодо заподіяної йому моральної шкоди внаслідок неправомірних дій відповідача, яка полягає в перенесених ним душевних стражданнях та переживаннях у зв'язку із ігноруванням відповідачем прохань про звільнення та виплату заробітної плати, неможливості у зв'язку із цим організації належним чином свого повсякденного життя та створення належних побутових умов, втрати нормальних життєвих зв'язків, що вимагало від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

За таких обставин по справі, суд вважає, що позовні вимоги позивача в частині відшкодування моральної шкоди в розмірі 30 000 гривень, підлягають частковому задоволенню та слід стягнути з відповідача на користь позивача 5 000 грн. в якості відшкодування моральної шкоди. При цьому суд враховує, що порушення трудових прав позивача, невиплата належних йому сум в строки, передбачені законодавством, призвели до моральних страждань останнього, втрати нормальних життєвих зв'язків. Несвоєчасна виплата грошових сум вимагала від позивача значних додаткових зусиль для організації свого життя та відновлення порушених відповідачем трудових прав, вимоги розумності та справедливості .

На підставі вищевикладного, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю Кобулетурі-Україна про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, компенсації за час вимушеного прогулу підлягає частковому задоволенню. На користь позивача слід стягнути заборгованість у вигляді невиплаченої заробітної плати станом на 01.05.2018 року в сумі 38 868,39 грн., компенсацію заробітної плати за час вимушеного прогулу в розмірі 30 297,67 грн. та відпускні в розмірі 6 883,18 грн. Визнати незаконними дії відповідача, що виразились у відмові звільнити ОСОБА_1 з моменту, зазначеного в заяві про звільнення та у неповерненні йому трудової книжки. Зобов'язати відповідача повернути ОСОБА_1 трудову книжку та нарахувати та виплатити йому середній заробіток за час вимушеного прогулу, компенсацію за невчасну виплату авансів, відпускних, заробітної плати з 01.08.2017 року. Стягнути на користь позивача 5 000 грн. моральної шкоди.

Крім цього, підлягають стягненню з відповідача в дохід держави судові витрати в сумі 640,00 грн. В решті позову - відмовити.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 263 - 265, 280 ЦПК України, ст.ст. 47, 116, 117, 233, 237-1 КЗпП України , суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву задоволити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Кобулетурі-Україна (код ЄДРПОУ 39741984, адреса: 31362, с. Розсоша, Хмельницький район, Хмельницька область, автодорога Стрий-Тернопіль-Кіровоград- Знамянка (км 38-500-39-800) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, НОМЕР_1, іпн НОМЕР_2, адреса: 29000, АДРЕСА_1. заборгованість у вигляді невиплаченої заробітної плати станом на 01.05.2018 року в сумі 38 868,39 грн., компенсацію заробітної плати за час вимушеного прогулу в розмірі 30 297,67 грн. та відпускні в розмірі 6 883,18 грн.

Визнати незаконними дії товариства з обмеженою відповідальністю Кобулетурі-Україна , що виразились у відмові звільнити ОСОБА_1 з моменту, зазначеного в заяві про звільнення та у неповерненні йому трудової книжки.

Зобов'язати товариство з обмеженою відповідальністю Кобулетурі-Україна повернути ОСОБА_1 трудову книжку та нарахувати та виплатити йому середній заробіток за час вимушеного прогулу, компенсацію за невчасну виплату авансів, відпускних, заробітної плати з 01.08.2017 року.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Кобулетурі-Україна (код ЄДРПОУ 39741984, адреса: 31362, с. Розсоша, Хмельницький район, Хмельницька область, автодорога Стрий-Тернопіль-Кіровоград- Знамянка (км 38-500-39-800) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, НОМЕР_1, іпн НОМЕР_2, адреса: 29000, АДРЕСА_1. - 5 000 грн. моральної шкоди.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Кобулетурі-Україна в дохід держави - 640, 00 грн. судових витрат.

В решті позову - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Хмельницького апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Дата складання повного тексту рішення 04.04.2019 року.

Суддя