Ухвала

від 20.03.2019 по справі 752/21378/18

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2019 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

при секретарі судового засідання ОСОБА_4

за участю представника ОСОБА_5

власника майна ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 , адвоката ОСОБА_5 , на ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 22 жовтня 2018 року, -

ВСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою задоволено клопотання старшого слідчого СУ ГУНП у місті Києві ОСОБА_7 та накладено арешт на майно, а саме на грошові кошти в сумі 61757, 00 грн., які були вилучені 17 жовтня 2018 року під час обшуку службового кабінету ОСОБА_6 № 1509 за адресою: м. Київ, просп. Перемоги, 57.

Постановлене рішення слідчий суддя мотивував тим, що стороною обвинувачення доведено наявність підстав для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження.

В апеляційній скарзі з урахуванням змін представник ОСОБА_6 , адвокат ОСОБА_5 , просить ухвалу слідчого судді скасувати. Апелянт вважає арешт майна необґрунтованим, так як у справі відсутні обставини з якими закон пов`язує необхідність застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження. Зокрема, представник зазначає, що дане майно не відноситься до речових доказів, воно не підлягає спеціальній конфіскації та не може бути використано для відшкодування шкоди. Що стосується забезпечення конфіскації майна, як виду покарання, то згідно доводів апеляційної скарги, підозра ОСОБА_6 за ч. 3 ст. 368 КК України є необґрунтованою, оскільки в матеріалах провадження відсутні докази на наявність у діях підозрюваного кваліфікуючих ознак даного кримінального правопорушення. Крім того, апелянт вважає, що оскаржуване рішення не відповідає вимогам чинного Кримінального процесуального кодексу України, оскільки в ньому не вказано мету такого обмежувального заходу.

Також, представник зазначає, що ОСОБА_6 безпідставно не було повідомлено про дату судового засідання, що на його думку вказує на однобічність і неповноту розгляду клопотання. З цих ще підстав апелянт посилається на своєчасність оскарження ухвали слідчого судді, оскільки копію постановленого судом рішення ОСОБА_6 отримав 03 грудня 2018 року.

Прокурор, будучи належним чином повідомлений про дату розгляду справи, в судове засідання суду апеляційної інстанції не з`явився, а тому, виходячи з положень ч. 1 ст. 172 та ч. 4 ст. 405 КПК України, колегія суддів вважає за можливе розглянути дану справу за його відсутності.

Заслухавши доповідь судді, пояснення власника майна та його представника, які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, дослідивши матеріали судового провадження, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Враховуючи ті обставини, що розгляд клопотання слідчого про арешт майна відбувся без повідомлення власника майна та його представника, а копію постановленого судом рішення ОСОБА_6 отримав 03 грудня 2018 року, колегія суддів, виходячи з положень ст. 395 КПК України, погоджується з доводами апелянта про своєчасність оскарження ухвали слідчого судді.

Що стосується посилань апелянта на незаконність і необґрунтованість судового рішення, то колегія суддів, дослідивши надані їй матеріали, вважає їх безпідставними.

Так, відповідно до вимог ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

На переконання колегії суддів, слідчий суддя, під час розгляду клопотання слідчого про накладення арешту на майно, в повній мірі дотримався вказаних вимог закону.

Згідно положень ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Крім того, ч. 2 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна, як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, тобто з метою збереження речових доказів, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи при наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально-протиправним шляхом.

Згідно ч. 5 ст. 170 КПК України, у випадку передбаченому п. 3 ч. 2 цієї статті, тобто з метою конфіскації майна, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадку, передбаченому Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Як вбачається з наданих суду матеріалів слідчим управлінням Головного управління Національної поліції у місті Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42018100000000934 від 05 жовтня 2018 року, за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Згідно доводів клопотання слідчого, в період з 03 жовтня 2018 року по 17 жовтня 2018 року ОСОБА_6 , перебуваючи на посаді начальника центру асфальтобетонів та органічних в`яжучих ДП «Державний дорожній науково-дослідний інститут імені М.П. Шульгіна», вимагав та отримав від ОСОБА_8 , який представляє інтереси ТОВ «Антланта сервіс ЛТД» та займається фінансово-господарською діяльністю в сфері будівництва, архітектури, неправомірну вигоду у великому розмірі за пришвидшення проведення аналізу зразків матеріалу, який використовується при ремонті та будівництві доріг та отримання позитивного висновку щодо якості та придатності його застосування.

Так, 03 жовтня 2018 року до ДП «ДерждорНДІ» звернувся ОСОБА_8 , який за довіреністю здійснює представництво інтересів ТОВ «Атланта Сервіс ЛТД», з метою замовлення проведення аналізу зразків матеріалу, який використовується при ремонті та будівництві доріг для отримання в подальшому висновку щодо якості та придатності його застосування, який необхідно подати для участі в тендерних торгах щодо ремонту та будівництва доріг.

Цього ж дня, ОСОБА_8 , перебуваючи в приміщенні ДП «ДерждорНДІ», розташованому за адресою: м. Київ, просп. Перемоги, 57, познайомився з ОСОБА_6 , який представився начальником центру асфальтобетонів та органічних в`яжучих ДП «ДерждорНДІ».

Під час розмови ОСОБА_9 повідомив ОСОБА_6 про те, що йому необхідно провести технічне випробування й аналізування добавок ТОВ «Атлант Сервіс ЛТД», які використовуються при ремонті та будівництві доріг, для отримання в подальшому висновку щодо якості та придатності його застосування щодо відповідності вимог законодавства України та отримати висновок вказаних випробувань.

У свою чергу ОСОБА_6 повідомив, що це можливо зробити та запропонував принести зразки продукції для ознайомлення.

ОСОБА_8 у цей же день передав ОСОБА_6 зразки наступної продукції: Бітум природній SELENIZZA SLN (приблизно 2 кг), Каучук синтетичний термопластичний SBS Kraton D 1101 (приблизно 2 кг) та добавку адгезійну «Адбіт-Р» (приблизно 2 кг).

З метою реалізації свого злочинного умислу, направленого на отримання неправомірної вигоди, ОСОБА_6 , оглянувши отримані зразки, повідомив ОСОБА_8 , що вартість експертизи буде коштувати приблизно до 100000 (сто тисяч) гривень офіційних платежів на рахунки ДП «ДерждорНДІ», та висунув ОСОБА_8 вимогу надати особисто йому неправомірну вигоду за прискорення проведення експертизи та отримання позитивних висновків щодо відповідності діючим нормам і стандартам кошти в сумі 300000 (триста тисяч) грн., зазначивши, що остаточну суму він повідомить пізніше.

Також, під час розмови ОСОБА_6 повідомив, що в разі відмови, експертиза якості зразків навряд чи буде проведена, або проведена із негативними висновками.

В подальшому, 11 жовтня 2018 року приблизно о 12.00 год. ОСОБА_8 , згідно попередньої домовленості з ОСОБА_6 , прибув до службового кабінету останнього №1509, розташованого за адресою: м. Київ, просп. Перемоги, 57 з метою встановити фактичну вартість проведення експертизи переданих раніше ОСОБА_6 зразків модифікуючи добавок, які використовуються для будівництва доріг та, які ТОВ «Атланта Сервіс ЛТД» має на меті реалізовувати на території України.

ОСОБА_6 , маючи намір на одержання неправомірної вигоди діючи з прямим умислом, з корисливих мотивів, повідомив, що вартість проведення роботи з випробування добавки KRATON буде коштувати 350 (триста п`ятдесят) тис. грн., з яких ОСОБА_8 потрібно офіційно, згідно угоди, перерахувати 143 тис. грн. на розрахунковий рахунок ДП «ДерждорНДІ», а різницю, в сумі приблизно 200 (двісті) тис. грн. передати у вигляді подяки йому. Аналогічно, для виготовлення висновку з проведення роботи з випробування добавки SELENIZZA SLN також 350 (триста п`ятдесят) тис. грн., серед яких офіційних платежів 164 тис. грн.., а неофіційних 186 тис. грн. Щодо третього зразка (добавки адгезійної «Адбіт-Р»), повідомив, що поки що вирішує об`єм вартості робіт.

Приблизно через дві години після зустрічі, ОСОБА_6 , маючи намір на одержання неправомірної вигоди діючи з прямим умислом, з корисливих мотивів, зателефонував ОСОБА_8 , якому повідомив, що вирішив зменшити загальну суму платежів. А саме, за виготовлення висновків по добавкам KRATON та SELENIZZA SLN ОСОБА_8 повинен був заплатити за кожен по 100 тис. грн. на розрахунковий рахунок ДП «ДерждорНДІ», а йому передати у вигляді «винагороди» по 250 тис. грн.. за кожний висновок. Також, ОСОБА_6 в телефонній розмові зазначив, що загальна вартість проведення робіт з дослідження якості добавки адгезійної «Арбіт-Р» буде коштувати 220 тис. грн., серед яких 60 тис. грн. офіційних платежів, а 160 тис. грн. необхідно віддати йому за прискорення роботи.

В подальшому, 16 жовтня 2018 року ОСОБА_8 , перебуваючи в приміщенні службового кабінету Кіщинського С.В. №1509, розташованого за адресою: м. Київ, просп. Перемоги, 57, отримав від останнього три договори які укладені між ТОВ «Атланта Сервіс ЛТД» та ДП «ДерждорНДІ»

- Договір №791-18 від 16 жовтня 2018 року, згідно умов якого Державне підприємство зобов`язується виконати зумовлену завданням роботу: Код ДК 016:2010 71.20 «Послуги щодо технічного випробування й аналізування» (Провести випробування та надати висновок щодо впливу полімерної добавки KRATON D 1101 на властивості бітумів та асфальтобетонів). За виконану роботу згідно з цим договором ТОВ «Атланта Сервіс ЛТД» як Замовник перераховує Виконавцю 100926 (сто тисяч дев`ятсот двадцять шість) грн. 00 коп., в т.ч. ПДВ 20% - 16821, 00 грн.

- Договір №792-18 від 16 жовтня 2018 року, згідно умов якого Державне підприємство, як Виконавець, зобов`язується виконати зумовлену завданням роботу: Код ДК 016:2010 71.20 «Послуги щодо технічного випробування й аналізування» (Провести випробування та надати висновок щодо модифікуючої добавки SELENIZZA SLN на властивості асфальтобетонів). За виконану роботу згідно з цим договором ТОВ «Атланта Сервіс ЛТД», як Замовник перераховує Виконавцю 100926 (сто тисяч дев`ятсот двадцять шість) грн. 00 коп., в т.ч. ПДВ 20% - 16821, 00 грн.

- Договір №793-18 від 16 жовтня 2018 року, згідно умов якого Державне підприємство, як Виконавець, зобов`язується виконати зумовлену завданням роботу: Код ДК 016:2010 71.20 «Послуги щодо технічного випробування й аналізування» (Провести випробування та надати висновок щодо впливу адгезійної добавки АДБІТ-Р модифікуючої добавки на властивості бітумів та асфальтобетонів). За виконану роботу згідно з цим договором ТОВ «Атланта Сервіс ЛТД», як Замовник перераховує Виконавцю 62604 (Шістдесят дві тисячі шістсот чотири) грн. 00 коп., в т.ч. ПДВ 20% - 10434,00 грн.

Під час вказаної зустрічі ОСОБА_6 , маючи намір на одержання неправомірної вигоди діючи з прямим умислом, з корисливих мотивів, повідомив ОСОБА_8 , що загальна сума за трьома договорами становить 910 тисяч гривень, із них 260 тисяч гривень це сума офіційної оплати за договорами. А 650 тисяч гривень ОСОБА_8 необхідно надати йому особисто за пришвидшення та отримання позитивних висновків.

Крім цього, 16 жовтня 2018 року, ОСОБА_8 , перебуваючи в приміщенні службового кабінету ОСОБА_6 №1509, розташованого за адресою: м. Київ, просп. Перемоги, 57, передав останньому першу частину обумовленої неправомірної вигоди у розмірі 60 тисяч гривень за прискорення проведення експертизи.

Під час вказаної зустрічі ОСОБА_6 повідомив, що розпочнеться дослідження наданих матеріалів та щоб ОСОБА_8 надав ще 590 тисяч гривень.

17 жовтня 2018 року, ОСОБА_6 , перебуваючи у своєму службовому кабінеті №1509, за адресою: м. Київ, просп. Перемоги, 57, діючи з прямим умислом, з корисливих мотивів реалізуючи свій злочинний умисел спрямований на одержання неправомірної вигоди, бажаючи довести розпочатий злочин до кінця, отримав від ОСОБА_8 останню частину обумовленої неправомірної вигоди у розмірі 590 тисяч гривень.

Цього ж дня, під час проведення обшуку працівниками поліції виявлено та вилучено грошові кошти в сумі 52тисячі гривень та 590тисяч гривень попередньо переданих ОСОБА_8 ОСОБА_6 .

17 жовтня 2018 року ОСОБА_6 було затримано в порядку ст. 208 КПК України.

18 жовтня 2018 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Санкція ч. 3 ст. 368 КК України передбачає додаткове покарання у виді конфіскації майна.

Таким чином, сукупність наданих суду матеріалів містить достатньо відомостей, що у відповідності до вимог ст. 170 КПК України дають підстави для накладення арешту на вилучені в ході обшуку службового кабінету ОСОБА_6 грошові кошти.

На цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що надані суду матеріали є достатніми для застосування в рамках даного кримінального провадження заходів його забезпечення, одним із яких і є накладення арешту на майно.

Що стосується доводів апеляційної скарги про відсутність обґрунтованої підозри ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, то вони спростовуються наданими суду матеріалами.

Виходячи з практики Європейського суду з прав людини, наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів чи інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

При цьому, на цій стадії провадження суд не вправі перевіряти докази з точки зору належності та допустимості, а також щодо того доводять вони чи ні винуватість особи, а лише встановлює наскільки їх сукупність є достатньою, щоб вважати про ймовірну причетність особи до вчинення кримінального правопорушення.

На думку колегії суддів, такі фактичні дані містяться в доданих до клопотання слідчого матеріалах, в зв`язку з чим, підозра про ймовірну причетність ОСОБА_6 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, за викладених у клопотанні обставин, слідчим доведена та сумніву у суду щодо їх достатності не викликала.

Ті обставини, що розгляд клопотання слідчого про арешт майна відбувся без повідомлення його власника, не є порушеннями вимог кримінального процесуального закону, оскільки ст. 172 КПК України надає таке право слідчому судді, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

Також, колегією суддів було встановлено, що ухвала слідчого судді постановлена у відповідності до вимог чинного законодавства, із з`ясуванням всіх обставин, які мають значення для вирішення справи та належним обґрунтуванням мотивів прийняття такого рішення, а відтак посилання апелянта не невідповідність ухвали слідчого судді вимогам чинного кримінального процесуального законодавства, не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного розгляду справи.

За таких обставин, колегія суддів не вбачає підстав для скасування ухвали слідчого судді, у зв`язку з чим, подана апеляційна скарга, за викладених в ній доводів, задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 170, 171, 173, 404, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 22 жовтня 2018 року, якою задоволено клопотання старшого слідчого СУ ГУНП у місті Києві ОСОБА_7 та накладено арешт на майно, а саме на грошові кошти в сумі 61757, 00 грн., які були вилучені 17 жовтня 2018 року під час обшуку службового кабінету ОСОБА_6 № 1509 за адресою: м. Київ, просп. Перемоги, 57, залишити без зміни, а апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 , адвоката ОСОБА_5 , - без задоволення.

Ухвала апеляційного суду є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не

підлягає.

Судді: ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

Справа № 11-сс/824/776/2019 Категорія ст. 170 КПК України

Слідчий суддя суду 1-ї інстанції: ОСОБА_10

Доповідач: ОСОБА_1