ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Рішення
19.03.2019 р. м. Ужгород Справа № 907/530/18
За позовом ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «С К С» , м. Київ
до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Амбер 5» , смт. Королево Виноградівського району
про стягнення 28 159 грн. 35 коп., в тому числі 22 120 грн. 40 коп. заборгованості за поставлений товар, 2 828 грн. 07 коп. пені, 2 397 грн. 36 коп. інфляційних нарахувань та 813 грн. 52 коп. трьох процентів річних (з врахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог),
Суддя господарського суду - Пригара Л.І.
Секретар судового засідання - Тягнибок К.О.
представники :
Позивача -
Відповідача - не з'явився
СУТЬ СПОРУ: ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «С К С» , м. Київ заявлено позов до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Амбер 5» , смт. Королево Виноградівського району про стягнення 28 079 грн. 94 коп., в тому числі 22 120 грн. 40 коп. заборгованості за поставлений товар, 3 273 грн. 67 коп. пені та 2 685 грн. 87 коп. інфляційних нарахувань. Заявою б/н від 01.02.2019 року про збільшення розміру позовних вимог, позивач просить стягнути з відповідача 28 159 грн. 35 коп., в тому числі 22 120 грн. 40 коп. заборгованості за поставлений товар, 2 828 грн. 07 коп. пені, 2 397 грн. 36 коп. інфляційних нарахувань та 813 грн. 52 коп. трьох процентів річних, враховуючи перерахунок інфляційних нарахувань та трьох процентів річних.
Позовні вимоги позивача обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань згідно умов договору поставки № 3980 від 15.07.2014 року в частині повної та своєчасної оплати вартості поставленого товару, у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем, яка на момент звернення до суду із позовом склала суму 22 120 грн. 40 коп., на яку позивачем нараховано 2 828 грн. 07 коп. пені (п. 6.1. Договору), 2 397 грн. 36 коп. інфляційних нарахувань та 813 грн. 52 коп. трьох процентів річних (ст. 625 Цивільного кодексу України).
Відповідач належним чином повідомлений про розгляд даної справи (ухвала господарського суду про відкриття провадження у справі від 02.11.2018 року, про відкладення підготовчого засідання від 20.11.2018 року, від 18.12.2018 року, від 16.01.2019 року, від 01.02.2019 року та ухвала про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті від 22.02.2019 року були надіслані йому на адресу, зазначену у позовній заяві та адресу, підтверджену відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань), явку уповноваженого представника у підготовчі засідання 20.11.2018 року, 18.12.2018 року, 16.01.2019 року, 01.02.2019 року, 22.02.2019 року та судове засідання 19.03.2019 року не забезпечив, відзиву на позовну заяву у порядку ст. 165 ГПК України не подав. Із заявами, клопотаннями до суду не звертався.
Поштова кореспонденція, а саме, ухвали господарського суду про відкриття провадження у справі, відкладення підготовчого засідання та ухвала про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті, які надсилались відповідачу на адресу, зазначену в позовній заяві та підтверджену відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань: 90332, Закарпатська область, Виноградівський район, смт. Королево, вул. Луначарського, будинок 1, повернута на адресу суду поштовим відділенням зв'язку з відміткою «за закінченням встановленого строку зберігання » , «за закінченням терміну зберігання » .
Судом здійснено безкоштовний електронний запит, за результатами якого суду надано Спеціальний витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, з якого вбачається, що в ЄДР містяться відомості про те, що ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Амбер 5» зареєстроване як юридична особа за адресою: 90332, Закарпатська область, Виноградівський район, смт. Королево, вул. Луначарського, будинок 1.
Згідно приписів ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, а тому відповідно до ст. 202 Господарського процесуального кодексу України та ст. 6 Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представників сторін за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.
Вивчивши та дослідивши матеріали справи,
суд встановив:
15.07.2014 року між ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «С К С» (постачальником, позивачем у справі) та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Амбер 5» (покупцем, відповідачем у справі) укладено Договір № 3980, за умовами якого постачальник зобов'язався передавати у власність покупця товар, а покупець зобов'язався приймати та оплачувати його в порядку та на умовах, визначених цим договором. Асортимент, кількість, ціна та загальна вартість Товару визначається в товарно-транспортних накладних, які оформлюються Постачальником згідно з отриманим від покупця замовленням (п.п. 1.1. та 1.2. Договору).
Відповідно до п.п. 2.1. та 2.2. Договору, сторони погодили, що Товар передається покупцю окремими партіями на підставі ТТН, яка оформляється згідно із замовленням. Замовлення на товар передається Покупцем та приймається Постачальником по телефону або через представника Постачальника. Прийняття товару здійснюється шляхом підписання Покупцем особисто або через уповноважених осіб ТТН, виписаної Постачальником, яка є невід'ємною частиною цього Договору.
Пунктом 4.1. Договору, визначено, що оплата Товару здійснюється протягом 14-ти календарних днів з моменту передачі партії товару покупцю.
Строк дії договору визначений пунктом 10.1. з моменту підписання та до 31 грудня 2014 року. Якщо за тридцять календарних днів до закінчення строку дії договору жодна із сторін письмово не повідомить про своє бажання розірвати цей Договір або між сторонами не буде укладений новий договір, останній вважається кожен раз продовжений на наступний календарний рік і на тих самих умовах.
Позивач стверджує, що належним чином виконував умови договору, а саме, на підставі товарно-транспортних накладних, копії яких долучено до матеріалів позовної заяви, поставив відповідачеві товар на загальну суму 22 120 грн. 40 коп.
Проте, відповідач взяті на себе договірні зобов'язання не виконав, у зв'язку з чим за останнім рахується заборгованість в розмірі 22 120 грн. 40 коп.
В ході судового розгляду спору, відповідач не скористався своїм процесуальним правом, передбаченим положеннями статті 46 ГПК України, а також статті 165 ГПК України щодо подання відзиву на позов, жодних заперечень на спростування наведених позивачем обставин суду не надав.
Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Нормою ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Частиною 1 статті 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майново - господарськими визнаються цивільно - правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності та регулюються Цивільним кодексом України з врахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Статтею 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Крім того, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України).
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю - продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Матеріалами справи підтверджується поставка позивачем товару за Договором, його прийняття відповідачем та існування заборгованості відповідача перед позивачем у розмірі 22 120 грн. 40 коп.
Статтею 692 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Згідно з пунктом 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 204 Цивільного кодексу України зазначено, що договори укладені між сторонами по справі, як цивільно - правові правочини є правомірними на час розгляду справи, якщо їх недійсність прямо не встановлено законом, та вони не визнані судом недійсними, тому зобов'язання за цими договорами мають виконуватися належним чином.
Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином.
Враховуючи вищевказані обставини та те, що відповідач не надав суду жодного доказу, який би спростовував наявність заборгованості перед позивачем, свого контррозрахунку позовних вимог, хоча мав можливість скористатись своїми процесуальними правами та надати документи в обґрунтування своєї позиції по суті заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога позивача в частині стягнення заборгованості за поставлений товар в сумі 22 120 грн. 40 коп. підлягає задоволенню.
Матеріалами справи підтверджено неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за Договором поставки, оскільки вартість отриманого товару відповідачем не сплачена, що в свою чергу надає позивачеві право на нарахування відповідачеві інфляційних втрат, відсотків річних та штрафних санкцій, передбачених умовами договору.
Так, за прострочку відповідачем оплати вартості поставленого за договором товару позивач, посилаючись на приписи ст. 625 Цивільного кодексу України просить стягнути з відповідача суму 2 397 грн. 36 коп. інфляційних нарахувань та 813 грн. 52 коп. трьох процентів річних, нарахованих за кожну поставку товару.
За приписами ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з врахуванням індексу інфляції за весь період прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
При цьому, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Проаналізувавши здійснений позивачем розрахунок заявленої до стягнення з відповідача суми 2 397 грн. 36 коп. інфляційних нарахувань та 813 грн. 52 коп. трьох процентів річних, суд доходить висновку, що такий здійснено правомірно та з дотриманням порядку нарахування, а тому сума 2 397 грн. 36 коп. інфляційних нарахувань та сума 813 грн. 52 коп. трьох процентів річних підлягає стягненню з відповідача. Позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю.
Також, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за Договором поставки № 3980 від 15.07.2014 року, позивачем нараховано до стягнення з відповідача суму 2 828 грн. 07 коп. пені.
Відповідно до частини 1 статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Правові наслідки порушення зобов'язання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.
Частиною 1 статті 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько - правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
За змістом статті 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно - господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.
Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно з частиною 1 та частиною 3 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Положеннями пункту 6.1. Договору, сторонами погоджено, що у випадку затримки оплати за Товар згідно п. 4.1. Договору, Покупець зобов'язаний виплатити Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від неоплаченої суми за кожний день прострочки платежу, починаючи з дати, коли Покупець був зобов'язаний оплатити партію Товару.
Перевіривши здійснене позивачем нарахування пені у сумі 2 828 грн. 07 коп., суд доходить висновку, що даний розрахунок не суперечить вимогам чинного законодавства та порядку нарахування пені, з урахуванням чого позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю.
За таких обставин, заявлені у справі позовні вимоги ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «С К С» підлягають задоволенню повністю.
Згідно ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідач доказів на спростування викладених позивачем обставин суду не надав.
Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача у відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України у розмірі 1 762 грн. на відшкодування витрат по сплаті судового збору.
За приписами частин 4 та 5 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Керуючись ст. ст. 11, 13, 14, 73 - 79, 86, 129, 210, 220, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України,
СУД ВИРІШИВ:
1. Позов задоволити повністю.
2. Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Амбер 5» , 90332, Виноградівський район, смт. Королево, вул. Луначарського, будинок 1 (код ЄДРПОУ 39231255) на користь ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «С К С» , 04073, м. Київ, вул. Куренівська, 14-Б (код ЄДРПОУ 36088095) суму 28 159 (Двадцять вісім тисяч сто п'ятдесят дев'ять гривень) грн. 35 коп., в тому числі 22 120 (Двадцять дві тисячі сто двадцять гривень) грн. 40 коп. заборгованості за поставлений товар, 2 828 (Дві тисячі вісімсот двадцять вісім гривень) грн. 07 коп. пені, 2 397 (Дві тисячі триста дев'яносто сім гривень) грн. 36 коп. інфляційних нарахувань та 813 (Вісімсот тринадцять гривень) грн. 52 коп. трьох процентів річних, а також суму 1 762 (Одна тисяча сімсот шістдесят дві гривні) грн. на відшкодування витрат по сплаті судового збору.
3. На підставі ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду згідно ст. 256 Господарського процесуального кодексу України подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без участі (неявки) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Рішення може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду.
4. Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по даній справі - http://court.gov.ua/fair/sud5008/ або http://www.reyestr.court.gov.ua.
Повне судове рішення складено та підписано 03.04.2019 року
Суддя Пригара Л.І.
Суд | Господарський суд Закарпатської області |
Дата ухвалення рішення | 19.03.2019 |
Оприлюднено | 08.04.2019 |
Номер документу | 80952326 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Закарпатської області
Пригара Л.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні