Ухвала

від 05.04.2019 по справі 914/619/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

05.04.2019 р. Справа№ 914/619/19

Суддя Господарського суду Львівської області Мазовіта А.Б., розглянувши матеріали справи

за позовом:Львівського комунального підприємства Транспортна фірма Львівспецкомунтранс , м.Львів; до відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю ЕКО ДРОГОБИЧ , м.Дрогобич, Львівська область; про:стягнення 1 017 311,33 грн.

Представники сторін:

не викликалися

ВСТАНОВИВ:

Львівське комунальне підприємство Транспортна фірма Львівспецкомунтранс , м.Львів звернулося до Господарського суду Львівської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю ЕКО ДРОГОБИЧ , м.Дрогобич, Львівська область про стягнення 1 017 311,33 грн.

Разом із поданням позовної заяви позивачем подано заяву про забезпечення позову (вх. №949/19 від 04.04.2019).

Заяву про забезпечення позову позивач обгрунтовує тим, що ТОВ ЕКО ДРОГОБИЧ ухилилося від досудового врегулювання спору, не давши відповіді на претензію від 27.09.2018р.; станом на дату подання позову предмет оренди (автомобілі) не повернуто, хоча претензію відповідача було повідомлено про необхідність повернути автомобілі. Оскільки відповідач продовжує користуватися предметом оренди, позивач наділений правом на уточнення суми заборгованості відповідача під час судового розгляду. Відтак сума позову, що заявлена позивачем до стягнення з відповідача, не є остаточною та може зрости. За таких умов, на думку позивача, відповідачем можуть вживатися заходи, спрямовані на приховування доходів, а в подальшому відповідач ухилятиметься від виконання рішення суду.

Враховуючи вищевикладене, позивач просив суд вжити заходи забезпечення позову, а саме:

- накласти арешт на майно та/або грошові кошти, що належать відповідачу;

- встановити відповідачу обов'язок вчинити дії, а саме повернути позивачу предмет оренди (автомобілі): КАМАЗ 53215КО415А номерний знак НОМЕР_1, МАЗ 533702-240 номерний знак НОМЕР_2, МАЗ 533702-240 номерний знак НОМЕР_3.

Розглянувши заяву позивача про забезпечення позову суд зазначає наступне.

Стаття 136 ГПК України визначає підстави для забезпечення позову. Так, зокрема, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до п.1. ч. 1 ст. 137 ГПК України, позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; встановленням обов'язку вчинити певні дії.

Відповідно до п. 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року №16 Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову , особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

На думку позивача, необхідність вжиття заходів забезпечення позову зумовлена тим, що відповідач не виконав свої зобов'язання перед позивачем за договорами оренди №1-17/Л від 31.03.2017, №1-17/Л/2 від 31.03.2017, №1-17/Л/3 від 31.03.2017 у визначений строк; ухилився від досудового врегулювання спору, не давши відповіді на претензію позивача від 27.09.2018р.; станом на дату подання позову предмет оренди (автомобілі) не повернув. За таких умов, як стверджував позивач, відповідачем можуть вживатися заходи, спрямовані на приховування доходів, а в подальшому відповідач ухилятиметься від виконання рішення суду.

Однак, саме лише припущення позивача не є достатньою підставою для вжиття заходів забезпечення позову.

Твердження позивача у заяві про забезпечення позову про те, що відповідачем можуть вживатися заходи, спрямовані на приховування доходів, не доведені позивачем належними та допустимими доказами, як і не обґрунтовано тієї обставини, що відповідачем вчинено або вчиняються дії з метою ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду, зокрема, що ним вчиняються дії, спрямовані на стійке зменшення обігових коштів, зменшення ліквідності основних засобів, припинення основної господарської діяльності, тощо.

Сам факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем не є єдиною та достатньою підставою для вжиття судом заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти. Із поданої заяви про забезпечення позову та долучених до неї документів не вбачається, що наявні зараз чи отримані у майбутньому грошові кошти будуть безповоротно вилучені відповідачем із його господарської діяльності.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обгрунтувати необхідність вжиття відповідного заходу забезпечення позову. Достатньо обгрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.

Крім того, позивачем не обґрунтовано, яким чином вимога про забезпечення позову у спосіб встановлення відповідачу обов'язку вчинити дії, а саме повернути позивачу предмет оренди (автомобілі): КАМАЗ 53215КО415А номерний знак НОМЕР_1, МАЗ 533702-240 номерний знак НОМЕР_2, МАЗ 533702-240 номерний знак НОМЕР_3 адекватна та співмірна із заявленими позивачем позовними вимогами про стягнення з відповідача заборгованості за договорами оренди №1-17/Л від 31.03.2017, №1-17/Л/2 від 31.03.2017, №1-17/Л/3 від 31.03.2017.

Суд звертає увагу позивача, що згідно зі статтями 73, 74, 77 ГПК України. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

За таких обставин, оскільки заявником не доведено те, що невжиття визначених ним заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Відповідно до ч. 6 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 136, 137, 140, 234 ГПК України, суд -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви Львівського комунального підприємства Транспортна фірма Львівспецкомунтранс про забезпечення позову відмовити.

Ухвала набирає законної сили в порядку та строк, передбачені ст. 235 ГПК України.

Ухвалу може бути оскаржено до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені ст..ст.255-257 ГПК України.

Ухвалу підписано 05.04.2019.

Суддя Мазовіта А.Б.