Рішення

від 24.06.2019 по справі 914/619/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.06.2019 Справа № 914/619/19

Господарський суд Львівської області у складі судді Мазовіти А.Б. за участю секретаря судового засідання Залицайла М.С., розглянув матеріали позовної заяви

за позовом: Львівського комунального підприємства Транспортна фірма Львівспецкомунтранс , м. Львів

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю ЕКО ДРОГОБИЧ , м. Дрогобич, Львівська область

про стягнення 872 210,61 грн.

за участю представників:

від позивача: Гнатів І.М. - представник;

від відповідача: не з`явився

Обставини розгляду справи.

04.04.2019 на розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Львівського комунального підприємства Транспортна фірма Львівспецкомунтранс , м. Львів до Товариства з обмеженою відповідальністю ЕКО ДРОГОБИЧ , м. Дрогобич, Львівська область про стягнення 1 017 311,33 грн.

04.04.2019 на розгляд Господарського суду Львівської області від Львівського комунального підприємства Транспортна фірма Львівспецкомунтранс надійшла заява про забезпечення позову.

Ухвалою від 05.04.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 06.05.2019.

Ухвалою від 05.04.2019 суд відмовив в задоволенні заяви Львівського комунального підприємства Транспортна фірма Львівспецкомунтранс про забезпечення позову.

Ухвалою від 06.05.2019 суд відклав підготовче засідання на 29.05.2019.

Ухвалою від 29.05.2019 суд продовжив строк підготовчого провадження на тридцять днів, відклав підготовче засідання на 10.06.2019.

07.06.2019 через канцелярію суду від Львівського комунального підприємства Транспортна фірма Львівспецкомунтранс надійшла заява про зменшення позовних вимог, у якій позивач просив стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 872 210,61 грн.

З огляду на те, що за результатами підготовчого провадження було вирішено усі необхідні завдання, стороною зазначено, що нею подані усі докази, які доводять обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог, суд ухвалою від 10.06.2019 прийняв до розгляду заяву про зменшення розміру позовних вимог, закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 24.06.2019.

Стороні роз`яснено права та обов`язки, передбачені ст.ст. 42, 46 ГПК України, заяв про відвід суду не поступало.

Суть спору та правова позиція сторін.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що між позивачем та відповідачем 31.03.2017 було укладено договори оренди №1-17/Л, №1-17/Л/2 та №1-17/Л/3, на виконання умов яких відповідачу було передано у користування за плату автомобілі. Однак, відповідач свої зобов`язання щодо сплати орендної плати не виконав, заборгованість становить 198 266,40 грн. У зв`язку з порушенням строків сплати орендної плати відповідачу нараховано пеню в сумі 70 202,61 грн. З огляду на те, що відповідач не повернув об`єкти оренди після припинення договорів, відповідачу нараховано неустойку згідно ч. 2 ст. 785 ЦК України у розмірі 603 741,60 грн. Таким чином, загальний розмір заборгованості, який підлягає до стягнення з відповідача на користь позивача, становить 872 210,61 грн.

Відповідач в судове засідання явку представника не забезпечив, відзиву на позовну заяву не надав, доказів погашення заборгованості не представив, вимог ухвали суду не виконав, виклик у судове засідання надсилався за адресою відповідача, вказаною у позовній заяві та зазначеною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Вказана ухвала також була розміщені на веб-сторінці офіційного веб-порталу судової влади України.

Відповідно до вимог ст. 165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Проаналізувавши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку про достатність матеріалів справи для її розгляду по суті за відсутності представника відповідача та його відзиву на позовну заяву.

У процесі розгляду справи суд встановив наступне.

31.03.2017 між ЛКП Транспортна фірма Львівспецкомунтранс (орендодавець) та ТзОВ ЕКО ДРОГОБИЧ (орендар) було укладено договір оренди №1-17/Л, відповідно до п. 1.1. якого орендодавець (позивач) передав в строкове платне користування орендареві (відповідачу) спецавтомобіль марки КАМАЗ 53215КО415А, номерний знак НОМЕР_1 .

Згідно п. 3.1. договору №1-17/Л від 31.03.2017, орендна плата за користування автомобілем становить 7 293,00 грн за місяць з урахуванням її індексації.

Незалежно від наслідків господарської діяльності орендаря, щомісячно не пізніше 5-го числа місяця наступного за звітним місяцем орендна плата в розмірі 100% сплачується орендарем на розрахунковий рахунок орендодавця (п. 3.2. договору №1-17/Л від 31.03.2017).

Згідно п. 1.7. договору №1-17/Л від 31.03.2017 у разі припинення цього договору орендар повинен повернути орендодавцеві орендований автомобіль в 3-денний термін з дня отримання повідомлення або з дати закінчення строку договору за актом приймання-передачі.

У разі затримки повернення орендованого майна, орендар повинен сплатити неустойку у розмірі подвійної орендної плати, враховуючи день передачі, на рахунок орендодавця, за користування об`єктом оренди за весь час прострочення (п. 1.8. договору №1-17/Л від 31.03.2017).

Відповідно до п. 5.2. вищевказаного договору №1-17/Л від 31.03.2017, строк цього договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 5.1. цього договору та закінчується 31.03.2018 року.

31.03.2017 між ЛКП Транспортна фірма Львівспецкомунтранс (орендодавець) та ТзОВ ЕКО ДРОГОБИЧ (орендар) було укладено договір оренди №1-17/Л/2, відповідно до п. 1.1. якого орендодавець (позивач) передав в строкове платне користування орендареві (відповідачу) спецавтомобіль марки МАЗ 533702-240, номерний знак НОМЕР_2 .

Згідно п. 3.1. договору №1-17/Л/2 від 31.03.2017, орендна плата за користування автомобілем становить 7 131,30 грн за місяць з урахуванням її індексації.

Незалежно від наслідків господарської діяльності орендаря, щомісячно не пізніше 5-го числа місяця наступного за звітним місяцем орендна плата в розмірі 100% сплачується орендарем на розрахунковий рахунок орендодавця (п. 3.2. договору №1-17/Л/2 від 31.03.2017).

Згідно п. 1.7. договору №1-17/Л/2 від 31.03.2017 у разі припинення цього договору орендар повинен повернути орендодавцеві орендований автомобіль в 3-денний термін з дня отримання повідомлення або з дати закінчення строку договору за актом приймання-передачі.

У разі затримки повернення орендованого майна, орендар повинен сплатити неустойку у розмірі подвійної орендної плати, враховуючи день передачі, на рахунок орендодавця, за користування об`єктом оренди за весь час прострочення (п. 1.8. договору №1-17/Л/2 від 31.03.2017).

Відповідно до п. 5.2. вищевказаного договору №1-17/Л/2 від 31.03.2017, строк цього договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 5.1. цього договору та закінчується 31.03.2018 року.

31.03.2017 між ЛКП Транспортна фірма Львівспецкомунтранс (орендодавець) та ТзОВ ЕКО ДРОГОБИЧ (орендар) було укладено договір оренди №1-17/Л/3, відповідно до п. 1.1. якого орендодавець (позивач) передав в строкове платне користування орендареві (відповідачу) спецавтомобіль марки МАЗ 533702-240, номерний знак НОМЕР_3 .

Згідно п. 3.1. договору №1-17/Л/3 від 31.03.2017, орендна плата за користування автомобілем становить 7 137,90 грн за місяць з урахуванням її індексації.

Незалежно від наслідків господарської діяльності орендаря, щомісячно не пізніше 5-го числа місяця наступного за звітним місяцем орендна плата в розмірі 100% сплачується орендарем на розрахунковий рахунок орендодавця (п. 3.2. договору №1-17/Л/3 від 31.03.2017).

Згідно п. 1.7. договору №1-17/Л/3 від 31.03.2017 у разі припинення цього договору орендар повинен повернути орендодавцеві орендований автомобіль в 3-денний термін з дня отримання повідомлення або з дати закінчення строку договору за актом приймання-передачі.

У разі затримки повернення орендованого майна, орендар повинен сплатити неустойку у розмірі подвійної орендної плати, враховуючи день передачі, на рахунок орендодавця, за користування об`єктом оренди за весь час прострочення (п. 1.8. договору №1-17/Л/3 від 31.03.2017).

Відповідно до п. 5.2. вищевказаного договору №1-17/Л/3 від 31.03.2017, строк цього договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 5.1. цього договору та закінчується 31.03.2018 року.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх обов`язків щодо оплати орендної плати та повернення об`єктів оренди, позивач звернувся до суду із позовом про стягнення з відповідача на користь позивача 198 266, 40 грн орендної плати, 70 202,61 грн пені, 603 741,60 грн неустойки.

Дослідивши представлені суду докази, заслухавши пояснення представника сторони, суд вважає позовні вимоги підставними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково з огляду на наступне.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов`язань, є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк (ч. 1 ст. 759 ЦК України). Аналогічні положення закріплені у ч. 1 ст. 283 ГК України, ч. 1 ст. 2 Закону України Про оренду державного та комунального майна .

Згідно ч. 1 ст. 762 ЦК України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Частиною 5 цієї статті встановлено, що плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

У відповідності до ч. 1 ст. 286 ГК України, орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Положеннями ч. 3 ст. 18 Закону України Про оренду державного та комунального майна та п. 3.2. договорів оренди передбачено, що орендар зобов`язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі, в силу ч. 1 ст. 19 цього ж закону, орендар за користування об`єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються у договорі (ч. 3 ст. 19 Закону України Про оренду державного та комунального майна ).

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За таких обставин суд дійшов висновку про порушення відповідачем договірного зобов`язання в частині сплати орендної плати, оскільки відповідно до ч. 7 ст. 193 ГК України та ч. 1 ст. 26 Закону України Про оренду державного та комунального майна , одностороння відмова від виконання договору не допускається.

Частиною 2 ст. 785 ЦК України встановлено, що якщо наймач не виконує обов`язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

У разі затримки повернення орендованого майна, орендар повинен сплатити неустойку у розмірі подвійної орендної плати, враховуючи день передачі, на рахунок орендодавця, за користування об`єктом оренди за весь час прострочення (п. 1.8. договорів).

З огляду на викладене, позивачем заявлено неустойку у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення за період з 31.03.2018 по 31.05.2019 на загальну суму 603 741,60 грн, оскільки, станом на дату судового розгляду відповідачем не надано доказів повернення орендованого майна.

Як зазначалося вище, згідно п. 1.7. договорів, у разі припинення цього договору орендар повинен повернути орендодавцеві орендований автомобіль в 3-денний термін з дня отримання повідомлення або з дати закінчення строку договору за актом приймання-передачі.

Таким чином, з огляду на строк дії договорів та положення п. 1.7. договорів, відповідач повинен був вчинити дії щодо повернення майна у строк з 01.04.2018 по 03.04.2018 включно, тобто, відповідач вважається таким, що прострочив свій обов`язок щодо повернення орендованого майна з 04.04.2018. Відтак, нарахування неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю слід здійснювати з 04.04.2018. Як встановлено судом, позивачем проведено нарахування неустойки у розмірі подвійної плати з 31.03.2018. З огляду на вищевказані обставини, судом здійснено перерахунок сум неустойки, які, після проведеного судом перерахунку, становлять згідно договору №1-17/Л від 31.03.2017 202 745,40 грн, згідно договору 1-17/Л/2 від 31.03.2017 - 198 250,14 грн, 1-17/Л/3 від 31.03.2017 - 198 433,62 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Частиною 4 ст. 231 ГК України встановлено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Відповідно до пунктів 3.3. договорів, у разі прострочення сплати орендної плати орендар зобов`язується сплатити орендодавцеві пеню у розмірі 20% від простроченої суми за кожен день прострочення.

З врахуванням цих положень, а також вимог Закону України Про відповідальність за невиконання грошових зобов`язань , позивачем нараховано та заявлено до стягнення пеню в сумі 70 202,61 грн.

Судом перевірено розрахунок та встановлено, що пеня в сумі 70 202,61 грн нарахована правильно.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Частиною 2 статті 86 ГПК України передбачено, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані поданими доказами, а загальна сума заборгованості, яка підтверджена матеріалами справи та підлягає до задоволення частково, складає 198 266,40 грн основного боргу, 70 202,61 грн пені, 599 429,16 грн неустойки. В задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України Про судовий збір , сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, що його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Беручи до уваги те, що позивачем подано заяву про зменшення позовних вимог, яка прийнята судом до розгляду, 2 176,03 грн судового збору підлягатиме поверненню позивачеві за ухвалою суду у випадку подання відповідного клопотання.

Оскільки спір виник з вини відповідача, судові витрати по розгляду справи відповідно до ст. 129 ГПК України необхідно покласти на відповідача пропорційно до задоволених вимог.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 4, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 129, 233, 236, 237, 241, 326, 327 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ЕКО ДРОГОБИЧ , м. Дрогобич, вул. Гайдамацька, 25, Львівська область (ідентифікаційний код 41145343) на користь Львівського комунального підприємства Транспортна фірма Львівспецкомунтранс , м. Львів, вул. Жовківська, 18 (ідентифікаційний код 03348465) 198 266,40 грн основного боргу, 70 202,61 грн пені, 599 429,16 грн неустойки, 13 019,54 грн судового збору.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Наказ видати згідно ст. 327 ГПК України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.

В судовому засіданні 24.06.2019 оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення складено 27.06.2019.

Суддя Мазовіта А.Б.