Рішення

від 14.03.2019 по справі 183/307/18

НОВОМОСКОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 183/307/18

№ 2/183/323/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 березня 2019 року Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючої судді Сороки О.В.,

при секретарі судового засідання Пономаренко О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Агро-Віта 2000 про:

визнання недійсним договору оренди земельної ділянки без номеру від 13 березня 2012 року, укладеного між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю Агро-Віта 2000 , зареєстрованого в Новомосковському районному відділі Держкомзему, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис 14.09.2012 року за № 122328204000-768, щодо оренди земельної ділянки, площею 4,830 га, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 1223282000:02:037:0638, що знаходиться на території Голубівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, -

встановив:

19.01.2018 року ОСОБА_1 звернулася з позовом, в якому просила визнати недійсним договір оренди земельної ділянки без номеру від 13 березня 2012 року, що був укладений між нею та ТОВ Агро-Віта 2000 , зареєстрований в Новомосковському районному відділі Держкомзему, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис 14.09.2012 року за № 122328204000-768, щодо оренди земельної ділянки, площею 4,83 га, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 1223282000:02:037:0638, яка знаходиться на території Голубівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області.

В обґрунтування свого позову ОСОБА_1 посилається на те, що відповідно до Державного акту на право приватної власності на землю серії ІV-ДП № 049611, виданого Новомосковською районною державною адміністрацією 17 жовтня 2002 року, їй передано у приватну власність земельну ділянку площею 4,830 га, кадастровий номер 1223282000:02:037:0638, що розташована на території Голубівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області. Землю передано для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

У липні 2017 року їй стало відомо, що між нею та ТОВ Агро-Віта 2000 був укладений договір оренди земельної ділянки без номеру від 13 березня 2012 року, зареєстрований в Новомосковському районному відділі Держкомзему, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис 14.09.2012 року за № 122328204000-768, договір укладено на сім років.

Позивач зазначає, що такий договір оренди вона не підписувала. При цьому позивач зазначає, що між нею та ТОВ Агро-Віта 2000 у березні 2012 року підписувався договір оренди земельної ділянки строком на п'ять років, після підписання якого позивача повідомили, що її примірник їй віддадуть після його реєстрації в Держкомземі. Протягом п'яти років її екземпляр договору так і не був їй виданий, а у липні 2017 року вона звернулася до офісу відповідача з вимогою про повернення земельної ділянки та небажанням продовжувати орендні відносини.

У відповідь вона отримала договір оренди земельної ділянки зі строком дії на сім років, який містить не її підпис, містить дані про земельну ділянку, розмір якої не співпадає з розміром її земельної ділянки.

Таким чином, позивач вважає, що зазначений договір оренди підлягає визнанню недійсним судом, оскільки вона його не підписувала, а отже її волевиявлення на укладення такого правочину не було, внаслідок чого сторонами не дотримана обов'язкова письмова форма правочину, яка встановлена законодавством для договорів даного ви оренди землі.

Відповідач у відзиві на заперечував проти задоволення позову, наполягав на тому, що 13 березня 2012 року між позивачем та відповідачем був укладений договір оренди земельної ділянки загальною площею 4,830 га, кадастровий номер 1223282000:02:037:0638, що розташована на території Голубівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, який в подальшому був зареєстрований у встановленому законом порядку. Договір укладено в 2012 році строком на 7 років. Представник ТОВ Агро-Віта 2000 наполягає на тому, що позивач мала волевиявлення на укладення договору оренди, про наявність такого договору вона була обізнана, оскільки отримувала орендну плату в строки, визначені в договорі (а.с. 47-68).

У відповіді на відзив представник позивача наполягав на тому, що її довірителем не підписувався договір оренди від 13 березня 2012 року зі строком дії на 7 років (а.с. 79,81).

19 січня 2018 року згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено головуючого суддю Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області Парфьонова Д.О. (а.с. 17).

15 березня 2018 року у цивільній справі відкрите провадження (а.с. 41).

31.05.2018 року призначено повторний автоматизований розподіл справи та згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено головуючого суддю Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області Сороку О.В. (а.с. 89).

29 серпня 2018 року задоволено клопотання представника позивача, призначено у справі судову почеркознавчу експертизу. Провадження у справі зупинено до проведення експертизи (а.с. 100-101).

Справа, у відповідності до положень п.9 ч.1 ст.1 Розділу ХІІІ ЦПК України в редакції, встановленій Законом України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII розглянута за правилами чинного ЦПК України з урахуванням вимог до заяви, в редакції ЦПК України, що діяли до набрання чинності Законом України № 2147-VIII.

В судове засідання представник позивача не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи у його відсутність, позов підтримав, представник відповідача в судове засідання не з'явився, повідомлений належним чином, причина неявки суду не відома, тому справа розглянута на підставі доказів, поданих сторонами.

Суд, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що відповідно до Державного акту на право приватної власності на землю серії ІV -ДП № 049611, виданого Новомосковською районною державною адміністрацією 17 жовтня 2002 року, ОСОБА_2 передано у приватну власність земельну ділянку площею 4,830 га, кадастровий номер 1223282000:02:037:0638, що розташована на території Голубівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області. Землю передано для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с. 27).

ОСОБА_2 зареєструвала шлюб, внаслідок чого їй було присвоєне прізвище ОСОБА_1 (а.с. 6).

Матеріали справи містять копію договору оренди земельної ділянки без номеру від 13.03.2012 року, зі змісту якого вбачається, що ОСОБА_2 та ТОВ Агро-Віта 2000 уклали договір оренди земельної ділянки, площею 4830 га, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, договір зареєстровано в Новомосковському районному відділі Держкомзему, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис 14.09.2012 року за № 122328204000-768 (а.с.51-52).

Також суду подано акт встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та її приймання без дати та номеру складання, відповідно до якого ТОВ Агро-Віта 2000 та ОСОБА_2 склали акт до укладеного вище Договору оренди (а.с. 53).

Згідно з висновком експерта № 5133-18 від 21.01.2019 року, на дослідження якому направлявся оригінал зазначеного вище договору оренди землі, за результатами проведення судової почеркознавчої по цивільній справі № 183/307/18 встановлено, що підпис від імені ОСОБА_2 (пирог) ОСОБА_3 в графі Орендодавець на четвертому аркуші договору оренди без номеру від 13.03.2012 року, - виконаний не ОСОБА_2, а іншою особою Підпис від імені ОСОБА_2 в графі Орендодавець в Акті встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та її приймання без дати та номеру складання, - також виконаний не ОСОБА_2, а іншою особою з наслідуванням її справжнього підпису.

Крім того, матеріали справи містять заяву позивача про відмову від позову ОСОБА_1, яка була направлена на адресу суду поштою (а.с. 69), однак позивач в судовому засідання повідомила суд про те, що таку заяву вона не подавала, ця заява, як і підпис на оскаржуваному договорі оренди, на її думку, підроблений.

Таким чином, матеріали справи свідчать про наявність спору між позивачем та відповідачем з приводу правових підстав права користування відповідачем земельною ділянкою, яка належить позивачу.

Розглядаючи позовні вимоги щодо визнання недійсності договору оренди суд виходить з наступних норм законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Земельного кодексу України, земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами

Відповідно до ч. 2 ст. 792 Цивільного кодексу України (далі по тексту - ЦК України) відносини, щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Згідно ст. 1 Закону України Про оренду землі , оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Ч.1 ст. 2 Закону України Про оренду землі визначає, що відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до ч.1 статті 4 Закону України Про оренду землі орендодавцями земельних ділянок є громадяни та юридичні особи, у власності яких перебувають земельні ділянки, або уповноважені особи.

Статтею 13 Закону України Про оренду землі визначено, що договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно ст. 14 Закону України Про оренду землі договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

Згідно з ч. 2 ст.15 Закону України Про оренду землі порушення вимог статті 4, так само як і недосягнення сторонами згоди з усіх істотних умов договору оренди землі, є підставою для визнання договору недійсним.

Частиною 1 статті 16 Закону України Про оренду землі передбачено, що укладення договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності здійснюється за згодою орендодавця та особи, яка згідно із законом вправі набувати право оренди на таку земельну ділянку.

Стаття 18 Закону України Про оренду землі (в редакції на момент укладання та закінчення строку дії основного Договору оренди) передбачала, що Договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

Відповідно до ч. 1-4 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин. повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Згідно з ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно із ч. 1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

У відповідності до ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Так, надані позивачем докази у виді висновку експерту доводять, що ОСОБА_1 особисто не підписувала договір оренди землі, не була ознайомлена з його змістом, не виявляла волевиявлення на орендні відносини з відповідачем на строк, зазначений у договорі, як і не надавала згоду на реєстрацію договору. Договір подано на реєстрацію відповідачем без відома ОСОБА_1, що суперечить п. 3 ст. 203 ЦК України, та є беззаперечною підставою для визнання його недійсним.

Згідно із ч. 1 ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Ч. 2 ст. 16 ЦК України перелічені способи захисту цивільних прав та інтересів, зокрема, визнання правочину недійсним (п. 2), відновлення становища, яке існувало до порушення (п. 4).

Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Крім того, за ст. 218 ЦК України, недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом. Заперечення однією із сторін факту вчинення правочину або оспорювання окремих його частин може доводитися письмовими доказами, засобами аудіо-, відеозапису та іншими доказами. Рішення суду не може ґрунтуватися на свідченнях свідків. Якщо правочин, для якого законом встановлена його недійсність у разі недодержання вимоги щодо письмової форми, укладений усно і одна із сторін вчинила дію, а друга сторона підтвердила її вчинення, зокрема шляхом прийняття виконання, такий правочин у разі спору може бути визнаний судом дійсним.

За таких обставин позовні вимоги про визнання договору оренди недійсним підтверджені належними та допустимими доказами, які у своїй сукупності підтверджують доводи позивача про порушення відповідачем її майнових прав, що є підставою для задоволення позову.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат між сторонами, суд бере до уваги, що при зверненні до суду позивач сплатила судовий збір в розмірі 704,80 грн. (а.с. 1), понесла витрати на оплату послуг експерта за проведення судової почеркознавчої експертизи в розмірі 6864 грн., які відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 3, 5, 12, 77-82, 141, 258, 259, 264-265, 268, 281-282 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Агро-Віта 2000 , - задовольнити.

Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки без номеру від 13 березня 2012 року, укладеного між ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) та Товариством з обмеженою відповідальністю Агро-Віта 2000 ЄДРПОУ 35601700), який був зареєстрований в Новомосковському районному відділі Держкомзему, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис 14.09.2012 року за № 122328204000-768, щодо оренди земельної ділянки, площею 4,830 га, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 1223282000:02:037:0638, що знаходиться на території Голубівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Агро-Віта 2000 (ЄДРПОУ 35601700) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) витрати на оплату судового збору в сумі 704,80 грн., витрати, пов'язані із проведенням експертизи в сумі 6864 грн., що разом складає 7568,80 (сім тисяч п'ятсот шістдесят вісім грн. 80 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Сорока О.В.